Опитування про фонему Е на сайті Ізборник  


[Байки в українській літературі XVII-XVIII ст. / Підг. тексту В. І. Крекотня. — К., 1963. — С.197-199.]

Попередня     Головна (тексти)     Наступна





СЛОВНИК


[Див. також: Зведений словник застарілих та маловживаних слів]



азаж — хіба ж

алит[ь] — аж

аліанція — спілка

алкати — голодувати, прагнути

аще — якщо, чи, хоч


баня — скляна посудина, банка

барзо — дуже, скоро, швидко

блюстися — стерегтися

бовім — бо, адже, тому що, оскільки

буде — коли, якщо

будь доброго сердца — не журися, не турбуйся

буфон — жаба


валный — загальний

вет за вет (отдати) — віддячити, око за око, зуб за зуб

ведро — хороша погода

взавод — наввипередки

видірство — див. драпіжство

видірца — див. драпіжца

ви[ы]жей — вище

ви[ы]крочни[ы]й — винний; той, що провинився

вилетіти — див. улетіти

ви[ы]носитися — гордитися, зазнаватися, величатися, чванитися

ви[ы]сменити[ы]й — витончений

ви[ы]творни[ы]й — пишний, розкішний, вишуканий, зграбний

возмнЂти — здумати, скласти надто високу думку про себе

всуе — даремно

втуне — даремний, пропащий, без користі

вшетеченство — блуд, розпуста

вшетечник — блудник, розпусник

вяще — ще більше


гвалтом — силою, примусом


децизія — ухвала

драпіжство — розбій, грабіжництво

драпіжца — розбійник, грабіжник


еже — щоб


же — бо

жекгнати — хрестити, вітати, прощатися

живот — життя


залицати — дякувати, прищеплювати, виховувати, пропонувати

з[а]мишленне — удавано

зане — оскільки

зас[ь] — же

зацний — шляхетний, знатний, зграбний

збитися — піднестися, знятися

звонтпити — засумніватися, завагатися

згола — зовсім, цілком, вельми, словом

зданє — думка, судження

золотарь — ювелір

зЂло — дуже


иж — що

иже — котрий, хто, то, що

иле — скільки

иле кроть — скільки разів


кава — гава, галка

квадрувати (до чого-небудь) — стосуватися, належати, підходити, годитися

кокош — курка

колвек — тільки, -небудь

компан — товариш, компаньйон, спільник

контентуватися — задовольнятися

кормнік — кормушка; приміщення, де годуються свійські птахи і тварини

косик — чорний дрізд

кости[ы]ра — гравець у кості чи карти, в будь-яку азартну гру, картяр, шулер

кости[ы]рство — гра, захоплення грою в кості, картярство, шулерство

кротоф[хв]иля — витівка

кротоф[хв]ильник — витівник


латво — легко

лжити — лаяти, ганьбити

люб — або, чи

ляд, на ляда — на такому-сякому


маєстат — величність

меск — мул

мзда — плата, відплата

мнЂти — вважати

моц — сила


налог — норов, звичай, звичка

наложитися — звикнути, привчитися

нань — на нього

неборась — неборак

нендзник — нікчема, негідник, окаянний, бідолаха

нерозми[ы]слни[ы]й — нерозсудливий

несвЂдомость рЂчій — нездатність до чого-небудь, невмілість, невправність, недосвідченість

нести[ы]теж — о горе, на жаль

ниже — також ні, і ні

нЂчто — трохи


обавлятися — побоюватися оброк — харч

обфитный — багатий, розкішний, рясний

обцувати — спілкуватися

ов — той

овак — так

ово — то, те

оказувати — виявляти

опак — отак

оселка — брусок

ошиб — хвіст


паки — знову, ще, потім, навпаки, в свою чергу, же, а, все-таки, крім того, інакше, назад

паче — більше, краще, ще, крім

перестер<small>Ђ</small>гати — заживати

пієнкни[ы]й — красивий

повторе — подвійно, по-друге, навпаки

подлый — простий, низького походження

подпослушенство — підпорядкованість

подутрапієніє[ — єнє] — пригнічення, утиск

пожитечни[ы]й — вигідний

позвЂрховни[ы]й — зовнішній

пози[ы]скувати — добувати

покарм — їжа, харч

поневаж — оскільки

порване — досягнення

порвати — схопити, досягти

порватися — кинутися

посполити[ы]й — спільний, зібраний, звичайний, простий

посполу — разом

поступоватися — поводитися

потрави — страви

потята — пташки

пра†— майже

предся — тому, однак, а все-таки, хоч і

преложени[ы]й — наділений владою, володар

прето — через це, тому

припадок — пригода, випадок

присно — завжди, повсякчас, постійно

пристоити — личити

прожній — суєтний

прожность — суєта

просто — рівно

пустки — пустир, цілина, пар


раздох — відпочинок

рожай — рід, вид

розправа — ухвала


сице — так

смокви — плоди смоковниці, фіги

снаднійше — привабливіше

сполечность — спільність, спілкування, суспільність

справувати — влаштовувати

спросни[ы]й — розпусний, непристойний, безсоромний, безпутний

статок — посудина

странни[ы]й — мандрівний, подорожній

строфовати — карати, викривати, виводити на чисту воду

сЂчиво — сокира


токмо — тільки


ужи — тенета

укладность — ввічливість, гречність, поштивість, привітність

улетЂти — облетіти, випередити в льоті

упередити — випередити

усиловати — намагатися, докладати зусиль

утрапієнє[-пєнє] — озлоблення, переживання, біда, нещастя, смуток, жаль


фамилія — рід

фикг[г]и — див. смокви

фортель — витівка, викрут

фрасуватися — смутитися, журитися

фрасунок — смуток, жаль, жура

фурія — лють


хлюбитися — величатися, чванитися


целіовати — переважати, випереджувати в досягненні мети

цнота — доброчинність


челядка — челядь, дворові слуги, домочадці


шидити — лаяти, дорікати

штуку за штуку [отдавати] — див.: вет за вет


юж — вже


яже — див.: иже

якоже — оскільки, так же, так само

яри[ы]нки — зіллячко, молода городина














Попередня     Головна (тексти)     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.