Попередня     Головна     Наступна                 Бібліографія





3.7. ОЛЬГОВИЧІ. ЧЕРНІГІВСЬКІ І СІВЕРСЬКІ КНЯЗІ


Джерела з історії Чернігівської землі XIII-XIV ст. практично відсутні. Жодна інша територія не мала таких втрат. Тому для дослідження генеалогії Ольговичів і виявлення персонального складу династії використано всі знахідки, перш за все пом'яники. Коли не було можливості встановити в якому князівстві правив той чи інший князь, за основу брався порядок успадкування. Ми свідомі того, що багато питань залишаються дискусійними. Цілий ряд осіб втрачено, особливо для другої половини XIII ст. Також багато імен, раніше невідомих, віднайдено.





Таблиця 8.

РЮРИКОВИЧІ. ОЛЬГОВИЧІ




VII


1. ОЛЕГ СВЯТОСЛАВИЧ († 1115)

Див. табл. 7 поз. 5



VIII


2. ВСЕВОЛОД-КИРИЛО ОЛЬГОВИЧ († 1.08 чи 30.07.1146) ...................................................................... 1

Помер 1.08 чи 30.07.1146 р. (111, стб.313; 112, стб.321; 116, с.159; 133, с.37.) Князь сіверський (1115-1127 рр.), чернігівський (1127-1139 рр.) і київський (5.03.1139-1.08.1146 рр.). Був одружений з Марією-Агафією, дочкою Мстислава Володимировича.

За В.Татищевим Всеволод до приходу в Чернігів займав тмутараканський престол (1468, c. 138). Наступ половців привів до розриву зв'язків Тмутаракані з митрополією. У 1117 р. гарнізон та населення покинули Білу Вежу (Саркел) (122, с. 8). Тмутараканська земля скоротилась до клаптика в гирлі Дону і володінь на Таманському та Керченському півостровах, населення яких схилялося до візантійської опіки. На підставі відомостей Мануіла Ставромана про придбання Олексія Комнена «на Боспорі Кімерійському» Г. Литаврін припускає, що у цей час князівство було приєднане до Візантії. Це далеко не безсумнівно. Анна Комнен, яка детально описала діяльність батька, ніде не згадувала про похід на північ Чорного моря. Всеволод був рішучий князь, не боявся ризикувати, раптовими і сміливими діями здобув і утримав Чернігів і Київ. Йому під силу було утримати і Тмутаракань.

Цікаво, що коли у березні 1139 р. Всеволод зайняв Київ, митрополит Михайло II встав на його сторону і, шануючи право успадкування, порушене Мономаховичами, умовив Вячеслава Володимировича уступити столицю. У свою чергу Всеволод передав Чернігів старшому в роді Святославичів -Володимирові Давидовичу.

Ворожий до Ольговичів київський літописець залишив таку характеристику Всеволода, передану В.Татищевим: «Сей великий князь зростом був велик муж і вельми товстий, власів мало на голові мав, борода широка, очі не малі, ніс довгий. Мудрий був у радах і судах — для того, кого хотів, того міг оправдати або звинуватити. Багато наложниць мав і більше у веселощах ніж розправах вправлявся. Через сіє киянинам від нього тягість була велика. І як вмер, то навряд чи хто по ньому, крім баб любимих, заплакав, а більше були раді.» (1468, с. 142).



3. ІГОР-ГЕОРГІЙ ОЛЬГОВИЧ († 19.08.1147) ...................................................................... 1

Загинув 19.08.1147 р. Князь путивльський (1127-1142 рр.), берестейсько-дорогичинський (1142-1146 рр.) і київський (2.08.1146-12.08.1146). У 1144-46 рр. в його володіння входили уділи з центрами у Юр'єві, Городці-Остерському та Рогачеві. У 1146 р. змушений був прийняти чернецтво у Київському Федорівському монастирі.


4. МАРІЯ ОЛЕГІВНА ...................................................................... 1

Померла після 1146 р. За неї був просватаний відомий палатин Болеслава Кривоустого -Скарбимир. Але у 1117 р. він повстав проти свого сюзерена і Болеслав послав на Русь нового палатина Петра Властовича, який отримав руку Марії (276, t.2, p.2, t.3, р.629). Злет Петра Властовича розпочався з підступного захоплення в полон перемишльського князя Володаря Ростиславича, причому палатин не зупинився перед порушенням кодексу лицарської честі. У 1146 р. його кар'єра обірвалася. Петро Властович був звинувачений у державній зраді. Його осліпили, вирвали язик та відібрали всі маєтки. Пізніше сім'я палатина з великим ескортом була відправлена на батьківщину його дружини (112, стб.321).


5. ГЛІБ ОЛЬГОВИЧ († 1138) ...................................................................... 1

Помер зимою 1138 р. у Новгороді Великому, можливо від рани, отриманої під Псковом (111, стб.305; 133, с.33). Князь курський (12.01.1136-01.1138 рр.).


6. СВЯТОСЛАВ-МИКОЛА ОЛЬГОВИЧ († 15.02.1164) ...................................................................... 1

Помер 15.02.1164 р. (112, стб.552; 120, с.232). Князь новгородський (1136-1138, 1139-1141, 1142-1144 рр.), стародубський і білгородський (1141-1146 рр.), сіверський (1146-1157 рр.) і чернігівський (1157-1164 рр.). У 1107 р. одружився з дочкою хана Аепи (118, с. 21). У 1136 р. він одружився вдруге з Катериною, дочкою новгородського посадника Петрила (1468, с. 142). Був одним з найбільш діяльних і активних князів, який зумів врятувати династію Ольговичів, яка стояла на межі загибелі під час усобиці 1146-1152 рр.



IX


7. СВЯТОСЛАВ-МИХАЙЛО ВСЕВОЛОДОВИЧ (* після 1116 † 5.07.1194) ...................................................................... 2

Народився після 1116 р. Помер 25.07.1194 р. Князь новгородський (1140 р.), турівський (1142, 1154-55 рр.), волинський (1142-1146 рр.), бузький (1146 р.), сновський [?] (1151-1154 рр.), стародубський [?] (1155-1157 рр.), сіверський (1157-1164 рр.), чернігівський (1164-1177 рр.) і київський (6.09.1173 — 18/19.12.1173; 03.1174 — 04.1174; 20.07.1176 — кінець 07.1176; 08.1176 — 01.1181; літо 1181 -25.07.1194). У 1143 р. одружився з Марією, дочкою полоцького князя Василька Святославича. Після її смерті одружився з незнаною з імені та походження княжною, яка померла після 1190 р. (1342; 1354). Святослав Всеволодович був одним з найвидатніших князів, якому вдалося загальмувати розпад Київської держави і добитись стабілізації під кінець XII ст.


8. АННА ВСЕВОЛОДІВНА ...................................................................... 2

Видана за галицького князя Ігоря-Івана Васильковича (376, с.6-7).


9. ЗВЕНИСЛАВА ВСЕВОЛОДІВНА († до 1163) ...................................................................... 2

Померла до 1163 р. У 1142 р. видана за сілезького князя Болеслава Високого, старшого сина короля Владислава II (112, стб.308). Він помер 7.12.1207 р. (1739, s. 160).


10. ЯРОСЛАВ-ПРОКОПІЙ ВСЕВОЛОДОВИЧ (* 1139 † 1196) ...................................................................... 2

Народився у 1139 р. (112, стб.306). Помер у 1198 р. і похований у соборі св.Спаса у Чернігові (112, стб.698). Князь ропеський (бл. 1157-1160 рр.), стародубський (1160-1180 рр.), і чернігівський (l180-1198 рр.). Дружину звали Іриною. Судячи з Любецького пом'яника (поз. 12) перед смертю прийняв чернецтво під іменем Василя.


11. ІЗЯСЛАВ ГЛІБОВИЧ († 14.05.1134) ...................................................................... 5

Помер 14.05.1134 р. (112, стб.302).


12. РОСТИСЛАВ ГЛІБОВИЧ († після 1144) ...................................................................... 5

У 1144 р. брав участь у поході на галицького князя Володимирка Володаревича (112, стб.315). Дальша доля невідома.


13. ОЛЕГ СВЯТОСЛАВИЧ († 18.01.1180) ...................................................................... 6

Народився бл. 1137 р. Помер 18.01.1180 р. (112, стб.613). Князь путивльський (1157-1159 рр.), курський (1159-1164 рр.), сіверський (1164-1178 рр.) і чернігівський (1178-1180 рр.). У 1150 р. одружився з дочкою Юрія Довгорукого. Вона померла у 1166 р., а він одружився вдруге з Агафією, дочкою київського князя Ростислава Мстиславича. Коментуючи це місце, Л. Махновець сплутав Олега Святославича, сина Святослава Ольговича, з Олегом Святославичем, сином Святослава Всеволодовича (87, с.288). Агресивною політикою і спробою силою захопити Чернігів у 1164 р. князь Олег добився компромісного рішення, за яким отримав Новгород-Сіверський. Так само в порушення прав Ярослава-Прокопія Всеволодовича посів чернігівський престол.


14. NN СВЯТОСЛАВНА ...................................................................... 6

У джерелах не згадується. В 1972 р. у Софіївському соборі в Києві було знайдено граффіті 307: «Володимиряя. Се была многопечальная Андреева сноха, Олега сестра и Игоря и Всеволода. Написал Ванко-поп человек владыки...» С.Висоцький блискуче довів, що йдеться про дочку Святослава Ольговича, одружену з дорогобузьким князем Володимиром Андрійовичем (479, с.25-30). Святославною назвав її і В.Татищев, який користувався нині втраченими літописами. У світлі цього стає зрозумілою послідовна, ворожа щодо Мстиславичів, позиція Володимира Андрійовича.


15. NN СВЯТОСЛАВНА ...................................................................... 6

9.01.1149 р. видана за спадкоємця смоленського князя Романа Ростиславича (118, с.45; 127, с.212).


16. МАРІЯ СВЯТОСЛАВНА (* 1149 † 1189) ...................................................................... б

Народилася 1149 р. (112, стб.376). Померла у 1189 р. (118, с.78). У 1166 р. була видана за бузького князя Ярополка Гзяславича. Ім'я встановив Р. Зотов (714, с. 271).


17. ІГОР СВЯТОСЛАВИЧ (* 2.04.1151 † 29.12.1202) ...................................................................... 6

Народився 2.04.1151 р. (112, стб.422). Помер 29.12.1202 р. (111, стб.416). Князь путивльський (1161-1164 рр.), курський (1164-1178 рр.), сіверський (1178-1198 рр.) і чернігівський (1198-1202 рр.).

Бл. 1183 р. одружився з Євфросінією, дочкою галицького князя Ярослава Осмомисла. Це був другий шлюб, бо у Ігоря вже було троє синів: Володимир (народився у 1171 р.), Олег (народився у 1175 р.) та Святослав (народився у 1177 р.). З Любецького синодика (поз. 13) відомо, що перед смертю князь Ігор прийняв чернецтво під іменем Феодосія.

Князь Ігор — головний герой «Слова о полку Ігоревім». Про нього написані цілі книги. Російський письменник В.Чівіліхін (1928-1984 рр.) вважав його автором «Слова». Хоча ми не погоджуємося з його висновками, але вважаємо його спостереження дуже цікавими (1597).


18. ВСЕВОЛОД СВЯТОСЛАВИЧ († 17.05.1196) ...................................................................... 6

Помер 17.05.1196 р. (112, стб.696). Князь трубчевський (1164-1196 рр.), путивльський (1164-1185 рр.) і курський (1185-1196 рр.). Одружився з Ольгою, дочкою переяславського князя Гліба Юрійовича. По його останках здійснена скульптурна реконструкція.



X


19. ОЛЕГ-КОСТЯНТИН СВЯТОСЛАВИЧ († 1204) ...................................................................... 7

Помер у 1204 р. (121, с.37). Князь лопасненський (1176 р.), вирський (1185 р.), стародубський (1190-1198 рр.), сіверський (1198-1202 рр.) і чернігівський (1202-1204 рр.). За М.Карамзіним, версію якого ми приймаємо, до 1176 р. Олег одружився з дочкою Георгія Рязанського (776, с. 528), тобто Андрія-Георгія Ростиславича.


20. ВСЕВОЛОД-ДАНИЛО СВЯТОСЛАВИЧ ЧЕРМНИЙ († 1212 чи 09.1215) ...................................................................... 7

Помер 1212 р. (118, с.118) чи 09.1215 (1468, с.192). Князь козельський (? — до 1198 рр.), стародубський (?) (1198-1202 рр.), сіверський (1202-1204 рр.), чернігівський (1204-1206, 1208-1210, 1212-1215 ? рр.) і київський (08.1206 — 11.1206, 04.1207-10.1207, бл.05.1210-бл.15.07.1212). Хрестильне ім'я Данило встановлене на підставі запису у Любецькому пом'янику (поз. 14). Прізвисько «Чермний» означає «світловолосий, рудий». У 1179 р. одружився з дочкою краківського князя Казимира Справедливого, якій тоді було 15 років (1739, s.258). її звали Марія-Анастасія (записана у Любецькому синодику під поз. 14).


21. ВОЛОДИМИР-БОРИС СВЯТОСЛАВИЧ († 1201) ...................................................................... 7

Помер у 1201 p. (l 11, стб.416). Князь новгородський (1180-1181 рр.) і вщизький [?] (після 1181 — 1201). У 1178 р. одружився з Пребраною, дочкою володимиро-суздальського князя Михайла Юрійовича (112, стб.527). Згідно запису у Любецькому пом'янику (поз.20) другим її іменем було Марія.


22. ГЛІБ-ПАХОМІЙ СВЯТОСЛАВИЧ († 1216 ?) ...................................................................... 7

Помер у 1216 р. [?] Князь коломенський (1179 р.), канівський (1182-1190 рр.), переяславський (1190-1194 рр.), стародубський (1202-1204 рр.), сіверський (1204-1212 ?рр.) і чернігівський (1206-1208, 1212/1215?- 1216?рр.).У 1182 р. одружився з дочкою Рюрика Ростиславича. Згідно запису у Любецькому пом'янику (поз. 16) його хрестильним іменем було Пахомій, а дружину звали Анастасією.


23. МСТИСЛАВ-ПАНТЕЛЕЙМОН СВЯТОСЛАВИЧ († 30.05.1223) ...................................................................... 7

Загинув 31.05.1223 р. у битві на Калці. Князь козельський (1201-1216 рр.) і чернігівський (1216 ?-1223 рр.). У 1182 р. одружився з яською (аланською) княжною, сестрою дружини Всеволода Велике Гніздо. Згідно запису у Любецькому пом'янику (поз. 19) хрестильним іменем князя було Пантелеймон, а дружину звали Марією.


24. NN СВЯТОСЛАВНА ...................................................................... 7

Видана за рязанського князя Романа Глібовича.


25. БОЛЕСЛАВА СВЯТОСЛАВНА ...................................................................... 7

У 1167 р. була видана за Володимира, сина галицького князя Ярослава Осмомисла (1294, т.6, с. 192). Померла десь на початку 1170 р.


26. NN СВЯТОСЛАВНА ...................................................................... 7

Видана за трипільського князя Мстислава Володимировича, сина Володимира Мстиславича (776, с.529).


27. РОСТИСЛАВ-ІВАН ЯРОСЛАВИЧ (* 24.07.1173 † після 1214) ...................................................................... 10

Народився 24.07.1173 p. (l 18, c. 170). Помер після 1214 р. Князь сновський (1198 — після 1203 рр.) івишгородський (1210-1214 рр.). 11.08.1187 р. одружився з Всеславою, дочкою Всеволода Велике Гніздо.



28. ЯРОПОЛК-ГАВРИЇЛ ЯРОСЛАВИЧ († після 1214) ...................................................................... 10

Помер після 1214 р. Князь новгородський (1196-1197 рр.) і вишгородський (1210-1214 рр.). Згідно запису у Любецькому пом'янику його дружину звали Василисою.


29. NN ЯРОСЛАВНА ...................................................................... 10

У 1179 p. видана за переяславського князя Володимира Глібовича (112, стб.569).


30. СВЯТОСЛАВ-БОРИС ОЛЬГОВИЧ (* 1166 † після 1191) ...................................................................... 13

Народивсяу 1166 р. Помер після 1191 р. (112, стб. 323). Князь рильський (до 1185-після 1191 рр.). Згідно запису у Любецькому пом'янику (поз.21) його дружину звали Євдокією.


31. ВОЛОДИМИР-ПЕТРО ІГОРЕВИЧ (* 8.10.1171 † після 1212) ...................................................................... 17

Народився 8.10.1171 р. (112, стб.562). Помер після 1211 р. Князь путивльський (1185-після 1211 рр.) і галицький (1206-1207; 1210-1211 рр.). У 1188 р. одружився з дочкою половецького хана Кончака (401, с.75-76,83-84,203-204). Запис у Любецькому пом'янику (поз.23) дозволяє допускати, що Володимир закінчив свої дні як чернець Антоній.


32. ОЛЕГ-ПАВЛО ІГОРЕВИЧ (* 1175 † 1205) ...................................................................... 17

Народився у 1175 р. Помер у 1205 р. (112, стб.600).


33. СВЯТОСЛАВ-АНДРІЙ ІГОРЕВИЧ (* 1177† 09.1211) ...................................................................... 17

Народивсяу 1177 р. Повішений галицькими боярами разом з братом у вересні 1211 р. Князь волинський (1206-1207 рр.) і перемишльський (1209,1210-1211 рр.). Як старший за Романа отримав більш престижний володимирський престол. У 1187 р. був одружений з Ярославою, дочкою овруцького князя Рюрика Ростиславича.


34. РОМАН ІГОРЕВИЧ († 09.1211) ...................................................................... 17

У вересні 1211 р. повішений галицькими боярами, які помстилися за розправу над їх лідерами. Князь Звенигородський (1206-1207,1210-1211 рр.) та галицький (1207-1209 рр.).


35. РОСТИСЛАВ ІГОРЕВИЧ [?] († 09.1211) ...................................................................... 17

Повішений галицькими боярами разом з братами у вересні 1211 р. Князь теребовельський (1210-1211 рр.). Аналізуючи літописні тексти, деякі історики сумніваються в існуванні Ростислава (586, с.95-97). Питання це дискусійне.


36. NN ІГОРІВНА ...................................................................... 17

У 1190 р. видана за Давида Ольговича, сина Олега Святославича.


37. СВЯТОСЛАВ ВСЕВОЛОДОВИЧ († після 1232) ...................................................................... 18

Як трубчевський князь згаданий під 1232 р. (114, с.48; 127, с.359). Слідом за Р.Зотовим та

М.Баумгартеном ми вважаємо його сином трубчевського князя Всеволода Святославича. Так він і записаний у Любецькому пом'янику (поз.24) разом з дружиною Марією.



XI


38. ДАВИД ОЛЬГОВИЧ († після 1196) ...................................................................... 19

Помер після 1196 р. (112, стб.668; 118, с.105). Князь стародубський (1204 — ? рр.). У 1190 р. одружився з дочкою сіверського князя Ігоря Святославича.


39. МИХАЙЛО ВСЕВОЛОДОВИЧ (* 1179 † 30.09.1246) ...................................................................... 20 < табл. 9

Народився у 1179 р. (1468, с.121). Замучений в Орді 30.09.1246 р. (116, с.182-185). Князь переяславський (1206 — ? рр.), чернігівський (1223-1246 рр.) і київський (бл.03.1238 — бл.07/08.1239). У 1210-1223 рр. тримав якесь князівство із центром поблизу Чернігова. Одружений з Оленою, дочкою Романа Мстиславича від першого шлюбу. Разом з боярином Федором, який також був замучений 30.09.1246 р., канонізовані православною церквою як мученики за віру.


40. АНДРІЙ ВСЕВОЛОДОВИЧ († 1263) ...................................................................... 20

Помер у 1262 р. (112, стб.848). Князь чернігівський (1246-1262 рр.). У 1259 р. одружився з Ольгою, дочкою волинського князя Василька Романовича. Р.Зотов вважав це першим шлюбом Андрія Всеволодовича і тому вирішив, що його батьком був сновський князь Всеволод-Лаврентій Ярополкович (714, с.25, 278). Версію Р. Зотова прийняли М. Баумгартен та Л. Махновець. З цим погодитися, однак, неможливо. При наявності більше десятка князів, які за родовим рахунком були старші за Всеволода Ярополковича, нащадок цього дрібного князя ніколи не зміг би зайняти чернігівського престолу. По смерті мужа Ольга Васильківна повернулася на Волинь, жила у брата Володимира, а у 1288 р. оплакувала його разом з дружиною та бабусею. Пізній шлюб чернігівського князя легко пояснити пошуками антимонгольського союзу, активними ініціаторами якого в той час виступали Данило і Василько Романовичі, тому різниця у віці істотної ролі не відігравала.


41. АГАФІЯ ВСЕВОЛОДІВНА († 7.02.1238) ...................................................................... 20

Загинула 7.02.1238 р. під час взяття монголами Володимира на Клязьмі. 10.04.1211 р. була видана за володимиро-суздальського князя Юрія Всеволодовича (1750, Р-21).


42. ВІРА-ОЛЕНА ВСЕВОЛОДІВНА ...................................................................... 20

Після 1208 р. видана за пронського князя Михайла Всеволодовича.


43. ПИЛИП ВОЛОДИМИРОВИЧ ...................................................................... 21

Записанийу Любецькому синодику (поз.26) з дружиною Анастасію. Напевноу 1201 р. отримав Вщизьке князівство і помер ще до монгольської навали.


44. БОРИС ВОЛОДИМИРОВИЧ ...................................................................... 21


45. ДАВИД ВОЛОДИМИРОВИЧ ...................................................................... 21


46. АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ...................................................................... 21


47. СВЯТОСЛАВ-ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ († 1239 ?) ...................................................................... 21

Борис, Давид, Андрій і Святослав-Дмитро Володимировичі записані у Любецькому синодику (поз.32, 33, 34, 35). Напевно володіли Вщизьким князівством і загинули при його обороні.


48. МСТИСЛАВ-ФЕДІР ГЛІБОВИЧ († 1239) ...................................................................... 22

Загинув у 1239 р. (112, стб. 782). Вперше згаданий у 1234 р. (112, стб. 772). Р.Зотов помилково вважав Мстислава Глібовича чернігівським князем у 1235-1239 рр. Однак цей князь тільки прийшов на допомогу Чернігову, обкладеному монголами. У 1235-1239 рр. чернігівським князем залишався Михайло Всеволодович, а у періоди його відсутності, в часи боротьби за Галич і Київ, напевно, — брат Андрій. Старшими за Мстислава були також вщизькі Володимировичі. Найбільш вірогідно, виходячи з ситуації, яка склалась після снему 1206 р., Мстислав у 1212/15 -1239 рр. був сіверським князем.


49. ЄВФИМІЯ ГЛІБІВНА ...................................................................... 22

У 1194 р. видана за Олексія Ангела (112, стб.659), сина імператора Ісаака Ангела (1185-1195 рр.). Після осліплення і усунення батька, Олексій знайшов притулок у римського папи, а потім разом з дожем Венеції Енріко Дандоло підбив вождів хрестоносців до нападу на Константинополь. У липні 1203 р. з допомогою хрестоносців проголошений імператором Олексієм VI. Скинутий 25.01.1204 р.


50. NN ГЛІБІВНА ...................................................................... 22

У 1215 р. видана за переяславського князя Володимира, сина Всеволода Велике Гніздо (111, стб.437-438).


51. АНТОНІЙ ГЛІБОВИЧ ...................................................................... 22

Записаний у Любецькому пом'янику (поз.37). Ім'я — хрестильне або чернече.


52. МИХАЙЛО ГЛІБОВИЧ ...................................................................... 22

53. АНІКЕМ ГЛІБОВИЧ ...................................................................... 22

54. РОМАН ГЛІБОВИЧ ...................................................................... 22

55. ІВАН ГЛІБОВИЧ ...................................................................... 22

Михайло, Анікем, Роман та Іван записані у Любецькому пом'янику (поз.38, 39, 40, 41). Роман став ченцем, а дружину Івана звали Феодосією.

Ці князі могли мати якісь уділи у Сіверському князівстві і загинути у 1239-1240 рр. Не виключено також, виходячи з відомих подій навколо Сугдеї (Судаку) бл. 1221 р. (1704, с.53-79), що ольговичі, може як візантійські васали, ще утримували Тмутараканське князівство. Тільки з кінця XIII — початку XIV ст. руське населення Тамані асимілювалось. Як і в інших удільних князівствах, у Тмутаракані князівське правління могло чергуватися з управлінням посадників. В часи Святослава Всеволодовича безпосереднє князівське правління тут могло відродитися. Може, антиполовецька активність в останній чверті XII ст. пояснюється саме цим. Тмутараканське князівство було васалом сіверських князів, отже тут могли бути нащадки Гліба Святославича. Срібні монети із зображенням архангела Михайла та легендою: «Господи, помози Михайлу», які вважаються монетами Олега-Михаила Святославича з кінця XI ст. могли належати і князеві Михайлові Глібовичу з початку XIII ст. Тмутараканське князівство могло проіснувати до монгольського розгрому.


56. ВАСИЛЬКО-ДМИТРО МСТИСЛАВИЧ († 30.05.1223) ...................................................................... 23

Загинув 31.05.1223 р. у битві на Калці разом з батьком. За В.Татищевим його звали Васильком. Згідно запису у Любецькому пом'янику (поз.42) хрестильне ім'я його було Дмитро. Дружину звали Мамелфою. Василько-Дмитро Мстиславйч був козельським князем у 1216-1223 рр. М.Баумгартен вважав його чернігівським князем (1750, р.89), але запис у пом'янику означає не чернігівського князя у вузькому розумінні, а одного з чернігівських князів (старшого сина чернігівського князя).


57. АНДРІЙ МСТИСЛАВИЧ [?| († 1245) ...................................................................... 23

М.Карамзін вважав, що згаданий Плано де Карпіні князь Андрій Мстиславйч, який загинув у

1245 р., був сином чернігівського князя Мстислава Святославича (776, т.4, прим.62). Але у 1238 р. козельським князем був зовсім юний князь Василь, що було би досить дивним при житті дорослого

Андрія Мстиславича. Тому ми вважаємо, що козельського князя Андрія Мстиславича (поз.57) не існувало.

Андрій Мстиславйч був сином Мстислава-Федора Глібовича (поз.74).


58. ІВАН МСТИСЛАВИЧ († бл.1238 ?) ...................................................................... 23

Відомий з сіверських пом'яників (714, с.281). Напевно був козельським князем у 1223-до 1238 рр.


59. ГАВРИЇЛ МСТИСЛАВИЧ ...................................................................... 23

Ввідомий з сіверських пом'яників (714, с.281).


60. ВСЕВОЛОД-ЛАВРЕНТІЙ ЯРОПОЛКОВИЧ ...................................................................... 28

Записаний у Любецькому синодику (поз.27) з дружиною Анастасією. Напевно був сновським князем у першій половині XIII ст.


61. ОЛЕГ СВЯТОСЛАВИЧ († після 1228) ...................................................................... 30

Помер після 1228 р. (1750, р. 19-20). О.Рапов сплутав його з племінником і відніс смерть князя до 1284 р. (1332, с.124). Князь курський (до 1206 — після 1228 рр.). Учасник битви на Калці в 1223 р. (112, стб.744). У 1226 р. потерпів поразку при спробі добитися переміни рішень чернігівського снему

1206 р.


62. МСТИСЛАВ СВЯТОСЛАВИЧ († 1241) ...................................................................... 30

Номеру 1241 р. (111,стб.470, 523; 121, с. 123). Князьрильський (до 1206-1241 рр.).


63. ІЗЯСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ (* 1189 † 30.05.1223 ?) ...................................................................... 31

Народився бл.1188 р. Помер у 1223 р. (118, с. 236), можливо, що загинув в битві на р.Калці. Князь теребовельський (1210-1211 рр.) і путивльський (після 1212-1223 рр.).


64. ВСЕВОЛОД-СЕМЕН ВОЛОДИМИРОВИЧ († після 1206) ...................................................................... 31

Померпісля 1210 р. У 1206 р., коли Ігоревичі рушили завойовувати галицькі престоли, залишився у Путивлі (112, стб.723). У 1210 р. був посланий в Угорщину на переговори. Записаний у Любецькому пом'янику (поз.29).


65. АГАФІЯ СВЯТОСЛАВНА († після 31.08.1247) ...................................................................... : ...................................................................... 33

Померла після 31.08.1247 р. У 1209 р. видана за мазовецького князя Конрада Казимировича (276, t.3, р.357). Він народився у 1187/88 р. і помер 31.08.1247 р. (1739, tabl.6, s.8).


66. ІВАН РОМАНОВИЧ ...................................................................... 34

Князь путивльський (1223 ? — ? рр.). Записаний у Любецькому пом'янику (поз.52).


67. КОСТЯНТИН РОМАНОВИЧ ...................................................................... 34

Записаний у Любецькому пом'янику (поз. 53). Можливо, що саме він був тим князем Костянтином, який помер у Муромі у 1223 р., приїхавши сюди з сім'єю з Києва після невдалих спроб добитися якогось уділу, і відзначившись спорудженням храму Благовіщення та наверненням язичників. З ним були сини Михайло та Федір (807, с.286-288; 159, с. 100-107, 237-247; 1131, с. 1 -130). Для Путивльських Ольговичів, які на той час тримали невелике Путивльське князівство, це більш ніж вірогідно.


68. МИХАЙЛО РОМАНОВИЧ († 1238 ?) ...................................................................... 34

Записаний у Любецькому пом'янику (поз.54). Загинув у Литві. Може під час походу Михайла Всеволодовича у 1238 р.?


69. ВАСИЛЬ СВЯТОСЛАВИЧ ...................................................................... 37

Записаний з дружиною Феклою у Любецькому пом'янику (поз.28). Судячи з місця запису належав до молодшої (сіверської) гілки Ольговичів. Можливо це один з синів трубчевського князя Святослава Всеволодовича?


70. АНДРІЙ-БОРИС СВЯТОСЛАВИЧ ...................................................................... 37

Князь трубчевський (714, с.283). Як Борис записаний у Любецькому пом'янику (поз.24).



XII


71. ВОЛОДИМИР ДАВИДОВИЧ ...................................................................... 38

Записаний у Любецькому пом'янику (поз.36). Князь стародубський.


72. МСТИСЛАВ-ФЕДІР ДАВИДОВИЧ (* 1193 † ?) ...................................................................... 38

Народився у 1193 р. Дата смерті невідома. Ми приймаємо версію Р.Зотова читання імені князя (поз.50 Любецького синодика) як Федір-Мстислав, а не Федір Мстиславич (714, с.284). Князь сіверський (новгород-сіверський) (з 1245 ? р.), а до того був стародубським князем. Дружину звали Мотроною.


73. КОСТЯНТИН ДАВИДОВИЧ ...................................................................... 38

Князь стародубський і сіверський (новгород-сіверський). Жив у першій половині XIII ст. Записаний у Любецькому пом'янику (поз. 50).


74. АНДРІЙ МСТИСЛАВИЧ († 1245) ...................................................................... 48

Загинув у 1245 р. у Монголії, згідно з інформацією Плано де Карпіні (1750, р.21). Князь сіверський.


75. NN МСТИСЛАВИЧ (* 1233 † 1245) ...................................................................... 48

Народився у 1233 р., загинув з братом Андрієм у Монголії в 1245 р. Плано де Карпіні не знав його імені.


76. КОСТЯНТИН МИХАЙЛОВИЧ ...................................................................... 52

Записаний у Любецькому пом'янику (поз.38).


77. МИХАЙЛО ВАСИЛЬКОВИЧ ...................................................................... 56

Записаний з дружиною Марфою у Любецькому пом'янику (поз.43) як син Василька-Дмитра Мстиславича. Жив у першій половині XIII ст. Запис його як великого князя чернігівського (1750, р.89), звичайно, помилковий. Цей титул міг належати тільки Михайлові Всеволодовичу. Хтось з переписувачів «нагородив» таким титулом і Михайла Васильковича (Дмитровича).


78. ФЕДІР ВАСИЛЬКОВИЧ ...................................................................... 56

Записаний у Любецькому пом'янику (поз.44). Жив у першій половині XIII ст.


79. ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ († 1238) ...................................................................... 58

Князь козельський. Загинув при облозі Козельська монголами весною 1238 р. Був малим хлопцем, який втопився в крові (так образно відбита літописцем загибель всього населення Козельська при чотирьохтижневій обороні міста). Записаний у Любецькому пом'янику (поз.45).


80. АНДРІЙ ВСЕВОЛОДОВИЧ ...................................................................... 60

З дружиною Феодорою записаний у Любецькому пом'янику (поз.64). Князь сновський (друга

половина XIII ст.).


81. ЮРІЙ ОЛЬГОВИЧ ...................................................................... 61

Як князь Георгій Курський записаний у Любецькому пом'янику (поз.49). Князь курський (після 1228 — ?).


82. МАРІЯ ОЛЕГІВНА ...................................................................... 61

У 1228 р. видана за Всеволода Костянтиновича, кн. ярославського (118, c. 134).


83. ДМИТРО ОЛЬГОВИЧ ...................................................................... 61

Записаний у Любецькому пом'янику з дружиною Феодорою (поз.62). Князь курський (середина XIII ст.).


84. АНДРІЙ МСТИСЛАВИЧ ...................................................................... 62

З дружиною Оленою записаний у Любецькому пом'янику (поз.46). Князь рильський.


85. NN MCТИСЛАВИЧ [?] ...................................................................... 62

Незнаний з джерел батько липицьких князів Святослава і Олександра. З джерел (111, стб.482) випливає, що Липицьке князівство виділилося з Рильського. Здогадка В.Татищева, що центром князівства було с. Липець Орловської губернії, напевно, збудована на співзвучності назв. Батько липицьких князів мусив походити з рильської гілки, а за віком мав би жити у середині XIII ст., що підходить для сина Мстислава Святославича.


86. ОЛЕГ МСТИСЛАВИЧ († 1285) ...................................................................... 62

Загинув під час усобищ з липицькими князями у 1285 р. (112, стб.482). Князь рильський і воргольський (князь Воргоського князівства, яке було васалом Рильського князівства).


87. СВЯТОСЛАВ-ФЕДІР ВСЕВОЛОДОВИЧ († 1238 ?) ...................................................................... 64

З дружиною Євфимією записаний у Любецькому пом'янику (поз. 29). Загинув у у Литві. Може під час походу Михайла Всеволодовича у 1238 р.?


88. ІВАН ІВАНОВИЧ († 1239 ?) ...................................................................... 66

Князь путивльський. Убитий татарами. Напевно під час завоювання Чернігівської землі у 1239 р. Записаний у Любецькому пом'янику (поз.65) та Києво-Печерському пом'янику (поз.24).


89. МИХАЙЛО АНДРІЙОВИЧ ...................................................................... 70

Князь трубчевський (друга половина XIII ст.). Записаний у Любецькому пом'янику (поз.67).



XIII


90. ДМИТРО МСТИСЛАВИЧ ...................................................................... 72

З дружиною Марією записаний у Любецькому пом'янику (поз.63). Князь сіверський (друга половина XIII ст.).


91. ТИМОФІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ ...................................................................... 73

Записаний у Любецькому пом'янику (поз.51). Князь сіверський [?].


92. ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ ...................................................................... 81

Записаний (як Георгій) у Любецькому пом'янику (поз.49). Князь курський [?].


93. ВАСИЛЬ ДМИТРОВИЧ ...................................................................... 83

З дружиною Анастасією записаний у Любецькому пом'янику (поз.62). Напевно останній курський князь, убитий ординцями (до 1285 р.). Після нього у Курську княжив баскак Ахмат.


94. ФЕДІР АНДРІЙОВИЧ ...................................................................... 84

Князь рильський (друга половина XIII ст.)[?] (714, с.295).


95. СВЯТОСЛАВ [NN] († 1285) ...................................................................... 85

Князь лмпицький. Загинув у 1285 р. під час усобиці з воргольським князем Олегом Мстиславичам (111, стб.482).


96. ОЛЕКСАНДР [NN] († після 1285) ...................................................................... 85

Князь липицький з 1285 р. (111, стб.482). Записаний у Любецькому пом'янику (поз.55). Можливо закінчив як схимник Василь Чорноризець (поз. 56).


97. ДАВИД ОЛЬГОВИЧ († 1285) ...................................................................... 86

Загинув у 1285 р. в усобиці з липицьким князем Олександром.


98. СЕМЕН ОЛЬГОВИЧ († 1285) ...................................................................... 86

Загинув у 1285 р. в усобиці з липицьким князем Олександром.


99. ВОЛОДИМИР-ІВАН ІВАНОВИЧ ...................................................................... 88

Записаний у Сіверському пом'янику (Спасо-Преображенського Новгород-Сіверського монастиря). Князь київський (714, с.295; 1750, р.91; 1389, с.194-203). М.Грушевський відносив його правління до першої чверті XIV ст. (564, с.466). На нашу думку путивльська династія отримала Київ з допомогою хана Токти бл.1300/1301 р. (499, с.149-150; 504, с.159). Записаний у Києво-Печерському пом'янику (поз.22).


100. АНДРІЙ ІВАНОВИЧ ...................................................................... 88

Записаний у Сіверському пом'янику. Князь овруцький (перша чверть XIV ст.) (714, с.295; 564, с.466).


101. ЄВСТАФІЙ ІВАНОВИЧ [?] ...................................................................... 88

У переліку «ктиторів і опікунів монастиря Печерського» А.Кальнофойського записаний князь Євстафій перед князем Станіславом. З огляду на рідкість обох імен для РІориковичів, що саме по собі свідчить проти можливого фальсифікату чи помилки, ми вважаємо за можливе допустити, що між князем Володимиром-Іваном та Станіславом Івановичем київський престол міг займати їх брат Євстафій. Він міг бути і овруцьким князем.


102. СТАНІСЛАВ-ТЕРЕНТІЙ ІВАНОВИЧ († після 1324) ...................................................................... 88

Князь київський (? — 1324 рр.) (1750, р.91). За литовсько-білоруськими літописами бл. 1324 р. (ми приймаємо датування Ф.Шабульдо) був розбитий великим князем литовським Гедиміном на р.Ірпінь і втратив київський престол (140, с.95,152,180,184,201,221). Терентій — хрестильне ім'я (714, с.295). Всі сумніви щодо існування Станіслава (1390, c. 182-188) безпідставні. Сам князь записаний у переліку «ктиторів і опікунів монастиря Печерського» А.Кальнофойського, а його син — у Любецькому пом'янику. Такі потрійні збіги просто виключені.


103. ФЕДІР-ГЛІБ ІВАНОВИЧ († після 1362) ...................................................................... 88

Князь київський (до 1331-1362 рр.). У 1331 р. разом з татарським баскаком і загоном у 50 чоловік напав на обоз новгородського владики Василя, поставленого митрополитом Феогностом (114, с.75-76). За повідомленням Густинського літопису втратив Київ у 1362 p. (l 13, с.350). Спроби ототожнити Федора з Ольгімантом Мігдовговичем Гольшанським (603, с.42-64; 1037, с.23; 1369, с.156-157; 371, с.21) невірні: з Києво-Печерського пом'яника відомо, що християнським іменем Ольгіманта було Михайло. Непевною виглядає і версія про брата Гедиміна — Федора (1604, с. 82; 1605, с.29-30), існування якого більш ніж проблематичне. Він згадується тільки в описі майна померлого митрополита Феофіла, зробленому у 1330/1331 р. канцелярією митрополита Феогноста під час перебування останнього на Волині. Там Федір навіть не названий князем, а тим більше київським. Сама поведінка київського князя Федора ніяк не схожа на поведінку литовського васала, на що звернув увагу ще М.Грушевський (564, с. 486-487). Ольгімант-Михайло Гольшанський зайняв київський престол бл. 1324 р., але до 1331 р. путивльська династія могла повернути собі князівство з допомогою ординців (792, с. 224). І тільки у 1362 р. Гедиміновичі утвердилися у Київській землі (343, с. 127-128). Такої ж дуки був і М.Баумгартен (1750, р.91). На підставі запису у Києво-Печерському пом'янику (поз. 25) ми вважаємо, що хрестильним іменем князя було Гліб.


104. ОЛЕНА ІВАНІВНА ...................................................................... 88

Сестра Володимира-Івана Івановича, записана у Сіверському пом'янику (714, с.296).


105. МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ [?] ...................................................................... 89

На підставі запису у Любецькому пом'янику (поз.94) його сина трубчевського князя Івана Михайловича, виходячи з порядку поколінь, можна припускати, що між Михайлом Андрійовичем та Іваном Михайловичем був князь Михайло Михайлович, який жив у першій пол. XIV ст.



XIV


106. ІВАН ДМИТРОВИЧ ...................................................................... 90

Князь переяславський. Дружину звали Марією (714, с.297). Напевно отримав Переяслав у 1300/ 1301 р. від Тохти (504, с.163).


107. ОЛЕГ ДМИТРОВИЧ [?] († 1324) ...................................................................... , ...................................................................... 90

Князь переяславський (? — 1324 р.). Загинув в битві на р.Ірпінь (140, с.95, 152, 180, 184,201, 221). Не бачимо підстав для сумнівів у існуванні князя Олега. Напевно він доводився братом Іванові Дмитровичу. Ця гілка Ольговичів могла утримувати Переяславське князівство до походу Ольгерда у 1362 р., залишаючись васалами татарських баскаків (1604, с. 84-85).


108. ВАСИЛЬ ФЕДОРОВИЧ І?] ...................................................................... 94

У Любецькому пом'янику (поз.73) записаний князя Василь Рильський. З огляду на порядок запису це скоріше Василь Іванович Шемячич. Але не виключено, що це останній рильський князь з династії Ольговичів, який міг жити у першій половині XIV ст.


109. ВАСИЛЬ АНДРІЙОВИЧ ...................................................................... 100

Князь путивльський (перша половина XIV ст.), згідно запису у Сіверському пом'янику загинув у Путивлі (714, с.299). Можливо записаний і у Києво-Печерському пом'янику (поз.21).


110. ІВАН СТАНІСЛАВИЧ ...................................................................... 102

Записаний у Києво-Печерському пом'янику (поз.91). Можливо був овруцьким князем у першій половині XIV ст.


111. ІВАН МИХАЙЛОВИЧ ...................................................................... 105

Записаний у Любецькому пом'янику (поз.94). Князь трубчевський (перша половина XIV ст.). Напевно останній з нащадків Всеволода Святославича.



XV


112. ДМИТРО [?] († після 1372) ...................................................................... 109 чи 110 ?

Згаданий у 1372 р. (141, с.34,74). Князь овруцький. Міг бути сином путивльського князя Василя Андрійовича або Івана Станіславича.


113. ОЛЕКСІЙ [?] ...................................................................... 109 чи 110 ?

Батько путивльського князя Федора Олексійовича. Путивльський князь в останній третині XIV ст. Напевно син путивльського князя Василя Андрійовича. А може син Івана Станіславича чи внук Федора Івановича ? Можна тільки стверджувати, що він належав до Путивльських Ольговичів.



XVI


114. ФЕДІР ОЛЕКСІЙОВИЧ († після 1408) ...................................................................... 113

У 1408 р. був путивльським князем (141,с.168).


115. ІВАН БОРИСОВИЧ († 12.08.1399) ...................................................................... нащадок 110?

Загинув у битві на р.Ворсклі 12.08.1399 р. (140, с.65,71,72) Аналізуючи джерела, ми прийшли до висновку, що записаний у числі загиблих на р.Ворсклі київський князь Іван Борисович (на той час київським князем був Іван Ольгімантович Гольшанський) був удільним київським князем з Путивльських Ольговичів. За відсутності свого сюзерена він очолював київську дружину у цій нещасливій битві (504, с. 161 -162). Напевно він був овруцьким князем. Те, що літописці назвали його київським, могло також означати, що він був нащадком київського князя Станіслава (внук Івана Станіславича?) або його брата Федора.





Попередня     Головна     Наступна                 Бібліографія


Етимологія та історія української мови ua_etymology:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.