Попередня     Головна     Наступна





ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК



Азіатська Сарматія — назва відноситься до земель, розташованих по середній і нижній течії Волги; веде свій початок від Геродота і Птолемея — 54.

Азія — 53, 58.

Азовське море (Ель Забаш, Лиман, Палюс Меотідський) — 38, 58, 59.

Алмасарай, колишнє невелике місто з ханським палацом на річці Альмі близько Бахчисарая — 59.

Аму-Дар’я (Жегонь, Окс) — 55.

Анатолія (Натолі) — західна частина Малої Азії — 23, 35, 48.

Англ ія — 5, 7, 21, 191.

Accipія — стародавня держава в Азії — 54.

Африка — 53, 64.

Бабиця — див. Бобичі.

Бактріана (Бактрія) — стародавня область Середньої Азії, по середній течії ріки Аму-Дар’ї — 55.

Балаклава, місто, тепер районний центр Кримської області — 59.

Балтійське море — 196.

Бар, місто на річці Ров, правій притоці Південного Бугу, тепер районний центр Вінницької області — 25, 43, 87, 139.

Батог, урочище над рікою Південним Бугом біля с. Ладижина, Тростянецького району Вінницької області — 189.

Бахія, місто, колишня столиця Бразілії — 195.

Бахчисарай, місто, колишня столиця Кримського ханства, тепер районний центр Кримської області — 55, 59.

Белзьке воєводство — охоплювало північну частину теперішньої Львівської області з містами Белз та Буськ і північно-західну частину сучасної Польщі з містами Грабовець і Любачув — 90.

Бepeзіна, ріка — 117.

Берестечко, місто на річці Стир, правій притоці ріки Прип’яті, тепер районний центр Волинської області — 11, 13, 141 — 144, 154, 160, 164, 198.

Биxов, місто на правому березі Дніпра, тепер районний центр Могильовської області Бєларусі — 116.

Біла Церква, місто на річці Росі, районний центр Київської області — 11, 26, 43, 86, 167, 170, 171, 176 — 178, 191.

Білорусія — 191 — 193.

Ближній Схід — 192.

Блискуча Порта — див. Туреччина.

Бобичі (Бабиця), село на ріці Прип’яті, правій притоці Дніпра, Поліської області Бєларусі — 125.

Бобруйськ, місто на правому березі ріки Березіни, тепер районний центр Могильовської області Бєларусі — 117, 192, 196.

Болгарія — 35.

Бордо — місто у Франції — 195.

Борисфен — див. Дніпро.

Боровиця, село на річці Боровиці, поблизу Дніпра, тепер Чигиринського району Черкаської області — 14, 28, 179, 191.

Боровиччина — 179.

Бразілія — 90, 195.

Бpацлав, місто на Південному Бузі, тепер селище міського типу, районний центр Вінницької області — 25, 43, 138, 186.

Брацлавське воєводство — 38, 178, 180, 198.

Брацлавщина — 14.

Брест (Берестів, Берестя), обласний центр Бєларусі — 193.

Броди, місто, районний центр Львівської області — 153.

Бpуаж — селище у Франції — 39.

Буг Південний — 43, 138.

Буджак — так звалася приморська частина Бессарабії, територія між нижньою течією Південного Бугу і гирлом Дунаю — 58.

Валахія, князівство; тепер складає південно-західну частину Румунії — 39, 42, 170.

Ваpшава — 10, 11, 28, 73, 126, 131, 166, 191.

Васильків, місто, районний центр Київської області — 173.

Ватікан, резиденція папи римського — 193.

Велика Татарія — див. Китай.

Велике князівство Литовське — див. Литва.

Величка, місто в Польщі поблизу Кракова — 37.

Верхні Панівці (Панівні), село на річці Смотрич, лівій притоці Дністра, тепер Кам’янець-Подільського району Хмельницької області — 115.

Вигнанка, село, тепер Луківського району, Волинської області — 142.

Висока Порта — див. Туреччина.

Вишневець, село на річці Горинь, правій притоці Прип’яті, тепер районний центр Тернопільської області — 30, 142.

Вишневецька територія — 30.

Візантія — 193.

Військо Запорозьке — див. Україна.

Вінниця, місто, тепер обласний центр України — 43, 138.

Волга — 58.

Волинське воєводство — 116.

Волинь — 14, 23,.32, 38, 145, 167, 191.

Вольбор, місто в Петроковському воєводстві, в Польщі — 189.

Гангра, місто в Пафлагонії, гірській північній частині Малої Азії, поблизу Чорного моря — 48, 192.

Гданськ, місто і порт у Польщі — 44, 104, 188.

Германівка — див. Красне.

Глиняни, місто, тепер селище міського типу, районний центр Львівської області — 114.

Гомель, місто на річці Сож, обласний центр Бєларусі — 116.

Гомельська область — 192.

Горинь, ріка, права притока Прип’яті — 42.

Городок, місто на ріці Гориць, тепер районний центр Вітебської області. — 117.

Гpeція — 48.

Десна — ліва притока Дніпра. — 42.

Дніпро (Борисфен) — 16, 23, 24, 28, 29, 32, 34, 35, 42, 58, 70, 76, 77, 79, 87, 118, 124, 134, 166, 189.

Дністер (Тірас) — 42, 58, 74, 170.

Дон (Танаїс) — 32, 58.

Дубно, місто на річці Ікві, правій притоці Стиру, тепер районний центр Ровенської області — 143, 164.

Дунай — 38, 70.

Дюнкерк, місто і порт на півночі Франції — 17, 19, 188.

Ель Забаш — див. Азовське море.

Ефес, древньогрецьке місто на західному узбережжі Малої Азії — 192.

Євпаторія (Козлов), місто на -Чорному морі, тепер районний центр Кримської області — 59.

Європа — 44, 53, 189.

Єгипет — 61, 194.

Жванець, містечко при впадінні річки Жванчика в Дністер, тепер село Кам’янець-Подільського району Хмельницької області — 189.

Жегонь — див. Аму-Дар’я.

Жешувське воєводство — 195.

Жмудь, Жмудьське князівство, Жмудська земля (Самогітія) — північно-західна частина Великого князівства Литовського — 196.

Журовиці (вірніше Жировиці), місто в Польщі — 139.

Загальє, село, тепер Хойницького району Гомельської області Бєларусі — 118.

Загатай, землі, населені узбеками — 55.

Замостя — місто в Польщі — 90.

Західна Європа — 185, 197.

Збараж, місто на річці Гнєзні, лівій притоці Серета, тепер районний центр Тернопільської області — 10, 92, 96, 100, 102, 108, 111, 112, 114, 115, 126, 142.

Зборів, місто на річці Стрип, лівій притоці Дністра, тепер районний центр Тернопільської області — 10, 11, 15, 101, 102, 106, 108, 114, 115, 125, 140, 158, 173, 178, 197.

Звяголь — див. Новоград-Волинський.

Золотий — див. Перекоп.

Імаюс, Імаус, у стародавніх греків і римлян назва Гімалайського хребта — 55.

Індія — 60.

Інкерман, урочище поблизу гирла річки Чорної біля Севастополя — 60.

Іоахімсталь, місто в Чехословаччині, центр гірничопромислової округи в XVI ст. — 197.

Іран (Персія) — 60.

Іспанія — 195.

Кале — порт у Франції — 188.

Кам’янець — див. Кам’янець-Подільський.

Кам’янець-Подільcький (Кам’янець), місто на річці Смотрич, лівій притоці Дністра, тепер районний центр Хмельницької області — 92, 110, 129, 139, 164.

Каспійське море — 58.

Катай, одна з старовинних західних назв Китаю; в даному разі під цією назвою розуміється територія, підпорядкована татарському ханові — 55.

Кафа — див. Феодосія.

Київ — 14, 16, 25, 43, 126, 165, 167, 169 — 172, 182, 190, 192.

Київське воєводство — 12, 38, 116, 180, 182, 198.

Київщина — 14, 191.

Китай (Велика Татарія) — 55.

Кодак, фортеця, побудована поляками у 1635 р. на правому березі Дніпра — 28, 43.

Козлов, переіначена на російську мову татарська назва міста Гезльоф, що означає «тисяча очей», див. Євпаторія.

Константинополь (Царград), місто, столиця колишньої держави Візантії — 23, 32, 35, 60, 68, 72, 192.

Корона — див. Польща.

Корсунь, містечко на річці Росі, правій притоці Дніпра, тепер місто Корсунь-ШевченкІвський, районний центр Черкаської області — 12, 13, 28, 43, 81, 119, 191.

Корсунська територія — див. Корсуньщина.

Корсуньщина (Корсунська територія) — 30.

Костянтинів — див. Старо-Костянтинів.

Краків, місто на лівому березі Вісли, древня столиця Польщі — 10, 12, 14, 39, 112, 117, 189.

Краківське воєводство — 150, 195.

Красне (Германівка), містечко на річці Красній, лівій притоці Росі, тепер село Обухівського району Київської області — 177.

Красне, містечко на річці Краснянці, правій притоці Південного Бугу, тепер село Тиврівського району Вінницької області — 138.

Крим — див. Старий Крим.

Крим (Мала Татарія, Перекопська Татарія, Таврійський Херсонес, Таврія), татарське ханство — 11, 54, 55, 58 — 60, 68, 69, 75, 166.

Кульм — див. Хелмно.

Кумейки, село поблизу ріки Тясмину, правої притоки Дніпра, тепер Черкаського району — 14, 191.

Курляндія, герцогство, що існувало в XVI — XVIII ст. на території теперішньої Латвії — 196.

Лейден, місто на заході Нідерландів (Голландії) — 195.

Ленчицьке воєводство — 146, 150.

Летичів, місто при впадінні річок Вовка і Тернової в Південний Буг, тепер селище міського типу, районний центр Хмельницької області — 183.

Лешно — місто в Польщі — 197.

Лиман. — див. Азовське море.

Литва (Велике князівство Литовське) — 26,81, 116 — 119, 125, 126, 139, 166, 190, 192, 195, 196.

Лівобережжя — 191.

Лівонія, колишня назва території теперішніх Естонії і Латвії — 74.

Лоєв (Лойовогрод), містечко на Дніпрі, тепер селище міського типу, районний центр Гомельської області Беларусі — 118, 137.

Лойовогрод — див. Лоєв.

Лондон — 5.

Лотарінгія — провінція у Франції — 188.

Лубни — 43, 191.

Львів — 90, 114, 195.

Любар (Любартов), місто на лівому березі річки Случ, правої притоки Горині, тепер селище міського типу, районний центр Житомирської області — 167.

Любартов — див. Любар.

Любеч, містечко на річці Ужику, лівій притоці Дніпра, тепер районний центр Чернігівської області — 138, 167.

Люблін, місто в Польщі — 139, 190, 196.

Люблінське воєводство — 195.

Мала Татарія — див. Крим.

Малопольща (Мала Польща), історична назва південної частини Польщі, яка тепер в основному відповідає Краківському, Жешувському та Люблінському воєводствам — 90, 195.

Манкюп (Манкоп, Мангуп), місцевість на південному березі Криму, на схід від Гурзуфа; у стародавні часи тут було розташовано досить велике місто і фортеця — 60.

Мегрелія (Менгрелія, Мінгрелія), область в Грузії — 44.

Mepeч, місто при впадінні річки Меречанки в НІман у Литві — 81.

Мінгрелія — див. Мегрелія.

Micнія — місто в Польщі — 104.

Moзир, місто на ріці Прип’ять, тепер районний центр Гомельської області. — 117.

Молдавія, древнє придунайське князівство — 15, 39, 127, 129, 130, 191.

Московія — див. Росія.

Натолі — див. Анатолія.

Hecвіж, місто на річці Уші, правій притоці Німана, тепер районний центр Мінської області. — 192.

Нідерланди, держава на Північному Заході Європи, яка в основному відповідає території теперішньої держави Нідерландів (Голландії) — 195.

Нікея, місто в Малій Азії, на березі Нікейського озера, тепер турецьке місто Ізнік — 192.

Німецька імперія — див. Німеччина.

Німеччина — 18, 62, 74, 147.

Новоград-Волинський (Звяголь, Звягель, Звягаль), місто при впадінні річки Смолки в Случ, праву притоку Горині, тепер районний центр Житомирської області — 92.

Окс — див. Аму-Дар’я.

Орля, урочище під містом Берестечком — 166, 198.

Оpша, місто при впадінні річки Оршиці в Дніпро, тепер районний центр Вітебської області. — 116.

Османська імперія — див. Туреччина.

Острополь, містечко на річці Случ, правій притоці Горині, тепер районний центр Хмельницької області — 92.

Оттоманська імперія, Оттомани — див. Туреччина.

Оттоманська Порта — див. Туреччина.

Очаків, місто на правому березі Дніпровсько-Бузького лиману, тепер районний центр Миколаївської області — 35.

Паволоч, містечко при впадінні річки Паволочки в Роставицю, тепер село Попелянського району Житомирської області — 43, 167, 170, 171.

Палюс Меотідський — див. Азовське море.

Панівці — див. Верхні Панівці.

Hapиж — 5, 185.

Перекоп (Золотий), місто на перешийку тієї ж назви, який з’єднує Кримський півострів з материком; тепер село Красно-Перекопського району Кримської області — 58, 69.

Перекопська Татарія — див. Крим.

Перемишль, місто на ріці Сяні в Польщі — 102.

Перемишльське воєводство — 150.

Перемишльщина — 145.

Перенятин, село на річці Лоновці, правій притоці ріки Стир, тепер Червоноармійського району Ровенської області — 144.

Переяслав — тепер Переяслав-Хмельницький — 43.

Переяславська територія — див. Переяславщина.

Переяславщина (Переяславська територія) — 30.

Персія — див. Іран.

Пилявці (Пилява), містечко на річці Ікві, лівій притоці Південного Бугу, тепер село Старо-Синявського району, Хмельницької області — 10, 14, 88, 106.

Південна Русь — див. Русь (Південна).

Південний Буг — див. Буг Південний.

Північ — 18, 34.

Поділля (Подолія), територія теперішньої Вінницької та більшої частини Хмельницької областей — 14, 23, 24, 32, 38, 60, 87, 139, 191, 195.

Подолія — див. Поділля.

Покуття, нагірна частина Східної Галичини між Дністром і Карпатами; тепер входить до складу Івано-Франківської області — 39.

Полісся, місцевість у басейні ріки Прип’яті, яка охоплює декілька областей України та Бєларусі — 116.

Полоцьке воєводство — 160.

Полтавщина — 191.

Польське королівство — див. Польща.

Польща (Корона, Польське королівство, Річ Посполита) — 5 — 11, 13 — 18, 20, 22 — 25, 27, 28, 36, 38, 39, 43, 65, 67, 70, 74 — 77, 81, 84, 88, 90 — 92, 94, 97, 106, 110 — 113, 116, 118, 125, 126, 130, 132 — 134, 136, 139, 140, 147, 152, 164, 168, 171, 177, 179, 181 — 184, 189 — 191, 192, 194 — 196, 197.

Поляновка, село Вяземського району, Смоленської області, над р. Поляновкою, лівою притокою р. Осьми (ліва притока р. Дніпра), де 17.V 1634 р. було укладено так званий Поляновський мир між Росією і Польщею — 15.

Порта — див Туреччина.

Придністров’я — 189.

Прилуки, місто на річці Удай, правій притоці Сули, тепер районний центр Чернігівської області — 138.

Прип’ять, ріка — 118, 119, 125.

Прінсько — див. Пропойськ.

Пропойськ (Прінсько), містечко при впадінні річки Проні в Сож, тепер село Бихівського району Могильовської області — 116.

Пруссія (Пруси), князівство — 74, 90, 196.

Рєчиця, місто на Дніпрі, нижче гирла Березіни, тепер районний центр Гомельської області — 119, 192.

Рим — 52, 193.

Річ Посполита — див. Польща.

Російська держава — див. Росія.

Росія (Російська держава, Московія) — 5 — 7, 15 — 17, 32, 39, 52, 58, 60, 70, 127, 128, 131, 191, 194.

Рось, річка, права притока Дніпра — 42.

Румелія, турецька назва кількох подій Ватіканського півострова: Болгарії, Сербії, Герцеговіни, Албанії, Македонії, Епіра і Фесалії — 35.

Русь — див. Руське воєводство.

Русь (Південна) — 18, 21, 23, 24, 26, 32, 38, 46, 52, 60, 87, 90, 1 16, 127, 170, 192, 195.

Руське воєводство (Русь), займало територію Східної Галичини з Львовом, за винятком її південно-східної частини — Червоногродського повіту, і північної частини, що входила до складу Белзького воєводства — 90, 103, 192.

Самогітія — див. Жмудь.

Сандомирське воєводство — 90, 150, 196.

Сир-Дар’я (Шезель, Яксарт), ріка в Середній Азії — 55.

Cіноп, місто і порт на півдні Туреччини — 23, 60.

Cіpкасія — див. Черкесія.

Скіфія, назва території північно-західного Причорномор’я, степового Приазов’я, степового Криму, а також просторів Середньої Азії і сучасного Казахстану, яка була населена більш-менш спорідненими між собою іраноязичними племенами, що набули грецької назви скіфи — 55.

Cлонім, місто на річці Щарі, лівій притоці Німана, тепер районний центр Гродненської області Бєларусі — 192.

Cлуцьк, місто на річці Случі, лівій притоці Прип’яті, тепер районний центр Мінської області — 116, 192.

Случ, ріка, ліва притока Прип’яті — 42.

Смоленськ, місто, тепер обласний центр Російської Федерації — 132.

Согдіана (Согд), древня історична область в Середній Азії, в басейні ріки Зеравшан, теперішня територія Узбекістану і частково Таджикістану — 55.

Сож, ріка, права притока Дніпра — 118, 166.

Cокаль, місто на Західному Бузі, тепер районний центр Львівської області — 139, 141.

Солониця або Матяшівська, річка, права притока Сули — 171.

Старець (Старча), тепер не існуюча права притока Дніпра, яка впадала в нього поблизу гирла Сули — 14, 29.

Старий Крим (Крим), місто в Криму, в XIV — XV ст. було столицею кримських ханів; після приєднання Криму до Росії було перейменовано в Левкополь; тепер районний центр Кримської області — 59.

Стародуб, місто на річці Бабинець, тепер районний центр Брянської області — 116.

Старо-Костянтинів (Костянтинів), місто при впадінні річки Ікопоті в Случ, праву притоку Горині, тепер районний центр Хмельницької області — 42, 88.

Старча — див. Старець.

Cтир, річка, права притока Прип’яті — 42, 142, 144, 149.

Сула, річка, ліва притока Дніпра — 118.

Схід — 60, 64, 72, 90.

Таврійський Херсонес — див. Крим.

Tавpія — див. Крим.

Tанаїc — див. Дон.

Тартар, назва підземного світу за грецькою міфологією — 54.

Татарія, узагальнена назва земель, населених тюрко-татарами — 44, 55.

Тірас — див. Дністер.

Трансільванія (Семиградське князівство), складало північно-східну частину Угорщини; тепер майже вся територія Трансільванії входить до складу Румунії — 16, 39.

Трапезунд (Требізонд), місто і порт в Туреччині — 23, 60.

Трахтемирів, містечко на Дніпрі, тепер село Канівського району, Черкаської області — 14, 24, 28.

Требізонд — див. Трапезунд.

Тренто (латинське Tridentum), місто в Північній Італії — 52, 193.

Триліси, село на річці Кам’янці, лівій притоці Росі, тепер Фастівського району Київської області — 14, 171, 172.

Tpідент — див. Тренто.

Турецька імперія — див. Туреччина.

Туреччина (Порта, Блискуча Порта, Висока Порта, Оттоманська Порта, Оттоманська імперія, Оттомани, Турецька імперія) 17, 59, 126, 127, 134, 139, 169, 174, 190, 196.

Туров, містечко на ріці Прип’яті, тепер селище міського типу, районний центр Гомельської області — 117.

Угорщина — 39, 191.

Україна (Військо Запорозьке) — 5, 6, 8, 9, 11 — 17, 30, 32, 38, 39, 43 — 47, 58, 70, 77, 130, 163, 167, 171, 174, 181, 183, 189 — 194, 198.

Умань, місто на річці Уманці, лівій притоці річки Ятрані, тепер районний центр Черкаської області — 43.

Фастів, містечко на річці Унаві, правій притоці Ірпеня, тепер місто, районний центр Київської області — 14, 43, 171, 172.

Феодосія (Кафа), місто в Криму — 58, 60, 72.

Фландрія, область в Західній Європі, що була населена фламандцями; тепер територія Фландрії входить у склад Бельгії, Франції і Нідерландів (Голландії) — 18, 91, 188.

Флоренція, місто в Італії — 52, 193.

Фонтенбло, місто у Франції — 188.

Франція (Французьке королівство) — 6, 16, 18, 30, 39, 62, 75, 87, 90, 185, 188, 189, 191, 195.

Французьке королівство — див. Франція.

Халкедон (правильніше Калхедон), древньогрецька колонія на східному березі Босфора — 192, 193.

Хелмно (німецьке Кульм), місто на правому березі Вісли, в Польщі — 197.

Херсонесія — див. Крим.

Хотин, місто на Дністрі, тепер районний центр Чернівецької області — 74.

Цехановщина, повіт у Мазовецькому воєводстві, в Польщі — 162.

Череськ — див. Чечерськ.

Черкаси, місто на Дніпрі, тепер обласний центр України — 43, 179.

Черкащина — 179.

Черкесія (Сіркасія), територія на Кавказі — 44, 60.

Чернігів, місто на Десні, тепер обласний центр України — 43, 169.

Чернігівське воєводство — 180, 198.

Чернігівщина — 14, 191.

Чечерськ (Череськ), містечко на річці Чечорі, притоці ріки Сож, тепер селище міського типу, районний центр Гомельської області — 116.

Чигирин, місто на річці Тясмині, правій притоці Дніпра, тепер селище міського типу, районний центр Черкаської області — 43, 138, 152, 181.

Чорна Русь, так називали в Польщі в XIV — XVIII ст. південно-східну частину Білорусії з містами Бобруйськом, Речицею, Несвіжем, Слуцьком, Слонімом та іншими — 38, 52, 74, 192.

Чорне моpe — 16, 23, 26, 32, 33, 38, 45, 59.

Чорнобиль, містечко при впадінні річки Ужа в Прип’ять, тепер місто, районний центр Київської області — 167.

Чортомлик, річка, права притока Дніпра — 32.

Швеція — 5, 11, 13, 18.

Шезель — див. Сир-Дар’я.

Якcapт — див. Сир-Дар’я.

Ямпіль, місто при впадінні Русавиці в Дністер, тепер районний центр Вінницької області — 43.

Ясси, колишня столиця Волоської землі, тепер місто в Румунії — 128.















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.