Попередня     Головна     Наступна

Лінгвістичні засади опрацювання текстів

"Листи з України Наддніпрянської" Б.Грінченка та "Листи на Наддніпрянську Україну" М.Драгоманова — зразки українського публіцистичного мовлення кінця XIX ст. У цьому виданні максимально збережено лексику і синтаксис творів, авторські і часові особливості мови тощо. Виправлення зроблено лише в їх орфографії і пунктуації, меншою мірою — у фонетиці та морфології. Зокрема:

1. За сучасними орфографічними нормами пишуться слова разом, окремо або через дефіс: дедалі, начебто, як-om замість де далі, наче б то, як от.

2. За сучасними правилами вживається велика літера.

3. Усунено окремі відхилення від сучасних норм у вживанні знаків пунктуації.

4. За сучасними нормами вживаються голосні и та і в основах слів: економічні, радикалізму зам. економичні, радикализму.

5. Фрикативний приголосний ґ змінюється на проривний ґ у випадках, передбачених "Українським правописом" (3-тє вид. — К., 1990): Ґете, Гюґо зам. Гете, Гюго. У решті випадків зберігається фрикативний г оригіналів: інтелігенція, ренегатство.

6. Сполучення ія всередині слів змінюється на іа: соціальні зам. соціяльні.

7. За сучасними нормами подається чергування о та е у відкритому складі з і в закритому: звід, мудрістю, працівник, речей зам. звод, мудростю, працьовник, річей. Порте збережено окремі відхилення, характерні для живого народного мовлення і тогочасної української літературної мови, зокрема в прийменнику і префіксі од.

8. За сучасними правила передано випадки асиміляції та подвоєння приголосних: безкорисне, замість, заснування зам. безкористне, замісць, заоснованя.

9. Прикметникові суфікси -ов- та -ев- ужито за сучасними нормами: грошові, життєвий, крайовий зам. грошеві, життьовий, краєвий.

10. Усунено випадки порушення при творенні форм вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників та прислівників: менше, найгидкіші, наймолодші, новіший, ясніше зам. менче, найгидчіші, наймолодчі, яснійте, новіщий.

11. Суфікс -ова- у дієслівних і деяких віддієслівних формах слів замінено на -ува-: бунтуватися, надрукувати, існування зам. бунтоватися, надруковати, істнованя.

12. За сучасними вимогами подаються відмінкові форми іменників:

а) родового однини чоловічого роду 2-ої відміни: роману зам. романа;

б) родового однини жіного роду 3-ої відміни: солідарності, спільності зам. солідарности, спільности;

в) місцевого однини середнього роду 2-ої відміни: в незнанні зам. в незнанню;

г) називного множини типу: галичани, люди зам. галичане, люде;

д) родового множини жіночого та середнього роду: меншостей, фаз, видань, почуттів зам. меншостів, фазів, виданнів, почуть.

13. Усунено плутання основ на твердий і м’який приголосний при відмінюванні прикметників давній, народний зам. давний, народній.

14. За сучасними нормами подано деякі відмінкові форми займенників: самі, з нього, з ним, тієї зам. сами, з його, з їм, тії.

15. Ужито сучасні форми дієслів бачать, є, знає зам. бачуть, єсть, зна тощо.

16. Замінено сучасними деякі синтаксичні форми дієслівного керування: усіма покинутий, знаходити смак, докоряти мені, вдовольняє потреби зам. від усіх покинутий, знаходити смаку, докоряти мене, вдовольняє потребам.

17. Збережено деякі застарілі та діалектні слова, вживані в тогочасній літературній мові: дак, завсігди, кождий, сей та ін.

18. Збережено слова з певним відхиленням від сучасних норм словотвору або семантики, які, проте, може зрозуміти сучасний читач: відмітний "відмінний", запевний "певний", знаття "знання", одвічальність "відповідальність", цінити "цінувати" тощо.

19. Замінено сучасними відповідниками лише окремі слова, які суперечать нормам української мови і які важко зрозуміти сучасному читачеві: існувати, нейсерйозніше, наслідок, як зам. істновати, послідок, найсуріозно, яко та ін. Ці слова подаються під зірочкою у "Словнику малозрозумілих слів".

Василь Задорожний

Віталій Передрієнко

Попередня     Головна     Наступна