Опитування про фонему Е на сайті Ізборник  


[Енциклопедія українознавства. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949. — Т. 3. — С. 1195-1200.]

Попередня     Головна     Наступна





Післяслово



В червні 1949 року, випускаючи перший зошит »Енциклопедії Українознавства«, Головна Редакція розраховувала, що перша частина цієї праці буде завершена десь в кінці 1950 року. Однак реалізація наміченого тоді пляну виявилася складнішою, ніж можна було передбачити.

В свій час у »Передньому слові« схарактеризовано труднощі, що їх доводилося переборювати в роботі над »Енциклопедією Українознавства«. В нелегких обставинах еміґрації, без змоги користатися з матеріялів, бібліотек і архівів не тільки України, а й усіх слов’янських країн перевірка кожного факта, встановлення кожної дати вимагали нерідко непропорційних зусиль затрати часу.

Особливо тяжко було, коли йшлося про характеристику найновішого, повоєнного стану на Україні. В Зах. Европу приходять з України тільки дуже скупі й не раз зфальшовані відомості. Загально відомо, що вже ряд років не публікуються статистичні дані ні щодо населення, ні щодо народного господарства України, а дані про культурний розвиток аж надто однобічні й викривлені.

Окремі труднощі постали з географічного розміщення укр. еміґрації. Тимчасове скупчення в Німеччині багатьох видатних українських науковців при початку праці над ЕУ не потривало довго. Дедалі більше розпорошення учених укр. еміґрації по світі супроводилося тим, що частина їх була примушена взятися до фізичної праці. Зв’язок із авторами й рецензентами раз-у-раз ускладнювався. Розсіяні по всьому світі, в багатьох випадках позбавлені можливости мати під рукою джерела, вони часто не могли виконувати наших прохань із потрібною для видання швидкістю. А тим часом праця Головної Редакції, розширюючись, охоплювала нові, часом не висвітлені раніше ділянки й проблеми, для яких іноді не легко було знайти фахівців-авторів.

За ці три роки »Енциклопедія Українознавства« зазнала великих втрат. Помер член Редакційної Колеґії проф. інж. Р. Димінський, не стало серед редакторів відділів проф. д-ра В. Петрова і ген. В. Петрова, не стало серед авторів проф. д-ра Д. Дорошенка, проф. інж. Ю. Павликовського, проф. д-ра Є. Храпливого. Ці тяжкі втрати не могли не гальмувати роботи над »Енциклопедією«.

Починаючи працю, Головна Редакція знала, що перед нею постануть великі фінансові і не менші технічні перешкоди: досить згадати хоча б виняткове економічне положення післявоєнної Німеччини, а також трудність роботи в чужій друкарні, з чужими складачами, за сотні кілометрів від Головної Редакції. Але в перебігу праці ці труднощі показалися ще більшими, ніж передбачувано.

Окремі обставини змусили Головну Редакцію збільшити об’єм видання. В процесі розгортання роботи Головна Редакція побачила, що, не зважаючи на всі перед цим згадані неґативні моменти, українознавство на еміґрації так розбудоване і посідає такі цінні матеріяли, що заплянований об’єм видання не спроможний охопити навіть найконечнішого з них. Так замість 1 тома (800 стор.) створена була I частина »Енциклопедії Українознавства«, що складається з трьох (1 200 сторінок). Наші передплатники із співчуттям поставилися до справи. Та це, бувши позитивним явищем, несло в собі і нові труднощі. Щоб із ними упоратися, Головній Редакції довелося відмовитися від спершу заплянованих індексів, обмежившись на докладно поданому показнику змісту. Крім того, деякі розділи (напр., про українців за межами України, про місцеве господарство, про техніку в індустрії та сільському господарстві), окремі питання (напр., нумізматика, геральдика, філателія тощої довелося перенести до готованої до друку II, гаслової, частини »Енциклопедії Українознавства«.

Редакція може бути тільки вдячна за всяку об’єктивну критику випущеної в світ першої частини; не слід тільки забувати про те, що І частина ЕУ, як сказано в нашій передмові, дає »в формі підручника низку наукових статтей з усіх ділянок українознавства в найширшому значенні слова«, мавши завданням дати загальний образ явищ і процесів. Але вона свідомо відмовляється від багатьох менш істотних для цілости подробиць, що їх охоплюватиме II, гаслова, себто словникова, частина ЕУ, доповнюючи І частину деталями, відомостями про окремих давніх і сучасних церковних, політичних, наукових, літературних, мистецьких і т. д. діячів, /1196/ численними вужчими фактами, даними з різних ділянок українського життя взагалі й поодиноких земель зокрема.

»Енциклопедія Українознавства«, цілком природно, відбиває той стан, в якому перебуває нині вільна українська наука на еміґрації. Вимагаючи від неї, щоб вона давала образ сьогоднішнього знання про Україну, читачі пам’ятатимуть, що окремі нерівності, пропуски чи можливі неточності в ній є неминучим наслідком тих історичних обставин, від яких терпить праця українських учених, хоч би яка вона була віддана й саможертовна. Та попри всі недотягнення, що могли статися, завершення 1-ої частини ЕУ не можна не розцінювати як високо позитивний факт.

У попередні десятиліття кілька цікаво плянованих спроб видавати українську енциклопедію кінчилися невдачами, бо такі були умови еміґраційного життя. Не дивно, що початок нашої праці зустрів подекуди також скептичне ставлення — люди не вірили, що наш задум буде зреалізований. Однак, попри всі згадані і багато не згаданих труднощів, завдяки відданості науці, жертвам, наполегливості у праці наших учених — фахівців із різних ділянок знання про Україну, представників різних земель нашої Батьківщини — видання завершено і забезпечено об’єктивність і відповідний науковий рівень статтей, з яких складається образ сучасного українознавства.

Редакція вважає за свій приємний обов’язок висловити глибоку подяку

Членам Редакційної Колеґії і всім Редакторам Відділів, яким припало дуже нелегке завдання остаточно готувати до друку матеріяли і стежити за виданням »Енциклопедій,

всім Авторам, що їх участь в »Енциклопедії Українознавства« запевнила повноту освітлення життя нашої Батьківщини і високу вартість зібраного матеріялу.

Окремо відзначаємо з подякою невидиму назовні, але надзвичайно важливу роботу наших Рецензентів. Їх праця у готуванні до друку статтей оцінкою їх, зауваженнями, доповненнями становила цінну складову частину редаґування »Енциклопедії«. Зокрема заслуговують нашої щирої подяки проф. д-р В. Андрієвський, проф. д-р І. Базилевич, д-р С. Баран, дир. В. Блавацький, проф. Ю. Блохин, проф. І. Борщак, о. д-р Г. Великий, проф. д-р І. Витанович, доц. І. Вовчук, ред. С. Волинець, інж. Є. Врецьона, д-р К. Годованець, інж. Є. Ґловінський, о. д-р І. Гриньох, мґр Т. Данилів, ред. Ю. Дивнич, ред. М. Добрянський, дир. В. Дорошенко, інж. С. Євсевський, інж. А. Жуковський, ред. Р. Ільницький, д-р Д. Квітковський, д-р І. Кедрин-Рудницький, ред. К. Кононенко, мґр І. Коровицький, проф. д-р Г. Кох, ред. І. Кошелівець, ред. А. Курдидик, проф. д-р П. Курінний, д-р В. Ленцик, проф. А. Лівицький, ред. М. Лівицький, ред. І. Майстренко, проф. д-р Г. Махів, проф. д-р Ґ. Менде, інж. А. Мілянич, проф. д-р О. Оглоблин, д-р Р. Осінчук, д-р Т. Олесіюк, д-р К. Паньківський, інж. П. Панасюк, доц. д-р Є. Пеленський, проф. М. Полевський, о. І. Прашко, доц. д-р О. Пріцак, інж. С. Процюк, доц. д-р Л. Ребет, дир. А. Родик, п. М. Рудницька, арт. А. Рудницький, проф. д-р М. Стахів, доц. д-р П. Феденко, д-р О. Фундак, інж. Є. Чайковський, інж. Л. Шанковський, інж. О. Шиприкевич, д-р М. Шлемкевич, проф. О. Шульгин, інж. А. Химич, проф. д-р А. Яковлів.

Поруч із рецензентами на велику нашу подяку заслуговують ті, хто ласкаво дозволили користатися своїми архівами, збірками, бібліотеками, ілюстративним матеріялом. Це інж. Л. Бурачинська, мґр І. Костюк, ред. Б. Левицький, фотограф А. Михалюк, проф. д-р І. Мірчук, проф. К. Мощенко, п. І. Павликовська, інж. С. Пушкар, Союз Українок Америки, фотограф Л. Янушевич.

За виконання карт глибока подяка належить д-рові М. Кулицькому.

Щиру подяку висловлюємо за працю коло технічного оформлення книги п. В. Черхавському, що, не шкодуючи своїх зусиль і часу, готував десятки клішів і малюнків, пильнував верстання і друкування.

Поява »Енциклопедії Українознавства« була б цілком неможливою, коли б не патріотична жертовність українського громадянства на еміґрації. Підтримавши працю цілого колективу науковців-авторів і редакторів, фундатори окремих зошитів цим зробили для української культури велике діло. Подаємо тут окремий список фундаторів, складаючи їм щиру, глибоку подяку.

З великого подякою треба відзначити також тих, хто уфундували для 160 бібліотек різних країн I — III томи першої частини »Енциклопедії«, цим визначно /1197/ допомігши пропаґанді української науки в світі. Докладний список цих фундацій вміщено на внутрішніх сторінках обкладинок фундованих примірників.

Особливу подяку висловлюємо пластовому Видавництву »Молоде Життя«, що перебрало на себе нелегкий обов’язок видати »Енциклопедію Українознавства« и, не лякаючись фінансових труднощів, вело цю справу далі. Зокрема маємо велику приємність із теплою вдячністю згадати д-ра А. Фіґоля, що у важких обставинах працював з подиву гідною енерґією і витривалістю, щоб випустити в світ Книгу Знання і донести її до українського читача.

Наприкінці не можемо не згадати про наше постійне гаряче бажання, що підтримує на дусі всіх нас, хто працював і працює над »Енциклопедією Українознавства«: хай ця наша спільна праця в тяжких умовах еміґрації стане колись однією з цеглин у величній відбудові вільної науки на визволеній Україні.


Головна Редакція

проф. д-р Володимир Кубійович

проф. д-р Зенон Кузеля


Сарсель, травень 1952 року.












РЕДАКЦІЯ Й СПІВРОБІТНИКИ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ УКРАЇНОЗНАВСТВА


ГОЛОВНА РЕДАКЦІЯ: проф. д-р Кубійович Володимир і проф. д-р Кузеля Зенон


РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: проф. Глобенко Микола, проф. інж. Димінський Роман (†), проф. д-р Полонська-Василенко Наталія, проф. д-р Шерех Юрій, секретар Редакційної Колеґії: Янів Софія, карти і діяграми роботи д-ра Кулицького Миколи.


РЕДАКТОРИ ВІДДІЛІВ:

І. Загальна частина — проф. д-р Кузеля Зенон

II. Фізична географія і природа — проф. д-р Кубійович Володимир

III. Людність — проф. д-р Кубійович Володимир

IV. Етнографія — проф. д-р Петров Віктор

V. Мова — проф. д-р Рудницький Ярослав

VI. Археологія, Історія — проф. д-р Пастернак Ярослав, проф. д-р Крупницький Борис, проф. д-р Оглоблин Олександер, проф. д-р Кубійович Володимир

VII. Церква — проф. д-р Чубатий Микола

VIII. Право — проф. Окіншевич Лев

IX. Культура, загальна характеристика — проф. д-р Кульчицький Олександер

X. Література — проф. д-р Шерех Юрій

XI. Просторове мистецтво — проф. д-р Січинський Володимир

XII. Театр, музика, танок — доц. Гаєвський Валентин, доц. д-р Лисько Зенон, проф. д-р Шерех Юрій

XIII. Кіно, фото, радіо

XIV. Наука, освіта, виховання — проф. д-р Витанович Ілля, д-р Терлецький Маркіян, проф. д-р Шерех Юрій, доц. д-р Янів Володимир

XV. Видавництва і преса — проф. д-р Кузеля Зенон

XVI. Бібліотеки, архіви, музеї — проф. д-р Кузеля Зенон

XVII. Народне господарство — проф. д-р Васильїв Микола, проф. д-р Кубійович Володимир

XVIII. Суспільство — доц. д-р Янів Володимир

XIX. Народне здоров’я, Фізична культура — проф. д-р Плющ Василь

XX. Військо — ген. Шандрук Павло, доц. д-р Горбач Олекса


АВТОРИ: проф. д-р Андрусяк Микола, д-р Баран Степан, Безкровний Кузьма, проф. Біднов Василь, проф. д-р Білецький Леонид, проф. Блюхин Юрій, інж. Бурачинська Лідія, проф. д-р Васильїв Микола, проф. Ващенко Григорій, проф. д-р Витанович Ілля, д-р Витвицький Василь, д-р Витвицький Степан, доц. Гаєвський Валентин, д-р Галіп Тодот, проф. Гарас Микола, Герасимович Іван, проф. Глобенко Микола, доц. д-р Горбач Олекса, мист. Гординський Святослав, мист. Горняткевич Дам’ян, проф. Гришко Василь, проф. інж. Димінський Роман (†), проф. д-р Дольницький Мирон, Дорошенко Володимир, проф. д-р Дорошенко Дмитро (†), проф. Дубровський Василь, сот. Думін Осип, д-р Єндик Ростислав, д-р Жарський Едвард, Животко Аркадій, проф. д-р Зілинський Іван (†), Зленко Петро, проф. інж. Іванис Василь, проф. інж. Іваницький Борис, Івченко Людмила, д-р Ісаїв Петро, проф. д-р Кисілевський Кость, сот. Козак Володимир, проф. д-р Козловська Валерія, акад. Колесса Філярет (†), Кононенко Костянтин, проф. д-р Кордуба Мирон (†), прот. Коржан Михайло, мґр Коровицький Іван, Костецький Ігор, Кошелівець Іван, проф. д-р Крип’якевич Іван, інж. Крохмалюк Роман, проф. д-р Крупницький Борис, проф. д-р Кубійович Володимир, проф. д-р Кузеля Зенон, д-р Кулицький Микола, проф. д-р Кульчицький Олександер, проф. д-р Лев Василь, Левицький Василь, доц. д-р Лисько Зенон, доц. д-р Лужницький Григор, д-р Маркусь Василь, проф. д-р Махів Григорій, проф. д-р Міллер Микола, проф. д-р Мірчук Іван, проф. Міщенко Микола, Мудрий Василь, Ненадкевич Лідія, проф. Нижанковський Нестор (†), проф. Одарченко Петро, проф. д-р Огієнко Іван, проф. д-р Оглоблин Олександер, проф. Окіншевич Лев, Оленський Євген, Островський Володимир, проф. д-р Падох Ярослав, проф. д-р Пастернак Ярослав, Пастернакова Марія, доц. д-р Пеленський Євген, д-р Перейма Євген, проф. д-р Петров Віктор, ген. Петров Всеволод (†), інж. Піснячевський Дмитро, мист. Повстенко Олекса, проф. д-р Полонська-Василенко Наталія, проф. д-р Полянський Юрій, Порський Володимир, доц. д-р Пріцак Омелян, інж. Процюк Степан, проф. д-р Раковський Іван (†), проф. Ревуцький Валеріян, Річицький Валеріян, проф. д-р Розгін Іван, проф. д-р Рудницький Ярослав, мист. Савицький Роман, доц. Селеген Галина, д-р Сидорук Іван, проф. д-р Сімович Василь (†), Сірий Юрій, проф. д-р Січинський Володимир, проф. д-р Смаль-Стоцький Роман, проф. д-р Смаль-Стоцький Степан (†), проф. д-р Сосновий Тиміш, проф. д-р Старосольський Юрій, проф. д-р Стахів Матвій, полк. Стечишин Микола, д-р Терлецький Маркіян, Терлецький Омелян, д-р Тесля Іван, доц. д-р Феденко Панас, доц. д-р Фединський Юрій, д-р Федів Ігор, проф. Чапленко Василь, Чернецький Антін, проф. д-р Чижевський Дмитро, доц. д-р Чикаленко Лев, доц. д-р Цюцюра Богдан, ген. Шандрук Павло, інж. Шанковський Лев, проф. д-р Шерех Юрій, проф. Штефан Августин, проф. Шульгин Олександер, доц. Юрченко Олександер, проф. д-р Яковлів Андрій, доц. д-р Янів Володимир.










Фундатори:


»САМОПОМІЧ« виробничо — торговельна кооперативе з відповідальністю паями в таборі »Орлик« Штруб-Берхтесґаден . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 000 ДМ

»КОС« виробничо-торгрвельна кооператива з відповідальністю уділами, Мюнхен-Фрайман (Варнер-Каз.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 500

Їх Ексцеленція Преосвященний Ніль Саварин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 200 дол.

Впр. Отці Василіяни через Впр. о. Протоігумена Теодосія Добка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 200 „

Кооператива »ЄДНІСТЬ« — Ерлянґен . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 500 ДМ

Кооператива »ЄДНІСТЬ« — Реґенсбурґ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 500 „

Леґіон Українських Комбатантів — Міттенвальд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 250 „

інж. Іван Романюк — Мюнхен . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 200 „

мґр Іван Стебельський . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 200 „

Кооператива »БУДУЧНІСТЬ« — Пфорцгайм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 200 „

Кооператива »ЗГОДА« — Ельванґен . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 200 „

Кооператива »САМОПОМІЧ« — Ашаффенбурґ 200 „

Кооператива »САМОПОМІЧ« — Ляйпгайм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 200 „

о. Богдан Ганушевський . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 дол.

о. д-р Василь Лаба . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 „

о. Евтимій Мельничук . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 „

о. д-р Михайло Сопуляк . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 „

о. Володимир Тарнавський . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 „

о. Андрій Хорунжий . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 „

о. Іван Черкавський . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 „

о. д-р Іван Чинченко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 „

о. Василь Чопей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 „

Ераст Дзюбинський . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100 ДМ

Іван Іскало і Василь Кравець . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100 „

Кооператива »ЄДНІСТЬ« — Міттенвальд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100 „

Кооператива »ЄДНІСТЬ« — Пфорцгайм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100 „

Крамниця »ПЛАСТ« — Міттенвальд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100 „

Кооператива »САМОПОМІЧ« — Міттенвальд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100 „

о. Михайло Ґураль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 дол.

о. Євген Дмитрук . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 „

о. Микола Дядьо . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 „

о. Володимир Жолкевич . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 „

о. Петро Іванець . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 „

о. Юрій Ковальський . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 „

о. Ярослав Федуник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 „

о. Дмитро Базюк . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 „

о. Костянтин Станґрет . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 „

о. Степан Хабурський . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 „

о. Маркіян Білик . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 „

о. Микола Будз . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 „

о. Дмитро Гнат . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 „

о. д-р Павло Градюк . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 „

о. Дмитро Ґрещук . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 „

о. Андрій Ліщинський . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 „

о. Богдан Лозинський . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 „

о. Іван Малащук . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 „

о. Йосип Малицький . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 „

о. Василь Мартиник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 „

о. Михайло Оленчук . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 „

о. Василь Оруський . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 „

о. Петро Петришин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 „

о. Теодор Прийма . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 „

о. Любомир Сивенький . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 „

о. Володимир Слабий . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 „

о. Роман Стародуб . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 „

о. Степан Чеховський . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 „

о. Михайло Шевчук . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 „










Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.