Опитування про фонему Е на сайті Ізборник  


Попередня     Головна     Наступна





Г. К. ШВИДЬКО

СЛОВО ПРО ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ІСТОРИКА-ДОКУМЕНТАЛІСТА


Нащастя, минув час, коли про заняття певною проблематикою котрогось з істориків-співвітчизників за кордоном ми дізнавалися інколи з хроніки Міжнародних конгресів істориків або з рецензій на монографії та з войовничих досліджень про "буржуазнонаціоналістичні фальсифікації" історії України. Сьогодні спадщина істориків української еміграції поступово повертається в Україну і тут стає доступною не поодиноким науковцям, а широкому загалу тих, хто цікавиться і цінить свою історію. Одним з плідних українських істориків на еміграції є Теодор Мацьків, дослідник доби Б.Хмельницького та І.Мазепи, історик зі своїм особливим дослідницьким почерком.

Теодор Мацьків, син Івана та Марії (з роду Янів), народився 30 травня 1918 р. у м. Струтині в Галичині. Вчився в Академічній гімназії у Львові, заснованій ще 1867 року. В своїх спогадах Теодор Мацьків пише: "Бувши одначе середньою школою давнього класичного типу, де головний натиск кладено на гуманістичні предмети, зокрема на латинську та грецьку мови, Академічна гімназія, як зрештою всі українські середні школи, мала свою традицію й опінію селективної школи, в якій багато вимагалося" 1. Принагідно зауважимо, що в гімназії викладали професори: отець Горниткевич (богослов’я), І.Любомирович (латинська мова), М.Федусевич (українська), Г.Бальк (польська), С.Кулачковський (німецька), А.Копистянський (всесвітня історія), Й.Назар (філософія) та інші, які заклали міцні основи знань гімназистів, зокрема, надто здібного та працьовитого Теодора Мацьківа.

В 1938 р. він завершив навчання в гімназії, а вже наступного року в складі польського війська був кинутий у вир перших кривавих боїв Другої світової війни. Швидка капітуляція Польщі і непевне політичне становище західноукраїнських земель позначилися на долі Т.Мацьківа — він опинився на Заході.

Теодор Мацьків вступив в Університет Й.В.Гете (Франкфурт), де студіював історію та славістику. В результаті навчання з’явилася його дисертація "Українське козацтво у світлі німецьких джерел у першій половині X VII ст.", захистивши яку, Т.Мацьків 1950 року здобув ступінь доктора філософії.

Того ж року він виїхав до США, де продовжував студіювання в Сетонгольському університеті, а також в інших вищих навчальних закладах; викладав слов’янські мови та історію, зокрема, вів курс української мови та українську програму в Сетонгольському університеті (Ньюарк, штат Нью-Джерсі).

Т.Мацьків викладав історію в одному з коледжів Швайцарії, був професором історії У країни в Акронському університеті (США, штат Огайо), Українському науковому центрі при Макворі університеті в Сіднеї (Австралія), він же є професором-гостем Гайдельберзького університету (ФРН), Українського Вільного Університету в Мюнхені. 1984 року Теодор Мацьків пішов на пенсію, але продовжує читати спецкурси з історії України в різних університетах, в тому числі протягом останніх років — в українських.

Т.Мацьків є дійсним членом Українського Історичного Товариства, починаючи від часів його створення, а згодом очолив Європейський відділ УІТ в Мюнхені. Крім того, він був організатором кількох наукових конференцій в Європі, проведених з ініціативиУ ІТ, що дали поштовх українознавчим дослідженням зарубіжних учених. Вчений брав участь у 4-х Міжнародних конгресах істориків (Стокгольм, Відень, Сан-Франціско, Штутгард).

Творча спадщина (понад 100 праць) професора Теодора Мацьківа велика. Проте, як це видно з назв опублікованих ним праць українською, англійською та німецькою мовами, головна його увага скерована на дослідження різноманітних питань історії Гетьманщини середини XVII — початку XVIII ст.Зокремаж, крупні монографії присвячені вивченню документів щодо доби і особи гетьмана Івана Мазепи. Це насамперед його монографія "Мазепа в світлі сучасних йому німецьких джерел" 2. Через кілька років вже англійською мовою була опублікована його книга "Князь Мазепа: Гетьман України в сучаних йому англійських виданнях" 3.

Після ретельних пошуків в архівах, ґрунтовного вивчення знайдених документів, публікації серії статей про окремі епізоди та відомостей з джерел про діяльність гетьмана Мазепи з’явилося монографічне дослідження "‘Англійські відомості про Мазепу, 1687-1709 р." 4. І нарешті, найгрунтовніша з монографій з оглядом німецьких, австрійських, швайцарських, французьких, англійських та шведських джерел — "Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687-1709" 5.

В передмові до ювілейного збірника праць визначного дослідникаУкраїнської козацької держави другої половини X VIIXVIII ст., виданого до його 75-річчя Українським Історичним Товариством, авторитетний дослідник і редактор "Українського Історика" Любомир Винар дуже точно схарактеризував доктора Мацьківа, відзначивши, що він "є строгим документалістом, совісно аналізує перводжерела і тогочасну літературу і на основі цієї критичної аналізи в контексті історичної наукової методології насвітлює і реконструює історичні явища, події, особистості" 6.

І то є таки абсолютна правда, як видно з пропонованої нині читачеві праці "Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687-1709". Йдеться не лише про розмаїття аналізованих джерел за їх походженням і кількістю, котрі він використовує, прагнучи до максимально об’єктивної оцінки подій, ситуацій та поступків гетьмана Мазепи. В дослідженні автор подає багато витягів з цих документів в перекладі українською мовою, а також вміщує як додатки ряд документів мовою оригіналу та фотокопій деяких джерел і ілюстрацій.

Все це характеризує працю Теодора Мацьківа як глибоке наукове дослідження. Проте стиль викладу матеріалу, послідовність та простота суджень дозволяють читачеві забути, що перед ним — монографія, й захоплюють читача незалежно від його фаху і віку.

Передмова професора Л. Винара до цієї праці позбавляє нас необхідності більш детально характеризувати погляди та методику дослідження автора.









 1 Мацьків Т. Англійський текст Зборівського договору з 1649 року та інші вибрані статті. — Нью-Йорк ; Львів; Київ; Мюнхен, 1993. — С. 280.

 2 Mazepa im Lichte der zeit genoessischen deutschen Quellen / Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. — Мюнхен, 1963. — Т. 174.

 3 Prince Mazepa: Hetman of Ukraine in Contemporary Englich Publications, 1687-1709. -Chicago, 1967.

 4 English. Reports on Mazepa, 1687-1709. — Nju-York; Munich; Toronto. — 1983.

 5 Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687-1709. — Мюнхен, 1988.

 6 Мацьків Т. Англійський текст Зборівського договору... — С. II.














Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.