‹‹   Попередня (Чернігівський літопис)     Головна     Наступна





ПРИЛОЖЕНІЕ.

КОЛОМАЦКІЯ ЧЕЛОБИТНЫЯ1)



1. Челобитная объ отмЂнЂ сборовъ.


ВсепресвЂтлЂйшій и державнЂйшій императоръ и самодержецъ всероссійскій Петръ Великій, отецъ отчествія, государь всемилостивЂйшій 2).



1) Во время печатанія Черниговской лЂтописи, нашли мы въ бумагахъ Григ. Андр. Полетики († 1784 г.), недавно пріобрЂтенныхъ В. В. Тарновскимъ, тЂ 䆄челобитныя“, привезенныя Романовичемъ съ Коломака, которыя были ближайшимъ поводомъ къ аресту Полуботка и его товарищей. Два эти документа, до сихъ поръ неизвЂстные въ печати, мы нашли умЂстнымъ привести здЂсь, въ видЂ приложенія къ нашей „кроничкЂ“, въ которой съ нанбольшими подробностями приведенъ разсказъ объ арестЂ въ 1724 г., малороссійской старшины. О „коломацкихъ челобитныхъ“ см. Записки Як. Марковича I, 24 (только слЂд. читать сентябрь вм. августь).

2) ВначалЂ, передъ титуломъ, сдЂлана такая замЂтка: копія зписанного слово въ слово. Сія суплика третій разъ писана отъ всего войска, зъ Коломаку, 1723 году, октовріа 1.



Отъ начала воспріятія всего малороссійского народа нашего, Богомъ хранимого, подъ державнЂйшій государствованія своего скипетръ, такъ пресвЂтлЂйшие святоусопшіе предки вашего императорского величества, яко и ваше всепресвЂтлЂйшое величество при превисочайшой Богомъ увЂнчанной держа†своей, на насъ вЂрнихъ подданнихъ, за наши и антецессоровъ нашихъ рабские службы, всемилостивЂйше призирать и при правахъ и волностяхъ нашихъ доселЂ содержать и впредь непоколЂбимо содержовати обЂщать изволили, многими премощнЂйшими грамотами и привилеями, между которими и въ прошедшомъ 1716 году, на подданское челобите покойного гетмана господина Скоропадского, о облегченіи малороссій-/36/ского народа въ поносимыхъ тяжестехъ и убиткахъ отъ станціи и преходу войскъ великороссійскихъ, видана зъ Амстардаму предостойнЂйшая вашего императорского величества грамота, зъ таковимъ всемилостивЂйшимъ обнадеживаніемъ, что всЂ тие тяжести и убитки, по окончаніи зъ королемъ шведскимъ войни, награжденни будутъ неотемлемою вашего величества милостию, которой собития всежелателно зъ рабскимъ благодареніемъ ожидая, малороссійскій народъ, хотя до зЂла зъ божия посЂщения зосталъ разоренъ и умаленъ, то нашествиемъ неприятелскимъ, то моровою язвою и неурожаемъ черезъ многие года хлЂба и травъ, однакъ тие жъ переходи и станціи войскъ великороссійскихъ, такожъ и небезтяжеетную службу, колико возмогли зъ немалимъ убиткомъ, отбували въ ползу интересу вашего императорского величества, чимъ би лутше на вящшую вашего величества заслужитися милость. Прошедшого же 1722 году учрежденная въ Малой Россіи коллегія, въ прилогъ тихъ трудностей, начаянное намъ стала налагать отягощение, вступаючися въ права и суда наши и взимаючи зъ добръ нашихъ никогда небивалие збори, представляя будто тое дЂлаетъ по пунктамъ Богдана Хмелницкого гетмана, въ которихъ пунктахъ просителнихъ и рЂшителнихъ, нЂкому отъ великороссійскихъ началниковъ въ права и суди наши вступатися, такожъ отъ имЂния старшини и козаковъ рядовыхъ, жаднихъ взимать зборовъ не написано, но якъ въ онихъ же пунктахъ изображено, всякую въ добрахъ и судахъ имЂти волность и судитися имъ по своимъ правамъ, такъ тие свободи въ онихъ добрахъ и судахъ милостивЂйшими пресвЂтлЂйшаго великаго государя царя и великаго князя АлексЂя Михайловича, блаженной и вЂчно достойной памяти отца вашего императорскаго величества, и вишше писанними вашего жъ величества привилеями Войску Запорожскому утвержденни суть, чого ради хотя тие зъ добръ нашихъ нововзиматися начатие збори, по нашемъ рабскомъ челобитю, прошедшаго жъ году милостиво состоявшимся указомъ вашего императорскаго величества, били одставлени, однакъ теперъ знову за поворотомъ зъ Санктъ-ПЂтербурга госсподина брегадира Веляминова, до оной коллегіи доправляючи, зъ значною прибавкою, а зъ нашимъ крайнЂмъ /37/ разорениемъ, помянутыхъ зборовъ за прошедшій и разомъ за настоящій годъ, безъ битности насъ, однихъ зде при Коломаку, а другихъ въ низовомъ походЂ, при крЂпости Святаго Креста, службу вашего императорскаго величества зъ великимъ убиткомъ отправуючихъ, у домашнихъ послЂдное забираютъ имЂние, за розмЂровио приходи, но только зъ тихъ млиновъ, якие за служби вЂрние наши по милости вашего императорскаго величества, нЂ на гетмана невзимано, но толко для единаго препитанія нашего мЂлисмо. Тако жъ за табачную и пчоляную десятини, за показанщину и за протчее надто (чого тако дЂди и отци наши и ми по превисокой милости вашего императорскаго величества, не дознавали) старшину и знатное товариство, ради тихъ же сборовъ, указомъ помянутой коллегіи, нарочно посилаючиеся солдати насилно берутъ до Глухова, откуду чрезъ долгое время онихъ не випуская, до немалихъ приводятъ убитковъ и безчестия. Отъ якихъ всЂхъ вишеписаннихъ трудностей толикое учинилося у людехъ умаление, уходомъ особливе въ слободи и на тую сторону, что отъ ДнЂпра до самого ДнЂстра прежде бившие опустЂлие мЂста, вездЂ населени нашимъ малороссійскимъ народомъ. ВсепресвЂтлЂйшій и всемилостивЂйшій государь! НадЂяся на тую жъ неизреченную вашего императорскаго величества милость, что по оной правое насъ вЂрнихъ вагаего величества подданнихъ чолобитствие не будетъ презрЂнно и отриновенно, дерзаемъ оное предъ августЂйшій вашего императорскаго величества престолъ на самой истиннЂ и милости утверждаючися, чрезъ нарочнихъ посланниковъ Семена Кгалецкого, сотника новгородского, да Кирила Криштофова, сотника сенецкого, приносити, съ такимъ всепресвЂтлЂишимъ рабскимъ прошениемъ: да благоволитъ ваше державство, по вишеписаннихъ милостиво состоявшихъся своихъ премощнЂйшихъ грамотахъ и привилеяхъ, въ станціи великороссійскихъ полковъ и въ тяжестяхъ отъ коллегіи налагаемихъ, за наши прежние и въ предъбудущие служби, насъ вЂрнихъ подданнихъ благоприятелно помиловати. А что за доношенномъ на нЂкоторую старшину, поноситъ все войско малороссійское мнЂніе и подзоръ, будто въ судахъ малороссійскихъ волокити и взятки чинятся и ми въ семъ милости вашего импера-/38/торскаго величества просимъ, даби ваше величество соизволили о такихъ судяхъ и малороссійскаго народа обидителяхъ приказать намъ, Войску Запорожскому, доподлина розискати, а ми, по непоколебимой своей вашему императорскому величеству вЂрности, все тое изслЂдовати въ правду и по самой истиннЂ вашему императорскому величеству, хто въ чемъ явится преступнимъ, донести облекгуемся, за якую благоутробнЂпризрителную вашего императорскаго величества милость, ми и наслЂдники наши всегда вашему императорскому величеству до потерания здоровья и живота нашего въ непремЂнной вЂрности служити долженствуемъ.

Въ подлиной полковники, вся старшини и черни подписалися. При Коломаку, зъ обозу, 1723 году, октоврия 1 числа писана, а подана...

Вашего императорскаго величества вЂрние подданние и нижайшие раби.

Полковникъ миргородский Данило Апостолъ, Полковникъ гадяцкій Михайло Милорадовичъ. Полковникъ прилуцкій Игнатъ Gалаgанъ, вомЂсто его я Федоръ Галенковскій, писаръ полковій прилуцкій, по повеленію его жъ полковникомъ и за себе руку приложилъ. Полковникъ киевский Антоній Танскій. МойсЂй Зарудній, сотникъ полковій миргородскій изъ товариствомъ. Стефанъ Родзянка, сотникъ хоролскій зъ товариствомъ. Федоръ Остроgрадскій, сотникъ говтянскій съ товариствомъ. АндрЂй Стефановичъ, сотникъ богацкій зъ товариствомъ. Полковникъ охочепЂхотній ГавриЂлъ Бурляй. Василій Родзянка, обозній полковій миргородскій. МатвЂй Ивановичъ, судия полковій миргородскій. Семенъ Gалаgанъ, асаулъ полковій, за которого и за себе я Антонъ Волевачъ, асаулъ же полковій, руку приложилъ. ВомЂсто Ивана Черкеса и Супруна Семеновича, хоружихъ полков, миргородскихъ, такожъ и за Николая Кгоранескула, сотника сорочинского, подписался Семенъ Максимовичъ, сотоикъ чорнускій. ВомЂсто Романа Лесницкого, сотника шишацкого, Самойла Стефановича, сотника яресковского, Ивана Ярослава, сотника бЂлоцерковского, Яреми Юхимовича, сотника остаповского, я, Максимъ Тимошенко, сотникъ наказній устивицкій, за нихъ и за товариство, /39/ и.за собе зъ товариствомъ, подписуюся. За Кондрата Леонтиевича, сотника омелницкого, Юска Росоху, сотника потоцкого, Гаврила Илляшенка, сотника кременчуцкого, Ивана Яшевского, сотника наказного власовского, Ивана Жука, сотника наказного городиского, я, Самойло Малинка, писаръ полку миргородского, руку приложилъ за ихъ и за товариство.

Полкъ Гадяцкій. Григорій Гребянка, судия полковій. Александръ Ситенскій, писаръ полковій. Асаулъ полковій Мартинъ Штишевскій. Илия Милорадовичъ, хоружій полковій. Федоръ Цуцкай, прапорщикъ полковій. Василій Велецкій, сотникъ гадяцкій, зъ товариствомъ. Романъ Корицкій, сотникъ опошнянскій, зъ товариствомъ. Василій Рожанскій и Мелетій Жадко. сотники зенковские, зъ товариствомъ. Петро Зеленскій, сотникъ рашавскій, зъ товариствомъ. Василій Павловичъ, сотникъ куземинскій, зъ товариствомъ. Леонтій Масюкъ, сотникъ веприцкій, зъ товариствомъ. Данило ИллЂчъ, сотникъ комишанскій, съ товариствомъ. Демянъ Ивановичъ, сотникъ ковалювскій, зъ товариствомъ. Ониско Величай, наказній сотникъ лютенскій, зъ товариствомъ. Я, Василій Велецкій, сотникъ гадяцкій, по ихъ прошенію руку приложилъ. Филипъ Самарскій, атаманъ значковій зо всЂмъ куренемъ по прошенію его Яковъ Сидоровичъ, хоружій сотенній, руку приложилъ.

Полкъ Прилуцкій. Михайло Григоровичъ, обозній полковій. Иванъ Марковичъ, судия полковій. Михайло Мовчанъ, асаулъ полковій. Иванъ Семеновичъ, прапорщикъ полковій. Федоръ Марковичъ, сотникъ полковій, зъ товариствомъ. Михайло ЯgгелнЂцкій, сотникъ монастырскій, зъ товариствомъ. Марко Михайловичъ, наказній сотникъ варвинскій, зъ товариствомъ Ярема Федоровичъ, наказній сотникъ сребранскій, зъ товариствомъ. Захарій Дмитренко, наказній сотникъ ивавицкій, зъ товариствомъ. Иванъ Карпенко, наказній сотникъ красноколядинскій, зъ товариствомъ, за которихъ я, по прошенію ихъ, Федоръ Федоръ МатвЂевичъ, товаришъ значковій, руку приложилъ. Григорій Зелонскій, атаманъ значковій, зъ товариствомъ.

Полкъ Стародубовскій. Семенъ Березовскій, асаулъ полковій и наказній полковникъ. Григорій Скоруппа, писаръ полковій. Фе-/40/доръ Данченко, хорунжій значковій. Филипъ Данченко, сотникъ полковій, зъ товариствомъ. Семенъ Gалецкій, сотникъ новгородскій, зъ товариствомъ. АлексЂй Есимонтовскій, сотникъ мглинскій, зъ товариствомъ. Антипъ Соколовскій, сотникъ бакланскій, зъ товариствомъ. Нестеръ Василиевичъ, сотникъ шептаковскій, зъ товариствомъ, за которихъ я, Иванъ Забузкій, писарь сотеній, руку приложилъ. Михайло Янжулъ, сотникъ топалскій, зъ товариствомъ, за которого я, Лукянъ ГордЂенко, писаръ сотеній, руку приложилъ. Иосифъ Рухлядь, сотникъ наказній погарскій, зъ товариствомъ. Михайло Янковскій, сотникъ наказній почепскій, зъ товариствомъ, за которого я, Василій Варявскій подписуюсь. Стефанъ Козловскій, сотникъ наказній новомЂскій, зъ товариствомъ. Михаило Голенковскій (Голембіовскій), товарищъ значковій, за себе и по прошению въсего товариства значкового, руку приложилъ.

Полкъ ЧернЂговскій. Василій Томара, судия полковій и наказній полковникъ. Игнатъ Василиевичъ, обозній полковій. Михайло МокрЂевичъ, асаулъ полковій. Марко Михайловичъ, хоружій полковій. Федоръ Лисенко, сотникъ березенскій, зъ товариствомъ. Иосифъ Семеновичъ, сотникъ стуленскій, зъ товариствомъ. Яковъ Ждановичъ, сотникъ городницкій, зъ товариствомъ. Іванъ Савичъ, сотникъ любецкій, зъ товариствомъ. Семонъ Михайловичъ, сотникъ слабинскій, зъ товариствомъ. Яковъ Бакуринскій, сотникъ роЂскій, зъ товариствомъ. Карпъ ЛЂневичъ, сотникъ волинскій, съ товариствомъ. АндрЂй Полянскій, сотникъ синявскій, зъ товариствомъ. ТимофЂй Кущинскій, сотникъ полковій наказній, зъ товариствомъ. Иванъ Васютинскій, сотникъ менскій, зъ товариствомъ. Федоръ Базилевичъ, сотникъ наказній седневскій, съ товариствомъ. Кирило Гавриловичъ, сотникъ наказній сосницкій, съ товариствомъ. Федоръ Тихоновъ, сотникъ наказній понорницкій, зъ товариствомъ. Кирило Богунъ, сотникъ наказній бЂлоусовскій, зъ товариствомъ. Василь ЛаврЂновичъ, сотникъ наказній кисилювскій, зъ товариствомъ, за которихъ яко неумЂючихъ писма, наказнихъ сотниковъ я, Иванъ Яновскій, писаръ судовій, руку приложилъ. Стефанъ Славатинскій, товарищъ значковій за себе и по прошенію всего товариства значкового руку приложилъ. /41/Полкъ Переясловскій. Антоній Черушинскій, сотникъ золотоношскій и наказній полковникъ. Михайло Турчинъ, наказній обозній полковій. Иванъ Адаменко, наказній хоружій полковій. Стефанъ Афендикъ, сотникъ борисполскій, зъ товариствомъ. Михайло Прохоренко, сотникъ бубновскій, зъ товариствомъ. Федоръ Рудковскій, сотникъ басанскій, зъ товариствомъ. Иванъ Шкиленко, сотникъ наказній полковій, зъ товариствомъ. Иванъ Туръ, сотникъ наказній ирклЂевскій, зъ товариствомъ. Демянъ Горбань, сотникъ наказній кропивянскій, зъ товариствомъ. Андрей Синзовокъ (?), сотникъ наказній золотоношскій, зъ товариствомъ. МойсЂй Луценко, сотникъ наказній полковій, зъ товариствомъ. Хведоръ Аза, сотникъ наказній глемязовскій, зъ товариствомъ. Кондратъ КисЂль, сотникъ наказній березанскій, зъ товариствомъ. Лукянъ Бережній, сотникъ наказній яготинскій, зъ товариствомъ. Грицко Головко, сотникъ наказній вороньковскій, зъ товариствомъ. Федоръ Лушня, сотникъ наказній баришовскій, зъ товариствомъ. Семенъ Исаенко, сотникъ наказній домонтовскій, зъ товариствомъ. Федоръ Шаратенко, сотникъ наказній пЂщанскій, зъ товариствомъ. Михаило Яременко, сотникъ наказній лЂплявскій, зъ товариствомъ, за которихъ, яко неумЂетнихъ письма, я Данило АндрЂевичъ, писаръ сотнЂ золотоношской, по прошению ихъ, руку приложилъ.

Полкъ Лубенскій. Яковъ Марковичъ, наказній полковникъ. Григорій Кулябка, сотникъ полковій лубенскій, зъ товариствомъ. Полковій обозній Павелъ Мартосъ. Писаръ полковій Стефанъ СавЂцкій. Іванъ ГамалЂя, сотникъ лохвицкій, зъ товариствомъ. Семенъ Максимовичъ, сотникъ чернускій, зъ товариствомъ. Сотникъ Сенчавскій Кирилъ Криштофъ, зъ товариствомъ. Василій Жуковскій, сотникъ наказній глинскій, зъ товариствомъ. Василій Кирика, сотникъ городискій, зъ товариствомъ. Лукянъ Лисенко, сотникъ наказній роменскій, съ товариствомъ. Стефанъ Назаренко, сотникъ наказній смЂлянскій, зъ товариствомъ. Гарасимъ Бутъ, сотникъ наказній чигриндубровскій, зъ товариствомъ. Павелъ Кириленко, сотникъ наказній перятинскій, зъ товариствомъ. Петро Сененко, сот-наказній лукомскій зъ товариствомъ, за которихъ, яко неумЂетныхъ /42/писанія, я Мартинъ АлексЂевъ, писаръ сотнЂ лукомской, по прошенію ихъ, руку приложилъ.

Полкъ Полтавскій. Григорій Буцкій, судія полковой и наказній полковникъ. ВмЂсто Лаврентия Никитовича, обозного полкового, и за себе, я Григорій Бугаевскій, писаръ полковій, подписался. Федоръ СибЂлиевичъ, асаулъ полковій за себе и за хоружихъ полковихъ: Михайла Руденка и Павла Гарасименка, подписался. Димитрій Самарскій, сотникъ полковій, зъ товариствомъ, за которихъ я Григорій МатвЂевичъ, товаришъ значковій, по прошенію ихъ, руку приложилъ. Павло Ждановичъ, сотникъ новосанджаровскій, зъ товариствомъ. Павелъ ТронЂцкій, товарищъ значковій, за себе и по прошению всего товариства значкового, руку приложилъ. Іванъ Gаевскій, сотникъ решетиловскій, зъ товариствомъ. Сава Михайловичъ, сотникъ кобеляцкій, зъ товариствомъ. Иосифъ Яковлевичъ, сотникъ орлянскій, зъ товариствомъ. Федоръ ТимофЂевичъ, сотникъ соколянскій, зъ товариствомъ. Григорій Потоцкій, сотникъ кишЂнскій, зъ товариствомъ. Иванъ Сулима, сотникъ великобудинскій, зъ товариствомъ. Иванъ Лишенко, сотникъ келебордянскій, зъ товариствомъ, за которихъ всЂхъ, по прошенію ихъ же, я Павелъ ТройнЂцкій, значковій товаришъ, руку приложилъ. Василий Павловичъ, сотникъ наказній старосанджаровскій, зъ товариствомъ. Яковъ Цесарскій, сотникъ наказній бЂлицкій, зъ товариствомъ. ГордЂй Савичь, сотникъ нехворощанскій, зъ товариствомъ. Федоръ Василкувский, сотникъ наказній царичанскій, зъ товариствомъ. Яковъ Григориевичъ, сотникъ наказній китайгородскій, зъ товариствомъ. ГордЂй Семеновичъ, сотникъ маяцкій наказній, зъ товариствомъ, за которихъ всЂхъ, по ихъ прошению, я Стефанъ ПЂщанскій, товаришъ, значковій, руку приложилъ.

Полкъ Киевскій. Илия Жилка (Жила?). судия полковій. Григорій Немировскій, писарь полковій, за себе и за Николая Савенка, асаула полкового первого, руку приложилъ. Иванъ Кукуринъ, асаулъ полковій. Василій КарасЂйка, хоружій полковій. /43/








2. Челобитная объ избраніи гетмана.


ВсепресвЂтлЂйшій и державнЂйшій императоръ и самодержецъ всероссійскій, Петръ Великій, отецъ отечества, государь всемилостивЂйшій.

Прошлого и сего настоящого 1723 годовъ, полковникъ чернЂговскій Павелъ Полуботокъ и старшина енералная били челомъ вашему императорскому величеству, зъ покорнЂйшимъ одъ всЂхъ насъ, о избраніи гетмана, прошениемъ, но понеже по сее время милостивого вашего величества на тое указу не получили, сего ради нинЂ зъ походу, черезъ нарочнихъ посланихъ, отъ всего войска малороссійского, рабское приносимъ челобитствие и нижайше молимъ да повелитъ ваше императорское величество въ войску малороссійскомъ, подлугъ давнихъ правъ нашихъ, волними голосами, зъ малоросиянъ избрать гетмана, безъ продолженія, ибо безъ гетмана въ Малороссіи государственние дЂла и войсковие и всякие порядки въ належитомъ не могуть бити правленіи, а и вся Малая Россія, не имЂючи гетмана, въ особливой темнотЂ пребиваетъ. Сия челобитная писана при Коломаку, одъ всего войска, 1728 году, октоврия 1 числа. Въ подлинной якъ старшина, такъ и все войско подписалися вашего императорскаго величества вЂрние поддание и нижайшие рабы. А подана... 1).



1) Подписей нЂтъ. ВЂроятно, въ подлинной онЂ были тЂ самыя, которыа выписаны на предъидущей челобитной. Время подачи также не обозначено.







[Оттиск из Киевской Старины. Черниговская летопись по новому списку (1587-1725) и Коломацкие челобитные / Изд. Ал. Лазаревского. — Киев, 1890. — С. 35-43.]











‹‹   Попередня (Чернігівський літопис)     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови ua_etymology:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.