Уклінно просимо заповнити Опитування про фонему Е  


[Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1955. — Т. 1. — С. 5-10.]

Попередня     Головна     Наступна





Переднє слово



Випущена в світ 1952 року, завдяки зусиллям численних співробітників і підтримці українського громадянства, перша частина «Енциклопедії Українознавства» знайшла своє місце не лише в бібліотеках наших читачів, а й на полицях багатьох найвидатніших книгосховищ вільного світу.

Відразу по виході першої частини почалася праця над другою частиною «Енциклопедії Українознавства». В передмові Головна Редакція писала, що тоді як перша частина подає в формі своєрідного підручника низку наукових статтей з різних ділянок українознавства, — друга частина має дати в абетковому порядку пояснення до «гасел», що стосуються до України. Тепер цей намір реалізовано.

Друга частина «ЕУ» в формі енциклопедичного словника доповнюватиме й поглиблюватиме відомості, подані в першій частині. Тисячі заміток і численні статті присвячені в ній українським діячам в історії, в церковному, громадському, науковому, літературному, мистецькому житті, нашим містам і більшим селам, промисловим і навчальним закладам, театрам, пресовим органам і т. д.

Тоді як перша частина обіймає географію, історію, культуру і народне господарство в цілому, друга частина подаватиме відомості з цих ділянок об’єднаними за територіяльними одиницями, всебічно характеризуючи краї, з яких складається Україна. В другій, словниковій, частині читач знаходить інформації, що їх Редакція через брак місця не могла подати в першій, напр., статті про українську еміґрацію в різних країнах, про розвиток окремих природничих наук на Україні тощо.

Поза тим вона подає інформації про чужі країни, народи, міста і окремих діячів у їх відношенні до України, відзначаючи не тільки наших прихильників, але також і ворогів чи осіб, що своєю діяльністю були так або інакше зв’язані з Україною. Адже «Енциклопедія Українознавства» має дати насамперед об’єктивний інформаційний матеріял і для українців у вільному світі, і для чужинців, які хочуть пізнати Україну, але не мають для цього безсторонніх джерел.

Читачі, що мають першу частину «Енциклопедії Українознавства», знайдуть тут її доповнення і конче потрібне продовження. Тому в дуже багатьох місцях ми даємо безпосередні посилання на першу частину. Але маючи на оці численних читачів, що першої частини не придбали, Редакція старалася надати цій словниковій частиш закінченого вигляду. Тож, не повторюючи, зрозуміла річ, оглядів з першої частини, ми заміняємо їх або короткими статтями, або, в ряді випадків, великими хронологічними таблицями з відповідним коментарем, які дають чіткий перегляд явища.

Обмежені місцем, ми брали до уваги ту важливу обставину, що природничі, медичні, технічні науки на Україні розвиваються в незрівняно кращих умовах, ніж гуманітарні. Тому їм у нас приділено менше місця. Натомість відомості з історії, історії церкви, різних ділянок культури, української еміґрації, господарства та ін. або цілком не можуть з’являтися, або з’являються в тенденційно спотвореному вигляді. Отже, таким гаслам приділено місця більше. Нашою метою є подавати правдиві відомості, зокрема рятувати від забуття імена тих діячів давнього і недавнього минулого України, яких нині в УССР свідомо намагаються цензурними заборонами пустити в непам’ять.

Ця, словникова, частина «Енциклопедії Українознавства» містить на 1 600 сторінках бл. 20 000 «гасел», себто різного об’єму заміток і статтей. Приблизно половину місця займатимуть статті розміром від 1 до 6 сторінок. З конечности ми змушені подавати наші матеріяли якнайстисліше, послідовно користуючися скороченнями, по змозі найприступнішими для українських і чужинецьких читачів (див. список скорочень). З цих же міркувань ми подаємо лише найголовніші бібліографічні відомості, і то тільки при статтях та більших замітках.

В літературному оформленні другої частини «Енциклопедії Українознавства», ідемо за першою, беручи в основу правонис 1928 p., затверджений Всеукраїнською Академією Наук і Науковим Товариством ім. Шевченка, і термінологію, опрацьовану Всеукраїнською Академією Наук. Так само, як і в першій частині, в бібліографічних вказівках назви книг різними мовами подаємо за сучасним правописом.

Ілюстративний матеріял — малюнки, таблиці, діяграми й карти — є конечним доповненням до тексту. Зокрема це стосується до основної кольорової карти України (1 : 2 000 000) з багатим топографічним змістом, яка додасться при останньому томі. Подані при окремих географічних замітках римські й арабські цифри допомагають визначити місце оселі, озера і т. д. на відповідному полі між паралелями й меридіянами на цій карті.

Редакція цілком свідома того, що і ця, друга, частина «Енциклопедії Українознавства» далека від досконалости. Обставини її створення, коли українські вчені розкидані по всьому світі, далеко важчі, ніж були вони при виданні першої частини, коли більшість науковців — недавніх еміґрантів — тимчасово була скупчена в Баварії.

І хоч маємо близько 200 співробітників — авторів і редакторів і понад 200 інформаторів, хоч деяку користь дали нам звертання в пресі, для багатьох окремих проблем не легко було знайти фахівців, що визнали б за можливе активно допомогти цьому риданню. Поза тим є ряд майже непереборних труднощів, коли не можна встановити долю осіб, репресованих в СССР або зниклих під час війни, чи тоді, коли йдеться про найновіші фактичні дані (зокрема числа населення і цифри, зв’язані з народним господарством), які заборонено публікувати в СССР. Тут ні систематичне використання найновіших совєтських джерел, ні неодноразове часом рецензування матеріялів кількома фахівцями не може розв язати проблеми. Тому будь-які речові доповнення й зауваження мають для нашої праці особливо велике значення. Редакція просить Шановних Читачів надсилати такі поправки й доповнення, щоб використати їх своєчасно і подати в останньому томі.

Поява другої частини «Енциклопедії Українознавства» стала можливою завдяки пожертвам фундаторів, повний список яких буде вмішений в кінці останнього тома цього видання.

Попри всі труднощі, які доводиться зустрічати в цій роботі, ми певні, що словникова частина виконає своє завдання, як виконала його двадцять років тому «Українська Загальна Енциклопедія», давши — зокрема, нам — багато цінного матеріялу.

Маємо надію, що і наша праця прислужиться колись при новому, в кращих обставинах здійсненому, виданні української енциклопедії.

Сподіваємося, що словникова частина «Енциклопедії Українознавства», навколо якої зосереджені нині зусилля багатьох наших цінних співробітників, буде корисною і для самої нашої еміґрації, і для інформації чужинців, зокрема славістів, і, нарешті, як джерело правдивих відомостей на Батьківщині, коли там постануть умови, сприятливі для розвитку справді української науки.



Головна Редакція

Сарсель, серпень 1955 р.











Список скорочень



австр. — австрійський

австрал. — австралійський

аз. — азійський

акад. — академік, академічний

амер. — американський

англ. — англійський

АН СССР — Академія Наук Союзу Совєтських Соціялістичних Республік

АН УРСР — Академія Наук Української Радянської Соціялістичної Республіки

араб. — арабський

арґ. — арґентінський

афр. африканський

б. — біля

бельг. — бельгійський

білор. — білоруський

біол. — біологічний

бл. — близько

болг. — болгарський

больш. — большевицький

ботан. — ботанічний

браз. — бразільський

бріт. — брітанський

будів. — будівельний

бук. — буковинський

В. — великий

в. — вік

важ. — важкий

вв. — віки

в-во — видавництво

ветер. — ветеринарний

вид. — видання, видавничий

візант. — візантійський

військ. — військовий

ВКП(б) — Всесоюзна Комуністична Партія КПСС (большевиків) = Комуністична Партія Совєтського Союзу

внутр. — внутрішній

ВР УРСР — Верховна Рада Української Радянської Соціялістичної Республіки

всеукр. — всеукраїнський

ВУАН — Всеукраїнська Академія Наук

ВУЦВК — Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет

г — грам

га — гектар

ГА — Галицька Армія

газ. — газета

гал. — галицький

ген. — генерал, генеральний

геогр. — географічний

геол. — геологічний

год. — година

гол. — голова, головний

голл. — голляндський

гор. — горішній

госп. — господарський

госп-во — господарство

грец. — грецький

гр.-кат. — греко-католицький

гром. — громадський

губ. — губернія, губерніяльний

дал. — далекий

д. чл. — дійсний член

дем. — демократичний

держ. — державний

див. — дивись

дир. — директор

дм — дециметр

довж. — довжина

до Хр. — до народження Христа

дол. — долішній

д-Р — доктор

доц. — доцент

евр. — европейський

екон. — економічний

есп. — еспанський

етногр. — етнографічний

єп. — єпископ

ж. журн. — журнал

жид. — жидівський

жін. — жіночий

зав. — завод, заводський

заг. — загальний

закарп. — закарпатський

зал. — залізниця, залізничий

запор. — запорозький

зах. — західній, захід

зб. — збірник, збірка

звич. — звичайний

ЗДА — З’єднані Держави Америки

зем. — земельний

зовн. — зовнішній

зоол. — зоологічний

ЗОУНР — Західня Область Української Народної Республіки

ЗУНР — Західньо-Українська Народна Республіка

ім. — імени

ін. — інший

інж. — інженер

ін-т — інститут

іст. — історія, історичний

італ. — італійський

і т. д. — і так далі

і т. ін. — і таке інше

і т. п. — і тому подібне

кан — канадський

карб. — карбованець

кард. — кардинал

карп. — карпатський

кат. — католицький

кг — кілограм

КЕ ОУН — Крайова Екзекутива Організації Українських Націоналістів

київ. — київський

кін. — кінець

км — кілометр

кн. — князь, княгиня; книга

коз. — козацький

кол. — колишній

ком. — комуніст, комуністичний

кооп. — кооперативний

коп. — копійка

КП(б)У — Комуністична Партія (большевиків) України

крим. — кримський

крит. — критичний

культ. — культурний

кур. — курортний

л — літр

лит. — литовський

лік. — лікувальний

ліс. — лісовий

літ. — літературний

м — метр

м. — місто; море; морський

м² — квадратовий метр

мал. — малюнок

матем. — математичний

мг — міліграм

мед. — медичний

метал. — металюрґійний

меш. — мешканець

мист. — мистецький

митр. — митрополит

м. ін. — між іншим

мін. — міністер

мін. — мінута

мін-во — міністерство

м-ко — містечко

місц. — місцевий, місцевість

міськ. — міський

мм — міліметр

молд. — молдавський

моск. — московський

м-р — маґістер

муз. — музичний

н.-д. — науково-дослідний

напр. — наприклад

нар. — народний; народжений

наук. — науковий

нац. — національний

невідм. — невідмінний

нім. — німецький

норв. — норвезький

н. р. м. — над рівнем моря

н. ст. — нового стилю

НТШ — Наукове Товариство ім. Шевченка

о. — острів

обл. — область, обласний

оз. — озеро

оп. — оповідання

орг. — організаційний

орг-ція — організація

осв. — освітній

ОУН — Організація Українських Націоналістів

офіц. — офіційний

пед. — педагогічний

перев. — переважно, переважний

пер. — перський

письм. — письменник

півд. — південний, південь

півд.-зах. — південнозахідній

півд.-сх. — південносхідній

півн. — північний, північ

півн.-зах. — північнозахідній

півн.-сх. — північносхідній

п. н. — під наголовком

пов. — поверхня; повіт, повітовий

пол. — половина

політ. — політичний

полк. — полковник

поль. — польський

пор. — порівняй

по Хр. — по Христі

пож. — пожежний

поч. — початок

правос. — православний

през. — президент, президія

пролет. — пролетарський

пром. — промисловий

пром-сть — промисловість

прот. — протестантський

проф. — професор, професійний

псевд. — псевдонім

псих. — психологічний

р. — ріка; рік

р. — Реомюр

р. ц. — районовий центр

рев. — революційний

ред. — редакція, редактор, редакційний

рел. — релігійний

респ. — республіка, республіканський

рим. — римський

римо-кат. — римо-католицький

рис. — рисунок

p. M. — редакційний матеріял

р-н — район

РНК УРСР — Рада Народних Комісарів Української Радянської Соціялістичної Республіки

роб. — робітничий

рос. — російський

росл. — рослинний

pp. — роки

РСФСР — Російська Совєтська Федеративна Соціялістична Республіка

рум. — румунський

РУП — Революційна Українська Партія

рух. — руханковий

с. — село

сан. — санітарний

св. — святий

свящ. — священик

с.-г. — сільсько-господарський

СГД — Союз Гетьманців-Державників

сек. — секунда

сел. — селянський

сер. — середина, середній

серб. — сербський

сіль. — сільський

січ. — січовий

сканд. — скандінавський

скор. — скорочено

слоб. — слобідський

слов. — слов’янський

см — сантиметр

с. м. т. — селище міського типу

сов. — совєтський

сотн. — сотник

соц. — соціяльний, соціялістичний

співр. — співробітник

спорт. — спортовий

СССР = СРСР — Союз Совєтських Соціялістичних Республік = Союз Радянських Соціялістичних Республік

ст. — стаття; станція; сторіччя

степ. — степовий

стор. — сторінка

ст. ст. — старого стилю

суд. — судовий

сучасн. — сучасний

сх. — східній, схід

т — тонна

т. — том

табл. — таблиця

тат. — татарський

твар. — тваринний

т-во — товариство

т. зв. — так званий

техн. — технічний

тис. — тисяча

торг. — торговельний

ТУП — Товариство Українських Поступовців

тур. — турецький

т. ч. — таким чином

УАН — Українська Академія Наук

УАПЦ — Українська Автокефальна Православна Церква

УВАН — Українська Вільна Академія Наук

УВО — Українська Військова Організація

УВУ — Український Вільний Університет

УГВР — Українська Головна Визвольна Рада

угор. — угорський

УКП — Українська Комуністична. Партія

укр. — український

УНДО — Українське Національно-демократичне Об’єднання

УНДС — Український Національно-Державний Союз

УНР — Українська “Народна Республіка

УНРада — Українська Національна Рада

ун-т — університет

УНТК — Українське Наукове Товариство в Києві

УПА — Українська Повстанська Армія

УПСР — Українська Партія Соціялістів-Революціонерів

УПСФ — Українська Партія Соціялістів-Федералістів

УРДП — Українська Революційно-демократична Партія

УРСР = УССР — Українська Радянська (Совєтська) Соціялістична Республіка

УСДРП — Українська Соціял-Демократична Робітнича Партія

УСРП — Українська Соціялістично-Радикальна Партія

УСС — Українські Січові Стрільці

УЦК — Український Центральний Комітет

фабр. — фабричний

фак. — факультет

фіз. — фізичний

філол. — філологічний

філос. — філософія, філософічний

франц. — французький

харч. — харчовий

хв. — хвилина

хем. — хемічний

хорв. — хорватський

христ. — християнський

Ц. — Цельсій

центр. — центральний

церк. — церковний

ЦК — Центральний Комітет

ц.-слов. — церковнослов’янський

ч. — число

чес. — чеський

чл. — член

чл.-кор. — член-кореспондент

швед. — шведський

шир. — широкий, широта

* — родився

† — помер

º — ступінь

 = — рівняється







Скорочення, прийняті в бібліографічних вказівках


В. — Варшава

К. — Київ

Кр. — Краків

Л. — Львів

М. — Москва

О. — Одеса

П. — Санкт-Петербурґ (до 1914), Петроград (1914 — 1924), Ленінград (від 1924)

Х. — Харків

Етн. Зб. — «Етнографічний Збірник»

ЗІФВ УАН — «Записки Історично-Філологічного Відділу Української Академії Наук»

ЗНТК — «Записки Українського Наукового Товариства в Києві»

ЗНТШ — «Записки Наукового Товариства ім. Шевченка»

КСт. — «Киевская Старина»

ЛНВ — «Літературно-Науковий Вісник»

МУЕ — «Матеріяли до української етнології»

Сб. ХИФО — «Сборник Харьковского Историко-Филологического Общества»

Укр. — «Україна»


Примітка: Читачі знайдуть посилання на першу частину «Енциклопедії Українознавства» з такими скороченнями: див. ЕУ I, стор. ..., або: див. ЕУ I, мал. ... чи табл.

Посилання в тексті статтей і заміток на інші гасла подані курсивом (слово див. подаємо лише зрідка, щоб заощадити місце); крім того, з технічних причин користуємося курсивом у замітках та статтях із мовознавства.

Статті, підписані літерами Р. М., становлять редакційний матеріял. Інші ініціяли будуть пояснені в списку співробітників у кінці книги.










Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.