Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна                 Бібліографія





3.16. СМОЛЕНСЬКА ГІЛКА РЮРИКОВИЧА. СМОЛЕНСЬКА І ЯРОСЛАВСЬКА ДИНАСТІЇ



Таблиця 19

РЮРИКОВИЧІ. МОНОМАХОВИЧІ. СМОЛЕНСЬКА ГІЛКА



IX

1. РОСТИСЛАВ МСТИСЛАВИЧ († 1167)

Див. табл. 15 поз. 12



X


2. РОМАН-БОРИС РОСТИСЛАВИЧ († 14.06.1180) ...................................................................... 1

Помер 14.06.1180 (112, стб.655). Князь смоленський (1154, 1159-1161, 1161-1171, 1173-1174, 1177-1180 рр.) і київський (1.07.1171 — середина 02.1173, кінець 1174 -бл. 19.07.1176). Одружився 9.01.1149 р. з дочкою Святослава Ольговича (118, с.45; 127,с.212).


3. ОЛЕНА РОСТИСЛАВНА [?] († до 1207 ?) ...................................................................... 1

У 1163 р. Казимир II, наймолодший з синів Болеслава III Кривоустого, згодом князь краківський, одружився з княгинею Оленою (276, t.2, р.21-22, 834; t.3, р.915). За Длугошем це була дочка белзького князя, що виключено з огляду на час народження останньої. Тому О.Бальзер вважав, що Казимир одружився з Оленою Ростиславною, яка померла до 1207 р. [?]. За версією С.Кентшиньского, Олена Всеволодівна була другою дружиною Казиміра, з якою той одружився бл. 1185 р. (1882, s.200-209). Узгоджуючи ці версії можна припускати, що Олена Ростиславна померла до 1185 р. За версією Т.Василевського дружиною Казимира була Олена, дочка зноемського князя Конрада III (2094, s. 115-120). Ця проблема залишається відкритою.



4. СВЯТОСЛАВ-ІВАН РОСТИСЛАВИЧ († 1170) ...................................................................... 1

Помер у 1170 р. (112, стб.532). Князь новгородський (1157-1160, 1161-1168 рр.). У 1161 р. одружився з незнаною княжною.


5. РЮРИК-ВАСИЛЬ РОСТИСЛАВИЧ († 19.04.1212) ...................................................................... 1

Помер 19.04.1212 р. (401, с. 104). Князь вишгородський (1161-1168 рр.), овруцький (1168-1173, 1173-1180, 1182-1194, 1202-1203, 1206-1207, 1207-1208 рр.), новгородський (1170-1171 рр.), чернігівський (1210-1212 рр.) і київський (24.03.1173-6.09.1173, кінець 07.1176-початок 08.1176, 09.1180-07.1181, 26.07.1194-06/07.1201, 16.02.1203-початок 02.1204, бл.25.06.1205-середина 08.1206, 02.1207-04.1207, 10.1207-05.1210). У 1204 р. насильно пострижений у ченці, у 1205 р. після загибелі Романа Мстиславича покинув монастир і повернувся до політичної діяльності. Був одружений двічі: у 1162 р. з дочкою половецького хана Белука (118, с.77), яка померла до 1172 р.; та у 1172 р. з Анною, дочкою турівського князя Юрія Ярославича. Анна Юріївна у 1204 р. була насильно змушена прийняти чернецтво, але у 1205 р. відмовилася покинути монастир.



6. АГАФІЯ РОСТИСЛАВНА ...................................................................... 1

16.05.1165 р. була видана за сіверського князя Олега Святославича (118, с.106).


7. ДАВИД-ГЛІБ РОСТИСЛАВИЧ (* 1140 † 23.04.1197) ...................................................................... 1

Народився у 1140 р. Помер 23.04. 1197 р. (112, стб.702). Князь новгородський (1154-1155 рр.), торжоцький (1158—1160 рр.), вітебський (1164—1167 рр.), вишгородський (1168-1180, 1195-1197 рр.), смоленський (1 1 80-1 197 рр.). Його дружина після смерті чоловіка прийняла чернецтво.


8. АГРАФЕНА РОСТИСЛАВИЧ († 12.1237) ...................................................................... 1

Загинула у грудні 1237 р. Була дружиною рязанського князя Ігоря Глібовича (776, с.638, прим.358).


9. МСТИСЛАВ-ФЕДІР РОСТИСЛАВИЧ ХОРОБРИЙ († 13.06.1180) ...................................................................... !

Помер 13.06.1180 (114, С.17; 1156 с.16). Князь білгородський (1160-1163, 1171-1173 рр.), торопецький (1164-1180 рр.), трипільський (1169-1173 рр.), новгородський (1178-1180 рр.). Першою його дружиною була дочка Ярослава Осмомисла. Цю версію, вперше висунену М.Костомаровим, переконливо обгрунтував С.Горбенко (537, с.81-83, 110-127). Випливає вона також і з практики успадкування князівських престолів. Після 1176 р. він одружився вдруге — з дочкою рязанського князя Гліба Ростиславича, яка пережила мужа.



XI


10. ЯРОПОЛК РОМАНОВИЧ († після 1177) ...................................................................... 2

Помер після 1177 р. (112, стб.471). Князь смоленський (1171-1173, 1174 рр.), трипільський (1177 р.).


11. МСТИСЛАВ-БОРИС РОМАНОВИЧ († 2.06.1223) ...................................................................... 2

Загинув 2.06. 1223 р. після битви на р.Калці. Князь псковський (1178-1179 рр.), смоленський (1197-1214 рр.), білгородський (1206 р.) і київський (бл.07. 1212-2.06.1223).


12. NN РОМАНІВНА ...................................................................... 2

Була видана за полоцького князя Всеслава Васильковича († після 1186 р.).


13. АНАСТАСІЯ РЮРИКІВНА ...................................................................... 5

У 1182 р. видана Гліба Святославича, тоді князя канівського (112, стб.632).


14. ПРЕДСЛАВА РЮРИКІВНА († після 1204) ...................................................................... 5

Померла після 1204 р. Була одружена з Романом Мстиславичем, тоді князем володимирським. Фактично шлюб розпався бл. 1198 р. і Предслава перебувала при дворі батька. У 1204 р. була змушена прийняти чернецтво.


15. ЯРОСЛАВА РЮРИКІВНА ...................................................................... 5

У 1187 р. була видана за Святослава Ольговича, тоді князя рильського (112, стб.639-640).


16. РОСТИСЛАВ-МИХАЙЛО РЮРИКОВИЧ (* 5.04.1172 † 1218) ...................................................................... 5

Народився 5.04. 1172 р. (112, стб.567). Помер у 1218 р. (118, с. 125). Князь брягінський (1188-1190 рр.), торчеський (1190-1194, 1195-1198 рр.), білгородський (1195-1197 рр.), вишгородський (1198-1203, 1205-1207, 1208-1210 рр.), овруцький [?] (бл. 1210-1218 рр.) і київський (бл.02.1204 — 07.1205). 15.06. 1187 р. одружився з Верхуславою, дочкою володимиро-суздальського князя Всеволода Велике Гніздо


17. ВСЕСЛАВА РЮРИКІВНА ...................................................................... 5

У 1199 р. видана за рязанського князя Ярослава Глібовича (112, стб.708).


18. ВОЛОДИМИР-ДМИТРО РЮРИКОВИЧ (* 1187 † 3.03.1239) ...................................................................... 5

Народився у 1187 р. (118, с.101) Помер 3,03.1239 р. (115, с.28; 116, с.16-17; 118, с.132). Князь переяславський (1206-1214 рр.), смоленський (1214-1219 рр.), овруцький (1219-1223, 1235-1239 рр.) і київський (16.06.1223 -бл.05. 1235, бл.07. 1236 -бл.02.1238 рр.).


19. ІЗЯСЛАВ ДАВИДОВИЧ († після 1185) ...................................................................... 7

Помер після 1185 p. (l15, с. 178).


20. МСТИСЛАВ-ФЕДІР ДАВИДОВИЧ († 1189) ...................................................................... 7

Помер у 1189 р. (114, с.18; 115, с.16-17; 116, с.168-169). Князь новгородський (1184-1187 рр.), вишгородський (1187-1189 рр.). У 1184 р. одружився з дочкою половецького хана Толгія (112, стб.396).


21. NN ДАВИДІВНА ...................................................................... 7

Була видана за пронського князя Гліба Володимировича († 1219 р.).


22. NN ДАВИДІВНА ...................................................................... 7

Була видана за вітебського князя Василька Брячиславича († після 1209 р.).


23. КОСТЯНТИН ДАВИДОВИЧ († 1218) ...................................................................... 7

Померу 1218 р. (118, с.125). Князь пороський (1197-1218 ? рр.).



24. МСТИСЛАВ-ФЕДІР ДАВИДОВИЧ (* 1193 † 1230) ...................................................................... 7

Народився у 1193 р. Помер у 1230 р. (115, с.29; 116,с.173; 118, с. 137). Князь смоленський (1219-1230 рр.).


25. МСТИСЛАВ-ФЕДІР МСТИСЛАВИЧ УДАТНИЙ (* до 1176 † 1228) ...................................................................... 9

Народився до 1176 р. Помер у 1228 р. (114, с.31; 115, с. 19; 118, с. 134). Князь новгородський (1208-1214, 1216-1218 рр.), галицький (1219-1220, 1221-1226 рр.), торчеський (1226-1228 рр.). Був одружений з дочкою половецького хана Котяна (115, с. 129). Записаний у Києво-Печерському пом'янику (поз.266).


26. ДАВИД-ГЛІБ МСТИСЛАВИЧ († 9.02.1226) ...................................................................... 9

Загинув 9.02.1226 р. в бою з литовцями (114, с.42; 115, с.28; 116, с.173; 118, с. 137). Князь торопецький (бл.1212-1226 рр.).


27. ВОЛОДИМИР МСТИСЛАВИЧ († 1226/1233) ...................................................................... 9

Помер між 1226-1233 рр. Князь псковський (1208-1211, 1211-1213, 1214-1226 рр.). Одружився з дочкою брата ризького епископа Дітріха фон Буксгевдена (49, XV, 13; XV, 13; XVI, 7; XVII, 6; XVIII, 1).



XII


28. ВИСЛАВА ЯРОПОЛКІВНА ...................................................................... 10

Поморський князь Богуслав II († 23.01.1220) був одружений з Виславою Ярополківною. Розглядаючи версії, чиєю дочкою вона була — буського, суздальського чи смоленського Ярополка, М.Баумгартен схилявся на користь останнього (1750, р.41-42). Ми погоджуємося з таким поглядом.


29. NN MCTИСЛАВHA († 24.01.1221) ...................................................................... 11

Померла 24.01.1221 р. (118, с.134). У 1196 р. вийшла за Костянтина Всеволодовича, князя ростовського († 1218 р.).


30. СВЯТОСЛАВ-СЕМЕН МСТИСЛАВИЧ († 1238 ?) ...................................................................... 11

Померу 1238 р.[?] Князь новгородський (1218-1219 рр.), полоцький (1222-1232 рр.), смоленський (1232-1238 ? pp.).



31. NN МСТИСЛАВНА ...................................................................... 11

Видана за турівського князя Андрія († 1223 р.).


32. NN МСТИСЛАВНА ...................................................................... 11

Видана за дубровицького князя Олександра († 1223 р.).


33. ІЗЯСЛАВ МСТИСЛАВИЧ († бл.1239) ...................................................................... 11

Помер бл. 1239 р. Князь вишгородський [?] (бл. 1232-1235, 1236-1239 ? рр.) і київський (05.1235 — бл.03.1236, 10.04.1236 — 05.1236).


34. ВСЕВОЛОД-ПЕТРО МСТИСЛАВИЧ († після 1239) ...................................................................... 11

Помер після 1239 р. (118, с.144). Князь псковський (1214 р.), новгородський (1219-1221 рр.), смоленський (1238-1239, 1239-?рр.).


35. РОСТИСЛАВ-БОРИС МСТИСЛАВИЧ († після 1240) ...................................................................... 11

Помер після 1240 р. (118, с.144). Князь смоленський (1230-1232,1239 рр.) і київський (бл.10.1239 — бл.02.1240).



36. ЄВФРОСИНІЯ-СМАРАГД РОСТИСЛАВНА (* 1198 † ?) ...................................................................... 16

Народилася у 1198 р. (1294, т.6, с.222). Дальша доля невідома.


37 РОСТИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ († після 1242) ...................................................................... 18

Помер після 1242 р. (112, стб.788-789). Князь овруцький [?] (бл.1223-1235 рр.).


38. МАРИНА ВОЛОДИМИРІВНА († 7.02.1238) ...................................................................... 18

Загинула 7.02.1238 р. 14.04.1230 була видана за Всеволода Юрійовича, сина володимиро-суздальського князя (118, c. 136).


39. NN ВОЛОДИМИРІВНА ...................................................................... 18

Видана за белзького князя Олександра Всеволодовича († після 1234 р.).


40. АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ДОВГОРУКИЙ († після 1300) ...................................................................... 18 < князі ВЯЗЕМСЬКІ, князі ЖИЛИНСЬКІ

Помер після 1300 р. Князь вяземський (1239 ? — початок 1300 р.). Від нього походять князі ВЯЗЕМСЬКІ (151, с.200). Вони були васалами смоленських князів, на межі XIV-XV ст. стали незалежними володарями, з 1402 р. — васалами Литви, а з 1492 р. — Москви.

Відомості про удільних вяземських князів у джерелах практично не збереглися. Більшість з них відомі з родоводів. У Андрія Довгорукого було троє синів: Василь, Федір та Іван Жилка, їх діяльність можна віднести до другої половини XIII — початку XIV ст. Федір Андрійович мав одного сина Костянтина, який успадкував Вяземське князівство у першій половині XIV ст. У нього було двоє синів Юрій та Іван, які володали цим князівством у середині XIV ст. їх сини Михайло Юрійович, Михайло та Іван Івановичі тримали вже частки Вяземського князівства. Михайло Юрійович мав синів Івана, Данила і Олександра,

Михайло Іванович — Тимофія та Данила, Іван Іванович — Івана. Це покоління можна віднести до кінця XIV — початку XV ст. Нащадків не мав тільки Тимофій Михайлович. У серпні-жовтні 1492 р. князь Андрій Юрійович Вяземський (з найстаршої гілки) від'їхав з вотчиною на службу у Москві. Його прийняли як васала і залишили на княжінні. До кінця вересня 1492 р. московське військо здобуло м.Хлепень, яке належало іншому вяземському князеві — Михайлові Дмитровичу. Взимку 1492-1493 рр. була взята Вязьма і решту вяземських князів привезли до Москви, де вони склали присягу і отримали свої частки вже як васали. За угодою 1494 р. Литва визнала приєднання Вяземського князівства до Москви. Уже у 1492 р. князь Михайло Дмитрович був засланий на Двину, де і помер «у залізі». У 1495 р. у Вязьму був поставлений московський намісник, а в кінці 1503 р. Іван III Васильович заповів Вязьму своєму синові Василю (711, c. 136-137). Вяземські князі поповнили ряди московського дворянства. Вони займали незначні посади. Так Михайло Чорний (з наймолодшої гілки) у 1519 р. служив у сторожовому полку «на березі». Афанасій Іванович Вяземський († 1569 р.) був оружничим Івана Грозного і одним з відомих опричників. Його стратили за доносом Г. Ловчикова. З наступних поколінь Вяземських найбільш відомий поет Петро Андрійович (1792-1878 рр.).

Василь Андрійович Вяземський нащадків не мав.

Від Івана Андрійовича Жилки пішли князі ЖИЛИНСЬКІ, які володіли невеликим уділом з центром у с.Жиліно Рославського повіту. Після переходу території князівства до Москви, князь Семен Федорович Жилинськийу 1500 р. повернувся у Литву. Його син Василь у 1516 р. був кричевським намісником. Дочка Василя — Анастасія була видана за кн. Михайла Вишневецького, а після його смерті у 1535 р. вийшла за князя Олександра Сангушка-Каширського. Син Василя — Іван востаннє згаданий у документіз 1541 р. (2112, s.621). Його нащадки у XVII-XVIII ст. мали володіння у Білорусії і займали незначні уряди. З XVIII ст. Жилинські втратили князівський титул. Відприском цієї родини був генерал від кавалерії Яків Григорович Жилинський (1853-1918 рр.), началькик Генштабу Росії у 1911-1914 рр.


41. ВАСИЛЬ МСТИСЛАВИЧ († 1218) ...................................................................... 25

Помер у 1218 р. (97, с.257-258). Князь торжоцький (1217-1218 рр.).


42. РОСТИСЛАВА МСТИСЛАВНА († після 1216) ...................................................................... 25

Після 1210 р. видана за переяслав-заліського князя Ярослава Всеволодовича. У 1216 р. розлучилася з чоловіком через суперництво між ним та батьком за Новгородську землю.


43. АННА МСТИСЛАВНА († до 1252) ...................................................................... 25

Померла до 1252 р. У 1219 р. видана за волинського князя Данила Романовича († 1264 р.). Цей шлюб підкріпив легітимність претензій Данила на Галицьку спадщину.


44. ОЛЕНА-МАРІЯ МСТИСЛАВНА († після 1221) ...................................................................... 25

У 1221 р. видана за угорського принца Андрія († 1233 р.), який у 1226-1230, 1232-1233 рр. займав галицький престол (герцог галицький Андрій II) (2099, 452-4551.).


45. [СЕМЕН ?] МСТИСЛАВИЧ († після 1231) ...................................................................... 25

У 1231 р. отримав від Данила Романовича Торчеське князівство (112, стб.771). Ім'я гіпотетично відновлене на підставі запису у Києво-Печерському пом'янику (поз.267).


46. МСТИСЛАВ МСТИСЛАВИЧ († після 1231) ...................................................................... 25

У 1231 р. разом з братом отримав від Данила Романовича Торчеське князівство.


47. ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ († після 1245) ...................................................................... 27

Помер після 1245 р. (1294, т.6, с.363). Князь псковський (1233 р.) і торжоцький (1245 р.). Вдруге був одружений з полоцькою княжною Євпраксією († 8.06.1243).



XIII


48. ГЛІБ РОСТИСЛАВИЧ († 1278) ...................................................................... 35 < табл. 20 (СМОЛЕНСЬКА ДИНАСТІЯ)

Помер у 1278 р. Князь смоленський (після 1239-1278 рр.) (534, с.310-315).


49. МИХАЙЛО РОСТИСЛАВИЧ († 1279) ...................................................................... 35

Помер у 1279 р. Князь мстиславський [?] (бл. 1260 — 1278 рр.) і смоленський (1278-1279 рр.) (534, с. 310-315).


50. ФЕДІР РОСТИСЛАВИЧ ЧОРНИЙ († 1299) ...................................................................... 35 < табл. 21 (ЯРОСЛАВСЬКА ДИНАСТІЯ)

Помер у 1299 р. Князь можайський (бл.1250 — до 1299 рр.), смоленський (1279-1281 рр.) і ярославський (1293-1299 рр.). У 1261 р. одружився з єдиною спадкоємницею ярославського князя Василя Всеволодовича — Марією. У 1279 р. успадкував Смоленське князівство, звідки був прогнаний племінником Олександром Глібовичем. У 1281 р. в пошуках допомоги виїхав в Орду, де пробув до 1292 р. Дружина померла, а теща, яка правила від імені малолітнього сина Федора, не пустила в Ярославль. Повернувшись в Орду, одружився з дочкою хана, яка при хрещенні прийняла ім'я Анни. З допомогою Орди здобув ярославський престол, а у 1298 р. невдало намагався здобути Смоленськ (660, с.78). Від нього пішла Ярославська династія (табл.21).


51. КОСТЯНТИН РОСТИСЛАВИЧ ...................................................................... 35

Відомий тільки з родоводів (483, т. 1, в. 1, табл.А, с.27, прим.9).


52. ЮРІЙ [РОСТИСЛАВИЧ ?j († після 1289) ...................................................................... 37

Під 1289 р. згаданий пороський князь Юрій як васал волинських князів (112, стб. 993-994). Найбільш правдоподібно він був відприском Смоленських Ростиславичів, які до 1240 р. володіли дрібними уділами у Київській землі, а саме сином Ростислава Володимировича. Останній, схоже, пережив монгольську навалу і, напевно, залишався там і після 1240 р.


53. NN ЯРОСЛАВИЧ († 1243) ...................................................................... 47

Номеру 1243 р. (114, с. 54; 116, с. 182; 118, с. 152; 121, с. 128).




Таблиця 20

СМОЛЕНСЬКА ДИНАСТІЯ


Смоленська династія походить від Гліба Ростиславича та його нащадків. Таблиця складена на підставі наших попередніх досліджень (500, с.96-104), з незначними пізнішими уточненнями.


XIII


1.ГЛІБ РОСТИСЛАВИЧ († 1278)



XIV


2. ОЛЕКСАНДР ГЛІБОВИЧ († 1313) ...................................................................... 1

Князь мстиславський (1278-1281 рр.), смоленський (бл. 1281 — 1313 рр.).


3. РОМАН ГЛІБОВИЧ († після 1301) ...................................................................... 1

Князь новгородський (?- 1293 рр.), мстиславський (1281 — після 1301 рр.).


4. СВЯТОСЛАВ ГЛІБОВИЧ († 1310) ...................................................................... 1

Князь можайський (до 1299-1303 ?рр.), брянський (1309-1310 рр.).



XV


5. ВАСИЛЬ [ВОЛОДИМИР ?] ОЛЕКСАНДРОВИЧ († 1314) ...................................................................... 2

Князь брянський (?-до 1309, 1310-1313 рр.), смоленський [?] (1313-1314 рр.).


6. ІВАН ВЕЛИКИЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ († 1359) ...................................................................... 2

Князь смоленський (1314 ? — 1359 рр.)


7. ДМИТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ († після 1380) ...................................................................... 2

Князь брянський (1314 ? -1359 ? рр.)


8. ІВАН МЕНШИЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ ...................................................................... 2


9. МИХАЙЛО РОМАНОВИЧ [?] ...................................................................... 3

Князь мстиславський ? (початок XIV ст.)


10 ОЛЕГ РОМАНОВИЧ [?] († після 1286) ...................................................................... 3


11. ОЛЬГА РОМАНІВНА [?| ...................................................................... 3


12. ДМИТРО РОМАНОВИЧ († після 1311) ...................................................................... 3

Князь новгородський (? — після 1311 рр.), мстиславський (після 1311 — ? рр.)


13. ГЛІБ СВЯТОСЛАВИЧ († 1340) ...................................................................... 4

Князь брянський (?)



14. ФЕДІР СВЯТОСЛАВИЧ († після 1326) ...................................................................... 4



XVI


15. СВЯТОСЛАВ ІВАНОВИЧ († 1386) ...................................................................... 6

Великий князь смоленський (1359-1386 рр.).


16. ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ († після 1376) ...................................................................... 6

Князь дорогобузький [?] (1359 — після 1376 рр.).


17. МСТИСЛАВ ІВАНОВИЧ († до 1386) ...................................................................... 6

Князь дорогобузький (після 1376 -до 1386 рр.).


18. ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ († 1370) ...................................................................... 6

Князь березуйський (1359-1370 рр.).


19. ІВАН ДМИТРОВИЧ ВСЕВОЛОЖ († після 1433) ...................................................................... 7 < ВСЕВОЛОЖСЬКІ

Зробив кар'єру на московській службі, але за підтримку галицького князя Юрія Дмитровича був у 1433 р. схоплений, позбавлений володінь у Бежецьку та осліплений. ВСЕВОЛОЖСЬКІ вигасли з смертю його онуків Івана Бздиха та Андрія Китиха, дітей наймолодшого сина Семена.


20. ФЕДІР ДМИТРОВИЧ ТУРИК ...................................................................... 7


21. ІВАН ІВАНОВИЧ МОЛОДШИЙ ...................................................................... 8 <ЗАБОЛОЦЬКІ (старша гілка)

Старша гілка ЗАБОЛОЦЬКИХ були середнім московським дворянством. Московська гілка роду обірвалася із смертю Тимофія Васильовича Бражнікова-Заболоцького, дипломата, чия діяльність припадала на 1533-1541 рр. (711, с.246). Його племінник Іван Іванович, син наближеного до Івана III Васильовича Івана Микулина Заболоцького, втік у Литву. Його нащадки осіли на Волині (з 1560-х рр.) як Московитини-Заболоцькі (1700, с.242).


22. ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ ГУБАСТИЙ ...................................................................... 8 <ГУБАСТОВИ

ГУБАСТОВИ князівський титул втратили у XV ст. Старші гілки родини вигасли у XVI ст. Нащадки внука Василя Івановича Губастого — Андрія Микитовича мали володіння під Новгородом. Ця родина, здається, ще не вигасла.


23. ГЛІБ ІВАНОВИЧ ШУКАЛОВСЬКИЙ ...................................................................... 8 < ШУКАЛОВСЬКІ

З ШУКАЛОВСЬКИХ (нащадки цієї дворянської родини ще живуть) найбільш відомий Василь Михайлович Чортеня, який у 1490-91 рр. описував Ростов, а у 1508-1514 рр. був переяславським намісником разом з князем М.В.Шуйським і сторожив дітей углицького князя Андрія Васильовича (711, с.246).


24. ЮРІЙ ІВАНОВИЧ КИСЛЕЄВСЬКИЙ ...................................................................... 8 < КИСЛЕЄВСЬКІ

КИСЛЕЄВСЬКІ отримали володіння у Шелопській п'ятині в Новгородській землі та біля Переяславля-Заліського. їх нащадки були служилими дворянами середньої руки до 1917 р. Напевно родина ще не вигасла.


25 СЕМЕН ІВАНОВИЧ РОЖЕСТВЕНСЬКИЙ ...................................................................... 8 < РОЖЕСТВЕНСЬКІ

РОЖЕСТВЕНСЬКІ, також, ще не вигасли. Найбільш відомим представником роду був віце-адмірал Зиновій Петрович Рожественський (1848-1909 рр.), ескадра якого була розбита японцями під Цусімою у 1905 р.


26. ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ ЗАБОЛОЦЬКИЙ ...................................................................... 8 < ЗАБОЛОЦЬКІ (молодша гілка)

Молодша гілка ЗАБОЛОЦЬКИХ з середини XVI ст., після вигаснення Всеволожських, писалася як Всеволож-Заболоцькі. її представники перебували на досить високих службових посадах. Найзначнішим з них був новгородський намісник Григорій Васильович, який отримав великі володіння у переяславській волості, мав сильних васалів. Його нащадки з XVIII ст. знову стали писатися як

Заболоцькі. Найбільш відомий з них російський поет Микола Олексійович Заболоцький (1903-1958 рр.), один з кращих перекладачів Лесі Українки.


27. ОСТАФІЙ ФЕДОРОВИЧ († 1357) ...................................................................... 14

Князь ізборський (?-1357).



XVII


28. ГЛІБ СВЯТОСЛАВИЧ († після 1399) ...................................................................... 15

Великий князь смоленський (1395 р.). Після 1386 р. одружився з дочкою Кейстута Гедиміновича.


29. ЮРІЙ СВЯТОСЛАВИЧ († після 1420) ...................................................................... 15

Великий князь смоленський (1386-1395,1401 -1404 рр.), князь порховський (1404 до 1410 рр.). Був одружений з дочкою великого князя рязанського Олега Івановича († до 1404 р.).


30. АННА СВЯТОСЛАВНА († 1.08.1418) ...................................................................... 15

Була другою дружиною Вітовта-Олександра Кейстутовича, вел. кн. литовського († 1430 р.).


31. ЮЛІАННА СВЯТОСЛАВНА ...................................................................... 15

Видана за Товтивіла-Конрада Кейстутовича, молодшого брата Вітовта.


32. ОЛЕКСАНДР СВЯТОСЛАВИЧ ...................................................................... 15


33. ІВАН СВЯТОСЛАВИЧ († до 1442) ...................................................................... 15

Князь порховський (1412 -до 1442).


34. ФЕДІР СВЯТОСЛАВИЧ ...................................................................... 15

Князь волоцький (? — після 1433 рр.)


35. ВАСИЛЬ СВЯТОСЛАВИЧ († після 1413) ...................................................................... 15

У 1413 р. шукав підтримки у чеського короля (лист великого магістра до Вацлава IV від 23.07.1413 р.) (225, N 555, s.265). Востеннє згаданий в документі від 12.08.1413 р. (219, s.680).


36. СЕМЕН МСТИСЛАВИЧ († 1420) ...................................................................... 17

Князь дорогобузький (до 1386 - 1395 ? рр.), торжоцький (? - 1420 р.). Дружина Уляна загинула у 1420 р. разом з мужем (вбиті Юрієм Святославичем).


37. ВОЛОДИМИР МСТИСЛАВИЧ († до 1403) ...................................................................... 17


38. ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ († після 1386) ...................................................................... 18


39. ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ († 1386) ...................................................................... 18

Князь березуйський (1370-1386 рр.)



XVIII


40. ДМИТРО ГЛІБОВИЧ († після 1433) ...................................................................... 28


41. ІВАН ГЛІБОВИЧ ...................................................................... 28 < князі КОРКОДІНОВИ

Князі КОРКОДІНОВИ залишили мало відбитків у джерелах. Іван Глібович знаний з родоводів. Його син Юрій Коркода згадується в документі з 1487 р. Син Юрія Івановича — Іван помер після 1514 р. (2112, s. 179-180). Його нащадки перейшли на московську службу. Семен Коркодінов був воєводою у 1581 р. Родина вигасла до початку XVII ст.


42. ФЕДІР ЮРІЙОВИЧ († 1412 ?) ...................................................................... 29

Князь дорогобузький (1401 ? — 1404 рр.), порховський (1410-1412 рр.).


43. КОСТЯНТИН ЮРІЙОВИЧ ...................................................................... 29

Князь березуйський (після 1386 — початок XV ст.).


44. МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ ЗЯЛО ...................................................................... 32 < князі ДАШКОВИ [?]

Князі ДАШКОВИ на підставі родоводів виводили свій рід від Михайла Зяло. Ця родина фіксується в розрядних книгах з 1570 р. Відповідно до сімейного літопису «муж честен Дашек» виїхав з Орди на службу до Василя Івановича, батька Івана Грозного (391, с.32-33). Здається, що це ближче до істини. Дашкови протягом XVII ст. виконували ряд важливих дипломатичних доручень, їздили в різні країни, але ніде не вживали княжого титулу. Він з'явився тільки у XVIII ст. Можливо, що для його обгрунтування була покликана версія походження від смоленських князів. Найбільш відомою з родини була політик, вчений і письменниця Катерина Романівна Дашкова (з дому Воронцова) (1743-1810 рр.), яка очолювала Перербурзьку АН y 1783-1794 pp.


45. NN ІВАНІВНА ...................................................................... 32

~ Юрій Дмитрович, кн. Звенигородський († 1434 р.)


46. NN ІВАНІВНА († до 1430) ...................................................................... 33

~ Свидригайло Ольгердович, кн. вітебський († 1452 р.)


47. АНДРІЙ ІВАНОВИЧ († після 1450) ...................................................................... 33 < князі ПОРХОВСЬКІ

Князь порховський (до 1442 — після 1450 ? рр.).


48. СЕМЕН ІВАНОВИЧ († після 1442) ...................................................................... 33 < князі ПОРХОВСЬКІ

Князь порховський (до 1442 — після 1442 ? рр.). Андрій та Семен Івановичі повернулися до Литви (ix батько Іван Святославичу 1412 р. отримав Порховське князівство, яке було васалом Новгорода Великого, за заповітом свого племінника Федора Юрійовича), де писалися Порховськими. Андрій був васалом мстиславського князя Лугвенія-Семена Ольгердовича. Семен у 1442 р. виїхав з Литви на московську службу. Його нащадки ще жили у XVII ст. (2113, s.391-392).


49. ЄВПРАКСІЯ ФЕДОРІВНА ...................................................................... 34

~ 1) Семен Гордий, вел. кн. володимирський (розв. до 1333 р.) 2) після 1346 р. Федір Костянтинович, кн. Фомінський.


50 ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ КРОПОТКА ...................................................................... 35 < князі КРОПОТКІНИ, князі КРОПОТКИ, князі КРОПОТКИ-ЄЛОВИЦЬКІ

Сини Дмитра Васильовича — Олександр та Іван утримували ще своє князівство, яке було уділом Можайського князівства, їх нащадки з середини XVI ст. служили старицьким князям. Від них пішли російські гілки князів Кропоткіних. З цього роду найбільш відомий знаменитий революціонер і теоретик анархізму Петро Олексійович Кропоткін (1842-1921 рр.). У Литві залишилися нащадки наймолодшого з синів Дмитра Васильовича — Дмитра Дмитровича, які писалися як князі КРОПОТКИ. Вони отримали землі на Волині. Федір Дмитрович Кропотчинич, який згадується у 1487-1488 рр. нащадків не мав. Його молодший брат Іван Кропотка († після 1496 р.) мав єдиного сина Василя Кропотку-Єловицького († після 1542 р.). Василь і його нащадки писалися як князі КРОПОТКИ-ЄЛОВИЦЬКІ. Яків Васильович († 1564 р.) мав семеро дочок, що привело до вигаснення цієї гілки (1700, с.308-309).


51 ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ ...................................................................... 39 < князі СЕЛЕХОВСЬКІ

Після загибелі батька у 1386 р. в нещасливій битві під Мстиславлем, Василь Іванович змушений був шукати щастя на службі у московських князів. Його сини Іван, Федір Бутора тв Іван Гладиш служили Василю Дмитровичу. Іван Семенович Селеховський потрапив в полон під Оршею у 1514 р. і повернувся тільки на початку 1552 р. (140, с. 169, 234). При взятті Казані в 1552 р. загинув князь Данило Федорович Селеховський (414, с. 177). Князя Олексій Селеховський загинув у битві під Конотопом у 1659 р. (414, с. 188). Родина вигасла у XVII ст.


52. ІВАН ІВАНОВИЧ КАЛИТА ...................................................................... 39



XIX


53. ІВАН СТАРШИЙ ДМИТРОВИЧ ДАХ († середина XV ст.) ...................................................................... 40 < князі ЖИЖЕМСЬКІ

Князі ЖИЖЕМСЬКІ походять від сина Івана Дмитровича Даха — Михайла Жижемського (від с.Жижма над р.Жижмою у повіті Лідському), чия діяльність відноситься до 1482-1528 рр. Він був васалом мстиславського князя. Мав п'ятеро синів: Дмитра, Данила, Василя, Тимофія та Богдана і двох дочок: Анну († 1532 р.) та Анастасію. Данило († до 1554 р.), Тимофій († після 1542 р.) і Богдан († бл. 1542 р.) залишилися у Литві, їх володіння з середини XVI ст. були в Україні. Анну видали за князя Федора Івановича Корецького, а Анастасію — за князя Володимира Богдановича Глинського-Путивльського. Дмитро та Василь у 1508 р. виїхали на московську службу. Дмитро мав сина Олександра († 1552 р.), Василь — синів Михайла та Петра († після 1564 р.). їх нащадок Семен у 1557 р. був на службі у князя Дмитра Байди Вишневецького. Данило Михайлович мав сина Андрія (згаданий у 1589 р.) та внука Олександра († після 1595 р.), одруженого.з Мариною Гостомською, чиї нащадки вигасли на початку XVII ст. Єдиний син Богдана Михайловича — Петро помер у 1551 р. без нащадків. У Тимофія Михайловича був син Іван († 1565 p.) та дочка Томіла (згадана у 1551 р.). Старший син Івана — Ярош († 1597 р.) був королівським ротмістром і річицьким старостою (з 1576 р.), його дружиною була княгиня Богдана Друцька-Горська. Молодший син Сильвестр займав уряд кобринського лісничого. Він помер після 1599 р., не залишивши нащадків, їх сестра Мирослава у 1610 р. ще жила. Петро Ярошович († бл.1616 р.) був одружений з княгинею Христиною Соломерецькою. Він тримав річицьке староство з 1597 р. У нього було троє синів: Криштоф († 1633 р.), мінський підсудок, одружений з княжною Оленою Андріївною Сангушко; Адам († бл. 1640 р.), мозирський хорунжий і мозирський підкоморій; та Ян († після 1645 р.). Наймолодший нащадків не мав. Від двох старших пішли мозирські гілки Жижемських, які згасли у XVIII ст. Ярош (Ієронім) Ярошович († бл.1640 р.) був справцею мозирського староства, мозирським войським і мозирським підкоморієм. Його дружиною була Гальшка Войтехівна Радзимінська. Від них пішла мінська гілка князів Жижемських. Іван Ярошович († 1601 р.) був черкаським підстаростою (1600-1601 рр.). Його дружиною була княжна Ядвіга Кириківна Ружинська. Дітей від цього шлюбу не було (2112, s.632; 1700, с.310-311).


54. ІВАН МОЛОДШИЙ ДМИТРОВИЧ ШАХ ...................................................................... 40 < ТАТІЩЕВИ князі СОЛОМЕРЕЦЬКІ

ТАТИЩЕВИ виводили свій рід від соломерецького князя (центр уділу Соломерце над р.Соломерічею, притокою Вячи недалеко від Мінська) Івана Дмитровича Шаха. Його старший син Юрій мав сина Василя Татища. Його нащадки служили московським князям (1469). З цього роду найбільш відомі історик Василь Микитович (1686-1750 рр.), дипломат Дмитро Павлович (1767-1845 рр.), дипломат і історик Сергій Спиридонович (1846-1906 рр.).

Князі СОЛОМЕРЕЦЬКІ походять від молодших синів Івана Дмитровича Шаха — Федора та Семена (2112, s.493). Володіння князів Соломерецьких були у Білорусії, але родина була пов'язана шлюбами з князями Гольшанськими та волинськими магнатськими родинами. Через це князі Соломерецькі записані у волинських пом'яниках. Останній з князів Соломерецьких пінський маршалок Ян Владислав помер у 1641 р.


55. БОРИС ФЕДОРОВИЧ ...................................................................... 42 < ПОЛЄВИ

ПОЛЄВИ походили від сина Бориса Федоровича — Олександра Поле. Дмитро Олександрович та його нащадки писалися Полєви. Вони служили волоцьким князям. Федір Дмитрович з сином Василем Темним згаданий у духовній волоцького князя Бориса Васильовича. Старший син Василя Темного -Никифор служив рузьким князям, а між 1504-1509 рр. став ченцем Нілом у Йосифо-Волоколамському монастирі. Сини Василя Більшого Темного та Афанасія Федоровичів потомства не залишили. Іван Федорович Баран нащадків не мав (711, с.231-232). Нині живучі Полєви — нащадки наймолодшого з Федоровичів — Василя Меншого.


56. ОСТАФІЙ ФЕДОРОВИЧ ...................................................................... 42 < ЄРОПКІНИ

ЄРОПКІНИ походили від сина Остафія Федоровича — Івана Єропки. Афанасій Іванович та його нащадки писалися Єропкіними. Єропкіни брали активну участь у політичному житті Московської держави XV — початку XVI ст. Найпомітнішою фігурою того часу серед них був придворний і дипломат Михайло Степанович Кляпик (діяльність між 1482-1511 рр.) (711, с.231-233). З наступних поколінь найбільш відомий архітектор і політик Петро Михайлович Єропкін, страчений разом з А.П.Волинським у 1740 р. Родина Єропкіних ще живе.


57. ФЕДІР ВЕЛИКИЙ КОСТЯНТИНОВИЧ КРАСНИЙ ...................................................................... 43 < ОСОКІНИ, СКРЯБІНИ, ТРАВІНИ, ВЕПРЕВИ

Князь фомінський (друга половина XIV ст.). Після 1333 р. одружився з Євпраксією, дочкою волоцького князя Федора Святославича. ОСОКІНИ, СКРЯБІНИ, ТРАВІНИ походять від другого сина фомінського князя Федора Великого Красного — Івана Собаки. Його старший син Семен Трава мав двох синів Григорія та Івана. Нащадки старшого сина Григорія Семеновича — Івана Осоки писалися Осокіними, середнього сина — Тимофія Скряби — Скрябіними, молодшого сина Салмана Григоровича та нащадки Івана Федоровича — Травіними. ВЕПРЕВИ походять від третього сина Федора Великого Красного — Бориса Вепра. Представники цих дворянських родин видних місць не займали (711, с.230, 232). Спочатку помітнішими були Травіни, пізніше — Скрябіни. З-поміж них найбільш відомий композитор Олександр Миколайович Скрябін (1871-1915 рр.).


58. ФЕДІР СЕРЕДНІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ СЛІПИЙ ...................................................................... 43 <БОКЕЄВИ, КАРПОВИ, ВНУКОВИ, РЕЗАНОВИ, МОНАСТИРЬОВИ, СУДАКОВИ, АЛАДЬЇНИ, ЦИПЛЯТЄВИ, МУСОРГСЬКІ

Князь фомінський (поч.XV ст.). БОКЕЄВИ і КАРПОВИ походять від правнуків фомінського князя Федора Середнього Сліпого — Семена Бокея та Карпа, їх батько Федір Андрійович виїхав на службу до тверських князів. Бокеєви і Карпови перейшли на московську службу. З них найзначнішою фігурою був дипломат Федір Іванович Карпов († 1540 р.) (711, с.263-266). Обидві родини у XVI-XVII ст. дуже розрослися, від них пішли ВНУКОВИ, РЕЗАНОВИ, МОНАСТИРЬОВИ, СУДАКОВИ, АЛАДЬЇНИ, ЦИПЛЯТЄВИ, МУСОРГСЬКІ. З останніх походить композитор Модест Петрович Мусоргський (1839-1881 рр.).


59. ФЕДІР МЕНШИЙ КОСТЯНТИНОВИЧ ...................................................................... 43

Князь березуйський (початок XV ст.).



XX


60 ВАСИЛЬ ФЕДОРОВИЧ ...................................................................... 59 < князі КОЗЛОВСЬКІ

Князь березуйський (перша половина XV ст.). Від його сина Івана, який отримав від батька Козловське князівство, пішли князі КОЗЛОВСЬКІ. Син Івана Васильовича — козловський князь Роман Іванович згаданий в угоді Казимира Ягеллончика з московським князем Василем Васильовичем у 1449 р. (64, N 53, с. 161). Його молодший брат Лев тримав Козлов у 1470 р. (155, т.27, стб.66-67). Балансування між Литвою та Москвою привело до захоплення останньою території князівства. Князь Іван Романович у 1494 р. виїхав у Литву і московський князь Іван Васильович вимагав його видачі. У 1508 р. Іван Романович повернувся у Москву разом з князями Глинськими (2112, s. 184). Його нащадки служили московським князям і російським царям. Родина князів Козловських внесена до Києво-Печерського пом'яника (поз.115-121).


61. ФЕДІР ФЕДОРОВИЧ ...................................................................... 59 < РЖЕВСЬКІ

Князь ржевський (перша половина XV ст.). РЖЕВСЬКІ втратили князівський титул вже у наступному поколінні. Князь Федір Федорович змушений був перейти на службу до волоцьких князів. Його сини Василь Кобила, Семен і Олександр займали досить високі посади, їх нащадки поповнили ряди московського дворянства.


62. ІВАН ФЕДОРОВИЧ ТОЛБУГА ...................................................................... 59 < ТОЛБУЗІНИ

ТОЛБУЗІНИ також починали із служби волоцьким князям. З цього роду походили Семен Іванович Толбузін, який у 1475 р. їздив із дипломатичною місією до Венеції, а також герой оборони Албазина у 1685-1686 рр. — воєвода А. Л.Толбузін.









Таблиця 21

ЯРОСЛАВСЬКА ДИНАСТІЯ


Ярославська династія походить від Федора Ростиславича Чорного та його нащадків. Таблиця складена на підставі досліджень А.Екземплярського (660, с.73-125), з урахуванням зауважень В.Кучкіна (949, с.283-304), а також наших попередніх досліджень (500, с. 102-107).



XIII


1. ФЕДІР РОСТИСЛАВИЧ ЧОРНИЙ († 1299)



XIV


2. МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ († бл.1292 чи 1287/88) ...................................................................... 1

Князь ярославський (бл. 1281 — 1292 рр.).


3. ДАВИД ФЕДОРОВИЧ († 1321) ...................................................................... 1

Князь ярославський (1299-1321 рр.).


4. КОСТЯНТИН ФЕДОРОВИЧ ...................................................................... 1

Чернець.



XV


5. ВАСИЛЬ ДАВИДОВИЧ ГРІЗНІ ОЧІ († 1345) ...................................................................... 3

Великий князь ярославський (1321 -1345 рр.). До 1339 р. одружився з Євдокією, дочкою Івана» Калити († 1342 р.).


6. МИХАЙЛО ДАВИДОВИЧ († 1375) ...................................................................... 3

Князь торжоцький (1340 р.), моложський (1341-1345 рр.), великий князь ярославський (1345-1375 рр.).



XVI


7. ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ († до 1391) ...................................................................... 5

Великий князь ярославський (1375 — до 1391 рр.).


8. ГЛІБ ВАСИЛЬОВИЧ ...................................................................... 5

Князь кастоітський.


9. РОМАН ВАСИЛЬОВИЧ († після 1380) ...................................................................... 5

Князь романівський (? — після 1380).


10. ФЕДІР МИХАЙЛОВИЧ († 6.04.1408) ...................................................................... 6

Князь моложський (бл. 1360 — 1408 рр.). У 1362 р. одружився з дочкою Василя Михайловича, князя кашинського.


11. ІВАН МИХАЙЛОВИЧ († 1380) ...................................................................... 6

Князь шуморовський (? — 1380 рр.).


12. ЛЕВ МИХАЙЛОВИЧ († 1369) ...................................................................... 6



XVII


13. ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ († 1426) ...................................................................... 7

Великий князь ярославський (бл. 1391 -1426 рр.).


14. ФЕДІР ВАСИЛЬОВИЧ († після 1426) ...................................................................... 7

Великий князь ярославський (1426-? рр.).


15. СЕМЕН ВАСИЛЬОВИЧ († після 1440) ...................................................................... 7 < князі НОВЛЕНСЬКІ, князі ЮХОТСЬКІ

Князь новленський (бл. 1400 — після 1440 рр.). Князями НОВЛЕНСЬКИМИ були власне Семен Васильович, його син Данило, які володіли Новленським князівством, з центром в одному з сіл Новленське у Пошехонні (за А.Екземплярським) чи у с.Нова в Юхотській волості (за В.Кучкіним), та дочка Анна (у 1407/1409 р. видана за боровського князя Ярослава Володимировича). Від сина Данила Семеновича князя Івана Юхотського походять князі ЮХОТСЬКІ. Цей рід вигас із смертю правнука Івана Даниловича — Івана, сина Дмитра Федоровича (366).


16. ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ († після 1440) ...................................................................... 7 < князі ЗАОЗЕРСЬКІ, КУБЕНСЬКІ

Князь заозерський (до 1420 — після 1440 рр.). Дружину звали Марією. Князі ЗАОЗЕРСЬКІ -Дмитро Васильович та його сини Андрій (1452 р. став ченцем Спасокам'яного монастиря, † 1457 р.), Семен та Федір, дочка Софія (видана за Дмитра Шемяку). Від Семена Дмитровича походять князі КУБЕНСЬКІ. Заозерсько-Кубенське князівство відійшло до Москви у 1447 р. Син Семена Дмитровича князь Іван Більший Кубенський († після 1527 р.) служив при московському дворі. Його обидва сини Іван († 1546 р.) та Михайло († після 1541 р.) стали московськими боярами.


17. ВОЇН ВАСИЛЬОВИЧ ...................................................................... 7


18. ІВАНГЛІБОВИЧ ...................................................................... 8


19. ФЕДІР ГЛІБОВИЧ ...................................................................... 8


Князь касто-ітський.


20. КОСТЯНТИН ГЛІБОВИЧ ШАХ ...................................................................... 8 < князі ШАХОВСЬКІ

Князь шаховський (до 1392 — ? рр.) Нащадки Костянтина Глібовича Шаха довго зберігали своє князівство (Шахов локалізується в районі с.Хінове у верхів'ях р.Шіголості). Сини Костянтина Шаха — Андрій та Юрій ще у 1460-1470 рр. тримали свій уділ. На початку XVI ст. сини Андрія Костянтиновича Олександр Драниця та Олександр Шемяка мусили визнати московську зверхність. Олександр Шемяка перейшов на службу до вологодського князя. Усі шестеро його синів отримали володіння у Новгородській землі. З князів ШАХОВСЬКИХ найбільш відомі: генерал-аншеф Олексій Іванович (бл. 1690-1737 рр.), який у 1734-1737 рр. був правителем України; генерал від інфантерії Іван Леонтійович (1776-1846 рр.), який відзначився у війнах проти Наполеона; письменник і драматург Олександр Олександрович (1777-1846 рр.); декабрист Федір Петрович (1796-1829 рр.); громадський діяч, міністр торгівлі і промисловості у 1915-1917 рр. Всеволод Михайлович (1874-1954 рр.), від якого походять нині живучі за межами Росії князі Шаховські; політик і вчений-літературознавець Дмитро Іванович (1861 -1939 рр.), який повернувся з еміграції і загинув під час сталінських репресій.


21. ІВАН РОМАНОВИЧ НЕБЛАГОСЛОВЕННИЙ СВИСТУН : ...................................................................... 9

Князь романівський.


22. ДМИТРО РОМАНОВИЧ ...................................................................... 9


23. ДАНИЛО РОМАНОВИЧ ...................................................................... 9


24. ВАСИЛЬ ФЕДОРОВИЧ ...................................................................... 10

Князь моложський (1408-? рр.)


25. СЕМЕН ФЕДОРОВИЧ СІЦЬКИЙ ...................................................................... 10 < князі СІЦЬКІ

Князь сіцький (початок XV ст.). Князі СЩЬКІ (уділ по р.Сіті) вже по смерті Семена Федоровича стали московськими васалами. Борис Семенович загинув у московському війську під стінами Казані у 1455 р. Внук його брата Петра Семеновича — Василь Андрійович († 1578 р.), боярин і воєвода, одружений з Анною Романівною Юр'євоІо-Захар'їною, рідною сестрою першої дружини Івана Грозного, став жертвою терору свого шурина. Родина князів Сіцьких згасла у XVII ст.


26. ДМИТРО ФЕДОРОВИЧ ПЕРИНА ...................................................................... 10 < князі МОЛОЖСЬКІ

Князь моложський (перша половина XV ст.). Його син Петро Дмитрович був останнім моложським князем. Іван III Васильович передав Мологу своєму синові Дмитрові Жилці, а князь Борис Петрович Моложський († після 1502 р.) перебував на його службі і у 1495 р. супроводжував княжну Олену Іванівну у Литву. Останнім в роді князів Моложських був внук Бориса Петровича — Василь Андрійович.


27. ІВАН ФЕДОРОВИЧ ...................................................................... 10 < князі ПРОЗОРОВСЬКІ, князі СУДСЬКІ

Князь прозоровський (перша половина XV ст.). Князі ПРОЗОРОВСЬКІ (столиця с.Прозорово на р.Редмі) зберігали свої удільні володіння та права ще у XVII ст. Родина належала до російської еліти.

Прозоровські вигасли у середині XIX ст. Син Анни Прозоровської, дочки генерал-фельдмаршала Олександра Олександровича (1732-1809 рр.) та князя Ф.С.Голіцина — генерал-майор князь О.Ф.Голіцин 10.11.1854 р. отримав дозвіл писатися князем Прозоровським-Голіциним. Іван Федорович мав двох синів Юрія та Андрія. У старшого Юрія також було двоє синів: Федір Судський та Андрій Баклашка. Від Федора походять князі СУДСЬКІ (р.Судка впадає зліва у р.Стеблю, праву притоку р.Мологи, с.Судка лежало у гирлі р.Судка недалеко від с.Прозорова). Іван Федорович Судський ще зберігав удільні права у 1545-1546 рр. (89, N 5, с.15-18).


28. АНДРІЙ ІВАНОВИЧ ...................................................................... 11

Князь шуморовський (1380 — ?рр.).


29. ГЛІБ ІВАНОВИЧ ...................................................................... 11 < князі ШУМОРОВСЬКІ, князі ШАМІНИ, князі ГОЛИГІНИ

Князь шуморовський (1380 — ? рр.). Князі ШУМОРОВСЬКІ (уділ Моложського князівства з центром у с.Шуморове) — це також старший брат Гліба Івановича — Андрій та син останнього Семен, який помер без нащадків. Гліб Іванович мав чотирьох синів: Бориса, Семена Хромого, Михайла Шаміна та Івана Голигу. Шуморовськими писалися сини Бориса (Олександр Мамот і Василь) та Семена Хромого (Іван Ходиря, Леонтій і Дмитро), які померли без нащадків. Від Михайла Шаміна походять князі ШАМІНИ. Його сини Дмитро і Роман втекли «у турки», а Андрій помер бездітним. Від Івана Голиги походять князі ГОЛИГІНИ. Старший з них Леонтій помер без нащадків, а сліди дітей Федора та Ушака губляться у XVI ст.


30. ФЕДІР ІВАНОВИЧ УШАТИЙ ...................................................................... 11< князі УШАТІ, князі ЧУЛКОВИ

Перейшов на московську службу і одружився з дочкою московського боярина Якова Казака. Його нащадки князі УШАТІ були московськими служилими князями. Всі сини Федора Ушатого (Василь Ушатий, Костянтин, Іван Ляпун, Іван Бородатий, Юрій, Петро) перебували у московському війську. Від найстаршого внука Василя Васильовича Чулкова († бл. 1548 р.) походять князі ЧУЛКОВИ. Ця родина втратила князівський титул у XVII сг. Найбільш відомий з Чулкових — історик, письменник і економіст Михайло Дмитрович (1744-1792 рр.).


31. АНДРІЙ ЛЬВОВИЧ ДУЛО ...................................................................... 12 < князі ДУЛОВИ

Князі ДУЛОВИ не мали ніяких володінь у Ярославському князівстві. Андрій Дуло мусив виїхати на службу до тверських князів. Дулови втратили князівський титул у XVI ст.


32. БОРИС ЛЬВОВИЧ ...................................................................... 12



XVIII


33. РОМАН ІВАНОВИЧ ...................................................................... 13

Удільний ярославський князь.


34. ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ († 1455) ...................................................................... 13

Удільний ярославський князь.


35. ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ ...................................................................... 13 < князі ШЕСТУНОВИ, князі ВЕЛИКО-ГАГІНИ

Удільний ярославський князь. Князі ШЕСТУНОВИ походять від третього сина Василя Івановича, який мав чотирьох синів: Юрія, Данила (загинув у 1469 р. в поході на Казань), Василя Шестуна та Федора. Василь Шестун († 1495 р.) став московським боярином (з 1485 р.) і наступні Шестунови залишалися серед московської еліти. Його старший син Петро Великий був дворецьким Івана III. Князі ВЕЛИКО-ГАГІНИ походять від Василя Гаги, внука Петра Великого. Вони втратили князівський титул у XVII ст. Інший син Василя Шестуна Данило носив прізвисько Бах. Можливо, що гілкою Шестунових були князі Бахти. Іван Бахта у 1488 р. був на службі у воротинських князів. Його син Василь Вахта у 1508 р. отримав королівську данину у 8 кіп, а у 1514 р. його дружина Юліанна — привілей на пустош біля Новгорода-Сіверського. Далі сліди князів Бахтів губляться (2112, s.l).


36. ДАВИД ІВАНОВИЧ ...................................................................... 13


37. ЯКІВ-ВОЇН ІВАНОВИЧ († 1455) ...................................................................... 13

Князь курбський (?-1455 рр.).


38. СЕМЕН ІВАНОВИЧ ...................................................................... 13 < князі КУРБСЬКІ

Князь курбський (середина XV ст.). Князі КУРБСЬКІ (центр уділу був у с.Курба на р.Курбі, правій притоці р.Пахри) зберігали своє князівство до початку XVI ст., хоча Федір Семенович († після 1483 р.) та Дмитро Семенович († після 1500 р.) і були московськими воєводами. Нащадки Дмитра Семеновича згасли у середині XVII ст. З трьох синів Федора Семеновича: Михайла Карамиша († 1506 р.), Семена († 1528 р.) і Романа († 1506 р.) діти були тільки у найстаршого. Михайло Михайлович († після 1544 р.) одружився з дочкою боярина Михайла Тучкова-Морозова. Він ще зберігав статус удільного князя. Його брат Володимир Чорний († 1521 р.) нащадків не мав. Єдиним сином Михайла був відомий політик і письменник Андрій Михайлович (1528-1583 рр.). Після його від'їзду у Литву рештки родових володінь були конфісковані. У Литві Андрій Михайлович отримав Ковельське князівство на Волині (1564-1583 рр.), Смідинську волость (з 1567 р.) та кревське староство (з 1566 р.). Після загибелі своєї першої дружини, Андрій Курбський вдруге одружився з княгинею Марією Юріївною Гольшанською-Дубровицькою, а після її смерті з Олександрою Петрівною Семашківною. Від останнього шлюбу народилося двоє дітей: Маруша (1580- ? рр.) та Дмитро-Миколай (1582-1649 рр.). Дмитро Андрійович тримав Ковельське князівство у 1583-1590 рр. Далі він та його нащадки тримали володіння у Білорусії. З допомогою князя В.В.Голіцина у середині 1680-х рр. Курбські повернулися у Росію. Рід вигас у XVIII ст. (711,с.90-92; 1700, с.321).


39. МАРІЯ ІВАНІВНА ...................................................................... 13

~ 17.11.1411 Олександр Федорович, кн. микулинський


40. ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧ БРЮХАТИЙ († 17.04.1471) ...................................................................... 14 < князі ПЕНКОВИ

Великий князь ярославський (?- 1463,форм.до 1471 р.). Князі ПЕНКОВИ походили від єдиного сина Олександра Брюхатого Данила Пенка, який зберіг володіння у Закубенні. З 1490 р. Данило Олександрович займав високі уряди у Московській державі, а у 1500 р. став боярином. Він мав трьох синів: Олександр (загинув у 1506 р. під Казанню), Василь († бл. 1530 р.) та Іван Хом'як († бл. 1540 р., боярин ще до 1534 р., у 1527 р. одружився з родичкою Василя III Івановича). Двоє молодших відзначилися як полководці. Діти були тільки у Василя Даниловича. Його син Іван Васильович, московський боярин, був останнім з князів Пенкових.


41. СЕМЕН ФЕДОРОВИЧ ЩЕТИНА ...................................................................... 19 < князі ЩЕТИНІНИ, князі ТЕМНОСИНІ, князі САНДИРЄВИ, князі ЗАСЄКІНИ (старша гілка)

Князі ЩЕТИНІНИ походили від старшого сина Семена Щетини — Василя Щетиніна. Його троє синів Семен, Іван та Лев дали численну родину Щетиніних. Від молодшого сина Семена Щетини -Володимира Темносинього походять князі ТЕМНОСИНІ. Василь Семенович мав трьох синів: Василя (його нащадки продовжили рід князів Темносиніх, який вигас у XVI ст.), Дмитра Сандира (від нього походять князі САНДИРЄВИ, які втратили князівський титул у XVI ст.) та Петра Засєку (від нього походить старша гілка князів ЗАСЄКІНИХ).


42 ІВАН ФЕДОРОВИЧ ЗАСЄКА ...................................................................... 19 < князі ЗАСЄКІНИ (молодша гілка), князі СОСУНОВИ-ЗАСЄКІНИ, князі СОЛНЦЕВИ-ЗАСЄКІНИ, князі ЖИРОВІ-ЗАСЄКІНИ

Молодша гілка князів ЗАСЄКІНИХ походить від найстаршого сина Івана Засєки — Івана Бородатого Дурака. Його старший син Іван Іванович у 1524-1526 рр. їздив з посольством до імператора Карла V. Молодший син Івана Бородатого Дурака — Іван Сосун дав початок родині князів СОСУНОВИХ-

ЗАСЄКІНИХ. Князі СОЛНЦЕВИ-ЗАСЄКІНИ походять від другого сина Івана Засєки — Дмитра Засєки-Сонце (у 1495 р. перебував у свиті Івана III). Князі ЖИРОВІ-ЗАСЄКІНИ походять від третього сина Івана Засєки — Івана Молодшого Жирового. Наймолодший з синів Івана Засєки — Давид — дав початок наймолодшій гілці князів ЗАСЄКШИХ. Усі ці гілки до початку XVIII ст. втратили князівські титули і писалися просто Засєкіними, Сосуновими, Солнцевими, Жировими.


43. ФЕДІР ФЕДОРОВИЧ ...................................................................... 19


44. ФЕДІР ІВАНОВИЧ МОРТКА ...................................................................... 21 < князі МОРТКІНИ

Князі МОРТКІНИ володінь у Ярославському князівстві не мали. Федір Мортка служив тверським князям. У нього був син Дмитро та внук Михайло, які не досягли успіхів у службі. Андрій Михайлович залишився у Московській державі, а Іван Михайлович виїхав у Литву. Нащадки першого вигасли у XVII ст. Сліди нащадків Івана Михайловича виявити не вдалося.


45. АФАНАСІЙ ІВАНОВИЧ ...................................................................... 21 < князі ШЕХОНСЬКІ

Князь шехонський (перша половина XV ст.). Князі ШЕХОНСЬКІ володіли уділом по р.Шексні з центром в с.Усть-Шексна). Афанасій Іванович та його сини Семен і Василь до середини XV ст. зберігали суверенні права володарів. Наступне покоління Шехонських стало служебними московськими князями.


46. ІВАН ДМИТРОВИЧ ДЕЙ ...................................................................... 22 < князі ДЕЄВИ

Князі ДЕЄВИ мали якісь володіння по р.Кубені (711, с.94). Згідно нашої картотеки, яку не можна вважати вичерпною, Деєви ще жили у 1921 р., хоча князівський титул родина втратила у XVI ст.


47. ВАСИЛЬ ДМИТРОВИЧ ...................................................................... 22


48. ЛЕВ ДАНИЛОВИЧ ЗУБАТИЙ ...................................................................... 23 < князі ЗУБАТІ, князі ВЕКОШИНИ > князі ЛЬВОВИ (старша гілка), князі БУДИНОВИ, князі ЛУГОВСЬКІ > князі Львови (молодша гілка)

Князь шексненський (перша половина XV ст.). Князі ЗУБАТІ — Лев Зубатий та його троє синів: Дмитро Векоша (від нього походять князі ВЕКОШИНИ), Василь (від'їхав у Литву, від нього походять князі БУДИНОВИ) та Андрій Луганця (від нього походять князі ЛУГОВСЬКІ). Векошини та Луговські з XVI ст. стали писатися як князі ЛЬВОВИ, утворивши дві гілки одного роду. З них найбільш відомі Сергій Петрович (загинув у 1659 р. у битві під Конотопом), — петрашевець Федір Миколайович (1823-1885 рр.), голова перших двох кабінетів Тимчасового уряду Георгій Євгенович (1861-1925 рр.), лідер «прогресистів» і партії мирного оновленя в Думі Микола Миколайович (1867-1944 рр.).


49. ВАСИЛЬ ДАНИЛОВИЧ ...................................................................... 23 < князі ОХЛЯБІНИ > нязі ОХЛЯБІНІНИ, князі ХВОРОСТИНІНИ

Князь ухорський (перша половина XV ст.). Князі ОХЛЯБІНИ походили від старшого сина Василя Ухорського Федора Охлябіна. Його уділ лежав по р.Ухрі, лівій притоці р.Шексни. У XVI ст. Охлябіни стали писатися як князі ОХЛЯБІНІНИ. Василь Ухорський мав ще четверо синів: Микиту, Олександра, Ярослава та Михайла Хворостину. Від останнього походять князі ХВОРОСТИНІНИ. Найбільш відомий з них Іван Андрійович († 1625 р.), кравчий Лжедмитрія I, автор блискучих спогадів про Смутні часи та церковно-полемічних трактатів.



XIX


50. ФЕДІР РОМАНОВИЧ († після 1478) ...................................................................... 33 < князі АЛАБИШЕВИ, князі АЛЬОНКІНИ

Удільний ярославський князь. Дружину звали Анастасією. Князі АЛАБИШЕВИ походили від старшого сина Федора Романовича — Федора Алабишева, який разом з сином Семеном утримував уділ поблизу Ярославля у кінці XV — на початку XVI ст. (1639, c. 11). Федір Романович мав ще двох синів:

Василя Мамона та Олександра Альонку. Від останнього походили князі АЛЬОНКІНИ.


51. ЛЕВ РОМАНОВИЧ ...................................................................... 33 < князі ТРОЄКУРОВИ

Князь туношенський. Князі ТРОЄКУРОВИ походили від наймолодшого сина Лева Романовича. Лев Романович мав уділ у басейні р.Туношни, правої притоки Волги. У нього було троє синів: Василь, Петро і Михайло Троєкур. Іван Михайлович Троекуров став боярином у 1554 р. Його нащадки трималися на вищих щаблях службової драбини до початку XVIII ст. Найбільш відомий з них Іван Борисович, боярин з 1681 р., суддя Стрілецького приказу у 1689-1700 рр. У деяких родоводах невірно виводять князів Тюменських від Семена Михайловича Троєкурова, який мав прізвисько Тюмень. Князі Тюменські були Чингізидами.


52. ПЕТРО РОМАНОВИЧ ...................................................................... 33


53. СЕМЕН РОМАНОВИЧ († після 1501) ...................................................................... 33 < князі СІСЕЄВИ

Князь левашовський і красненський, псковський (1489-1491 рр.), моск. боярин (з 1495 р.), намісник новгородський (1495-1497 рр.). Князі СІСЕЄВИ були нащадками старшого сина Семена Романовича — Костянтина Сісея, який зберіг частину батьківських володінь між річками Солоницею та Чорною з центром у с. Левашові. У нього було два брати: Петро Кривий та Іван Семейка (згинув у 1514 р. під Оршею, не залишивши нащадків). Сісеєви втратили князівський титул у XVI ст.





Попередня     Головна     Наступна                 Бібліографія


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.