Попередня         Головна         Наступна





СКАЗАНІЄ ПРО ІНДІЙСЬКЕ ЦАРСТВО


Легендарне оповідання про могутнього владаря Індії — християнського царясвященика Іоанна виникло у Візантії; в період хрестових походів ця легенда яро можливого союзника, що прийде на допомогу християнам із Сходу, була дуже популярна в Західній Європі. Дуже рано, можливо ще в XIII ст., ця повість (з латинського джерела) з’являється у східних слов’ян, а пізніше входить у склад «Александрії» (так званої другої хронографічної редакції).

«Західноруські» списки повісті відомі ще з XV ст. В процесі багаторазових переписок і переробок текст повісті значно спростився. Так, в єдиному відомому тепер українському списку, наведеному нижче, зовсім немає опису могутності й чудес індійського царства; лишилися тільки епізоди, що описують розкішні церковні відправи й трапези при дворі Іоана.

В повніших редакціях повісті Іоан змальовується як цар над 3300 царями. Розміри його царства в один бік — на 10 місяців путі, в другий — до місця, де стикається небо з землею. Серед підданих індійського царя є люди німі, рогаті, велетні, з чотирма й шістьма руками, напівлюди і напівпси (порівн. Полкана в пізнішій повісті про Бову) і багато інших потвор. Далі йде опис фантастичних тварин індійського царства й чудодійних їх властивостей (наприклад, птиця фенікс відроджується з попелу), величезної кількості дорогоцінного каміння та ін. Одне з центральних місць в оповіданні займає опис воєнної могутності індійського царя.

Наведений текст друкується за рукописом XVIII ст. Львів. народ. дому № 102.






СЛОВО О ИНДІЙСКОМ ВЕЛИКОМ ЦАРСТВІИ


Начало великаго царства. Цар Маноил греческаго царствия послал послы ко великому царю індійскому Іоану многия дары своя. ПовелЂ послом своим цар Маноил греческЂй вопросити царя індійскаго Іоанна, о силном его царствіи веліком.

Посла 40 фаражій 1 бЂлых облеченно крокоделевыми ножами, посла 12 тисящ волов лютых на золотых ланьцЂх, 12 тисящ возов велблюдов аксамитов от самаго бо камене самосвЂтлого.

Казал му цар индійскій Іоан: Царю Маноиле греческій, брате царю Маноиле, аще хощеш вЂдати мое індійское царствие и силу моего богатства, тобЂ глаголю, брате царю Маноиле, продай свое греческое царство, за тыи пЂнязЂ 2 купи собЂ паперу, прійди ко мнЂ зо всЂм своим царством, послужи в мене 6 лЂта и дам ти 2 крат богатьства своего болше греческаго царствия, а на том паперЂ еще не можеш списати моего індійскаго царства.

Царю Маноиле греческій, брате, слышыш, естем поп до обЂда, а по обЂдЂ Іоан цар інъдійскій.

А на кождый ден литур сам ягію служу милостивому богу, а служат со мною 40 архимандритов, 40 игуменов, опроч попов и дияконов. В той церкви премудрост божия 300 орган грають, 300 прегудцов играют, до нас до олтаря голос не доходит. Толко слышым аньгелское пЂние, і дияконов краснопЂвцев, которыи близ олтаря стоят и служат милостивому богу.

А пойду я за стол свой, и поидут предо мною 12 царей, 12 кролев, жолнЂрей нЂст числа, един бог вЂст создание свое, а тіи люде садятся за стул мой.

А по средЂ моего двора царскаго ест 40 стол[п]ов стоять златых, у кождого стол[п]а по 40 кулец, а у кождого колца по 40 коній, а тым людем посредЂ моего двора ясти и пити досыт бывает.

А росходится в мене царя Іоана на кождый ден за моим столом попру 3 40 бочок, и по 40 бочок шафрану и по 40 бочок меду, опроч инных зелій до заправ розмаитых 4 речій.



 1 коней 2 гроші 3 перцю 4 різноманітних, різних



Еще разходится в мене по 40 бочок вина бЂлаго, 300 бочок обагряненнаго опроч воды нЂст числа.

Така ест в мене полата в которой я живу, зробленная от злата аравитскаго, покладованная по углах дорогим каменем по углах самосвЂтлым, свЂщи не горят в мене, само ся свЂтят от камене драгаго.













Попередня         Головна         Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.