Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна





ПРИМІТКИ



1 Туллієва Свада — розуміється Ціцеронове ораторське мистецтво.

2 В Арістотеля («Поетика», 1450 в) йдеться про фабулу трагедії. Там читаємо: «Основа і немовби душа трагедії — це фабула».

3 Вихід, гл. XV.

4 Ціцерон. На захист поета Архія.

5 Про поетичне мистецтво, вірш 418.

6 Там же, вірші 409 — 411.

7 Пор.: Овідій. Фасти, кн. VI, вірші 5 — 6; Послання з Понту, кн. III, вірші 4, 93 і кн. IV, вірші 2, 25.

8 Про це згадує Плутарх (Александр, розд. 26).

9 Докладніше про різницю між поезією та історією див.: Ф. Прокопович. Про поетичне мистецтво, кн. I, розд. 3 (Видання: Феофан Прокопович. Сочинения под ред. И. П. Еремина. М. — Л., Изд-во АН СССР, 1961).

10 Про виховне значення поезії говорить Арістотель у «Поетиці», VI, про так зване «очищення подібних почувань» (катарсис), що викликало різні теорії: етичну теорію (автор В. Маджі), медичну теорію (автор Я. Бернайс), естетико-етичну теорію Е. Целлера, релігійні теорії, до яких належить інтелектуалістична теорія О. Гаупта і В. Іванова, та інші.

11 Про поетичне мистецтво, вірші 333, 334, 343.

12 Див.: Євангеліє від Матфія, гл. V, стихи 29 — 30, і гл. XVIII, стихи 8 — 9; від Марка, гл. IX, стихи 43, 47.

13 Цей вірш зустрічається в поетиці 1714 p. Libri tres de arte poetica..., яка зберігається в ЦНБ АН УРОР в Києві під шифром VIII 94 М/227, а також в Prodromus ad bicollem Parnassum Apollo... 1727 p. з бібліотеки oo. Василіан у Крехові, а тепер — в рукописному відділі Львівської наукової бібліотеки АН УРСР під шифром 225.

14 Леонінські вірші — це римовані вірші, що назву свою виводять від французького поета початку XIII ст. Леона.

15 Для середньовічної силабічної поезії характерна однако-/396/ва кількість складів у вірші, цезура і рима. Рима була двох видів: similiter cadens, якщо римувались закінчення відмінків, і similiter desinens, якщо римувались дієслівні закінчення. Таку співзвучність закінчень античні вважали фігурою, яка до певної міри прикрашує мову. Див. «Риторику до Гереннія», кн. IV, розд. 20, 28; Квінтіліан. Виховання оратора, кн. IX, розд. 3.

16 Еклога III, вірш 60.

17 Теогонія, вірші 76 — 81.

18 Роботи і дні, вірш 289.

19 Еклога VI, вірш 2.

20 Ці слова помилково приписуються Вергілієві.

21 Ці слова також помилково приписуються Вергілієві.

22 Ціріс, вірш 55.

23 Фасти, кн. V, вірші 55 — 56.

24 Теогонія, вірш 79.

25 Фасти, кн. IV, вірш 193.

26 Вірш 17

27 Андріанка, вірш 473.

28 Вірш 46.

29 Вірш 166.

30 Цей вірш зустрічаємо в поетиці 1722 р. з архіву оо. Василіан у Крехові, а тепер у Львівській науковій бібліотеці АН УРСР під шифром 737.

31 Fur — злодій.

32 Вергілій. Енеїда, кн. I, вірш 609.

33 Вергілій. Енеїда, кн. II, вірш 378.

34 Там же, кн. II, вірш 28.

35 Там же, кн. III, вірш 44.

36 Там же, кн. VIII, вірш 83.

37 Горацій. Про поетичне мистецтво, вірш 139.

38 Енній. Аннали, вірш 109.

39 Гоpацій. Сатири, кн. II, сатира 3, вірш 79.

40 Трістії, кн. I, елегія 1.

41 Там же, кн. I, елегія 1.

42 Цей вірш зустрічається в поетиці 1714 p. Libri tres de arte poetka, VIII 94 M/277 (ЦНБ АН УРСР у Києві), арк. 54.

43 Римляни облягали Сіракузи два роки (213 — 211 рр. до н. е.) під командуванням Марка Клавдія Марцелли. Тоді загинув Архімед.

44 Цей вірш написав Ф. Прокопович. Див. його працю «Про поетичне мистецтво», кн. I, розд. 5.

45 Трістії, кн. I, елегія 3. /397/

46 Горацій. Оди, кн. I, ода 4, вірш 15.

47 Там же, кн. I, ода 7, вірш 27.

48 Там же, кн. I, ода 11, вірш 7.

19 Там же, кн. I, ода 7, вірш 28.

50 Там же, кн. I, ода 5, вірш 3.

51 Епод II, вірші 1 — 8.

52 Там же, епод I, вірш 9.

53 Цей вірш зустрічається в поетиці № 22 з фонду Львівської архідієцезії (Львівська наукова бібліотека АН УРСР, рукописний відділ).

54 Епод XIII, вірш 2.

55 Горацій. Оди, кн. I, ода 4, вірш 8.

56 Там же, кн. I, ода 3, вірш 11.

57 Там же, кн. I, ода 8, вірш 1.

58 Катулл. Фрагмент 2, вірш 1.

59 Фарсальська битва між Помпеєм і Цезарем відбулася в 48 р. до н. е.

60 Енеїда, кн. I, вірш 1.

61 Про консулат Стіліхона, кн. I, вірші 1 — 2.

62 Там же, кн. III, вірші 1 — 2.

63 До Євтропія, кн. І, вірші 9 — 10.

64 Подається дещо скорочено. Більш повний текст знаходимо в поетиці 1714 p. Libri tres de arte poëtica, VIII 94 M/227, яка зберігається в ЦНБ АН УРСР у Києві.

65 Назва походить від ріки Стікс у підземному царстві. Тут треба розуміти язичників.

66 Кн. II, вірші 27 — 30.

67 Про поетичне мистецтво, вірш 189.

68 Там же, вірші 156 — 157.

69 Овідій. Любовні елегії, кн. III, елегія 9, вірші 3 — 4.

70 Нерівні вірші — дистих елегійний, який складається з гекзаметра і пентаметра.

71 Про поетичне мистецтво, вірші 75 — 76.

72 У скороченому вигляді (10 рядків) цей вірш є в поетиці першої половини XVIII століття, яка зберігається в ЦНБ АН УРСР у Києві під шифром СП 133 (16247).

73 Там же, в скороченому вигляді (16 рядків).

74 Ці слова біограф Вергілія Донат Молодший (бл. 400 р. н. е.) в «Біографії Вергілія», 17, приписує саме йому. Вергілій написав дистих:

«Цілу ніч дощ йшов, а вранці продовжились ігрища знову:

Цезар з Юпітером вдвох владу тут ділять усю» /398/

і повісив біля воріт імператорського палацу, а якийсь Баттїл, бездарний поет, видав себе за автора цього дистиха, і за це Август нагородив його. Тоді Вергілій дописав під цим дистихом:

«Вірші ці я написав, а хтось інший дістав нагороду»

і до того гекзаметра додав ще чотири півпентаметри:

«Так не для себе»...

Тоді Август запропонував поетам доповнити ці піввірші, але це зміг зробити тільки Вергілій і тим самим довів своє авторство попереднього дистиха.

75 Оди, кн. I, ода 10, вірш 1.

76 Епіграми, кн. VII, епіграма 98.

77 Цей вірш Ф. Прокопович у своїй книзі «Про поетичне мистецтво» помилково приписує Марціалові.

73 Ф. Прокопович. Про поетичне мистецтво, кн. III, розд. 5.

79 І. T. Трембецький. Wirydarz poetycki, т. II, епіграма 885.

80 Там же, т. I, епіграма 88.

81 Тут натяк на вбивство Нероном своєї матері Агріппіни в 59 р. н. е.

82 І. T. Трембецький. Wirydarz poetycki, т. I, епіграма 78.

83 Ф. Прокопович. Про поетичне мистецтво, кн. II, розд. 6.

84 Діяння апостолів, гл. II, стих 3.

85 Зустрічається в поетиці 1678 p. Institutio poëtica, № 335 з архіву оо. Василіан (Львівська наукова бібліотека АН УРСР), арк. 90 та в інших пізніших шкільних поетиках.

86 Furca — вила, a Fur — злодій.

87 Ідеться про відомий парадокс «Брехун». Один крітянин сказав: «Всі крітяни — брехуни». Якщо ці слова вважати правдою, то їм не можна вірити, бо тоді і той, хто їх сказав, є брехуном, адже він крітянин. Якщо сказані слова вважати брехнею, то тоді виходить, що крітяни кажуть правду, отже, і цей крітянин сказав правду: «Всі крітяни — брехуни». Коло замкнулося.

88 Це порівняння приписується Зенонові, засновникові стоїчної школи. Див.: Ціцерон. Оратор, розд. 32.

89 Платонівська людина. Платон подав таке визначення людини: «Людина є тварина з двома ногами, позбавлена пір’я». Діоген оскуб півня і, принісши його до школи Платона, заявив: «Ось платонівська людина!» Див.: Діоген Лаертський. Життя і вчення знаменитих філософів, кн. VI, розд. 2, § 40. /399/

90 І. T. Трембецький. Wirydarz poetycki, т. 1, епіграма 86.

91 Стефан походить від грецького слова στέφανος — вінок.

92 Цей дотеп грунтується на грі слів festivus i festorum.

93 «Солоне» — розуміється в прямому значенні як щось солоне і в непрямому — як щось дотепне.

94 Слово «діалектика» тут вживається в значенні «мистецтво вести дискусію».

95 Євангеліє від Луки, гл. II, стих 26.

96 Марціал. Епіграми, кн. XII, епіграма 46.

97 Там же, кн. V, епіграма 42, вірші 7 — 8.

98 Див.: Ф. Прокопович. Про поетичне мистецтво, кн. II, розд. 6.

99 Марціал. Епіграми, кн. V, епіграма 53, вірші 3 — 4.

100 Діоскур означає син Зевса, діоскура — дочка Зевса.

101 Гра слів: potuit noscere causas — міг пізнати причини речей і nosti causas dicere — вмієш виступати в суді. Перший рядок див.: Вергілій. Георгіки, кн. II, вірш 490.

102 Євангеліє від Матфія, гл. II, стих 2.

108 D[omino] O[ptimo] M[aximo] — найвеличнішому і найбільшому богові.

104 Див.: Ф. Прокопович. Про поетичне мистецтво, кн. II, розд. 8. Також поетику 1678 p. Institutio poetica, арк. 95 з архіву оо. Василіан у Крехові (тепер у Львівській науковій бібліотеці АН УРСР під шифром 335). Тут цей вірш подається польською і латинською мовами.

105 Див.: Ф. Прокопович. Про поетичне мистецтво, кн. II, розд. 8.

108 «Целярент» і «ферізон» — терміни логіки для позначення модусів категоричного силогізму.

107 Див.: Ф. Прокопович. Про поетичне мистецтво, кн. II, розд. 8.

108 Книга суддів ізраїльських, гл. VI, стихи 36 — 40.

109 Піфагорова буква Г. Він порівнював її з дорогою життя, яка ділиться на дорогу чесноти і дорогу пороків.

110 Відгадка: melos — пісня; перший склад mel — мед, другий os — уста.

111 Відгадка: согпіх — ворона. Якщо зняти голову, тобто початковий склад cor, то залишиться піх — сніг. Ця загадка належить І. Т. Трембецькому. Див.: Wirydarz poetycki, т. I, епіграма 225.

112 Відгадка: saurus — водяна ящірка taurus — бик.

113 Suspendit = sus — свиня і pendit — висить. /400/

114 Osmanus=os — уста і manus — рука.

115 Зміст цієї загадки не зовсім зрозумілий. Можливо: Бог славу і псалми добро пЂть пріймует: За псалмов пЂніε здоровіε людεм он даруε.

116 І. T. Трембецький. Wirydarz poetycki, т. I, епіграма 223.

117 Там же, т. II, епіграма 853.

118 Там же, т. I, епіграма 113.

119 Вергілій. Енеїда, кн. I, вірш 8.

120 І. Т. Трембецький. Wirydarz poetycki, т. I, епіграма 111.

121 Там же, т. I, епіграма 112.

122 Цейвірш М. І. Петров приписує Лаврентію Величковському.

123 Мається на увазі Петро Могила — засновник Киево-Могилянської колегії.

124 Євангеліє від Матфія, гл. XII, стих 40.

125 Євангеліє від Іоанна, гл. XII, стих 32.

126 Євангеліє від Матфія, гл. XI, стих 32.

127 Псалом XVIII, стих 2.

128 Євангеліє від Матфія, гл. II, стих 5.

128 Євангеліє від Іоанна, гл. VIII, стих 52.

130 Еклога III, вірш 110.

131 Георгіки, кн. II, вірші 541 — 542.

132 Книга притч Соломонових, гл. XXVI, стих 11.

133 Псалом XCVII, стих 8.

134 Євангеліє від Матфія, гл. XXVI, стих 49.

135 Там же, гл. XXVII, стих 40.

136 Вихід, гл. XIV, стих 11.

137 Вірші 808 — 810.

138 Вірші 79 — 80.

139 Сенекаа. Медея, вірш 32.

140 Ода 24.

141 Вергілій. Енеїда, кн. I, вірші 198 — 200.

142 Див. примітку 74.

143 Енеїда, кн. IV, вірші 628 — 629.

144 Там же, кн. I, вірші 326 — 327.

145 Там же, кн. IV, вірш 594.

146 Ціцерон. Проти Верреса, промова II, ч. I, розд. 3.

147 Ціцерон. Проти Катіліни, промова IV, розд. 1.

148 Овідій. Метаморфози, кн. II, вірші 279 — 290.

149 Вергілій. Енеїда, кн. I, вірші 198 — 200.

150 Пор.: Клавдіан. Про консулат Стіліхона, I, вірші 1 — 2. Див, примітку 53. /401/

151 Овідій. Послання з Понту, кн. III, послання 1, вірш 58.

152 Курцій Руф. Історія Александра Великого, кн. VII, розд. 3, § 10.

153 Овідій. Любовні елегії, кн. I, елегія 8, вірш 19.

154 Куpцій Pуф. Історія Александра Великого, кн. VII розд. 11, § 10.

155 Сенека. Геракл божевільний, вірші 656 — 657.

156 Cerevisiat cerebrum — мозок і visere — розглядати.

157 Тут помилково подаються деякі імена як грецькі, а грецькі — як латинські.

158 Цей вірш помилково приписується Лукуллові. Він належить Катуллові, 5.

159 Сатири, кн. I, сатира 9, вірші 59 — 60.

160 Євангеліє від Матфія, гл. III, стих 4; від Марка, гл. I, стих 6.

161 Євангеліє від Матфія, гл. XXI, стих 12; від Луки, гл. XIX, стих 45; від Марка, гл. II, стих 15; від Іоанна, гл. II, стих 15.

162 Євангеліє від Матфія, гл. III, стих 3; від Луки, гл. III, стих 4; від Марка, гл. I, стих 3; від Іоанна, гл. II, стих 3; від Ісайї, гл. XL, стих 3.

163 Малахія, гл. III, стих 1.

164 Євангеліє від Матфія, гл. III, стих 2. /402/
















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.