Уклінно просимо заповнити Опитування про фонему Е  


Попередня     Головна     Наступна




ПЕРЕДМОВА


Протягом 1956/57 навчального року я читав на факультеті славістики Гарвардського університету курс слов'янської історії та цивілізації XIII—XVII ст. Мої колеги з цього факультету, зокрема тодішній його декан професор Е.Б.Лорд, переконали мене розширити й довершити курс і видати його у вигляді книжки. Я вдячний їм за підтримку та зацікавленість. Водночас ця книжка є до певної міри продовженням іншого мого дослідження — «Слов'яни: їхня давня історія та цивілізація», виданого 1956 р. Американською академією в Бостоні. Воно грунтувалося на курсі, який я прочитав у 1951 р. на тому самому факультеті Гарвардського університету.

Численні проблеми, порушені в моєму курсі, вимагали глибшого вивчення, і я значно розширив свої слов'янознавчі дослідження того найважчого і часто хибно висвітлюваного періоду, що припадає на XIII-XVII ст. Оскільки ця книжка покликана також стимулювати докладніше вивчення багатьох обговорюваних проблем, я додав до кожного розділу бібліографію з неслов'янських джерел, зазначивши найважливіші з них. Дослідники, які мають змогу користуватися слов'яномовними виданнями, знайдуть у примітках посилання на праці, що містять більш повну бібліографію цими мовами. Бібліографічні посилання — особливо ті, що стосуються останнього розділу, — безперечно, не є вичерпними, але я певен, що вони стануть у пригоді. (*З часу видання цієї праці мовою оригіналу (1962 р.) історіографічна ситуація дуже змінилася. Тому дане видання позиціонуеться перед усім як посібник, а перелік джерел, бібліографії та покажчик у ньому опущено. — Ред.).

Мені поталанило на допомогу та підтримку моїх численних друзів і колег. Один із них, колишній викладач Карлового університету в Празі, нині професор історії Центральної Європи у Пенсільванському університеті прочитав завершений рукопис і дав мені неоціненну пораду щодо поділу книжки на розділи, а також зауваги з проблем чеської, польської та німецької історії. Професор Р.Якобсон з Гарвардського університету, палкий ініціатор слов'янознавчих студій у Сполучених Штатах, ознайомився з розділами, присвяченими чеській та російській літературам. Мені також пощастило проконсультуватися в Британському музеї з професором С.Котом, відомим фахівцем з історії реформації у слов'янських землях, особливо в Польщі. Я вдячний за допомогу професорові Гарвардського університету В.Вейнтраубу, який люб'язно прочитав розділи з польської літератури. І.Шевченко, професор Колумбійського університету, надав мені дуже багато корисної інформації з української та російської історії, а Дж.К.Соуліс, нині професор Університету штату Індіана, фахівець з історії Балкан, ознайомився з розділами із сербської і болгарської історії та літератури. Д.-Р.Хічкок, нині асистент в Мерілендському університеті, допоміг мені в перекладі слов'янських термінів і складанні таблиць транслітерації та вимови. Карти впорядковано моїм /X/ другом п.Дж.Шеле, а виконано п.Мироном Отроком з кафедри географіїї факультету Рутгерського університету, за що я висловлюю їм щиру подяку.

Я зобов'язаний професорові П.Черенісу, який рекомендував цю книжку до друку у видавництві Рутгерського університету, а також директорові Думбартон Оукс п. Дж.С.Течеру за субсидування цього видання.

Особлива подяка директорові видавництва Рутгерського університету Вільямові Слоену, який разом зі своїми дуже компетентними співробітниками опікувався виданням цієї книжки. Це було складне завдання, оскільки маловідомий предмет дослідження вимагав високої кваліфікації й великого досвіду видавців.

Я присвячую цю працю двом своїм друзям і колегам на знак вдячності за допомогу, яку вони мені надали.


Думбартон Оукс

Осінь 1960 року






Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.