Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна                 Бібліографія





4.5. ГЕДИМІНОВИЧІ. ЄВНУТОВИЧІ. МСТИСЛАВСЬКІ



Таблиця 35

ГЕДИМІНОВИЧІ. ЄВНУТОВИЧІ



II


1. ЄВНУТ-ІВАН ГЕДИМІНОВИЧ († після 1366)



III


2. СЕМЕН ЄВНУТОВИЧ († після 1411) ...................................................................... 1

Князь свислоцький (до 1390 — після 1411 рр.). У 1390 р. взятий у полон Вітовтом Кейстутовичом і виданий Ордену як заложник. У 1411 р. в числі інших князів підписав мир з Орденом (2053, s.32). Записаний у Києво-Печерському пом'янику (поз.6) з титулом великого князя (можливо як родинна пам'ять про права Євнута Гедиміновича).


3. МИХАЙЛО ЄВНУТОВИЧ († 12.08.1399) ...................................................................... 1

Князь іжеславський (після 1366 -1399 рр.). Загинув у битві на р.Ворсклі (140, с.45, 52). Судячи з того, що він записаний у Любецькому пом'янику (поз.78) його дружина була з Ольговичів.



IV


4. ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ ...................................................................... З

Князь іжеславський (1399 — ? рр.). Відомий з родоводів. Записаний у Києво-Печерському пом'янику (поз.294).


5. АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ († після 1404) ...................................................................... З

Князь іжеславський (?-після 1404 рр.). Згаданий у документі 1404 р. (2053, s. 33).



V


6. ІВАН ЮРІЙОВИЧ († після 1499) ...................................................................... 4

Князь іжеславський (? — після 1499 рр.). Востаннє згадується в документі з 1499 р. (2053, s.36).



VI


7. МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ († 1529) ...................................................................... 6

Князь мстиславський (1499-1514, 1519-1529 рр.). Одружився у 1499 р. з княжною Юліанною Іванівною Мстиславською. У придане отримав Мстиславське князівство і став писатися князем МСТИСЛАВСЬКИМ. У серпні 1514 р. капітулював перед московським військом, очоленим кн. М.Д.Щенятєвим і кн. І.М.Воротинським і склав васальну присягу. Після битви під Оршею знову повернувся у Литву (68, с. 164-165).


8. ФЕДІР ІВАНОВИЧ († 1539) ...................................................................... 6

Князь іжеславський (після 1499- 1539 рр.). (2053, s.33).


9. БОГДАН ІВАНОВИЧ († бл.1530) ...................................................................... 6

Помер бл. 1530 р. (2112,s.35).


10. NN ІВАНІВНА ...................................................................... 6

Видана за князя Андрія Федоровича Полубенського (257, s.74).



VII


11. ФЕДІР МИХАЙЛОВИЧ МСТИСЛАВСЬКИЙ († 30.06.1540) ...................................................................... 7

Князь мстиславський (1514-1519 рр.), малоярославецький і каширський (1526-1540 рр.). У 1526 р. виїхав на московську службу, де отримав Ярославець та Каширу. У 1529 р. одружився з Анастасією, дочкою царевича Петра (двоюрідною сестрою Василя Івановича) (1149, с.300-312).


12. АННА ФЕДОРІВНА ...................................................................... 8

Видана за Яна Глібовича, який отримав титул «дідича на Іжеславлю». Нащадки Анни та Я.Глібовича вигасли у XVII ст., а їх володіння перейшли до Сапєг (2053, s.33).


13-15. NN БОГДАНІВНИ ...................................................................... 9

За Кояловичем у Богдана Івановича було троє дочок (257, s.74).




VIII


16. ІВАН ФЕДОРОВИЧ МСТИСЛАВСЬКИЙ († 1586) ...................................................................... 11

Бл. 1548 р. відмовився від удільних прав. Московський боярин з 1549 р., один з найвидніших діячів епохи Івана Грозного. У 1585 р. силоміць пострижений у Кирило-Білоозерському монастирі (409; 410, с. 133-140).



IX


17. ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ МСТИСЛАВСЬКИЙ († 1582) ...................................................................... 16

Московський боярин з 1577 р. (694).


18. ФЕДІР ІВАНОВИЧ МСТИСЛАВСЬКИЙ († 12.02.1622) ...................................................................... 16

Московський боярин з 1576 р. (694). Перший боярин Думи з часів Федора Івановича. У 1598 р. навіть претендував на царську корону. Очолював Семибоярщину і підписав угоду 17.08.1610 р. про обрання царем королевича Владислава (1286). З його смертю рід князів МСТИСЛАВСЬКИХ обірвався.





Попередня     Головна     Наступна                 Бібліографія


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.