‹‹   Попередня     Головна     Наступна





ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ЛІТОПИС (1587-1750)




Чернігівський літопис за виданням М. Білозерського (перевидання 1989 року)

В. Замлинський, А. Іваненко. Вступне слово

Передмова М. Білозерського

Летописец в русских и полских що ся сторонах деяло и якого року



Чернігівський літопис за виданням О. Лазаревського (видання 1890 року)

Передмова О. Лазаревського

ЛЂтописецъ, що ся въ рускихъ и полскихъ сторонахъ дЂяло и якого року



Додаток. Коломацькі чолобитні



Додаток 2. Прошение сотников Черниговского полка о козачьих обидах, поданное имп. Елизавете въ 1744 г.




Додаток 3.
Апанович О. Ще одне джерело з історії України XVIII сторіччя.



Чернігівський літопис за виданням Ю. Мицика (видання 1996 року)

Передмова Ю. Мицика

Літопис що ся в русских и полских странах діяло и якого от рождества Христова року






Для цієї електронної публікації відібрано наступні видання Чернігівського літопису: 1) «Черниговская летопись / Южнорусские летописи, открытые и изданные Н. Белозерским. — Т. I. — Киев, 1856. — С.11-44.» перевидана з осучасненням правопису за правилами російської мови у журналі «Архіви України. — 1989. — №5. — С. 56-74» та 2) «[Лазаревський О.М.] Черниговская летопись по новому списку (1587 — 1725 гг.) и Коломацкие челобитные. — Киевская старина, 1890 г., № 4, с. 70-80; № 5, с. 81-96; № 6, с. 97-110. Окремий відбиток: К., 1890 г. — 44 с.».

В додатках подається переклад розширеної частини Чернігівського літопису за списком Янушкевича: 3) Апанович О. Ще одне джерело з історії України XVIII сторіччя // Україна. Наука і культура. — К., 1989. — Вип. 23. — С. 213-231, а також основна частина літопису за виданням 4) Чернігівський літопис. Підготовка до друку, передмова і коментар Ю. Мицика // Сіверянський літопис. — 1996. — №4 (10). — С. 105-122.


Чернігівський літопис охоплює події історії України з 1587 до 1725 та 1750 рр. (У найповнішому списку Івана Янушкевича, який зберігається в ІР НБУВ виклад доведено до 1765 р.) Записи від 1704 до 1725 р., які наявні тільки у виданні О. Лазаревського, велися якоюсь духовною особою, близькою до кола Феодосія Углицького, ігумена київського Видубицького монастиря (1668—1691) та чернігівського архієпископа з 1692 р. Основу Чернігівського літопису становить пам’ятка, створена між 1699—1703 рр., очевидно, у Києві. Вважається, що її основним джерелом при викладі подій з 1597 по 1672 р. є «Кройніка о землі Полской» Ф. Софоновича.







Див. також: Южнорусские летописи, открытые и изданные Н. Белозерским. — Т. I. — Киев, 1856.















© Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua)
19.IX.2004 (Останні правки 11.II.2006)







‹‹   Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови ua_etymology:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.