Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна             Примітки





РОЗДІЛ IV
Юридичні основи торгівлі




§ 1. Постанова львівської тарифної комісії (1633 р.)


Для розуміння торговельних відносин між Україною і Молдавією є найбільш інформативними два документи: перший документ — це постанова львівської тарифної комісії від 25 червня 1633 р. про продажні ціни у Львові на привезені з Молдавії так звані «волоські товари» 205. Другий документ — це універсал Богдана Хмельницького Остафію Стаматаєнку, дозорцеві Військового скарбу, із Чигирина 8 травня 1654 р. «На збирання податків з іноземних купців» 206.

Спочатку подаємо аналіз постанови львівської тарифної комісії. Чим було викликано прийняття цієї постанови? Королівські власті вирішили упорядкувати стягнення митних поборів, що повинно було створити додаткове джерело прибутку для збіднілого польського скарбу. Сейм 1633 р. вирішив встановити в Польщі чотири митних центри: в Любліні, Львові, Кракові і Познані. Через Львів йшли товари із Туреччини і країни «волохів» (Молдавії), через Люблін — із Москви та Ліфляндії, через Краків — із Сілезії (Шлеська) та Угорщини (Трансільванії) і через Познань — із країн Балтійського моря, Пруссії та Помор’я 207. Кожний митний пункт мав список товарів, що провозили із відповідних країн. Для товарів, які проходили через митні пункти, були встановлені ціни, виходячи з яких, митниця стягувала податки.

Нас цікавить митний список товарів, які ввозилися з Молдавії до Львова 208. У «волоському» списку перелічуються сільськогосподарські товари: вино, родзинки, фіги, турецькі горіхи, мед волоський, волоські бики вищої, середньої і нижчої якості, смальцьований віск, тваринний жир 209. Документально засвідчено із перерахованих товарів ввіз із Молдавії вина, воску, меду, биків, горіхів, анісу. Не знайдено в архівних матеріалах свідчень про вивіз із Молдавії до західноукраїнських міст фіг, родзинок, заячих шкурок 210. Експорт цих товарів із Молдавії в західноукраїнські міста був випадковим, вірогідно, тому і не внесений до документального списку. Постанова львівської тарифної комісії тим цікава, що в ній подається як ціна закупівельна, так і продажна, на підставі чого можна встановити прибуток купців.




Аналіз «волоських» товарів


Товар



1. Вина півкуфи 2"


Закупівельна ціна


17 талярів


Продажна ціна


20 талярів


Прибуток



3 таляри


2. Камінь ізюму


3 таляри


3,5 таляра


0,5 таляра


3. Камінь фіг


3 таляри


3,5 таляра


0,5 таляра


4. Лисиці хутро краще


1,5 таляра


1,5 таляра + 15 грошів


15 грошів


5. Визини (риба)


1 таляр


1 таляр +20 грошів


20 грошів


6. Короп солоний дунайський


0,5 таляра


0,5 таляра + 10 грошів


10 грошів


7. Солоний короп


0,5 таляра


0,5 таляра +5 грошів


5 грошів


8. Камінь чорної ікри


2,5 таляра


3 таляри без 10 грошів


14 грошів


9. Оселедці дунайські за 100 одиниць


1,5 таляра


1,5 талярів + 15 грошів


15 грошів


10. Камінь турецьких горіхів


2 таляри


2 таляри + 20 грошів


20 грошів


11. Камінь хліба святого Івана (нім. Johannisbrot)


1,5 таляра


1,5 талярів + 30 грошів


ЗО грошів


12. Півдіжі волоського меду


17 талярів


19 талярів + 10 грошів


2 таляри + 10 грошів


13. Кращий віл (бик) волоський


17 талярів


19 талярів + 10 грошів


2 таляри + 10 грошів


14. Середній віл (бик)


12 талярів


13,5 талярів


1,5 таляра


15. Гірший віл (бик)


9 талярів


10 талярів + 10 грошів


1 таляр + 10 грошів


16. Габа найкраща


3 таляри


3 таляри + 30 грошів


30 грошів


17. Габа гірша


3 таляри без 20 грошів


3 таляри + 10 грошів


30 грошів


18. Камінь анісу


3 таляри +20 грошів


3,5 таляра + 12,5 грошів


0,5 таляра + 12,5 грошів


19. Видра


2 таляри


2 таляри +20 грошів


20 грошів


20. Хутро бобра невидубляне


3 таляри


3 таляри +30 грошів


30 грошів


21. Сап’ян волоський жовтий сучавський


1 таляр


1 таляр + 10 грошів


10 грошів


22. Білий волоський коц


0,5 таляра +20 грошів


0,5 таляра + 25 грошів


5 грошів


23. Камінь топленого воску


5,5 таляра


6 талярів + 15 грошів


55 грошів


24. Камінь лою яловичини


1 таляр


1 таляр + 10 грошів


10 грошів


25. Волова шкіра


1 таляр


1 таляр + 10 грошів


10 грошів


26. Червоний турецький сап’ян


1,5 таляра + 15 грошів


2 таляри без 10 грошей


15 грошів


27. Фунт турецького шафрану


3 таляри


3 таляри +30 грошів


30 грошів


28. Мухайєр халеджук


7,5 талярів


8 талярів без 5 грошів


35 грошів




Як для розрахунків митний список використовує левкові таляри по 80 грошів 212.

Цей аналіз засвідчує відносно високі прибутки купців у середньому від 1/5 — до 1/8 закупівельної ціни, а документ підтверджує вигідність такої торгівлі. Для нас важливий асортимент товарів, які були подані тарифікаційній комісії. Саме ці товари і складали молдавський експорт та український імпорт: волоські вина, ізюм, кориця, риба (осетрові, білуга, стерлядь), чорна ікра, дунайські оселедці, коропи, волоські горіхи, мед, хліб Святого Івана, віск, аніс, шафран, хутро видри, лисиці, молдавські воли (бики) вищої і середньої якості, габа (сукно, габа грубошерста), волова шкіра; сап’ян молдавський жовтий і червоний турецький тощо. У документі подається скрупульозна оцінка турецьких і «волоських товарів», що базується на точних даних про те, що це за товари. Закупівельна ціна і продажні ціни призначалися на місці, тобто у Львові 213.

Виконуючи постанову сойму від 1633 р., три обрані комісари Речі Посполитої, між якими був українець із Брусилова Адам Кисіль 214 (згодом воєвода київський та контрагент Богдана Хмельницького), доручили десятьом львівським купцям (2 грекам, 4 вірменинам і 4 євреям) скласти списки турецьких та «волоських» (молдавських) товарів із відповідними цінами. Збереглися імена купців. Це греки Габрієль Лангіш та Костантин Мезопета, вірмени Якуб Манчуковіч, Грегор Дерлукашовіц, Аведик Польбовський, Юхно Томановіч і євреї Зелік Маєровіч, Сімон Йозефовіч, Вольф Лазаровн та Марек Мошковіч.

Після завершення роботи комісії її постанову затвердив львівський староста і три згадані вище комісари, а згодом було наказано її обнародувати 215. Ця постанова із 1633 р. діяла до кінця XVII ст. 215а




§ 2. Універсал Богдана Хмельницького (1654 р.)


Богдан Хмельницький дбав про безпеку і добробут своїх та чужоземних купців. 8 травня 1654 р. він видав у Чигирині універсал, що став своєрідною інструкцією для його уповноваженого Остафія Стаматаєнка 216 у справі збирання податків для Військового скарбу з іноземних купців 217. Цей унікальний документ є цінним джерелом для з’ясування економічних проблем держави Богдана Хмельницького.

Іноземними купцями, названими в документі, були купці — греки, вірмени і турки, що торгували так званими «східними товарами». В універсалі визначається розмір мита, яке вони повинні віддавати до державного Військового скарбу (так звалося тоді українське міністерство скарбу), водночас подається цікавий перелік товарів, якими торгували іноземні купці. На відміну від польської такси 1633 р., яка подає закупівельну і продажну ціну товарів, податковий універсал 1654 р. визначає ціни податку, який купці (оптовики) мають платити українському Військовому скарбові і який звільняв їх від місцевих митних поборів міських та козацьких влад. Щоб полагодити справу Державного скарбу, Богдан Хмельницький розробив відповідні інструкції, які подаємо у вигляді таблиці:



Назва товару | Кількість мита

а) Московські:

1. Сорок соболів | золотих 218 шість

2. Сорок пупків соболиних | золотих два

3. Сорок куниць | золотих два

4. Бунт лисиць 219 | золотих два

5. Від товарів московських вартістю 100 битих 220 талярів | 5 золотих

б) Турецькі: | Від 100 талярів полевкових 221

6. Шовкові тканини | 2 битих, від кожної кіпи 222

Коври, завої, пояси, мусулбеси, киндяки та інші дрібні товари | габи 223 по леву 224

7. Золото, срібло, дорогоцінне каміння, перла | від 100 талярів — 5 золотих


Універсал перелічує товари, які торговельні люди з Балканських країн закуповували в Україні і провозили через їх територію транзитом. Насамперед у документі згадується хутро, з якого збирається мито у грошовій одиниці золотих. Саме в цей час на європейському ринку відбувалося знецінення срібла і в обіг було введено золоті монети. Цей факт у торговельному обігу Молдавії зі Львовом в кінці XVI і в XVII ст. зафіксовано у праці О. М. Подградської 225. У зв’язку з тим, що Молдавія не зуміла накопичити необхідної кількості золота, продовжувала ходити срібна монета. Тому частковий перехід на золотий еталон і грошова криза в Європі не вплинули на товарообіг між Молдавією, Львовом та іншими західноукраїнськими містами. Далі в універсалі перелічуються турецькі товари, які молдавські купці привозили в Україну: шовкові тканини, киндяки (турецьк. бабовняна тканина), мусулбеси (турецьк. бавовняна тканина на підшивки) 226, коври, пояси. На придбані в Україні дорогоцінний метал (золото, срібло) і перлини встановлювалося мито: «від ста талярів — по п’ять золотих» 227.

Таким чином, у таблиці подається конкретний список товарів, якими торгували іноземні купці. З інформації зрозуміла кількість мита в Україні з іноземних купців, яке надходило до Військового скарбу. Міністр скарбу називався дозорцем, і ним був грек Євстафій Стаматаєнко. Митний збір мав три види: по вартості товару, поштучно або від торговельної одиниці, відповідно тому соболі торгували сороками, лисиці — бунтами. Одиницями митного збору було: хутро, тканини, килими, благородний метал, дорогоцінне каміння, перлини. Вартість товару визначалася срібними або золотими монетами. Кожен іноземний купець зобов’язаний був платити мито у Військовий скарб, відповідно універсалу 228. Якщо б якийсь український купець під своїм іменем віз товари чужоземного купця, то згідно документа потрібно забрати половину товару такого купця до Військового скарбу, а другу йому віддати; якщо купці чинять опір дозорцеві, то таких полковники, сотники, отамани карають по-військовому. Таким чином, цей універсал Б. Хмельницького був спрямований на розвиток торговельних зв’язків з Дунайськими країнами, зокрема з Молдавією, яка торгувала також і турецькими товарами.

Гетьман Богдан Хмельницький видав універсал, який упорядкував митний збір з товарів іноземних купців. Як закон від 28 квітня (8 травня) 1654 р. були встановлені єдині митні тарифи для товарів, які привозилися купцями з Балканських країн, а митний збір вносили до Військового скарбу української гетьманської держави 229. Як свідчить гетьманський універсал 1654 р., Україна була транзитною територією.













Попередня     Головна     Наступна             Примітки


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.