Попередня     Головна     Література (К-С) (767-1462)     Література (Т-Z) (1463-2136)     Наступна




ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА





АРХІВИ


Центральний державний історичний архів України у Києві:

1. ф.49 (архів Потоцьких).

2. ф.256 (архів Замойських); *

3. ф.2227 (документи Волинського музею)

4. ф.2228 (документи на право власності)

Центральний державний історичний архів України у Львові:

5. ф. 129 (Львівського ставропігійського інституту);

6. ф. 181 (архів Лянцкоронських);

7. ф. 309 (архів НТШ);

8. ф.765 (матеріали А.С.Петрушевича);

9. Державний архів Львівської області

10. Российский государственный архив древних актов (РГАДА): ф. 147. Копии документов Кенигсбергского государственного архива

11. Archiwum Główne Akt Dawnych (AGAD), Warszawa, Polska.






БІБЛІОТЕКИ


12. Республіканська історична бібліотека України. Відділ стародруків. Львівська наукова бібліотека НАН України ім. В.Стефаника, відділ рукописів:

13. ф. 5 (фонд Оссолінських) ;

14. ф.91 (фонд Радзіміньских);

15. ф. 103 (архів князів Сапігів з Красічина);

16. Государственная Российская Библиотека (колишня ГБЛ), Москва (Російська Федерація), отдел рукописей

17. Государственная Публичная Библиотека им.M.Е.Салтыкова-Щедрина, Санкт-Петербург (Російська федерація), отдел рукописей





ПУБЛІКАЦІЇ ДЖЕРЕЛ


18. Акты времени правления царя Василия Шуйского. — Москва [далі: M.], 1914. — 437 с.

19. Акты, издаваемые Виленской Археографической комиссией. — Вильно, т. 1, 1865. — 348 с.; т. 2, 1867. — 356 с.; т. 3,1868. — 341 с; т. 4, 1869. — 402 с.; т. 5,1871. — 421 с.; т. 6, 1872. — 352 с.; т. 7, 1875. — 347 с.; т. 8, 1876. — 324 с.; т. 9, 1879. — 337 с.; т. 10, 1880. — 328 с.; т. 11, 1881. — 331 с.; т. 12, 1883. — 362 с.; т. 13, 1884. — 341 с.; т. 14, 1885. — 374 с.; т. 15, 1886. — 299 с.; т. 16, 1887. — 309 с.; т. 17, 1888. — 352 с.; т. 18, 1889. — 324 с.; т. 19, 1890. — 337 с.; т. 20, 1891. — 339 с.; т. 21, 1892. — 341 с.; т. 22, 1893. — 329 с.; т. 23, 1894. — 365 с.; т. 24, 1895. — 327 с.; т. 25, 1896. — 333 с.; т. 26, 1897. — 378 с.; т. 27, 1898. — 322 с.; т. 28, 1899. — 327 с.; т. 29, 1901. — 342 с.; т. 30, 1902. — 321 с.; т. 31, 1903. — 345 с.; т. 32, 1904. — 359 с.; т. 33, 1907. — 322 с.; т. 34, 1908. — 298 с.; т. 35, 1909. — 346 с.; т. 36, 1910. — 329 с.; т. 37, 1911. — 344 с.; т. 38, 1914. — 357 с.

20. Акты исторические, относящиеся к России. Собранные и изданные Археографической комиссией. Historica Russiae Monumenta. — Санкт-Петербург [далі: СПб.], т. 1,1841. — 456 с.; т. 2, 1841. — 468 с.; т. 3, 1842. — 512 с.; т. 4, 1842. — 472 с.; т. 5, 1842. — 398 с.

21. Акты о происхождении шляхетских родов Юго-Западной России, изд. М.Юзефович. — Киев [далі: К.], 1867. — 564 с.

22. Акты, относящиеся к истории Западной Руси, собранные и изданные Археографической комиссией. — СПб., т. 1, 1846. — 688 с.; т. 2,1848. — 657 с.; т. 3,1848. — 639 с.; т. 4, 1850. — 619 с.; т. 5, 1853. — 674 с.; т. 6, 1855. — 663 с.

23. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. — СПб., т. 1, 1863. — 301 с.; т. 2, 1865. — 287 с.; т. 3, 1866. — 604 с.; т. 4, 1868. — 276 с.; т. 5, 1870. — 335 с.; т. 6, 1872. — 279 с.; т. 7, 1874. — 312 с.; т. 8, 1875. — 280 с.; т. 9, 1879. — 320 с.

24. Акты, собранные в библиотеках и архивах Российской империи Археографической экспедицией Имп. Акад. наук. Доп. и изд. высочайше учрежденной комиссией (1294-1529). — СПб., т. 1, 1836. — 543 с.; т. 2, 1836. — 536 с.; т. 3, 1837. — 529 с.; т. 4, 1838. — 531 с.

25. Акты социально-экономической истории Северо-Восточной Руси конца XIV — начала XVI в. — М., т. 1, 1952. — 630 с.; т. 2, 1957. — 658 с.

26. Акты XIII-XVII вв., представленные в Разрядный приказ представителями служилых фамилий после отмены местничества. Собр. и изд. А.И.Юшковым. Ч. 1. — М., 1898. — 636 с.

27. Акты феодального землевладения и хозяйства XIV-XVI вв. — М., ч. 1, 1951. — 430 с.; ч. 2, 1956. — 459 с.

28. Анна Комнена. Алексиада. — М., 1965. — 486 с.

29. Аннинский С. А. Рассуждение о делах Московии Франческо Тьеполо (Текст и исследование) // Исторический Архив. — Т. 3. — Москва-Ленинград [далі: M. — Л.]. 1940. — С.39-128.

30. Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-Западной Руси, издаваемый при управлении Виленского учебного округа. — Вильно, т. 1, 1867. — 526 с.; т. 2, 1868 — 548 с.; т. 3, 1869. — 539 с.; т. 4,1872, — 512 с.; т. 5,1874. — 531 с.; т. 6, 1880. — 522 с.; т. 7, 1881, — 541 с.; т. 8, 1885, — 537 с.; т. 9, 1888, — 530 с.; т. 10, 1892. — 498 с.; т. 11, 1895. — 508 с.; т. 12, 1897. — 514 с.; т. 13,1901. — 509 с.; т. 14, 1904. — 535 с.

31. Архив Юго-Западной России, изд. врем, комис. для разбора древних актов, сост.при Киевск., Подольск, и Волынск, ген. — губ. — К., ч. 1, т. 1, 1859. XXXVII † 554 с.; ч. 1, т.2, 1864. — 683 с.; ч. 1, т. 3, 1864. — 907 с.; ч. 1, т. 4, 1871. — 746 с.; ч. 1, т.5, 1872. — 488 с.; ч.1, т. 6, 1883. — 939 с.; ч. 1, т. 7, 1887. — 800 с.; ч. 1,т. 9, 1893. — 446 с.; ч. 1,т. 10, 1904. — 967 с.; ч. 1,т. 11, 1904. — 772 с.; ч. 1, т. 12, 1904. — 748 с.; ч. 2, т. 1, 1861. — 531 с.; ч. 3, т.1, 1863. — 434 с.; ч. 3, т. 2, 1868. — 846 с.; ч. 4, т. 1, 1867, — 461 с.; ч. 5, т.1, 1869. — 637 с.; ч. 6, т. 1, 1876. — 614 с.

32. Бантыш-Каменский H.H. Роспись старинным грамотам великих князей московских, тферских, рязанских, суздальских, смоленских, литовских и прочих удельных князей // Древняя российская вивлиофика или собрание разных древних сочинений, яко то: российские посольства в другие государства, редкие грамоты, описания свадебных обрядов и других исторических и географических достопамятностей и многие сочинения древних российских стихотворцев, издаваемые помесячно Николаем Новиковым. — СПб. — 1773. — Ч.II. — Октябрь. — С.243-320 (146 грамот)

33. Белорусский архив древних грамот. ч.1, М., 1824. — 286 с.

34. Беляев И. Д. Разрядная книга 7123 г. // Временник Об-ва Истории и Древностей Российских при Московском Ун-те [далі: Временник ОИДР]. — 1849. — Кн. 1. — С.201-311

35. Берх В.Н. Древние государственные грамоты. — СПб., 1821. — 322 с.

36. Былины. — М., 1958, Т.1. — 534 с.; т.2. — 563 с.

37. Болеслав-Юрий II, князь всей Малой Руси. Сб. мат. и исслед., собр. О.Гонсиоровским, А. А. Куником, А.С.Лаппо-Данилевским, И. А. Линниченко, С.П.Пташицким и И.Режабком. — СПб., 1907. — 335 с.

38. Болсуновский К. В. Сфрагистические и геральдические памятники Юго-Западного края. — К., 1899, вып. 1. — 358 с.

39. Боплан Г. — Л. де, Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. — К., 1990. — 256 С. 112 с.

40. Боярские списки последней четверти XVI — начала XVII в. и роспись русского войска 1604 г. Ч.1. — М., 1979. — 455 с.

41. «Великая хроника» о Польше, Руси и их соседях XI-XIII вв. — М., 1987. — 260 с.

42. Верзбовский Т. Описание дел, хранящихся в Варшавском главном архиве. — Варшава, 1912. — 312 с.

43. [Верзбовский Т.] Книги польской коронной метрики XV столетия, изд. Т. Верзбовский. — Варшава, 1915. — 568 с.

44. Воинские повести Древней Руси. — М.-Л., 1949. — 450 с.

45. Востоков А.Л. Описание русских и словенских рукописей Румянцовского музеума. — СПб., 1842. — 331 с.

46. Галл Аноним. Хроника и деяния князей или правителей польских. Предисловие, перевод и примечания Л.М.Поповой. — М., 1961. — 181 с.

47. Гваньини А. Замечания иностранца XVI в. о военных походах русских // Отечественные записки. — 1826. — т.25. — N 69. — С.145-184.

48. [Гейденштейн Р.] Рейнгольда Гейденштейна Записки о Московской войне (1578-1582). — СПб., 1889. — 231 с.

49. Генрих Латвийский. Хроника Ливонии. — М.-Л., 1938. — 385 c.

50. Герберштейн С. Записки о московитских делах. Введение, перевод и примечания А.И.Малеина. — СПб., 1908. — 546 с.

51. Герберштейн С. Записки о Московии / Пер с нем. А.И.Малеина и А. В. Назаренко. Вступительная статья А.Л.Хорошкевич. Под ред. В.Л.Янина. — М., 1988. — 430 с.

52. Голубев С. Древний помяник Киево-Печерской Лавры (конца XV и начала XVI столетия) // Чтения в Истор. об-ве Нестора Летописца [далі: Чтения ИОНЛ]. — К., 1891. — Кн.6. — Приложения. — С.І-IX, 1-88.

53. Грамоты великих князей литовских с 1390 по 1569 г. / Под ред. В. Антоновича и К.Козловского. — К., 1868. — 426 с.

54. Грамоти XIV ст. — К., 1974. — 251 с.

55. Грамоты Великого Новгорода и Пскова / Под ред. С. Н. Валка. — М.-Л., 1949. — 412 с.

56. Дворцовые разряды, изданные вторым Отделением собственной е.и.в. канцелярии. — СПб., т. 1, 1850. — 762 с.; т. 2, 1851. — 811 с.; т. 3, 1852. — 832 с.; т. 4, 1855. — 746 с.

57. Довнар-Запольский М. В. Акты Литовско-Русского государства. В. 1-2, — М., 1897-1899. — 259 с.

58. Документи російських архівів з історії України. T. l. Документи до історії запорозького козацтва 1613-1620 pp. / Упорядники тому Л. Войтович, Л. Заборовський, Я. Ісаєвич, Ф. Сисин, А. Турилов, Б.Флоря. — Львів, 1998. — 441 с.

59. Дополнения к актам историческим, относящимся к России. Собраны в иностранных архивах и библиотеках и изданы Археографическою комиссиею. Supplementum ad Historica Russiae Momimenta et archivis ae bibliothecis extraneis deprompta et collegio archaegraphico edita. — Petropoli, т. l, 1846. — 462 c.; т. 2, 1846, — 439 c.; т. 3, 1846, — 476 с.; т. 4, 1851. — 428 с.; т. 5, 1853. — 474 с.; т. 6, 1857. — 501 с.; т. 7, 1859. — 481 с.; т. 8, 1862. — 435 с.; т. 9, 1875. — 441 с.; т. 10, 1867. 459 с. ; т. 11, 1869. — 471 с.; т. 12, 1872. — 433 с.

60. Дополнения к тому III Дворцовых разрядов. — СПб., 1854. — 756 с.

61. Древнерусские княжеские уставы XI-XV вв../ Изд. Я.Н.Щапов. — М., 1976. — 240 с.

62. Древние грамоты и акты Рязанского края, собранные А.И.Пискаревым. — СПб., 1854. — 258 с.

63. Древняя российская вивлиофика, содержащая в себе собрание древностей российских до истории, географии и генеалогии российской касающихся.., Изд.2. М., т. 1-7,1788; т. 8-12,1789; т. 13-15, 1790; т. 16-20, 1791

64. Духовные и договорные грамоты великих и удельных князей XIV-XVI вв. — М., 1951. — 358 с.

65. Эпитафии фундаторам Киево-Печерской лавры из Тератургимы Афанасия Кальнофойского // Киевские епархиальные ведомости. — 1874. Отдел второй, N 14, 19, 20, 22, 24

66. Законодательные акты Великого княжества Литовского XV-XVI вв. / Подгот. И.И.Яковкин. — Л., 1936. — 438 с.

67. Иванов П.И. Описание государственного архива старых дел. — М., 1850. — 412 с.; Изд.2, М., 1851. — 415 с.

68. Иоасафовская летопись. — М., 1957. — 345 с.

69. Исландские саги. Пер. М.Н.Стеблин-Каменский. — М., 1956. — 569 с.

70. Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской. Т.1-32. Витебск, 1871-1906

71. Историческая коллекция Эрмитажного собрания Рукописей. Памятники XI-XVIII вв. Описание

/Сост. Д. Н. Альшиц. — М., 1968. — 348 с.

72. Исторические песни малорусского народа, т. 1. — К., 1874, — 584 с.

73. Исторические песни XIII-XVI веков. Подг. Б. Н. Путилов, Б. М. Добровольский. — М.-Л., 1960. — 696 с.

74. Кантемир Д. Описание Молдавии. — Кишинев, 1973. — 222 с.

75. Картлис Цховреба. Список царицы Анны/Под ред. С.Каухчишвили. — Тбилиси, 1942, — 568 с.

76. Книга Київського підкоморського суду (l 584-1644). — К., 1991. — 344 с.

77. Книга степенная царского родословия, содержащая историю российскую с начала оныя до времен государя царя и великого князя Иоанна Васильевича, сочиненная трудами преосвященных митрополитов Киприана и Макария, напечатанная под смотрением коллежского советника и императорской Академии наук, такоже и разных иностранных академий, и Вольного экономического и российского Вольного же собрания члена Герарда Фридерика Миллера. Ч. 1. — М., 1775. — 580 с.

78. Книги разрядные, по официальным оных спискам, изданные II отделением собственной е.и.в. канцелярии. — СПб., т. 1, 1853. — 689 с.; т. 2, 1909. — 658 с.

79. Козьма Пражский. Чешская хроника / Вступ, статья, перевод и комментарии Г. Э. Санчука. — М., 1962. — 268 с.

80. Костін M. Літопис землі Молдавії від господаря Аарона в цей бік // Український Історичний Журнал [далі: УІЖ]. — 1992. — N 10-11. — С.97-110; N 12. — С.107-122

81. [Курбский А.] Сочинения князя Курбского, т. 1 Сочинения оригинальные. Изд. Г.З.Кунцевича // Русская Историческая Библиотека [далі: РИБ]. T. 31, СПб., 1914. — 698 с.

82. Курбский А. М. История о великом князе Московском. — СПб., 1913. — 340 с.

83. Курбский А.М. История о великом князе Московском (Отрывки). Подг. текста и прим. Я.С.Лурье // Изборник. — М., - 1972. — С. 124-351

84. Лев Диякон. История / Пер. М.М.Копиленко, стат. М.Я.Сюзюмова, коммент. М.Я.Сюзюмова, С. А. Иванова. — М., 1988. — 238 с.

85. Леонтович Ф.И. Акты Литовской метрики. Т. 1. — Варшава, в. 1, 1896. — 347 с.; в.2, 1897. — 369 с.

86. Летопись Густынского монастыря // Чтения ОИДР. — 1848. — кн.8. Материалы отечественные. — C.I-VI, 1-76.

87. Літопис Руський / Переклад і комент. Л.Махновець. — К., 1989. — 590 с.

88. Літописні оповіді про похід князя Ігоря / Упоряд. В. Ю.Франчук. — К., 1988. — 190 с.

89. Лихачев Н. П. Сборник актов, собранных в архивах и библиотеках. — СПб., 1895. — 870 с.

90. Лукьянов В. В. Описание коллекции рукописей Государственного архива Ярославской области XIV-XX веков. — Ярославль, 1957. — 310 с.

91. Лукьянов В. В. Кратокое описание коллекции рукописей Ярославского областного краеведческого музея / Отв. ред. М.Г.Мейерович. — Ярославль, 1959. — 290 с.

92. Малиновский И. А. Сборник материалов, относящихся к истории панов-рады Великого княжества Литовского. Томск. Ч. 1, 1901. — 428 с.; ч. 2, 1912. — 454 с.

93. [Манкиев А. И.] Ядро российской истории, сочиненное ближним стольником и бывшим в Швеции резидентом, князь Андреем Яковлевичем Хилковым, в пользу российского юношества и, для всех о российской истории краткое понятие иметь желающих в печать изданное, с предисловием о сочинителе сей книги и о фамилии князей Хилковых. — М., 1770. — 392 с.

94. Методические рекомендации по использовании документов Литовской метрики XVI в. в курсе источниковедения отечественной истории / Сост. Г. В. Боряк, В. С. Страшко и др., отв. ред. Н.П.Ковальский. -Днепропетровск, 1987. — 105 с.

95. Меховский Мацей. Трактат о двух Сарматиях. — М.-Л., 1936. — 546 с.

96. Написание Акиндина, мниха лавры светые Богородицы, к великому князю Михаилу о поставляющих мъзды ради // РИБ. — Т.6. -1880. — Стб. 150-158

97. Новгородская первая летопись. — М.-Л., 1950. — 659 с.

98. Новгородские писцовые книги. Изд. Археографическою комиссиею. Т. 1. — Спб., 1859. — 750 стб.

99. Общий гербовник дворянских родов Всероссийской империи начатый в 1797 г. — СПб., ч. 1,

1799. — 340 с.; ч. 2, 1801. — 348 с.; ч. 3, 1805. — 368 с.; ч. 4,1808. — 359 с.; ч. 5, 1811. — 388 с.; ч. 6, 1818, — 340 с.; ч. 7, 1826. — 320 с.; ч. 8, 1829. — 358 с.; ч. 9, 1832, — 318 с.; ч. 10, 1840. — 387 с.

100. Описание государственного разрядного архива, с присовокуплением списков со многих хранящихся в оном любопытных документов, составленное Петром Ивановым. — М., 1842. — 386 с.

101. Описи актовых книг Киевского Центрального Архива / изд. Е. П. Дяковский. — К., 1908. — 364 с.

102. Опись документов Виленского Центрального Архива древних актовых книг / Изд. Н.Ю.Строгие. — Вильно, т. 1,1901. — 512 с.; т. 2,1902. — 532 с.; т. 3,1903. — 541 с.; т. 4,1904. — 515 с.; т. 5, 1905. — 529 с.; т. 6,1906. — 544 с.; т. 7,1907. — 556 с.; т. 8,1909, — 485 с.; т. 9,1911, — 498 с.; т. 10,1913. — 520 с.

103. Оршанский гербовник / Изд. В. Довгелло // Историко-юридические материалы. — Т. 28. — Витебск. — 1910. — С.75-136.

104. Памятники, изданные Временной комиссией для разбора древних актов. Т.4. — К., 1859. — 457 с.

105. Память и похвала Иакова мниха Владимиру / Изд. А. А. Зимин // Кр. сооб. ин-та славяноведения АН СССР. — В.37. — М., - 1963. — С.66-75

106. Переписи войска литовского. Литовская Метрика. Книги публичных дел / Изд. С.Пташицкий // РИБ-Т.ЗЗ. — СПб., — 1915. — Стб.183-188

107. Переписка Ивана Грозного с Андреем Курбским / Подг. текста Я. С. Лурье и Ю. Д. Рыкова. — Л., 1979. — 430 с.

108. «Повесть временных лет» [ПВЛ]. Ч.1. Текст и перевод. — М.-Л., 1950. — 406 с.; 4.2. Приложения. Комментарии Д.С.Лихачева. — М.-Л., 1950. — 556 с.

109. Повесть о том, что случилось на Украине с тоя поры, как она Литвою завладена // Чтения ОИДР. — 1848. — Кн.5. — Смесь. — С. 1-16.

110. Полное Собрание Русских Летописей [далі: ПСРЛ], т. 1. Лаврентиевская летопись. Троицкая летопись. — СПб., 1846. — 257 с.

111. ПСРЛ, т. 1. Лаврентиевская летопись. Изд.2. — Л., 1926. — 543 стб.

112. ПСРЛ, т. 2. Ипатьевская летопись. Фототип. изд. 1908 г. — М., 1962. — XVI — 938 стб. — 87 с. — IVc.

113. ПСРЛ, т. 2. Ипатьевская летопись и Густинская летопись. Изд. 2. — Л., 1927. — 738 с.

114. ПСРЛ, т. 3. I, II, III Новгородские летописи. — СПб., 1841. — 856 с.

115. ПСРЛ, т. 4. IV Новгородская летопись. I Псковская летопись. — СПб., 1901. — 688 с.

116. ПСРЛ, т. 5. II Псковская летопись. Часть I Софийской летописи. — СПб., 1848. — 656 с.

117. ПСРЛ, т. 6. Часть I, II Софийской летописи. — СПб., 1853. — 589 с.

118. ПСРЛ, т. 7. Воскресенская летопись. — СПб., 1856. — 544 с.

119. ПСРЛ, т. 8. Воскресенская Летопись. — СПб., 1858. — 509 с.

120. ПСРЛ, т. 9. Патриаршая, или Никоновская летопись. Ч. 1. — СПб., 1862. — 256 с.

121. ПСРЛ, т. 10. Патриаршая, или Никоновская летопись. Ч.2. — СПб., 1885. — 244 с.

122. ПСРЛ, т. 11. Патриаршая, или Никоновская летопись. Ч.3. — СПб., 1897. — 254 с.

123. ПСРЛ, т. 12. Патриаршая, или Никоновская летопись. Ч.4. — СПб., 1901. — 266 с.

124. ПСРЛ, т. 13. Патриаршая, или Никоновская летопись. Ч.5. — СПб., 1904. — 534 с.

125. ПСРЛ, т. 14. Повесть о честном житии царя и великого князя Федора Ивановича всея Руси. Новый летописец. Указатели к Никоновской летописи (т.9-14). — М., 1965. — 154 — 288 с.

126. ПСРЛ, т. 15, вып. 1. Рогожский летописец. — Л., 1922. — 504 стб.

127. ПСРЛ, т. 15. Тверский летописный сборник. — СПб., 1863. — 506 с.

128. ПСРЛ, т. 16. Летопись Аврамки. — СПб., 1889. — 294 с.

129.ПСРЛ, т. 17. Литовско-белорусские летописи. — СПб., 1907. — 316 с.

130. ПСРЛ, т. 18. Симеоновская летопись. — СПб., 1914. — 398 с.

131. ПСРЛ, т. 20. Львовская летопись. — СПб., ч. 1, 1910. — 265 с.; ч. 2, 1914. — 274 с. [Подробная летопись от начала России до Полтавской баталии. Изд. Н. А. Львова. СПб., 1799]

132. ПСРЛ, т. 24. Типографская летопись. — Петроград, 1924. — 439 с.

133. ПСРЛ, т. 25. Московский летописный свод. — Петроград, 1927. — 470 с.

134. ПСРЛ, т. 27, Никаноровская летопись. Сокращенные летописные своды XV века / Отв. ред. А.Н.Насонов. — М.-Л., 1962. — 420 с. [Родословець рос. князів по рук. Бел. N 1512 та по рук. Арх. N 365]

135. ПСРЛ, т. 28. Летописный свод 1497 г. Летописный свод 1518 г. (Уваровская летопись) / Подгот. к печати К.Н.Сербиной. Указатели составлены Р. Б. Мюллер. Отв. ред. М.Н.Тихомиров. — М.-Л., 1963. — 412 с.

136. ПСРЛ, т. 29. Летописец начала царства царя и великого князя Ивана Васильевича. Александро-Невская летопись. Лебедевская летопись. — М., 1965. — 391 с.

137. ПСРЛ, т. 30. Владимирский летописец. Новгородская вторая (Архивская) летопись / Отв. ред. М.Н.Тихомиров. — М., 1965. — 240 с.

138. ПСРЛ, т. 32. Литовськая и Жмоитская хроника. — М., 1978. — 320 с.

139. ПСРЛ, т. 34. Постниковский, Пискаревский, Московский и Бельский летописцы. — М., 1978. — 303 с.

140. ПСРЛ, т. 35. Летописи Белорусско-Литовские. — М., 1980. — 306 с.

141. ПСРЛ, т. 37. Устюжские и вологодские летописи XVI-XVIII вв. — Л., 1982. — 227 с.

142. ПСРЛ, т. 38. Радзивиловская летопись. — Л., 1989. — 177 с.

143. Полоцкие грамоты XIII — начала XVI вв. / Изд. А.Л.Хорошкевич. — М., 1977. — 335 с.

144. Псковские летописи. Вып.1. — М.-Л., 1941. — 540 с.

145. Пташицкий С.Л. Описание книг и актов Литовской метрики. — СПб., 1887. — 566 с.

146. Пташицкий С.Л. Описание документов и бумаг, хранящихся в Моск. Архиве мин-ва Юстиции. Кн. 21. — М., 1915. — 268 с.

147. Путешествия в восточные страны Плано Карпини и Рубрука. — М., 1950. — 548 с.

148. Разрядная книга 1475-1598 гг. Подгот. текста, вводная статья и ред. В. И. Буганова / Отв. ред. М. Н. Тихомиров. — М., 1966. — 614 с.

149. Разрядная книга 1475-1605 гг. / Сост. Н.Г.Савич. — М., 1974. — 710 с.

150. Родословная книга князей и дворян российских и выезжих. — М., ч. 1, 1787. — 352 с.; ч. 2, 1787. — 453 с.

151. Родословная книга по трем спискам // Временник ОИДР. — М., - 1851. Кн.10. — С. 110-230

152. [Родословные книги] // Редкие источники по истории России. — М., 1977, Вып.2. — 254 с.

153. Розов В. Южнорусские грамоты. — К., 1917. — 176 — 75. — IX с.

154. Розов В. Украинские грамоты. — К., 1928. — 176 — 75 — IX с.

155. Русская историческая библиотека, издаваемая Археографической комиссией, [далі: РИБ] -СПб., т. 2, 1875. — 654 с.; т. 3, 1876. — 648 с.; т. 8, 1884. — 639 с.; т. 9, 1884. — 678 с.; т. 10, 1886. — 649 с.; т. 11, 1889. — 665 с.; т. 12, 1890. — 646 с.; т. 14, ч. 2, 1894. — 615 с.; т. 15, 1894. — 633 с.; т. 17, 1896. — 625 с.; т. 18, 1898. — 677; т. 20, 1900. -605 с.; т. 21, 1907. — 617 с.; т. 22, 1908. — 598 с.; т. 23, 1904. — 629 с.; т. 24, 1906. — 633 с.; т. 25, 1908. — 638 с.; т. 27, 1910. — 641 с.; т. 28,1912. — 608 с.; т. 29, 1913. — 682 с.; т. 30, 1914. — 664 с.; т. 31, 1914, — 698 с.; т. 32, Hr., 1915. — 622 с.; т. 33, Пг., 1916. — 648 с.; т. 35, Пг., 1917. — 684 с.

156. Русские достопамятности, изд. Московским обществом истории и древностей российских.

- М., 4.1, 1815. — 396 с.; ч.2, 1843. — 428 с.

157. Сага об Эйрике Красном/ Пер.С.Н.Сыромятникова. — СПб., 1890. — 211 с.

158. Сапунов А.П. Сказания исландских или скандинавских саг о Полоцке // Полоцко-Витебская старина. — Т. 4. — В .3. — Витебск. — 1916. — С.1-34

159. Серебрянский Н. Древне-Русские княжеские жития. — М., 1915. — 288 с.

160. Синопсис или краткое собрание различных летописцев о начале славяно-российского народа. — К., 1836. — 765 с.

161. Сказание о убиении в Орде князя Михаила Черниговского и его боярина Федора/ Подг. текста, пер. и ком. Л. А. Дмитриева // Памятники литературы Древней Руси. XIII век. — М., - 1981. — С.228-235

162. Скандинавская баллада / Отв. ред. М.И.Стеблин-Каменский. — Л., 1978. — 271 с.

163. Славяно-Молдавские летописи XV-XVI вв. / Сост. Ф. А. Грекул. — М., 1976. 151 с.

164. «Слово о полку Игореве» / Под ред. В. П. Адриановой-Перетц. — М.-Л., 1950. — 320 с. Див. «Слово о плъку ИгоревЂ, Игоря сына Святъславля, внука Ольгова»

165. «Слово о полку Игореве» -памятник XII века /Отв. ред. ДС.Лихачев. — М.-Л., 1962. — 432 с.

166. «Слово о полку Игореве». Древнерусский текст и переводы. — М., 1965. — 264 с.

167. Смоленские грамоты XIII-XIV веков / Подгот. к печати Т. А.Суминкова и В. В. Лопатин. Ред. Р. И. Аванесов. — М., 1963. — 159 с.

168. Собрание государственных грамот и договоров,хранящихся в государственной коллегии иностранных дел. — М., ч. 1, 1813, — 560 с.; ч. 2, 1819. — 521 с.

169. Собрание древних грамот и актов городов Вильны, Ковна, Трок, православных монастырей, церквей и по разным предметам с приложением трех лито-гравированных рисунков. Ч. 1. — Вильно, 1858. — 539 с.

170. Софонович Ф. Хроніка з літописців стародавніх / Підготовка тексту, передмова, коментарі Ю. А. Мицика, В.М.Кравченка. — К., 1992. — 334 с.

171. Список дворян внесенных в дворянские родословные книги Подольской губернии. — Каменец-Подольский, 1897. — 265 с.

172. Список дворян Волынской губернии. — Житомир, 1905. — 348 с.

173. Список дворян Киевской губернии. — К., 1903. — 299 с.

174. Список Черниговских дворян 1783 года. — Чернигов, 1890. — 239 с.

175. «Стязание с латиною» митрополита Георгия (1062-1072 гг.) // Макарий. История русской церкви. Т. 3. — СПб., 1868, с.347-352

176. Субботник или помяник Супральского монастыря // Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-Западной Руси. — Т.9. Вильна. — 1878. — С.451-459

177. Тизенгаузен В.Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой орды. Т.1. — СПб., 1884. — 515 с.

178. Тысячная книга 1550 г. и Дворцовая тетрадь 50-х годов XVI в. / Подгот. к печати А. А. Зимин. — М., 1950. — 456 с.

179. Угличские акты (1400-1749 гг.). — М., 1899. — 388 с.

180. Устюжский летописный свод. / Под ред. К.Н.Сербиной. — М.-Л., 1950. — 238 с.

181. Хроника Быховца / Предисловие, комментарий и перевод Н.Н.Улащика. Отв. ред. М.Н.Тихомиров. — М., 1966. — 154 с.

182. Церковный устав митрополита Иоанна II // РИБ. — Т.6. — СПб., — 1908. — Стб. 1-20

183. Шлихтинг А. Новое известие о России времени Ивана Грозного. — Л., 1934. — 256 с.

184. Штаден Генрих. О Москве Ивана Грозного. Записки немца-опричника. / Перевод и вступ, статья И.И.Полосина. — М., 1925. — 258 с.

185. Шумаков С. А. Тверские акты. Вып.1. — Тверь, 1896. — 233 с.

186. Acta Alexandri régis Poloniae 1501-1506 / Ed: F.Papee. — Krakow, 1927. — 254 p.

187. Acta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczy Pospolitej Polskiej z Archiwum tak zwanego Bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacji s.p. Alexandra hr. Stadnickiego wydane staraniem Galicyjskiego wydziału krajowego. Oprać. K.Łiske i AProchaska. — Lwów, t. 10, 1886, — VI. — 543 s.; t. 14, 1889, — V. — 517 s.

188. Acta Tomiciana. Tomus... epistolarum, legationum, responsorum actionum et rerum gestamm serenisims principis Sigismundi primi régis Poloniae Magni dukis Lithvaniae... -Vratislaviae-Cracoviae, 1852. — 639p.;t. 2,1853. — 624p.; t. 3,1854. — 598p.;t. 4,1855. — 613p.; t. 5, 1856. — 631 p.; t. 6,1857. — 653 p.;t.7,1858. — 627 p.;t.8,1860, -650p

189. Akta Unii Polski z Litwą. 1385-1791 / Wyd. I.Daniłowicz i J.Sidorowicz. — Wilno, 1.1, 1860. — 338 s.; t. 2, 1862-356 s.

190. Akta Unii Polski z Litwą 1385-1791 / Wyd. S. Kutszeba i W.Semkowicz. — Kraków, 1932. — 465 s.

191. Annales Cracoviensis capituli // Monumenta Poloniae Historica [далі: МРН], Nowa Séries. — T.2. — Ed. T. Kowalski. -Kraków. — 1946. — S.779-816

192. Annales Magdeburgenses / Ed. G.H.Pertz // Monumenta Germaniae Historica [далі: MGH]. — T.16. — 1859. — P.105-196

193. Annales Posonienses // Scriptores Rerum Hungariacaram tempore ducum regumque stiris Arpadianae gestarum [далі: SRA]. Ed. I.Szentpetery. — V.l. — Budapest. — 1937. — P.125-127

194. Annales Quedlinburgenses/Ed. G.H.Pertz // MGH-T.3. — 1839. — P.22-90

195. Annales Sigtunenses (1208-1288) / Ed.C.Annerstedt // Scriptores Reram Suecicaram. — T.3. — Hannoverae. — 1876. — P. 1-6.

196. Annales Stadenses / Ed.J.M.Lappenberg // MGH-T.16. — 1859. — P.271-279.

197. AnnalimPragensium (1196-1278) / Ed. R. Kopke // MGH-T.9. — 1851. -P.169-181

198.AnnalistaSaxoChronicon (741-1139)/Ed.G.Waitz // MGH-T.6. — 1849. — P.542-777

199. Anonymi Gęsta Hungaroram // SRA — V. l. — 1937. — P.33-117

200. Apologia Henri IV / Ed. MJreher // Rerum Germanicaram Scriptores. Frankfurt a. M. — 1600. — 650 p.

201. Archivum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie wydane nakładem właściciela, pod kierownictwem Z.L.Radzimińskiego przy współudziale P.Skobielskiego i B.Gorczaka. T. 1-7. — Lwów, 1886-1910 [t. 1,1886. — 204 s. † 3tabl.]

202. Arnoldi abbatis Lubecensis Chronica Slavorum. Ed. J.M.Lappenberg // MGH. — T.21. — 1868. — P 101-250

203. Articuli Vladislao régi Poloniae a ducibus Masoviae traditi. Ed. W. Kętrzyński // MPH. — T. 6. — 1849. — P.631-637

204. Biblioteca Graeca medii aevi / Ed. S.Sathas. T. 5,1890. — 675 p.

205. [Віеlski M.] Kronika Marana Bielskiego. — Sanok, 1856,t. l. — 620s.;t.2. — 640s.;t.3. — 510† LXXV s. [Bielski M. Kromka to jest historja świata na sześć wieków a cztery monarchie. Kraków, 1551, 1554,1564; Kronika Polska Marcina Bielskiego nowo przez Joahima Bielskiego, syna jego, wydana. Kraków, 1597]

206. Boguphali Chronicon Poloniae // MPH — T.2. — Lwów. -1872. — P. 467-600

207. Chronica Alberici monachi Trium fontium // MGH-T.23. — 1874. — P.631-950

208. Chronicon Polonoram mistra Wincenta Kadłubka // MPH -T. 2. — Lwów, 1872. S.191-455

209. Cronicaregni Hungariae // SRA-V.2. — Budapest, — 1938. — P.13-51

210. Фрагменти з магістра Акоша // SRA-VI. — P.284-287,290,310-311,460-471.

211. Chonicon Varadiense // SRA- VI. — P.203-215

212. Хроніка Яноша Кеты // Historiae Hungaricae Fontes Domestici. — V3, — Lipsiae. — 1884. — P. 143-167

213. Текст Марка Кальті // SRA — V. l. — P. 239-243

214. Teкст Яноша Туроциi // SRA-Vl. — P.165-170

215. Gesta Ungaroram // SRA-V.l. P.284-351

216. Codex diplomaticus Arpadianus. Arpadkori oklevelek (1095-1301)/ Ed. F. Kubinyi. — Pest, 1876. — 458 p.

217. Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis / Ed. G.Fejer. — Buda, t. 4, vol. 3, 1832. — 648 p.; t. 6, vol. 2, 1830. — 531 p.; t. 7,1832. — 589p.

218. Codex diplomaticus Lithuaniae (1255-1433)/Ed.E.Raczyński. -Wrocław, 1845. — 168 p.

219. Codex diplomaticus Lusatiae superioris. T. 3. — Görlitz, 1905. — 710 s.

220. Codex diplomaticus Masoviae / Ed. J. K. Kochanowski. — Warszawa, 1919. — 658 s.

221. Codex diplomaticus Prussicus (1148-1405) / Ed. J.Vojgt. — Königsberg, t. l, 1836. — 609 p.; t. 2,1841.

-498 p.; t. 3,1847. — 564p.; t. 4,1852. — 6018p.; t.5,1858. t. 6,1861-606p.

222. Codex diplomaticus Regni Poloniae et Magni Duci Lithuniae / Ed.M.Dodiel. — Vilnae, t. l, 1758. — 981 p.; t. 4, 1762. — 967p.;t. 5,1764. — 902p.

223. Codex dyplomatyczny Księstwa Mazowieckiego. Wyd. T. J.Lubomierski. — Warszawa, 1863. — 568 s.

224. Codex epistołaris saeculi decimi quinti /Ed. A.Sokolowski, J.Szujski, A.Lewicki. — Kraków, t.1, 1882. — 897p.; t 2,1876. — 786p.; t. 3,1897. — 814p.

225. Codex epistołaris Vitoldi magni ducis Lithuaniae 1376-1430. Col. opera À. Prochaska. — Kraków, 1882. — CXVII. — 1114 s.

226. Corpus Juris Hungarici. Magyar Torvénytar. 1000-1526. T. 1. — Budapest, 1899. — 986 p.

227. CostachescuM. Documentele moldovenesti inainte de Stefan cel Mare. Vol. 2. — Jassi, 1932. — 610 p.

228. Costin M. Opère. — Bucureçti, 1958. — 524 s.

229. [Csarnkow] Joannis de Csarnkow. Chronicon Polonorum // MPH-T. 2. — Lwów. — 1872. — S.619-756

230. Długosz J. Opera Omnia. T. 3-4. Cracoviae, 1865. — 450p., t. 9, Cracoviae, 1869. — 358p.

231. [Długosz] Długosza Jana Dziejów Polski księg dwanaście, przekład K.Mecherzyńskiego. -Warszawa, 1.1,1867. — 320 s.; t. 2,1867. — 430 s.; t. 3,1868. — 398 s.; t. 4,1869. — 420s.; t. 5,1869. — 452 s.; t. 6,1870. — 418 s.

232. [Długosz] Długosza Jana Roczniki czyli kroniki sławnego królestwa Polskiego. — Warszawa, ks. 1-2, 1961. — 306 s.;ks. 3-4,1972. — 450s.;ks. 5-6,1976. — 410 s.

233. Documente privitore là istoria Romanilor, culese de L.Hurmuzaki. Vol. l. — Bucuresti, 1882, — 445 p.

234. Düsburg P. Chronicon terrae Pmssiae // Scriptores rerum Prusisicaram [SRP], T. I. Ed. Hrcg. von T.Hirsch, MTroppen, E. Strehlke. — Leipzig. — 1861. S.21 -299

235. Elektorowie królów Władysława IV, Michała Korybuta, Stanisława Leszczyńskiego i spis stronników Augusta III. Wyd J.D.Borkowski i M.D.Wasowicz // Rocznik Heraldyczny [далі: RH] -1910. — I. — S.24-42

236. Fontes Rerum Bohemicarum. — Praha, t.2,1874. — 589 p.; t.3,1875. — 630 p.

237. Genealogia Welforam // MGH — T.XIII. — 1881. P.733-734

238. Georgius Cedrenus loannis Scylitzae operę ab I.Bekkero suppletus et emendatus. T.2. — Bonnae. — 1839. — 358p.

239. Guagnino A. Rerum Polonicarum libri tres. -Francofurti, 1584. — 648p.

240. Gwanini Alexander. Omnium Regionum Moschoviae Monarchae subieatorum, moram et religionis descriptio et dasta tyrannisa Jahannis Basilidis Rerum Moscoviticarum autores varii: unum in corpus nunc primum congesti. — Francofurti, 1600. — 652 p.

241. GuagninoA. Kronika Sarmacyie Europskiej. -Kraków, 1612. — 650s.

242. Herbarz starodawnej szlachty podług heraldyków Polskich, z dopełnieniem do czasów obecnych. — Paris, 1858-1859. — 784 s.

243. Herbarz szlachty witebskiej/Wyd. F.Piekosiński // Herold Polski. — Kraków. — 1899. — S. 108-132

244. Herburt J. Chronica Polonica siveRegni Polonia descriptio. — Basil, 1571. — 416p.

245. Hermanni de Wartbe Chronicon Livoniae // SRP. — T.2. — Leipzig. — 1863. S.38-96

246. Indexactoramsaeculi XV. /Ed. A.Lewicki. -Kraków, 1888. — 399 p.

247. Inwentarz Metryki Koronnej. Księgi wpisów i dekretów Polskiej kancelarii króleskiej z lat 1447-1795 / Oprać. I. Sulkowska-Kurasiowa i W.Wozniakowa. — Warszawa, 1975. — 464 s.

248. Inwentarz rękopisów Biblioteki Zakładu Narodowego imienia Ossolińskich we Lwowie. — Lwów, 1926. — 387 s.

249. [Jablonowski J.A.] Tabulae Jablonovianae ex arboribus genealogicis familiarum Slavicarum regni Poloniaeetc. Ed.J.A.Jablonowski. — Norimbergae, 1748. — 186 s.

250. Joanis Zonarae Epitome Historiarum libri XIII-XVIII. Ed. Th.Butter-Wobst. — Bonnae, 1897. — 634 p.

251. Katalog rękopisów archiwum X.X. Sanguszków w Sławucie. Ułożył... Bronisław Gorczak. — Sławuta, 1902. — 265 s.

252. Kadłubek W. Kronika polska / Przel. i oprać. B. Kürbis. Wrocław — Warszawa — Kraków, 1992.

-435 s.

253. [Kadłubek] Mistra Wincentego zwanego Kadłubkiem Kronika polska / Wyd. wstępem i przypisami opatrzył M.Plezia. — Kraków, 1994. — 461 s.

254. Katona S. Historica Regum Hungariae. T. 6. -Buda, 1783. — 365 p.

255. Кіннам // Akta et diplomata graeca médis sevi sacra et profana collecta / Ed. F.Miklosich, J.Muller. Vindobonae. — 1886. T. 5. — 2. P.360-386

256. Kodeks dyplomatyczny katedry i diocezij wileńskiej / Wyd. F.Fijałeki W.Semkowicz. T. l (1387-1507). — Kraków, 1948. — 605 s.

257. Kojalowicz-Wiuk W. Herbarz rycerstwa W. X. Litewskiego tak zwany Compedium czyli o klejnotach albo herbach. — Kraków, 1897. — IV † 527 s.

258. Kozłowski S.A. Spis szlachty wylegitymowanej w gub. wileńskiej // Herold. — Z.2. — 1931. — S. 138-169; z.5. — 1932. — S.147-184

259. Cromeri M. De origine etRebus Gestis Polonoram. Libii XXX, -Basiliae, 1555,1558, 1568. — 986 p.

260. Kromer Martyn. Kronika Polska. — Kraków, 1882,1.1. — 458 s.; t.2. — 426 s.

261. Lambertus Schafnaburgensis. De rebus gestis Germanorum... // Strave B.G. RerumGermanicarani scriptores. — Regensburg. — 1726. T.l. — P.306-424

262. Langebek J. Scriptores rerum Danicarum. Hafniae. T. 2, 1774. — 458 p.; T. 6, 1776. — 440 p.

263. Latopisiec Litwy i Kronika Ruska : z rękopisu słowiańskiego przepisane; wypisami z Wremiennika Sofiyskiego pomnożone, przypiskami i objaśnieniami dla czytelników polskich potrzebnemi opatrzone. Staraniem i pracą Ignacego Danilowicza. — Wilno, 1827. — 365 s.

264. Leonis Diaconi Caloensis historie libri decem e rec. C.B.Hasii. — Bonnae, 1828, lib. V, cap.1-12

265. Lietuvos Metrika. Kniga 5 (1427-1506) / Parenge Egidijus Banionis. — Vilnius, 1995. — 401 s.

266. Lietuvos Metrika. Литовская метрика. Kniga 6 (1528-1547)/ Sp. parenge S.Lazutka, I.Valikonyte, L.Steponaviciene, J. Kaspaviciene, I.Vidugiryte, N.Truskauskaite, R.Cićeniene. — Vilnius, 1995. — 336 s.

267. Lietuvos Metrika. Литовская метрика. Kniga 8 (1499-1514) /Parenge A.Baliulis, R.Firkovicus, D.Antonavicus. — Vilnius, 1995. — 708 s.

268. Liv-, Est- und Kurlandisches Urkundenbuch. Bd.6. — Riga-Revel, 1881. — 620 p.

269. Matricularum Regni Poloniae Summaria. Wyd. T.Wierzbowski. — Warszawa, 1919. — 588 p.

270. Metryka Księstwa Mazowieckiego z XV-XVI w. 1.1. Księga oznaczona nr.333zlat 1417-1429. — Warszawa, 1918. — 348 s.

271. Metryka Księstwa Mazowieckiego z XV-XVI w. t.2. Księga oznaczona nr. 334 z lat 1429-1433. — Warszawa, 1930. — 421 s.

272. Metryka Litewska — księg i wpisów za lata 1516-1518. Wyd. K.Pietkiewicz // Lituano-Slavica Posnaniensia. — T.6. — 1994. — Poznań, 1995. S. 159-199

273. Miechovita M. Tractatus des duabus Sarmatus. Asiana et Europiana. — Cracoviae, 1517. — 569 p.

274. Miechovita Macej. Chronica Polonorum. — Cracoviae, 1519, 1521. — 380 p.

275. Monumenta medii aevi historica, res gestes Poloniae illustrantia. — Cracoviae, t.2, 1876. — 835 p.; t. 12: Continet codicibus epistolariae saeculi decimi quinti tomum II 1382-1445. Collectus opera A.Lewicki. 1891. — 810 p.; t. 14, 1894. — 798 p.

276. Monumenta Poloniae Historica [далі: MPH]. Lwów, T. 2, 1872. — 945 p.; t .3, 1877. — 856 p.; t. 4,1884. — 920 p.; t. 5. Séries nova. Wyd. Z. Kozlowska-Budkowa, 1978. — 930 p.

277. Murinius M. Kronika mistrzów Pruskich / Wyd. i oprać. Z.Nowak. — Olsztyn, 1989. — 372 s.

278. Niesiecki K. Herbarz Polski. Wyd. J.N.Bobrowicz. — Lipsk, t. l, 1839. — 580 s.; t. 2, 1839. — 390 s.; t. 3, 1839. — 476 s.; t. 4, 1839. — 518 s.; t. 5, 1840. — 476 s.; t. 6, 1841. — 588 s.; t. 7, 1841. — 582 s.; t. 8, 1841. — 652 s.; t.9, 1842. — 468 s.: t. 10, 1845. — 508 s.

279. [Niesiecki K.] Herbarz Polski Kaspra Niesieckiego. Powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopisów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza, — Wrocław, 1995. — 476 s.

280. Okolski S. Orbis Polonus in quo antiqua Sarmaturum gentilitia et arma delucidantur.

-Cracowiae,t. l, 1641. — 688p.; t. 2,1643. — 652p.; t. 3,1645. — 681 p.

281. Ortlibi Zwifaltensis Chronicon / Ed. O. Abel // MGH — T. 10. — 1852. P.64-92

282. Ottonis episcopi Frisingensis Chronicon / Ed. R.Wilmans // MGH — T.20. — P.83-301

283. Pakulski J., Piechota R., Ryszewski B. Bibliografia archiwistyki polskiej do r. 1970/Oprać, pod kiemnkiem A.Tomczaka. — Warszawa-Łodź, 1984. — 282 s.

284. [Paprocki B.] Herby rycerstwa Polskiego,przez Bartosza Paprockiego zebrane i wydane r. p. 1584. / Wyd. K.J.Turowskiego. — Kraków, 1858. 964 † CLXVII † 12 s.

285. Petri Olai Chronica Rerum Danorum / Ed. J.Langebek // Scriptores Rerum Danicarum. — Hafniae. — 1772. — T.l.P.68-148

286. Rocznik świętokrzyski dawny // MPH -T.2. — S.779-816

287. Russisch-Livlandische Urkunden gesammelt von K.E.Napiersky. — S-Pb., 1868. — 486s.

288. Saxo Gramaticus. Die ersten neun Bücher der dänischen Geschichte / Über von H.Jantzen. — Berlin, 1900. — 324p.

289. Scriptores reram Hungaricarum tempore ducum regumque stirpis Arpadianae gestarum. Vol. l / Ed. I.Szentpétery. — Budapest, 1937, — 6871.

290. Silesiacarum Reram Scriptores. Pars. L/Ed. F. W. Sommersberg. — Lipsiae, 1729, l. — 605 p.

291. Skarbec dyplomatów papieskich, cesarskich, królewskich, książęcych i urzędów posługujących do krytycznego wyjaśnienia dziejów Litwy, Rusi Litewskiej i ościennych im krajów słuzającię / Zebrał... J.Danilowicz. — Wilno, 1860,1.1. — 662 s.; t. 2. — 598 s.

292. [Starowolski S.] Szymona Starowolskiego Wojownicy sarmaccy. Przełożył, wstępem poprzedził i przypisami opatrzył Jerzy Starnawski. — Warszawa, 1979. — 294 s.

293. Stryjkowski M. Kronika polska, litewska, Żmódska i wszystkiej Rusi etc., — Warszawa, 1846, cz. 1-2, -934 s. [w Królewcu, 1582]

294. Supplementum ad historica Russiae monumenta, a Collegio Archeographico édita. СПб., 1848,

-565 p. [p.217-218: акти Зигмунта Кейстутовича від 15.10.1432 та Ягайла від 3.01.1433 про відновлення унії Польщі та Литви]

295. The TERATURGEMA of Afanasij Kal'nofojs'kyj // Seventeenth-Century Writings on the Kievan Caves Monastery. Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts. -V.4. -Harvard. — 1987. — P. 119-328

296. Thormodi Torfari historia reram Norvegicarum. T.l. — Hafniae, 1711. — 466 p.

297. Vmcentii Pragensis ecclesiae canonici Chronicon Bohemorum (1140-1167) // Fontes Reram Austriacarum. — Abt.l. — Bd.5. — Wien. — 1863. — Р.9Ы39

298. Vita Santa Kinga // MPH — T.IV — Lwów. — 1884. S.678-726

299. Vita S. Olavi. Ed. G. Storni // Monumenta Historyca Norvegiae — Kristiania. — 1880. — P. 123 -144

300. Vitoldiana. Codex privilegiorum Vitoldi, ma'gni ducis Lithuaniae / Opr. i wyd. J.Ochmanski. — Warszawa-Poznan. — 1986. — 448 s.

301. Wapowski B. Dzieje korony Polskiej i Wielkiego księstwa Litewskiego od roku 1380 do 1535 / Z języka łacińskiego przetłumaczył M.Malinowski. Warszawa, 1847, t.1. — 734 s. ; t. 2. — 729 s.

302. Wenzel G. Codex diplomaticus Arpadianus cont. // Monumenta Hungariae Historica. Scriptores. — T. 9. — 1871. — 819 p.

303. [Wiclądek W.] Heraldyka czyli opisanie familii przez W.Wielądka. — Warszawa, t. l, 1794. — 486 s. ; t. 2, 1795. -439 s.; t. 3,1796. — 517s.; t. 4,1797. — 398 s.; t. 5,1798. — 435 s.,

304. Zbiór dyplomatów rządowych i aktów prywatnych do dziejów Litwy (1387-1710) / Wyd. M. Krupowicz. — Wilno, 1858. — 569 s.

305. Zbiór praw Litewskich od r. 1389 do r. 1529 / Przez A.F.Działyńskiego. — Poznań, 1841. — 678 s.

306. Zbiory rękopisów w bibliotekach i muzeach w Polsce / Oprać. D. Kamulowa przy wspołdziale K.Muszyńskiej. — Warszawa, 1988. — 383 s.

307. Zimorowicz J.B. Opera quibus res gestae urbus Leopolis illustrantur / Ed. C.Heck. — Leopoli, 1899. — 520 p.






ДОСЛІДЖЕННЯ



308. Абрамов M. А. К проблеме авторства «Слова о полку Игореве» // «Слово о полку Игореве» и мировоззрение его эпохи. — К., -1990. — С. 154-163

309. Абрамович Г. В. Князья Шуйские и российский трон. — Л., 1991. — 189 с.

310. Абрамович Д. Житие Бориса и Глеба // Памятники древнерусской литературы. — Петроград. — 1916. — С.34-69

311. Авдусин Д. А., Мельникова Е. А. Смоленские грамоты на бересте (из раскопок 1952-1968 гг.) / /Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед., 1984 г. — М., — 1985. — С. 199-211

312. Азбелев С.Н. Родовая сага в Древней Руси (К русско-скандинавским взаимосвязям) // Тезисы докладов Третьей науч. конф. по истории, экономике, яз. и лит-ре Скандинавских стран и Финляндии. — Тарту. — 1966. -С. 166-167

313. Анналов Д. К вопросу о строительной деятельности св. Владимира // Сборник в память князя Владимира. — Петроград. — 1917. — С.38-57

314. Анналов Д. Заметки к тексту «Слова о полку Игореве» // Труды Отдела Древнерусской Литературы [далі: Труды ОДРЛ]. — Т. 4. — 1940. — С. 152-156

315. Аксенов А.И. Очерк истории генеалогии в России // История и генеалогия. — М., — 1977. — С. 84-128

316. Александров-Липкинг Ю. А. Далекое прошлое соловьиного края. — Воронеж, 1971. — 347 с.

317. Алексеев Л. В. Полоцкая земля. — М., 1966. — 295 с.

318. Алексеев Л. В. Полоцкая земля // Древнерусские княжества X-XIII вв. — М., - 1975. — С. 202-239

319. Алексеев Л. В. Смоленская земля в IX-XIII вв. — М., 1980. — 261 с.

320. Алексеев Ю. В. Статьи о «вдачестве» (Опыт терминологического анализа древнерусских юридических текстов) // Вспомагательные Исторические Дисциплины. — Т. 9. — Л., - 1978. С. 158-165

321. Алексеев Ю. В. Псковская судная грамота и ее время. — Л., 1980. — 242 с.

322. Алешковський М.Х. «Повість временних літ» та її редакції // Український Історичний Журнал [далі: УІЖ]. — 1967. — N 3. С.37-47

323. Алешковский М.Х. Социальные основы формирования территории Новгорода IX-XV вв. // Советская Археология [далі: CA]. — 1979. — N 3. — С. 102-121

324. Аллеш Г. фон, Реннесанс в Италии / Пер. Е.Ю.Григоровича. — М., 1916. — 588 с.

325. Алпатов М. В. Гибель Святополка в легенде и живописи // Труды ОДРЛ — Т.22. — 1966. — С. 18-23

326. Алпатов М. А. Русская историческая мысль и Западная Европа XII-XVII вв. — М., 1973. — 284 с.

327. Альшиц Д.Н. Легенда о Всеволоде - полемический отклик XVI в. на «Слово о полку Игореве» // Труды ОДРЛ — Т. 14. — М.-Л., -1958. — С.64-70

328. Алыпиц Д.Н. Обзор русских рукописей XI — XVII вв. в Эрмитажном собрании // Труды Государственной Публичной Библиотеки им. М.Е.Салтыкова-Щедрина [далі: Труды ГИБ], — Т.5 (8). — Л., - 1958. — С.167-184

329. Алыпиц Д.Н. Разрядная книга московских государей XIV века (Официальный текст) // Проблемы источниковедения. Т.6. — М., — 1958. — С. 130-151

330. Ангелов Д. История Византии. 4.2. — София, 1963. — 839 с.

331. Андреев В. Очерк деятельности князя Курбского на защиту православия в Литве и на Волыни. — М., 1873. — 263 с.

332. Андреев В.Ф. О социальном составе новгородского веча // Генезис и развитие феодализма в России. — Л., — 1988. — С.70-80

333. Андрияшев А. Очерк истории Волынской земли до юнца XIV ст. — К., 1887. — 369 с.

334. Андріяшев А. Нарис історії колонізації Київської землі до кінця XV віку // Київ та його околиця в історії і пам'ятках. — К., — 1926. — С.34-89

335. Андріяшев О. Літописне Болохово і болохівські князі // Науковий збірник за рік 1929. Зап. істор. секції УАН [раніш Українського Наукового Т-ва в Києві]. — Т.32. — К., — 1930. — С.20-31

336. Андріяшев А. Нарис історії Переяславської землі до початку XVI віку // Зап. іст. — філ. відділу ВУАН-1931. — КН.26. — С. 1-29

337. Андрусяк М. Історія України. — Прага, 1941. — 176 с.

338. Андрусяк М. Останні Романовичі // Науковий збірник УВУ. — Мюнхен. — 1948. — С.201-245

339. Андрусяк М. Вибрані проблеми з історії Княжої доби. — Мюнхен, 1951. — 198 с.

340. Андрусяк М. Унія з Римом і коронація Данила // Збірник матеріалів з наук, конференції НТШ. — Торонто. — 1954. — С.39-45

341. Анічэнка У. В. Рзшткі аорыста у беларускай пісьменнасці XV-XVI ст. // Уч. зап. Белорус, гос. ун-та. — Минск. — 1958. — N 45. — Вып. 1. Труды по языкозн. — С.49-67

342. Антонович В. Б. Исследование о городах Юго-Западной России по актам 1432-1798 // Архив Юго-Западной России. — Ч.5. — Т. 1. — К., - 1870. — С.1-90

343. Антонович В. Б. Монографии. Т. 1. — К., 1885, — 450 с.

344. Апанович Е.М. Рукописная светская книга XVIII в. на Украине. Исторические сборники. — К., 1983. — 287 с.

345. Ариньон Ж. — П. Международные отношения Киевской Руси в середине X в. и крещение княгини Ольги // Византийский Временник [далі: ВВ]. — Т. 41. — 1980. — С. 113-124

346. Артамонов М.И. История хазар. — Л., 1962. — 534 с.

347. Арутюнян А. Л., Сафарян С. А. Памятники армянского зодчества. — М., 1951. — 244 с.

348. Архангельский A.C. Борьба с католичеством и западнорусская литература конца XVI — первой половины XVII в. // Чтения ОИДР-1888. — Кн. 1. — Ч.1. — Приложения. — С. 1-166

349. Арциховский A. B. Древнерусские миниатюры как исторический источник — М., 1944. — 212 с.

350. Арьес Ф. Человек перед лицом смерти/Пер. с франц. Под. ред. С. В. Оболенской, пред. А. Я. Гуревича. — М., 1992. — 528 с.

351. Астахова А. М. Илья Муромец в русском эпосе // Илья Муромец. — M. — Л., 1958. — С. 35-98

352. Багалей Д. История Льва Диякона как источник для русской истории // Сб. соч. студентов ун-та св. Владимира. — Кн. 1. — Вып. 10. — К., - 1880. — С. 2-29

353. Багалей Д.И. История Северской земли до половины XIV столетия. — К., 1882. — 364 с.

354. Багалій В. Д. Магдебургзьке право на Лівобічній Україні // Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV-XVIII в. — Ч.2. Руська історична бібліотека. — т.24. — Львів, - 1904. — 165 с.

355. Базилевич К. В. Ярлык Ахмед-хана Ивану III // Вестник МГУ, - 1948. — N 16. — С.36-42

356. Бандрівський М., Лукомський Ю., Сулик P. З історії дослідження Успенського собору в Галичі (Відкриття поховання галицького князя Ярослава Осмомисла) // Записки НТШ. — Т. 225. — 1993. С.400-405

357. Банионис Е. Бояре Литвы и шляхта Польши в Городле в 1413 г. // Наш радавад. — Ч. 1. — Гродна. — 1993. — С. 143-145

358. Бантыш-Каменский Д.Н. Словарь достопамятных людей Российской земли. — СПб., 1847, ч. l, — 570 с.; ч. 2, 574 † 106 с.; ч. 3, 576 с.

359. Бантыш-Каменский H.H. Реестры делам Крымского ханства с 1474 по 1779 гг. — Симферополь, 1893. — 434 с.

360. Бантыш-Каменский H.H. Дипломатическое собрание дел меж Российским и Польским дворами с самого оных начала по 1700 год // Чтения ОИДР — 1860. Кн. 4;- 1861, Кн. 2;-1862, кн. 4

361. Баранович О. Панське місто за часів Польської держави. Старий Костянтинів. — К., 1928. — 128 с.

362. Барбашев А. Витовт и его политика до Грюнвальдской битвы. — СПб., 1885. — 298 с.

363. Барбашев А. Витовт, последние двадцать лет княжения. 1410-1430. — СПб., 1891. — 294 с.

364. Барвінський Б. Жигимонт Кейстутович, великий князь литовсько-руський (1432-1440). — Жовква, 1905. — 169 с.

365. Барсуков А.П. Обзор источников и литературы русского родословия: По поводу книги Н.П.Петрова «История родов русского дворянства». — СПб., 1887. — 396 с.

366. Барсуков А.П. Сведения об Юхотской волости и ее прежних владельцах князьях Юхотских и Мстиславских. — СПб., 1894. — 290 с.

367. Барсуков Н.П. Жизнь и труды П.М.Строева. — СПб., 1878. — 211 с.

368. Барсуков Н.П. Источники русской агиографии. — СПб., 1882. — 238 с.

369. Бартольд В. В. Арабские известия о руссах // Соч. — Т. 2. — Ч. 1. — М., 1963. — С. 840-856.

370. Бартошевич Ю. Князь Курбский на Волыни // Истор. Вестник. — 1881. — Сентябрь. — С. 65-85

371. Батура Р.К. Борьба Литовского великого княжества против Золотой Орды. От нашествия полчищ Батыя до битвы у Синих вод / Автореф. дис. канд. ист. наук. — Вильнюс, 1972. — 24 с.

372. Батура Р.К., Пашуто В.Т. Культура Великого княжества Литовского // Вопросы Истории [ВИ]. — 1977. — N 4. — C.l 10-120

373. Батюшков П. Подолия. — СПб., 1891. — 243 с.

374. Баумгартен Н. Ярослав Святополкович и его семья // Изв. Русского имп. генеалогического об-ва. — Т. 3. — СПб., - 1906. — С. 1-32

375. Баумгартен H.A. Прибыслава княгиня Померанская // Летопись историко-родословного об-ва. — Т.2. — М., - 1907. — С.39-48

376. Баумгартен H.A. Первая галицкая династия // Летопись историко-родословного об-ва. — Т. 3. — М., - 1907. — С. 1-48

377. Баумгартен H.A. Кунегундаде Орламюнде // Летопись историко-родословного об-ва. — Т. 4. — М., - 1908. — С.15-24.

378. Баумгартен H.A. Основатели второй династии в Галицкой земле // Изв. Русского имп. генеалог, об-ва. — Т. 9. — 1909. — С. 1-53.

379. Баумгартен H.A. Евфросиния, княгиня Пинская // Изв. Русского имп. генеалог, об-ва. — Т. 12. — М., - 1912. — С.12-21.

380. Баумгартен H.A. Ода Штаденская, внучатая племянница папы Льва IX — невестка Ярослава Мудрого // Благовест. — Париж. M 930. — N l. — С.95-102

381. Баумгартен H.A. Добронега Владимировна, королева польская, дочь св. Владимира // Благовест. — Париж. — 1930. — N 2-3. — С. 102-109 .

382. Баумгартен H.A. София русская — королева датская, а затем ландграфиня тюрингская // Seminarium Kondakovianum [далі: SK]. — Beograd. — 1931. — T. 4. — s.95-104

383. Бахрушин C.B. Княжеское хозяйство XV и первой половины XVI в. // Сборник статей, посвященных В.О.Ключевскому — М., - 1909. — С.548-565

384. Бахрушин С. В. Остяцкие и вогульские княжества в XVI-XVII вв. — Л., 1935. — 219 с.

385. Бахрушин C.B. Основные моменты истории Крымского ханства // История в школе. — 1936. — Т.3. — С. 29-61

386. Бахрушин C.B. К вопросу о крещении Руси // Историк-марксист. — 1937. — N 2. — С. 169-178

387. Бахрушин C.B. Некоторые вопросы истории Киевской Руси // Историк-марксист. — 1937. — N 3. — C. 170-175

388. Бахрушин C.B. Держава Рюриковичей // Вестник Древней Истории. — 1938. — N 2. — С. 91-96

389. Бевзо O.A. Феодосии Софонович та його «Кройника» // УІЖ. — 1968. — N 8. — С. 101 -104

390. Бейлис В.М. Ал-Масуди о русско-византийских отношениях в 50-х годах X в. // Международные связи России до XVII века. — М., - 1961. — С.21-31

391. Белоброва O.A., Богданов А.П. Дашков Андрей Яковлевич — Исследовательские материалы для «Словаря книжников и книжности Древней Руси» // Труды ОДРЛ — Т. 39. — 1985. — С.32-35

392. Белов Г. А. Тысяча лет франко-русских отношений // Ист. архив. — 1960. — N 6. — С. 173-179

393. Белов Е. Борьба великого князя киевского Святослава Игоревича с императором Иоанном Цимисхием // Журнал Мин. Нар. Прос. [далі: ЖМНП]. — Ч.170. — 1873. — Декабрь. — С.298-324

394. Белокуров С. А. Сношения России с Кавказом. Вып.1 (1578-1616). — М., 1889. — 580 с.

395. Беляев Н.Т. Рорик ютландский и Рюрик Начальной летописи // SK- 3 -1929. — С.215-270

396. Беляева Н.П. Материалы к указателю переводных трудов А.М.Курбского // Древнерусская литература. Источниковедение. — Л., - 1984, — С. 115-136

397. Бенеш О. Искусство Северного Возрождения. Его связь с современными и интеллектуальными движениями / Пер. Н. А. Белоусовой. Общая ред. и пред. В.Н.Гращенкова. — М., 1973. — 485 с.

398. Бердзенишвили Н. Очерк из истории развития феодальных отношений в Грузии (XIII-XVI вв.). — Тбилиси, 1938. — 348 с.

399. Бережков Н. О торговле Руси с Ганзой до конца XV в. — СПб., 1879. — 246 с.

400. Бережков Н.Г. Литовская метрика как исторический источник. Ч. 1.0 первоначальном составе книг Литовской метрики по 1552 год]. — М.-Л., 1946. — 254 с.

401. Бережков Н.Г. Хронология русского летописания. — М., 1963. — 376 с.

402. Бертье-Делагард А.Л. Как Владимир осаждал Корунь // Изв. Отдел. Руского Языка и Словестности [далі: Изв. ОРЯС]. — 1909. — Т. 14. — Кн.1. — С.39-74

403. Бертье-Делагард А.Л. Каламита и Феодоро // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — Вып. 55. — Симферополь. — 1918. -С.211-245

404. Бертье-Делагард А.Л. Исследование некоторых недоуменных вопросов средневековья в Тавриде // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — Вып. 57. — Симферополь. — 1920. — С. 154-178

405. Бестужев-Рюмин К.Н. О составе русских летописей до конца XIV в. — СПб., 1868. — 348 с.

406. Быков П.Н. Князья Острожские и Волынь. — М., 1915,2-е изд. — Пг., 1917. — 241 с.

407. Бычков А.Ф. Разбор сочинения Н.П.Ламбина «Опыт восстановления и объяснения Несторовой летописи»: 1 . «О Свенгелде и угличах» // Отчет о четырнадцатом присуждении наград графа Уварова. — СПб., - 1872. — С.89-105

408. Бычкова М.Е. Родословные книги середины XV века // Труды Моск. историко-архивного ин-та. — 1961. — Т. 16. История СССР, спец. истор. дисциплины. — С.475-480

409. Бычкова М.Е. Родословные книги XVI-XVII вв. как исторический источник. — М., 1975. — 215 с.

410. Бычкова М.Е. Первые родословные росписи литовских князей в России // Общество и государство феодальной России. — М., -1975. — С.34-56

411. Бычкова М.Е. Генеалогия в советской исторической литературе // Вспомагательные Исторические Дисциплины [далі: ВИД]. — Вып.7. — 1976. — С.39-85

412. Бычкова М.Е. Родословие Глинских из Румянцевского собрания // Записки Отдела Рукописей Гос. библ. им. В.И.Ленина [ГРБ]. — Кн. 38. — М., - 1977. — С.54-92

413. Бычкова М.Е. Из истории создания родословных росписей конца XVII в. и Бархатной книги // ВИД-Вып. 12. — Л., - 1981. — С.39-64

414. Бычкова М.Е. Состав класса феодалов России в XVI в. — М., 1986. — 220 с.

415. Бибиков М. В. Новые данные Тактикона Икономидиса о Северном Причерноморье и русско-византийских отношениях // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед. 1975. — М., - 1976. — С.87-89

416. Бибиков М. В. Источниковедческие проблемы изучения истории кочевников в Нижнем Подунавье в XII в. // Revue Roumaine d'Histoire. — 1980. — T. 19, — N l. — P.47-52

417. Бибиков М. В. Сведения Ипатьевской летописи о печенегах и торках в свете данных византийских источников XII в. // Летописи и хроники 1980 г. — М., - 1981. — С.27-42

418. Бибиков М. В. Византийские источники по истории Руси, народов Северного Причерноморья и Северного Кавказа (XII-XIII вв.) // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед., 1980 г. — М., - 1982. — С.68-77

419. Благоев Н.П. Царь Борис II // Годишник на Софийския университетъ. Юридический факультет. — Кн.26. — София. — 1930. — С.48-109

420. Благоев Н.П. Критиченъ погледъ върху известията на Лъв Дяконъ за българите // Македонски прегледъ. Списане за наука, литература и общественъ животъ. — Година 6. — Кн. 1. — София. — 1930. — С.59-93

421. Блок М. Апология истории. — М., 1986. — 254 с.

422. Блудова А. Д. Сказание о преподобном Феодоре князе Острожском. — СПб., 1871, - 186 с.

423. Бобринева С. Сведения источников о женских монастырях Киева и Юго-Западной Руси в XI-XIII вв. // Четвертий міжнародний конгрес україністів. — Одеса, 26-29 серпня 1999 р. — Історія. — Ч. 1. — Одеса-Київ-Львів. — 1999. — С. 39-44

424. Богданова Н.М. О времени взятия Херсона князем Владимиром // ВВ — Т.47. — 1986. — С.39-46

425. [Богданович Е. В.] Род князей Баратинских. Ист.очерк Е. В. Богдановича. — 1861. — 126 с. 426. Богуславский С. А. К литературной истории «Памяти и похвалы князю Владимиру» // Изв. ОРЯС. — Т.29. — 1924. — С. 105-159

427. Бодянский О.М. О поисках моих в Познанской публичной библиотеке // Чтения ОИДР - 1846. — N1. — C.265-284

428. Большакова С. А. Папские послания галицкому князю как исторический источник // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед., 1975 г. — М., - 1976. — С. 122-129

429. Борзаковский B.C. История Тверского княжества. — СПб., 1876. — 271 с.

430. Борщак I. Анна Ярославна, королева Франції // Стара Україна. — Львів. — 1923. — т. 6. — С.23-35

431. Боряк Г. В. Акти адміністративних межувань кінця XIV — середини XVI ст. і реконструкція адміністративно-територіального поділу українських земель // Історико-географічне вивчення природних і соціально-економічних процесів на Україні. — Зб. наук. праць. — К., - 1988. -С.79-98

432. Боряк Г. В. Украинские акты Литовской метрики XV — середины XVI ст.: историко-географический аспект // Литовская метрика: Тез. докл. межреспб. науч. конф. — Вильнюс. — 1988. — С. 12-15

433. Брайчевський М.Ю. Когда и как возник Киев. — К., 1964. — 196 с.

434. Брайчевский М.Ю. Антифеодальное восстание 945 года // Тез. докл. и сообщ. IX сес. симпоз. по аграрной истории Восточной Европы. — Таллин, 1966. — С.76-79

435. Брайчевський М.Ю. К вопросу о правовом содержании первого договора Руси с греками (860-863) // Сов. ежегодник международного права (1982). — М., - 1983. — С.56-64

436. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. — К., - 1988. — 260 с.

437. Брайчевский М.Ю. Диархическая партийная система в древнерусском городе XII — начала XIII в. // Древняя Русь и Киевская Русь. — К., - 1989. — С. 135-140

438. Брайчевський М.Ю. Адміністративна реформа Володимира Святого (Оцінка проблеми за літописною статтею 988 року) // Записки НТШ. — Т.225. — 1993. — С. 147-166

439. Брайчевський М.Ю. Коментар до «Літопису Аскольда» // Книжник. — 1993. — NI. — C.31-34

440. Бранденбург H.П. Род князей Мосальских. — 1888. — 346 с.

441. Брюсова В.Г. К вопросу о происхождении Владимира Мономаха // - ВВ. — Т.28. — 1968. — С. 127-135

442. Брюсова В.Г. Русско-византийские отношения середины XI в. // Вопросы Истории [ВИ]. — 1972. — N3. — С.51-62

443. Брянцев П. Д. История Литовского государства с древнейших времен. — Вильно, 1889. — 579 с.

444. Бубнов Н. Сборник писем Герберта как исторический источник 983-997. — СПб., 1889, т.2, отд.1. — 218 с.

445. Буганов В.И. Обзор списков разрядных книг последней четверти XV — начала XVII в. // Проблемы источниковедения. — Т.6. — М., - 1958. — С. 152-219

446. Буганов В.И. Разрядная книга Д.М.Пожарского // Записки Отд. рукописей ГБЛ. — Вып. 20. — М., - 1958. — С.90-101.

447. Буганов В.И. Сокращенная редакция Разрядных книг 1559-1605 годов // Археографический ежегодник за 1957 год. — М., - 1958. — С.88-101

448. Буганов В.И. «Государев разряд» 1584 г. по списку Библиотеки Академии наук СССР // Труды БАН иФБОН. — Т. 5. — М.-Л., - 1961. — С. 167-174

449. Буганов В.И. Сокращенная редакция разрядных книг 1550-1636 гг. // Проблемы источниковедения. — Т.9. — М., - 1961. — С.270-279

450. Буганов В.И. Разрядные книги последней четверти XV — начала XVII в. / Отв. ред. М.Н.Тихомиров. — М., 1962. — 264 с.

451. Бугославский Г. Сокращенная литовская летопись начала XVI в. // Смоленская старина. — Смоленск. — 1911. — С. 169-194

452. Буркгард Я. Культура Италии в эпоху Возрождения / Перевод С. Бриллианта. — СПб., Т. 1,

1905. — 654 с.; Т. 2, 1906. — 637 с.

453. Бутков П. О браках русских князей с грузинками и ясынями в XII веке // Северный архив. — СПб., - 1825. — т. 4. — С. 317-333

454. Бучинський Б. Кілька причинків до часів великого князя Свидригайла // Записки НТШ. — Т. 76. — С.117-142

455. Вайтовіч Н.Т. Баркулабаускі летапіс. — Менск, 1977. — 231 с.

456. Вароді-Штернберг Я. Анастасія Ярославна // Київ. — 1989. — N 2. — С. 154-157

457. Васильевский В.Г. Византия и печенеги // Васильевский В.Г. — Труды. — Т. 1. — СПб., - 1908. — С. 95-118

458. Васильевский В.Г. К истории 976-986 годов // Васильевский В.Г. — Труды. — Т. 2. — 1909. — С. 135-168

459. Вахевич Б. А. Западнорусская летопись по списку Румянцевского музея. — Одесса, 1903. — 206 с.

460. Великий А.Г. Проблема коронації Данила Романовича // Analecta ordinis S.Basilii Magni. — Vol.2 (8). — Fasc. 1-2. — Romae. — 1954. — C.95-104

461. Великий A. З літопису християнської України. T. 1. — Рим, 1968. — 277 с.

462. Величко Г. Політичні і торговельні взаємини Русі і Візантії в X і XI ст. // Записки НТШ. — Т.6. — Кн.2. — 1898. — С. 1-36

463. Веселовский С. Б. Приказный строй управления Московским государством. — К., 1912. — 235 с.

464. Веселовский С. Б. Феодальное землевладение в Северо-Восточной Руси. Т. 1. — М.-Л., - 1947. — 314 с.

465. Веселовский С. Б. Последние уделы в Северо-Восточной Руси // Исторические Записки. — Т. 22. — 1947. С.113-117

466. Веселовский С. Б. Реформа 1550 г. и так называемая Тысячная книга // Веселовский С. Б. — Исследования по истории опричнины. — М., -1963. — С.77-91

467. Веселовский С. Б. Исследование по истории класса служилых земле-владельцев. — М., 1969. — 583 с.

468. Высоцкий С. А. Граффито XI в. в Софии Киевской // Советская Археология [СА]. — 1959. — N 1. — C.273-275

469. Высоцкий С. А. Надписи в Софии Киевской времени княжения Святополка Изяславича // История СССР. — 1960. — N6. — С. 139-146

470. Высоцкий С. А. Древнерусские графффити Софии Киевской // Нумизматика и эпиграфика.

-Т.3. — М., — 1962. — С.147-182

471. Высоцкий С. А. Запись о саркофаге Всеволода Ярославича // СА -1963. — N 4. — С.228-232

472. Висоцький С.О. Граффітіта спорудження Київської Софії // УІЖ -1966. — N 7. — С. 103-106

473. Висоцький С.О. Літопис на стінах Київської Софії // Наука і суспільство. — 1966. — N 2. — С. 41-42

474. Высоцкий С. А. Древнерусские надписи Софии Киевской XI-XIV вв. Вып. 1 / Отв. ред. П.Н.Попов. — К., 1966. — 240 с.

475. Висоцький С.О. Про портрет родини Ярослава Мудрого у Софійському соборі у Києві // Вісник Київського університету. — Серія історії та права. — N 8. — 1967. — С.41-45

476. Высоцкий С. А. Средневековые надписи Софии Киевской XI-XVII вв. — К., 1976. — 285 с.

477. Висоцький С.О. Про що розповіли давні стіни. — К., 1978, с.75-78

478. Высоцкий С. А. Киевские граффити и «Слово о полку Игореве» // «Слово о полку Игореве» и его время/Отв. ред. Б. А. Рыбаков. — М., -1985. — С. 200-217

479. Высоцкий С. А. Киевские граффити XI-XVII вв. — К., 1985. — 206 с.

480. Висоцький С.О. Декілька зауважень до «Нотаток про давні київські граффіті» // Археологія.

-1998. — N3. — С.130-134

481. Владимирский-Буданов М.Ф. Немецкое право в Польше и Литве // Журнал Министерства Народного Просвещения [далі: ЖМНП]. — 1868. — N 8. — С.467-554; — N 9, — С.720-806; -N 11, - С.519-586;-N 12, -С.772-833

482. Владимирский-Буданов М.Ф. Обзор истории русского права. — К., 1886. — 344 с.

483. Власьев Г. А. Потомство Рюрика. Материалы для составления родословий. — СПб., 1906, т. 1, в.1. — 565 с.; т. l, B.2. — 544 с.; т. 1, в.З. — 602 с.; Пг., 1918, т. 2, в.1. — 575 с.

484. Власьев Г. А. Происхождение князей Острожских // Зап. имп. генеалог, об-ва. — Т.2. — 1906. — С. 347-354

485. Власьев Г. А. Князья Острожские и Друцкие // Изв. генеалог, об-ва. — Вып.4. — СПб., - 1911. — С. 14-28

486. Водовозов Н. В. Повесть о битве на реке Калке // Уч. зап. Московского гор. пед. ин-та им. В.М.Потемкина. — Т.67. — Вып.6. -1957. — С.59-67

487. [Воейков Ю.] Поколенная роспись или Родословие князей Вадбольских, которое сочинил игумен Ювеналий Воейков. — М., 1792. — 28 с.

488. Воейков Ю. Краткое родословное показание ныне здравствующих дворянских фамилий: Лопухиных, Волынских, Воейковых, Булгаковых, Коробановых, Кропотовых, Казаковых, Макаровых, Приклонских и Сабуровых. — М., 1798. — 124 с.

489. Войнар М.М. Корона Данила в правно-політичній структурі Сходу // Analecta ordinis S.Basilii Magni. — Vol.2 (8). — Fasc. 1-2. — Romae. — 1954. — C. 105-118

490. Войнаровский В.H. Работы Черновицкого музея // Археологические открытия 1983 года. — М., - 1984. — С.24

491. Войнаровский В.Н. Раскопки на северной Буковине // Археологические открытия 1984 года. — М., - 1985. — С.224

492. Войнаровський В.М. Чинбарські комплекси поселення Чорнівка-І на Буковині // Населення Прутсько-Дністровського межиріччя в другій половині першого — на початку другого тисячоліть н.е. — Чернівці. — 1994. — С.11-26

493. Войтович Л. Генеалогія династії Рюриковичів. — К., 1990. XVIII † 227 с.

494. Войтович Л. В. Волинська земля князівських часів (X-XII ст.) // Проблеми історичної географії України. — Збірник наукових праць. — К., 1991. — С. 10-23

495. Войтович Л. Зоря князя Романа // Літопис Червоної Калини. — 1991. — N 2. — С.32-35

496. Войтович Л. Галицький князь Лев Данилович І його потомство // Київ. — 1991. — N 4. — С.157-158

497. Войтович Л. Белзькі князі // Київ. — 1991. — N 5. — С. 149-150

498. Войтович Л. В. Болохівські князі // Київ. — 1991. -N 6. — C. 158-159

499. Войтович Л. В. Київські князі з путивльської династії // Київ. — 1991. — N 8. — С.149-150

500. Войтович Л. Генеалогія династій Рюриковичів і Гедиміновичів. — К., 1992. — 199 с.

501. Войтович Л. Родина князів Корятовичів // Срібна земля. — N 47 (60). — 20.11.1993 р. — C. 11

502. Войтович Л. Слідами білих хорватів // Літопис Червоної Калини. — 1992. — N 5-6. — С.2-57

503. Войтович Л. «Дали йому замок Степань...» // Літопис Червоної Калини. — 1993. — N 10-12. — С.30-33

504. Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у XII-XVI ст. — Львів, 1996. — 256 с.

505. Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у XII-XVI ст. (таблиці). Львів, 1996. — 50 табл.

506. Войтович Л. Родина князів Острозьких // Записки НТШ. — Т.231. — 1996. С.355-367

507. Войтович Л. Етапи політичної історії Волині XIV-XV ст. Державність. Васалітет. Інкорпорація // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — Т.5. Історичні та філологічні розвідки, присв. 60-річчю акад. Я.Ісаєвича. — Львів. — 1998. — С.153-168

508. Войтович Л. «Білі» хорвати чи «карпатські» хорвати? // Миколаївщина. — Збірник наук, статей. — Відпов. ред. Л. Войтович. — T. 1. — Львів. — 1998. С.49-79

509. Войтович Л. Етнотериторіальна підоснова формування удільних князівств Волинської землі // Волино-Подільські археологічні студії. — Т.1. Пам'яті І.К.Свєшнікова (1915-1995). — Львів. — 1998. — С. 286-295

510. Войтович Л. Князівська верства в Галицькій землі // Четвертий міжнародний конгрес україністів. — Одеса, 26-29 серпня 1999 р. — Доповіді і повідомлення. — Історія. — Ч. 1. — Одеса-Київ-Львів, - 1999. — С.80-86

511. Волкайте-Куликаускене Р. К. Образование литовской народности // Советская Этнография. — 1979. — N3. — С.45-98

512. Волконская Е. Г. Род князей Волконских. — СПб., 1900. — 235 с.

513. Воробьев В. М., Дегтярев А.Я. Русское феодальное землевладение от «Смутного времени» до кануна Петровских рефорМ.-Л., 1986. -198 с.

514. Воронин H. H. Древнее Гродно. — М., 1949. — 204 с.

515. Воронин Н. И. К характеристике владимирского летописания 1158-1177 гг. // Летописи и хроники. 1976. — М., - 1976. — С.26-53

516. Врублевский А. Сведения о Руси, встречающиеся в хронике польского летописца Мартина Галла // Университетские известия. -К., - 1878. — N9. — Прибавления. — С. 41-58

517. Гадло A. B. Восточный поход Святослава (К вопросу о начале Тмутараканского княжения) // Проблемы истории феодальной России. — Л., -1971. — С.59-68

518. Гарагуля В. К. Общины «Готии» // Дорогой тысячелетий. — Симферополь. — 1965. — С.98-118

519. Гарданов В. К. «Дядьки» Древней Руси // Исторические Записки [ИЗ]. — 1962. — Т.71. — С. 236-250

520. Гаркави А. Я. Крымский полуостров до монгольского нашествия в арабской литературе // Труды IV археологического съезда. — Т.2. — Казань. — 1891. — С.241-256

521. Генсьорський А. І. Галицько-Волинський літопис. (Процес складання, редакції і редактори) / Відп. ред. Д. Г. Бандрівський. — К., 1958. — 103 с.

522. Генсьорський А.І. Помилкова інтерпретація Длугошем деяких місць тексту Галицько-Волинського літопису // Дослідження і матеріали з української мови. — Т. 3. — К., 1960. — С. 16-26

523. Генсьорський А. І. Галицько-Волинський літопис. — К., 1961. — 284 с.

524. Генсьорський А. І. З коментарів до Галицько-Волинського літопису (волинські і галицькі грамоти XIII ст.) // Історичні джерела та їх використання. — К.,:-1969. — Вип.4. — С. 171-184

525. Гильфердинг А. Ф. Неизданное свидетельство современника о Владимире Святом и Болеславе Храбром // Русская беседа. — 1856. — Кн. 1. — С. 178-205

526. Гильфердинг А. История сербов и болгар. Соч., Т. 1. — СПб., 1868. — 456 с.

527. Глазырина Г. В., Джаксон Т.Н., Мельникова Е. А. Древнескандинавские источники по истории Европейского региона СССР // ВИ -1985. -N 10. — С.36-53

528. Головко А. Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях X — первой трети XIII вв. — К., 1988. — 135 с.

529. Головко А. Б. Київська Русь на сторінках хроніки В.Кадлубека // УІЖ. — 1993. — N 4-6. — С.27-37

530. Голубев С. Т. По поводу двух сообщений о князе Костянтине Ивановиче Острожском // Труды Киевской Духовной Академии. — 1877. — N4. — С.182-191

531. Голубинский Е. Е. Краткий очерк истории православных церквей болгарской, сербской, румынской и молдо-валашской. — М., 1871. — 560 с.

532. Голубовский П. В. История Северской земли до половины XIV столетия. — К., 1881. — 435 с.

533. Голубовский П. В. Об узах и торках // ЖМНП. — 1884. — Июль. — С. 132-174

534. Голубовский П. В. История Смоленской земли до начала XV ст. — К., 1895. — 488 с.

535. Гольдберг А. Л. К истории рассказа о потомках Августа и о дарах Мономаха // Труды ОДРЛ. — Т.30. — 1976. — С.204-216

536. Гольдшмидт И. А. Кафа — генуэзская колония в Крыму XIII — первой половине XV в. / Автореф. канд. дисс. — М., 1952. — 29 с.

537. Горбенко С.О. Ярослав Осмомисл. Реконструкція антропологічна та історична. — Львів-Винники, 1996. — 218 с.

538. Гордиенко Н. С. Крещение Руси. — Л., 1984. — 235 с.

539. Гостев А. П. О возникновении удельного Городенского княжества и князьях городенских // Наш радавод. — Ч.1. — Гродна. — 1993. — С. 107-109,164-167

540. Готье Ю. В. «Проект о поправлении государственных дел» А. П. Волынского // Дела и дни. — 1922. — Кн. 3. — С.45-89

541. Гошко Т. Дискусійні питання історіографії магдебурзького права // Четвертий міжнародний конгрес україністів. — Одеса, 26-29 серпня 1999 р. — Доповіді і повідомлення. — Історія. — Ч. 1. — Одеса-Київ-Львів. — 1999. — С. 128-137

542. Гошко Ю. Г. Населення Українських Карпат XV-XVIII ст. — К., 1976. — 204 с.

543. Гранстрем Е.Э. Описание русских и славянских пергаменных рукописей // Труды Отдела Рукописей ГПБ. — Л., - 1953. — С.63-75

544. Греков Б. Д. «Повесть временных лет» о походе Владимира на Корсунь // Известия Таврического об-ва истории, археологии и этнографии. — 3 (60). — Симферополь. — 1929. — С.59-76

545. Греков Б. Д. Очерки по истории феодализма в России // Изв. Гос. акад. Истории Материальной Культуры. — Вып.72. — 1934. — С.34-199

546. Греков Б. Д., Якубовский А. Ю. Золотая орда и ее падение. — М.-Л., 1950. — 342 с.

547. Греков Б. Д. Киевская Русь. — К., 1951. — 478 с.

548. Греков БД. Избранные труды, т.2. /Под ред. Л. В. Черепнина и В.Т.Пашуто. — М., 1959. — 624 с.

549. Греков И. Б. Очерки по истории международных отношений Восточной Европы XIV-XVI вв. /Отв. ред. И.И.Смирнов. — М., 1963. — 374 с.

550. Греков И. Б. Восточная Европаи упадок Золотой Орды. — М., 1975. — 384 с.

551. Гринев H.H. Легенда о призвании варяжских князей // История и культура древнерусского государства. — М., - 1989. — С. 31-43

552. Грицак П. Київщина по татарському погромі // «Розбудова Держави». — Ч.2-3. — Клівленд. — 1954

553. Грицак П. Ще про Київщину після татарського погрому // «Розбудова Держави». — Ч. 17-20. — Клівленд. — 1955

554. Грицак П. Галицько-Волинська держава. — Нью-Йорк, 1958. — 148 с.

555. Грицкевич А.П. Слуцк. Историко-экономический очерк. 2-е изд. — Минск, 1970. — 138 с.

556. Грицкевич А.П. Частновладельческие города Белоруссии в XVI-XVIII вв. // Соц. — экономич. исслед. истории городов. — Минск. -1975. — С.76-118

557. Грицкевич А.П. Задачы беларускай генеалогіі // Наш радавод. — Ч. 1. — Гродна. — 1993. — С. 114-116

558. Тройський Й. Нариси історії Белза. — Б. p., -128 с.

559. Грушевский A.C. Из полемической литературы конца XVI века // Изв. ОРЯС. — Т.23. — Кн.2. — 1917. — С.231-247

560. Грушевский М.С. К вопросу о Болохове // Чтения в Историческом Обществе Нестора Летописца при Киевском ун-те [Чтения ИОНЛ]. — 1893. — Кн. 7. — Отд. 2. — С.3-11

561. Грушевський М.С. Хронольогія подій Галицько-Волинської літописи // Записки НТШ. — Т.41. — 1901. — С.1-72

562. Грушевський М. Чи маємо автентичні грамоти кн. Льва? // Записки НТШ. — 1902. — Т.43. — С. 1-22

563. Грушевський М. Еще о грамотах князя Льва Галицкого // Известия ОРЯС. — 1904. — Т.9. — Кн.1. — С.268-283

564. Грушевський М. С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя. — К., 1991. — 541 с.

565. Грушевський М. С. Історія України-Руси. T. 1. — K., 1991. — 648 с.

566. Грушевський М. С. Історія України-Руси. Т. 2. — К., 1992. — 633 с.

567. Грушевський М. С. Історія України-Руси. Т. 3. — К., 1993. — 586 с.

568. Грушевський М. С. Історія України-Руси. Т. 4. — К., 1993. — 535 с.

569. Грушевський М. С. Історія України-Руси. Т. 5. — К., 1994. — 687 с.

570. Грушевський M. С. Історія України-Руси. T. 6. — К., 1995. — 667 с.

571. Грушевський М. Історія української літератури. T. 2. — К., 1993. — 262 с. [примітки С.К.Росовецького з бібліографією проблеми]

572. Грушевський М. Історія української літератури. Т. 3. — К., 1993. — 285 с.

573.Грушевський М. Історія української літератури. Т. 4, кн. 1. — К., 1994. [примітки С. К. Росовецького з бібліографією проблеми], — 334 с.

574. Грушевський М. Історія української літератури. Т. 5, кн. 1. — К., 1995. — 255 с.

575. Грушевський М. Барське староство. Історичні нариси XV-XVIII ст. / Післямова, примітки тапокажчики М. Крикуна. — Львів, 1996. — 623 с.

576. Гудзий Н. К. Квопросу о составе «Летописной книги», приписываемой кн. М.М.Катыреву-Ростовскому // Труды ОДРЛ. — Т.14. — М.-Л., -1958. — С.290-297

577. Гудзий H. К. О сочинениях Феодосия Печерского // Проблемы общественнополитической истории России и славянских стран. — Сб. ст. к 70-летию акад. М.Н.Тихомирова. — М., - 1963. — С.61-69

578. Гумилев Л. П. Древняя Русь и Великая степь. — М., 1989. — 670 с.

579. Гуревич А. Я. Смех в народной культуре средневековья // Вопросы литературы. — 1966. — N6. — С.121-129

580. Гуревич А. Я. О новых проблемах изучения средневековой культуры // Культура и искусство западноевропейского средневековья. — М., - 1971. — С. 176-199

581. Гуревич А.Я. К истории гротеска: «верх» и «низ» в средневековой латинской литературе // Изв. АН СССР, сер. лит. иязыка. — Т.34. — 1975. — С.81-103

582. Гуревич А.Я. Мировая культура и современность // Иностранная литература. — 1976. — N1. — С. 52-95

583. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. — М., 1972; Изд.2. — М., 1984. — 321 с.

584. Гуревич Ф. Д. Древний Новогрудок. — Л., 1981. -157 с.

585. Гуслистий К. Данило Галицький. — Саратов, 1942. -141 с.

586. Гущин О. Вступ Чернігівських Ольговичів у боротьбу за Галицько-Волинську спадщину: трагедія Ігоревичів // Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції. — Тези доповідей Міжнародної наукової конференції. — Галич, 19-21 серпня 1993 р. — Львів. — 1993. — С.95-97

587. Гущин О. Чернігівські Рюриковичі в системі давньоруських міжкнязівських відносин домонгольської доби (Генеалогічний аспект проблеми) // Другий міжнародний конгрес україністів. — Львів, 22-28 серпня 1993 р. — Історія. — Ч.1. — Львів. — 1994. — С.24-27

588. Данилевський В. В. Олександр Невський. — К., 1945. — 68 с.

589. Данилова В.П. Житийные иконы митрополитов Петра и Алексия из Успенского собора в Кремле в связи с русской агиографией // Труды ОДРЛ - Т. 23. — 1968. — С. 198-221.

590. Данилович И. Летопись Литвы и Руси. — К., 1827. -167 с.

591. Данилович И. О литовских летописях // ЖМНП -1840. — NIL- C.70-114

592. Данилович В.Е. Очерк истории Полоцкой земли до конца XIV столетия. — К., 1896. — 731 с.

593. Даркевич В.П. Произведения западного художественного ремесла в Восточной Европе. — М., 1966. — 249 с.

594. Даркевич В.П. Путями средневековых мастеров. — М., 1972. — 251 с.

595. Даркевич В.П. Светское искусство Византии. — М., 1975. — 350 с.

596. Даркевич В.П. Художественный металл Востока. — М., 1976. — 321 с.

597. Даркевич В.П. Аргонавты средневековья. — М., 1976. — 199 с.

598. Даркевич В.П. Народная культура средневековья, светская праздничная жизнь в искусстве IX-XVI вв. — М., 1988. — 342 с.

599. Дашкевич Н.П. Княжение Данила Галицкого по русским и иностранным известиям. — К., 1873, - 159 с.

600. Дашкевич Н.П. Болоховская земля и ее значение в русской истории // Труды III Археологического Сьезда в Киеве. — 1874. — К., 1876. — Т.2. С. 69-139.

601. Дашкевич Н.П. Новейшие домыслы о Болохове и Болоховцах // Университетские известия ун-та св. Владимира — К., — 1884. — N 6. — С. 155-186.

602. Дашкевич Н.П. Переговоры пап с Даниилом Галицким об унии Юго-Западной Руси с католичеством // Университетские Изв. ун-та св. Владимира. — К., - 1884. — N 8. С.35-49

603. Дашкевич Н.П. Заметки по истории Литовско-Русского государства. — М., 1885. — 632 с.

604. Дашкевич Н.П. Еще разыскания и вопросы о Болохове и болоховцах // Университетские Изв. ун-та св. Владимира. — К., - 1899. — Кн.1. — С.56-69

605. Дашкевич Н.П. Грамота князя Ивана Берладника 1134 г. // Сборник статей по истории права, посвященный М. Ф. Владимирскому-Буданову. — К., - 1904. — С.74-103

606. Дашкевич Я. Грамота Федора Дмитровича 1062 року (Нарис з української дипломатики) / / Науково-інформаційний бюлетень Архівного Управління УРСР. — К., - 1962. — N 4. — С.9-24

607. Дашкевич Я.P. Кам'янець-Подільський у вірменських джерелах XIV-XVI ст. // Архіви України. — 1970. — N 5. — С.57-66

608. Дашкевич Я.Р. Каменец — еще раз // Russia Mediaevalis. — München. — 1984. — T.5. — P. l. — S.8-11

609. Дашкевич Я. Грамоты князя Льва Даниловича как исследовательская проблема // Историографические и источниковедческие проблемы отечественной истории. — Днепропетровск. —1985. — С.133-139

610. Дашкевич Я.Р. О достоверности публикаций материалов Литовской метрики по данным описи Киевского замка 1552 г. // Исследования по истории Литовской метрики. — М., — 1989. — С. 158-184

611. Дашкевич Я. Давній Львів у вірменських та вірмено-кипчакських джерелах // Україна у минулому. — Вип.1. — Київ-Львів. -1992. — С.7-13

612. Дашкевич Я. Русь і Вірменія. Конфесійні і культурні контакти IX — першої половини XIII ст. // Записки НТШ. — Т.225. — 1993. — С.167-184

613. Дворниченко А.И. Русские дореволюционные историки о городском строе великого княжества Литовского // Генезис и развитие феодализма в России / Под ред. И.Я.Фроянова. — Л., - 1983. — С. 132-154

614. Дворниченко А.И. О характере социальной борьбы в городских общинах Верхнего Поднепровья и Подвинья в XI-XV вв. // Генезис и развитие феодализма в России / Под ред. И.Я.Фроянова. — Л., - 1985. — С.127-146

615. Дворниченко А.И. Городская община средневековой Руси (к постановке проблемы) // Историческая этнография. — Вып.З, — Л., - 1985. -С.156-163

616. Дворниченко А.И. Бояре западно-руссих земель в XIII-XV вв. // Вестник ЛГУ. — Сер.2. — Вып.2. — 1986. — С.56-89

617. Дворниченко А.И. Князь Свидригайло и западнорусские городские общины // Генезис и развитие феодализма в России / Под. ред. И.Я.Фроянова, -Л. , - 1988. — С. 146-154

618. Дворниченко А.И. Русские земли Великого Княжества Литовского. Очерки истории общины, государственности (до начала XVI в.). — СПб., 1993. — 289 с.

619. Де Витте Е.И. Комментарии к древним помяникам Киево-Печерской Лавры и Киево-Златоверхого Михайловского монастыря // Чтения ИОНЛ — К., - 1910. — Кн.21. — С.56-98; — Кн. 22. — С. 48-95; — Кн. 23. — С. 101-158; — Кн. 24. — С.51-102; — Кн. 25. — С. 65-128

620. Державин Н.С. История Болгарии. Т.1. — М.Л., 1945, — С.196-248; Т.2. — М., 1946, — С. 14-28

621. Державина O.A. К истории создания «Летописной книги», приписываемой кн. Катыреву-Ростовскому // Уч. зап. Моск. гос. пед. ин-та. — Т.48. — В.5. — 1955. — С. 29-45

622. Джаксон Т.Н. Исландские королевские саги как источник по истории Древней Руси и ее соседей X-XIII вв. // Древнейшие государства на территории СССР. 1988-1989. — М., - 1991. — С.5-169

623. Димыич Я.Н., Кучинко М.М., Сміян П.К. Історія Волині. З найдавніших часів до наших днів. — Львів, 1988. — 238 с.

624. Длугопольський А. Вишневец и его князья // Вестник Западной России. — 1868. — Кн.6-8. — С. 54-92

625. Дмитриев Л. А. История первого издания «Слова о полку Игореве». Материалы и исследования / Отв. ред. Д.С.Лихачев. — М.-Л., 1960. — 380 с. [фотокопія першого видання — с.77-132, древньоруський текст — с.257-266]

626. Дмитриев Л. А. Житийные повести русского севера как памятники литературы XII-XVII вв. Эволюция жанра легендарно-биографических сказаний. — Л., 1973. — 211 с.

627. Дмитриева Л. А. Роль и значение митрополита Киприана в истотории древнерусской литературы // Труды ОДРЛ. — Т.19. — 1964. -С.215-254

628. Дмитриева Р.П. Сказание о князьях владимирских. — М.-Л., 1955. — 198 с.

629. Дмитриева Р.П. К истории создания «Сказания о князьях владимирских» // Труды ОДРЛ. — Т.П. — 1961. — С.78-93

630. Дмитриева Р.П. Библиография русского летописания/Отв. ред. Я.С.Лурье. — М.-Л., 1962. — 356 с.

631. Дмитриева Р.П. Волоколамские четьи сборники XVI в. // Труды ОДРЛ. — Т.28. — Л., - 1974. — С. 205-212

632. Дмитриева Р.П. О текстологической зависимости между разными видами рассказов о потомках Августа и о дарах Мономаха // Труды ОДРЛ. — Т.30. — 1976. — С.217-230

633. Добродомов И.Г. Тьмуторокань и Тамань // Рус. речь. — 1973. — N 5. — С. 130-133

634. Довнар-Запольский М. В. Очерк истории кривичской и дреговичской земель до начала XIII в. — К., 1891. — 369 с.

635. Довнар-Запольский М. В. Из истории литовско-польской борьбы за Волынь. Договоры 1366 г. — К., 1896. — 374 с.

636. Довнар-Запольский М. В. Государственное хозяйство Великого княжества Литовского при Ягеллонах. — К., 1901. — 579 с.

637. Довнар-Запольский М. В. Баркулабовкая летопись. — К., 1908. — 124 с.

638. Довнар-Запольский М. В. Русская история в очерках и статьях, т. 1. — М., 1909. — 468 с.

639. Довнар-Запольский М. В. История русского народного хозяйства. — К., 1911. — 327 с.

640. Долгоруков П. Сказание о.роде князей Долгоруковых. — СПб., 1840. — 240 с.

641. Долгоруков П. В. Российский родословный сборник. -СПб.,ч.1,1840. — 707 с.; ч. 2,1841. — 769 с.

642. Долгоруков П. В. Российская родословная книга. — СПб., т. 1,1854, — 814 с.; т.2,1857. — 788 с. 642А. Домбровский О., Михеева О. Столица феодоритов. — Симферополь, 1973. — 89 с.

643. Донской Д. Справочник по генеалогии Рюриковичей. Donskoi Dimitri. Genealogie der Rurikides / Под ред. проф. Рейнского ун-та князя Д.М.Шаховского. Середина IX — начало XIV вв. — Rennes. 1991. — 368 с. [Донской Д. В. Генеалогия Рюриковичей XI-XV вв. (Исследования и материалы). — М., 1998 (машинопись)]

644. Дорн Б. Каспий. О походах древних русских в Табаристан, с дополнительными сведениями о других набегах их на побережье Каспийского моря. — СПб., 1875. — 295 с.

645. Дорошенко Д. Нарис історії У країни. T.l. — Мюнхен, 1966. — 229 с.

646. Драганов П. Д. Библиография учено-литературных трудов В.И.Ламанского и материалов для его биографии // Новый сборник статей по славяноведению сост. и изд. учениками В.И.Ламанского. — СПб., - 1905. — С.10-21

647. Дремина Г. А. Центральный государственный архив древних актов СССР (к истории образования архива) // Труды оск. историко-архивного ин-та. — 1958. — Т. 11. — С.297-363

648. Дринов М. Д. Съчинения. т. 1. — София, 1909. — 548 с.

649. Дружинин В. Г. Поморские палеографы начала XVIII столетия. — Петроград, 1921. — 265 с.

650. Дубенцов Б.И. «Повесть о Плаве» в «Летописце княжения Тверского» // Труды ОДРЛ. — Т.14. — М.-Л., - 1958. — С.176-182

651. Дубенцов Б.И. Труд о ярославских рукописях // История СССР. — 1958. — N 6. — С. 183-185

652. Думин C.B. Татарские царевичи в Великом княжестве Литовском (XV-XVI вв.) // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед. 1987 г. — М., - 1988. — С.106-113

653. Дьяконов М. А. Очерки общественного и государственного строя Древней Руси. — М., 1910. — 584 с.

654. Дьячан В. Участие народа в верховной власти в славянских государствах до изменения их устройства в XIV и XV вв. — М., 1882. — 431 с.

655. Экземплярский A.B. Угличские владетельные князья. — Ярославль, 1887. 127 с.

656. Экземплярский A.B. Ярославские владетельные князья. — Ярославль, 1887. — 142 с.

657. Экземплярский A.B. Владетельные князья Белоозерские. — Ярославль, 1888. — 129 с.

658. Экземплярский A.B. Ростовские владетельные князья. — Ярославль, 1888. — 142 с.

659. Экземплярский A.B. Великие и удельные князья Северной Руси в татарский период с 1238 по 1505 г. T.l. — СПб., 1889. — 412 С.

660. Экземплярский A.B. Великие и удельные князья Северной Руси в татарский период с 1238 по 1505 г. Т.2. — СПб., 1891. — 439 с.

661. Эммаусский A.B. Летописные известия о первом нашествии монголо-татар на Восточную Европу // Уч. зап. Кировского пед. ин-та. -1958. — Вып. 17. — Т.71. — Фак. ист. — филолог., — С.59-109

662. Евгений, митрополит. Описание Киевско-Софийского собора и киевской иерархии. — К., 1825. — 299 с.

663. Евгений [митрополит]. История княжества Псковского. — К., 1931, ч. 1. — 232 с.; ч. 2. — 211 с.; ч. 3. — 248 с.

663А. Егоров В.Л. Историческая география Золотой Орды в XIII-XIV вв. М., 1985. — 278 с.

664. [Екатерина II] Записки касательно российской истории. ч.5. Родословник князей великих и удельных рода Рюрика. — СПб., 1793. — 277 с.

665. Еремин И.П. К истории общественной мысли на Украине второй пол. XVII в. // Труды ОДРЛ. — Т.Ю. — 1954. — С. 123-158

666. Еремин И.П. Волынская летопись 1289-1299 гг. как памятник литературы Древней Руси // Труды ОДРЛ. — Т.13. — 1957. — С. 102-117

667. Еремин И.П. Литература Древней Руси. (Этюды и характеристики). Отв. ред. Д.С.Лихачев. — М.-Л., 1966. — 264 с.

668. Еремян С.Т. Юрий Боголюбский по армянским и грузинским источникам // Науч. труды Ереван. гос. ун-та. — Т.23. — 1946. — С. 389-421

669. Єфименко А.Я. История украинского народа. — К., 1990. — 512 с.

670. Єфименко П.П., Богусевич В. А. Кріпость Ярослава Мудрого в Києві // Вісн. АН УРСР. — Ч. 12. — 1952. — С.34-39

671. Ждан М. Перший напад татар на Україну // Визвольний шлях. — Лондон. — 1961. — Ч. 7, 8, 9

672. Ждан М. Україна і Золота Орда // Український Історик. — 1964. — Ч. 2-3. — С. 59-98

673. Ждан М. Другий напад татарів на Україну // Визвольний шлях. — Лондон. — 1965. — Ч. 6

674. Ждан М. Битва над Калкою і другий напад татар на Україну та його наслідки в світлі «Історії України-Руси» М.Грушевського // Український Історик. — 1966. — Ч.1-2. — С.121-136

675. Ждан M. До питання про залежність Галицько-Волинської Руси від Золотої Орди // Український Історик. — Ч.1-2. — 1967. — С.34-65; 4.1-4 (17-20). — 1968. — С.69-81

676. Жданов И.Н. Слово о законе и благодати и Похвала кагану Владимиру // Соч. И.Н.Жданова. — Т.1. — СПб., - 1904. — С. 1-30

677. Житецкий П.И. О пересопницкой рукописи // Труды третьего Археологического съезда. — Т.2. — К.. — 1878. — С.221-230

678. Жолтовський П.М. Художні лиття на Україні XIV-XVIII ст. — К., 1973. — 244 с.

679. Завадская C.B. О значении термина «княж тиун» в XI-XIII вв. // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. иисслед., 1975 г. — М., - 1976. — С. 157-168

680. Завадская C.B. «Болярин» — «боярин» в древнерусских письменных источниках // там же, - 1985 г. — М., - 1986. — С. 89-94

681. Завадская C.B. К вопросу о «старейшинах» в древнерусских источниках XI-XIII вв. // там же, — 1987 г. — М., - 1988. — С. 36-42

682. Завитневич В. Владимир Святой как политический деятель. — К., 1883. — 127 с.

683. Завитневич В. О месте и времени крещения св. Владимира и о годе крещения киевлян // Тр. Киевской Духовной Академии. — 1888. -Январь. — С. 135-149

683А. Задорожній О. Чернігівські князі XIII-XIV ст. за патріаршим синодиком // Сіверянський літопис. — 1999. — N 1. — C.8-11

684. Заїкін В. Християнство на Україні за часів князя Ярополка І (969-979) // Зап. чину Василя Великого. — Жовква. — Т. 3. — 1928. — Ч. 1-2. — С. 1-39; -4.3-4. — С.377-402

685. Заїкін В. Апостол слов'ян св. Адальберт на Русі // Поступ. — 10. — N 11-12. — Львів. — 1930. — С. 222-234.

686. Зайцев А.К. Черниговское княжество // Древнерусские княжества X-XIII вв. — М., - 1975. — С. 57-117

687. Захаров В. А. К вопросу о подлинности Тмутараканского камня // История СССР. — 1969. — N5. — C.211-213

688. Захаров В. А. Тмутаракань и «Слово о полку Игореве» // «Слово о полку Игореве». Комплексные исследования / Отв. ред. А.Н.Робинсон. — М., - 1988. — С.203-221

689. Захарчишина П. Писарі і архівісти земських та гродських канцелярій на західноукраїнських землях в XV-XVIII ст. // Архіви України. — 1969. — N 1. — C. 15-26

690. Заходер Б.Н. Каспийский свод сведений о Восточной Европе. Т.2. — М., 1967. — 378 с.

691. Зевакин Е.С., Пенчко П. А. Из истории социальных отношений в генуэзских колониях в Северном Причерноморье в XV в. // Истор. зап. — Вып. 7. — 1940. — С. 78-94

692. Зиборов В.К. Киевские граффити и датиа смерти Ярослава Мудрого (источниковедческий анализ) // Генезис и развитие феодализма в России. — Л., - 1988. — С.80-93

693. Зимин А. А. О хронологии духовных и договорных грамот великих и удельных князей XIV-

XV вв. // Пробл. источниковедения. — Вып.6. — М., - 1958. — С.158-192

694. Зимин A.A. Состав Боярской Думы в XV-XVI вв. // Археографический Ежегодник за 1957 г. — М., - 1958. — С. 174-211

695. Зимин A.A. Русские летописи и хронографы конца XV-XVI вв. / Отв. ред. А. Ц. Мерзон. — М., 1960. — 36 с.

696. Зимин A.A. Реформы Ивана Грозного. — М., 1960. — 511 с.

697. Зимин A.A. Список наместников Русского государства первой половины XVI в. // Археографический Ежегодник за 1960 г. — М., - 1962. — С. 156-171

698. Зимин A.A. Опричнина Ивана Грозного. — М., 1964. — 289 с.

699. Зимин A. A. Две редакции «Задонщины» // Труды Моск. историко-архивного ин-та. — Т.24. — Вып.2. — Вопросы источниковедения истории СССР. — М., - 1966. — С.17-54

700. Зимин A. A. Из истории феодального землевладения в Волоцком удельном княжестве // Культура Древней Руси. — М., - 1966. — С.71-78

701. Зимин A. A. Когда было написано «Слово»? // Вопросы литературы. — 1967. — N 3. — С. 135-152

702. Зимин A. A. События 1499 г. и борьба политических группировок при дворе Ивана III // Новое о прошлом нашей страны. Памяти М.Н.Тихомирова. — М., - 1967. — С.91-103

703. Зимин A. A. Источники по истории местничества в XV — первой трети XVI в. // Археографический Ежегодник за 1968 г. — М., - 1970. — С.59-98

704. Зимин A. A. Холопы на Руси (с древнейших времен до конца XV в.). — М., 1973. — 469 с.

705. Зимин A. A. Феодальная знать Тверского и Рязанского великих княжеств и московское боярство конца XV — первой трети XVI в. // История СССР. — 1973. — N 3. — С.45-69

706. Зимин A. A. Дмитровский удел и удельный двор во второй половине XV — первой трети

XVI в. // ВИД — Вып.5. — 1973. — С.79-108

707. Зимин A. A. Служилые князья в русском государстве конца XV — первой трети XVI в. // Дворянство и крепостной строй России XVI-XVIII вв. — М., - 1975. — С. 138-154

708. Зимин A. A. Суздальские и ростовские князья во второй половине XV — первой трети XVI в. // ВИД — Вып.7. — 1976. — С.51-76

709. Зимин A. A. Княжеская знать и формирование Боярской думы во второй половине XV -первой трети XVI в. // ИЗ — Т. 109. — 1979. — С.59-127

710. Зимин A. A. Дворцовая тетрадь 50-х XVI в. и формирование состава Боярской думы и дворцовых учреждений // ВИД — Т. 1981. — С.79-137

711. Зимин A. A. Формирование боярской аристократии в России во второй половине XV — первой трети XVI ст. — М., 1988. — 347 с.

712. Златарски В.Н. История на Българската държава презъ средните векове. т. 1. Първо Българско царство. 4.2. — София, 1927. — 670 с.

713. Знойко Н. О посольстве Калокира в Киев // ЖМНП — Новая серия. — Ч. 3. — 1907. — Апрель. — С. 107-131.

714. Зотов Р. В. О черниговских князьях по Любецкому синодику и о черниговском княжестве в татарское время. — СПб., 1892. — 316 с.

715. Зубрицкий Д.И. Критико-историческая повесть временных лет Червонной или Галицкой Руси. — М., 1845. [переклад О. Бодянського] — 246 с.

716. Зубрицкий Д.И. Летопись Львовского Ставропигиального братства // ЖМНП -1849. — N 4. — C.123-156;-N5. — C.98-125;-N6. — C.89-121;-1850. — N5. — C. 77-98; - N6. — C. 85-105; - N7. — C. 81-109

717. Зубрицкий Д.И. История древнего Галичско-Русского княжества. Ч. 1 (с приложением родословной картины). — Львов. -1852. — С. 19-108; -Ч.2. — Львів, 1853. — 368 с.; Ч.З, Лв., 1855. — 370 с.

718. Зубрицкий Д.И. История Галицко-Владимирской Руси. — Львів, 1863. — 365 с.

719. Івакін Г.Ю. Київ у другій половині XIII ст. // Старожитності Русі-України. — К., - 1994. — С.237-242.

720. Иванишев Н. Д. Жизнь князя Курбского в Литве и на Волыни. — К., 1849. Т. 1. — 268 с.; Т.2. — 287 с.

721. Иванов П. А. Несколько слов по поводу сочинения А.Лонгинова «Князь Федор-Любарт Ольгердович» // Чтения ИОНЛ. — Т. 8. — 1894. — С. 287-324

722. Иванов П. А. Исторические судьбы Волынской земли с древнейших времен до конца XIV в. — Одесса, 1895. — 449 с.

723. Иванов С. А. Византийско-болгарские отношения в 966-969 гг // ВВ. — Т.42. — 1981. — С.88-100

724. Иванов С. А. Полемическая направленность «Истории» Льва Диякона // ВВ — 43. — 1982. — С.74-80

725. Иконников В.С. Максим Грек и его время. Ист. исслед. — К., 1915. — 640 с.

726. Иловайский Д. История Рязанского княжества. — М., 1858. — 569 с.

727. Иловайский Д.И. Вероятное происхождение Ольги // Иловайский Д.И. Истор. соч. — Т.2. — М., - 1886. — С. 32-51.

728. Иловайский Д. История России. T. 1. — М., 1906. — 436 с.

729. Ильин A.A. Топография кладов древних русских монет X-XI вв. и монет удельного периода // Труды нумизматической комиссии. — Т.5. — Л., - 1924. — С.55-78

730. Ильин A.A. Классификация русских удельных монет. Вып. 1. — Л., 1940. — 231 с.

731. Ильин M. А. Тверская литература XV в. как исторический источник // Труды Ист. — арх. ин-та. — Т.3. — М., - 1947. — С. 22-30.

732. Ильин Н.И. Летописная статья 6523 года и ее источник. Опыт анализа. М., 1957. — 230 с.

733. Ильинский А.Г, К вопросу о происхождении названия Белая Русь // Slavia. — Praha, - 1927. — Zes.2/3. — S.388-393

734. Інкін В.Ф. Чи є історична основа в фальсифікатах грамот князя Льва Даниловича? // Вісник Львівського університету. — 1988. — Вип.24. — С.60-68

735. Иоаннисян О. Центрические постройки в галицком зодчестве XII в. // Краткие Сообщения Ин-та Археологии АН СССР. — Вып. 172. -1981. — С. 39-46

736. Исаевич Я. Д. Гродские и земские акты — важнейший источник по аграрной истории Речи Посполитой XVI-XVIII вв. // Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы. — 1961. — Рига. — 1963. — С. 189-197

737. Ісаєвич Я. Д. До питання про розселення східнослов'янських племен у X ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. — 1964. — N 6. — C.84-87

738. Ісаєвич Я. Д. Історична географія Угорщини та суміжних країв XI-XIV ст. // Архіви України. — 1967. — N 2. — С.71-74

739. Ісаєвич Я. Д. Дослідження джерел про Польщу та її взаємини з сусідніми народами в X-XIII ст. // Архіви Архіви. — 1967. - N 2. — С. 77-78

740. Ісаєвич Я. Д. Джерела про західні межі української етнічної території в період феодалізму // УІЖ — 1968. — N 12. — С. 78-84

741. Ісаєвич Я. Д. Загарбання земель Галицько-Волинського князівства іноземними державами // Торжество історичної справедливості. — Львів. — 1968. — С. 81-91

742. Исаевич Я. Д. О происхождении названий Нервен, Червенские города, Червонная Русь // Доклады и сообщения Львовского отдела Географического общества УССР за 1966 год. — Львов. — 1969. — С. 135-138

743. Ісаєвич Я. Д. До питання про західний кордон Київської Русі // Історичні джерела та їх використання. — Вип.6. — К., - 1971. — С.83-100

744. Ісаєвич Я. Д. Територія і населення «Червенських градів» (X-XIII ст.) // Український історико-географічний збірник. — Вип.1, — К., — 1971. — С. 71-83

745. Исаевич Я. Д. «Грады Червенские» и Перемышльская земля в политических взаимоотношениях между восточными славянами (конец IX — начало XI в.) // Исследования по истории славян и балканских народов. Эпоха средневековья. Киевская Русь и ее славянские соседи. — М., — 1972. — С. 107-124.

746. Исаевич Я. Д. Культура Галицко-Волынской Руси // ВИ - 1973. — N1. — С. 92-107

747. Исаевич Я. Д. Висляне и лендзяне в IX-X вв. // Формирование раннефеодальных славянских народностей. — М., - 1981. — С.156-170

748. Исаевич Я. Д. Древнепольская народность и ее этническое самосознание // Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего средневековья. — М., - 1982. — С.144-166

749. Исаевич Я. Д. «Королевство Галиции и Володимирии» и «Королевства Руси» // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед. — 1985 г. — М., - 1987. — С.62-63

750. Ісаєвич Я. Д. Україна і Литва: сторінки взаємин // Жовтень. — 1987. — N 8. — С. 123-127

751. Исаевич Я. Д. Галицко-Волынское княжество в конце XIII — начале XIV в. // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед. — 1987 г. — М., - 1989. — С.71-77

752. Исаевич Я. Д. Этническое самосознание польской народности в XII-XIV вв. // Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху зрелого феодализма. — М., - 1989. — С. 256-280

753. Ісаєвич Я. Д. Червенські гради // Волинь. — N 1. — 1991. — С. 15-20

754. Ісаєвич Я. Д. Дві династії // Войтович Л. Генеалогія династій Рюриковичів і Гедиміновичів. — К., 1992. — С.3

755. Ісаєвич Я. Княжа доба (1. Українські землі в XI-XII ст.; 2. Князівства на території України у XII ст. і їх політика) II Щит народа. — Львів. — 1992, 2.06, 4.06, 6.06

756. Ісаєвич Я. Д. Українська культура в середньовіччі і на світанку нової доби // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — Вип. 1. — К., - 1992. — С. 31-48

757. Ісаєвич Я. Галицько-Волинська держава // Історія України: нове бачення. — Т. 1. — К., — 1995. — С. 95-112

758. Ісаєвич Я. Українські землі у XII-XIV ст. // Історія України / Керівник авт. колективу Ю. Зайцев. — Львів. — 1996. — С.71-84

759. Ісаєвич Я. Галицько-Волинська держава. — Львів, 1999. — 38 с.

760. Исследования «Слова о полку Игореве» / Отв. ред. Д. С. Лихачев. — Л., 1986. — 295 с.

761. История артиллерии от ее происхождения до 1822 год, соч. Деккером. / Пер. с нем. С. Маркевич. Т. 1. — СПб., 1833. — 598 с.

762. История СССР. т. 1, - М., 1966, - 810 с.

763. Истрин В. M. Один только перевод Псевдокаллисфена, а древнеболгарская энциклопедия X в. — мнимая // ВВ - Т.10. — Вып.1. — 1903. — С. 1-30

764. Истрин В. М. Хроника Георгия Арматола в древнем славянорусском переводе. Т. 2. — Петроград, 1922. — 450 с.

765. Истрин В. М. Договоры русских с греками X в. // Известия ОРЯС. — Т. 29. — Л., — 1924. — С. 386-387

766. Истрин В. М. Замечания о начале русского летописания. По поводу исследований А. А. Шахматова. — Л., 1924. — 256 с.



продовження...





Попередня     Головна     Література (К-С) (767-1462)     Література (Т-Z) (1463-2136)     Наступна    


Етимологія та історія української мови ua_etymology:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.