[Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). Доповнення. — Париж, Нью-Йорк, 1995. — Т. 11. — С. 263-276.]

Попередня     Головна     Наступна





А


Абазин Андрій (? — 1703).

Абакелія Тамара (1905-53).

Абрагамовіч (Абрагамович) (Abrahamowicz) Давид (1839, Торговиця Пільна, Городенківський пов., Галичина — 1926, Львів).

Абрагамовська (Грецько) Стефанія († 1982).

Абрам Йосип (1875 — 1938).

Абрамович Віктор (1901 — 55).

Абрамович Дмитро (1873, Гулевичі, Волинь — 1955, Вільна).

Аванґард, організація... у Харкові 1925 — 29.

Авґуст II (1670 — 1733), перший поль. король саксонської династії (1697 — 1706 і 1709 — 1733).

Авдикович Орест (1876, Сороки, Тернопільщина — 1918, Перемишль).

Авдій (Овдій), вирізьбив... візерунки (1259).

Авенаріюс (Авенаріус) Михайло (* Царське Село б. Петербурґу — † Київ).

Аверин (Аверін) Всеволод (* Чепелі, Харківська губ. — † Харків).

Авраменко Василь (1895 — 1981, Нью-Йорк).

Австрія, стор. 17, л. ш., у 17 р. зг., м. б.: Гайнріхом Язомірґоттом у 1176 р.

Агол Ізраїль (1891, Бобруйськ — 1937).

Аграновський Д., м. б. Давид, співак-тенор, у 1923 — 24 виступав у Харківській Опері, 1925 — 44 соліст Свердловської Опери.

Адам Бременський (? — 1081).

Адельгейм Євген (1907, Київ — 1982).

Адріянова-Перетц Варвара (1888, Ніжен — 1972, Ленінград).

Азовський Микола (* Київ).

Айзеншток Ярема (1900, Єлисаветград — 1980, Ленінград).

Александров Володимир (1825, Бугаївка, Харківська губ. — 1894, Харків).

Александров Степан (1790-і pp., Цареборисів, Харківщина — 1846, Гракове, Харківщина), „Вовкулака“ (надрукована 1848).

Алексинський Григорій (1879, Хунзах, півн. Кавказ — 1967, Париж).

Алепський Павло (бл. 1627 — 1669).

Алешко Василь (1889, Суми — ?). Пропав під час сталінського терору.

Алиськевич Андрій (* Залуква, Станиславівський пов., Галичина — † Прага).

Алчевська Христина (1841, Борзна, Чернігівська губ. — 1920, Харків).

Алчевська Христя (1882, Харків — 1931, Харків), „Туга за сонцем“ (1907).

Відповідно мають бути змінені дати в підписах під світлинами Христі й Христини Алчевських.

Алчевський Григорій (1866, Харків — 1920, Москва), син Христини А.

Алчевський Іван (* Харків — † Баку; похований у Харкові).

Альма, довж. — 84 км.

Альошин Павло (1881, Київ — 1961, Київ).

Альт (Alth) Альойзій (* Чернівці — † Краків). Автор: „Rzecz o ropie a wosku ziemnym w Galicji“ (1870).

Альфонський Аркадій (* Вологда), син переяславського лікаря, студіював у Москві.

Амбодик, див. Максимович-Амбодик Нестор.

Амвросій Гудко (?, Холмщина — 1918).

Американська Руська Народна Рада, політ. орг-ція, м. б. Американська Народна Рада Угро-Русинів.

Ананьїн Степан (1875 — 1942).

Анастазієвський Микола (1891, Скала, Борщівський пов., Галичина — 1974, Міннеаполіс).

Анатоль (Анатолій) (* Волинь).

Ангелович Антін (* Гринів, Бібрський пов., Галичина — † Львів).

Андерс Владислав (1892, Блонь, Польща — 1970, Лондон).

Анджейовський (Andrzejowski) Антоній (* Варковичі, Рівенщина, Волинь — † Ставище, Київ. губ.).

Андієвська Емма (* Донецьке), поетка і прозаїк, маляр. Перша зб. „Поезії“ (1951), далі низка поетичних зб., зокрема „Каварня“ (1983), „Спокуси св. Антонія“ (1985), „Віґілії“ (1987), „Архітектурні ансамблі“ (1989) та ін. У прозі, крім on., романи: „Герострати“ (1970), „Роман про добру людину“ (1973), „Роман про людське призначення“ (1982). У малярстві А. працює від кін. 50-их pp. Численні виставки в ЗДА, Канаді, Европі, зокрема в Україні (Київ, Івано-Франківське, Львів). Чл. Спілки Письм. України з 1992.

Андрейко Дмитро (1864 — 88), „Віночок з нар. мелодій“.

Андрейко Дмитро (1869 — 1925), ред. шкільного ж. „Цвітка“.

Андрелла Росвигівський Михайло, м. б.: Андрелла (псевд. Оросвигівський) Михайло (1637, Росвигове, Закарпаття — 1710, Іза, Закарпаття).

Андрієвський Борис (1898, Безсали, Полтавська губ. — 1962, Клівленд, Огайо).

Андрієвський Віктор (1885, Полтава — 1967, Дорнштадт, Німеччина).

Андрієвський Дмитро (1892, Будки, Полтавська губ. — 1976, Дорнштадт, Німеччина; похований у Мюнхені).

Андрієвський Іван (* Чернігівщина — † Москва), піонер ветеринарної науки в Рос Імперії, вихованець Київ. Духовної Академії й Моск. Ун-ту, в якому був проф. ветеринарної медицини.

Андрієвський Митрофан (* Канів — † Катеринослав).

Андрієвський Олександер (* Бирине, Чернігівська губ.).

Андрієвський Олексій (* Канів — † Київ).

Андрієвський Опанас (* Уманщина — † Шпітталь-ан-дер-Драв, Австрія), проф. УВУ (1924 — 37).

Андрієнко-Нечитайло Михайло (1894, Одеса — 1982, Париж). Література: Marcadé J.-Ci. et V. Andreenko. Льозанна 1978.

Андрій Боголюбський (бл. 1111 — 1174).

Андрій II (1175 — 1235).

Андрій Юрійович (? — бл. 1323).

Андрій, видатний маляр (* Волинь), зберігся його підпис кирилицею з датою 1418.

Андріяшев Олександер (1863, Чернігів — 1939, Київ).

Андрохович Амвросій (* Лисець, Станиславівський пов., Галичина).

Андрузький Юрій (* Вечірки, Полтавська губ.).

Андрусишин Кость (1907, Вінніпеґ — 1983, Саскатун).

Андрусів Микола (*Одеса — † Прага).

Андрусів Петро (1906, Каменобрід, Львівщина — 1981, Рівергед, Нью-Йорк Стейт).

Андрусяк Микола (1902, Переволочна, Золочівський пов., Галичина — 1985, Бостон, Массачусетс, ЗДА).

Андрух Іван († Київ).

Андрухович Кость (* Галичина — † Галичина).

Андрушків Осип (1906, Городок Галичина — 1984).

Анищенко Калістрат (* Красне, Київ. губ. — † Харків).

Анна Ярославна (між 1024 і 1032, Київ — після 1075) підпис під світлиною, м. б.: статуя з Сенлісу.

Анненков Микола (* Петербурґ — † Петербурґ), склав „Ботанічний словник“ (1878).

Антокольський Павло (1896, Петербурґ — 1978, Москва).

Антоненко-Давидович (Давидов) Борис (5.8.1899, Ромен [Ромни], Полтавська губ. — 8.5.1984, Київ), драма „Лицарі абсурду“ (1924), пов. „Смерть“ (1928), зб. репортажів „Землею українською“ (1930). Рятуючись від терору, А.-Д. 1933 переїхав до Алма-Ати, але й там 2.1.1935 був заарештований і за обвинуваченням у приналежності до „контррев. націоналістичної орг-ції“ (УВО), був засуджений на 10 р. ув’язнення, після відбуття якого його відправили на довічне заслання до Красноярського краю. Після реабілітації й повернення до Києва 1956 серед ін. видав зб. нарисів „Збруч“ (1959), роман „За ширмою“ (1963), зб. cm. „Про що і як“ (1962), „В літературі й коло літератури „ (1964), „Здалека й зблизька“ (1969), мовознавчу працю „Як ми говоримо“ (1970). Але вже від поч. 1960-их pp. А.-Д. знову зайшов у гострий конфлікт з офіц. лінією в літературі, зокрема й з тієї причини, що був надхнеником шістдесятництва й дисидентства, за що зазнав нових переслідувань, а з поч. 1970-их pp. його перестали друкувати. Удруге, посмертно, А.-Д. реабілітований у кін. 1980-их pp., посмертно вийшла й його остання зб. „Сибірські новели“ (1989).

Антонич Богдан Ігор (5.10.1909, Новиця, Лемківщина — 6.7.1937, Львів).

Антоній Печерський (983 — 1073).

Антоній (? — 1391), митр. гал.

Антонов-Овсєєнко (Антонов-Овсієнко) Володимир (1883 — 1938). Автор „Записок о гражданской войне“ (4 тт., 1924 — 33).

Антонович Варвара (1840 — 1901, Київ).

Антонович Володимир (18.1.1834, Махнівка, Київ. губ. — 21.3.1908, Київ), „Археологическая карта Волынской губернии“ (1900).

Антонович (справжнє прізвище Будько) Данило (1889, Білопілля, Сумщина — 1975, Харків).

Антонович Дмитро (15.11.1877, Київ — 12.10.1945, Прага).

Антонович Катерина (1884, Харків — 1975, Вінніпеґ).

Антонович Мирослав (* Долина, Галичина), д. чл. НТШ (з 1984). Автор: „Die byzantinischen Elemente in den Antiphonen (graduate) der ukrainischen Kirche“ (1955) та „The Chants from Ukrainian Heirmologia“ (1974).

Антонович Михайло (1910, Фльоренція, Італія — ?). Схоплений 1945 в Берліні больш. аґентами, депортований до СССР; дальша доля невідома.

Антоновський Михайло (1759, Борзна, Чернігівська губ. — 1816, Петербурґ).

„Антропологія“, наук. зб. Кабінету Антропології та Етнології ім. Хв. Вовка (1927 — 30),... (ред. А. Носів і М. Рудинський).

Антропологія на Україні, п. ш., у 7 р. зг., м. б.: Кабінет Антропології та Етнології ім. Хв. Вовка.

АНУМ, т-во... закладене у Львові 1930 р.; „Мистецтво“ (1932 — 36).

Апостол Данило († Сорочинці, Миргородський полк).

Апостоли, полковник лубенський Петро († 1758).

Апостолят З’єдинения (Apostolaat der Vereniging).

Аппоньї (Apponyi) Альберт (*Відень — † Женева), мін. освіти (1906 — 10, 1917 — 18).

Арабажин Костянтин († Рига).

Арборе (Арборе-Раллі) Замфір (1848, Чернівці — 1933, Букарешт). Переклав вірші Т. Шевченка, серед яких „Заповіт“.

Арґо, стор. 58, л. ш., у 1 p., з.: -дў, м. б.: -дý.

Ардан Іван (* Трускавець, Дрогобицький пов.), 1919 — 21 радник місій УНР і ЗУНР у Вашінґтоні.

„Арка“, місячник, виходив у Мюнхені з липня 1947 до лютого 1948.

Аркас Захар (* Літохорон, Греція — † Миколаїв).

Аркас Микола (1853, Миколаїв — 1909, Миколаїв). Закінчив Одеський Ун-т 1875; служив у Морському відомстві в Миколаєві 1875 — 98.

Аркас Микола (1898 — 1980).

АРКУ, заснована 1927 у Харкові

Армашевський Петро (* Новозибків, Чернігівська губ.).

Арсенич Ярослав (* Березів, Галичина — † Давфін, Манітоба).

Арсеній Грек (1549 — 1626).

Артем (* Глєбово, Курщина).

Артимович Агенор (* Великий Кучурів, Буковина — † Прага).

Архипенко Євген (1884, Кагарлик, Київ. губ. — 1959, Дорнштадт, Німеччина).

Архипенко Олександер (30.5.1887 — 25.2.1964, Нью-Йорк).

Архів Української Еміґрації у Франції. Після 1959 долучений до фондів Бібліотеки Школи Сх. Мов.

Архімович Олександер (1892, Новозибків, Чернігівська губ. — 1984, Розендейл, Нью-Йорк Стейт, ЗДА).

Асєєв Микола (1889, Льґов, Курщина — 1963, Москва).

АСМ, Асоціяція Сучасної Музики (1924 — 32).

Астряб Олександер (1879, Лубні, Полтавська губ. — 1962, Київ).

Атаманюк (псевд. Яблуненко) Василь (1897, Яблунів, Станиславівський пов. — 1937). 31.1.1933 заарештований у Києві й засуджений на 5 р. ув’язнення, а 9.10.1937 „особлива трійка“ засудила А. на розстріл.

Афанасьєв Юрій (* Уфа).

Афанасьєв-Чужбинський Олександер (1816, Ісківці, Полтавська губ. — 1875, Петербурґ).

Афинс, м. б. Афипс (Афіпс).

Ахієзер Наум (1901, Чериков, Білорусь — 1980).

Ашкаренко Григорій (1856, Кременчук — 1922, Пісочин, Харківщина).

Аю-Даґ (Аюдаг, Ведмідь-гора). Висота — 577 м.







Б


Бабіївна Ганна (1898 — 1979, Харків), 1937 — 42 на засланні; згодом працювала в Театрі ім. Шевченка в Харкові.

Бабій Андрій, м. б. Адам (1898, Почапинці, Київ. губ. — 1937). Праці „Основні елементи муз. грамоти“ (1930), „Мистецтво хорового співу“ (1937).

Бабій Іван (1893, Добромірка, Збаразький пов., Галичина — 1934, Львів).

Бабій Іван (1896, б. Єлисаветграду — 1945?, Париж?).

Бабій Михайло (1899, Корничі, Рава-Руський пов., Галичина — 1976, Клівленд, Огайо).

Бабій Олесь (1897, Середнє, Калуський пов., Галичина — 1975, Чікаґо, ЗДА).

Багалій Дмитро (7.11.1857, Київ — 9.2.1932, Харків).

Багдановіч (Богданович) Максим (* Мєнськ — † Ялта).

Багмут Іван (1903, Бабайківка, Катеринославська губ. — 1975, Харків). Належав до Пролітфронту. У 1930-их pp. видав низку подорожніх нарисів: „Подорож до Небесних гір“ (1930), „Карелія“ (1933) та ін. 9.8. 1935 за обвинуваченням у „контррев. діяльності“ був засуджений на 6 р. ув’язнення, яке відбував у таборах Комі АССР. Після відбуття покарання був учасником другої світової війни, по закінченні якої працював у Харкові й видав кілька зб. on., повість „Щасливий день суворовця Криничного“ (1948), п’єси „Дорога мамочка“ (у співавторстві, 1952), „Степи цвітуть“ (1959) та ін.

Багринівська Параскева (1888 — 1968).

Багрицький Едуард (* Одеса — † Москва).

Багрій Олександер (1891, Летичів, Подільська губ. — 1949, Баку, Азербайджан).

Багряний Іван (2.20.1907, Куземин, Харківська губ. — 25.8.1963, Санкт Блазієн, Німеччина; похований у Новому Ульмі). Сов. преса гостро критикувала Б. як „буржуазного націоналіста „, а з кін. 1980-их pp. він дістав заг. визнання в Україні з широкою популяризацією його творчости.

Бадан (псевд. Яворенко) Олександер (1875, Львівщина — 1937). Засланий на Соловки, де помер 9.9.1937.

Бадені Казімір (* Сурохів, Польща — † Бузьк, Галичина), 1886 — 95 намісник Галичини.

Бажан Микола (9.20.1904, Кам’янець Подільський — 23.11.1983, Київ).

Бажанський Михайло (1910, Снятин, Галичина — 1994, Детройт, ЗДА). Автор біографічного словника „Вічно житимуть... Постаті від зарання історії, аж до найновіших часів“ (1984).

Бажанський Порфирій (* Белелуя, Снятинський пов., Галичина — † Львів).

Базилеввч Іван (1899, Сільце, Волинь — 1965).

Базилович Йоаникій (* Гливіштя, сх. Словаччина — † Мукачів), 1799 — 1805 видав двотомовий твір „Brevis notitia...“.

Байдебура Павло (1901, Нерубайка, Херсонська губ. — 1985, Донецьке). Іст. роман „Вогонь землі“ (1979), зб. on. для дітей.

Бакало Іван (1898, бл. Миргороду, Полтавська губ. — 1972, Нью-Йорк). З 1944 на еміґрації в Німеччині Дир. Ін-ту Студій СССР в Мюнхені 1954 — 61. З 1961 у ЗДА. Праці: „Modernization and Diversity in Soviet Education with Special Reference to Nationality Groups“ (1971), „Нац. політика Леніна“ (1974).

Балабан Борис (1905, Харків — 1959, Київ).

Балабан Гедеон (Григорій). Помер 10.2.1607 у Львові.

Балабан Діонісій († Корсунь).

Балавенський Федір (1864, Люботин — 1943, Ліянозово, Моск. обл.).

Балашевич Карпо (? — 1735).

Балей Степан (* Великі Бірки, Тернопільський пов., Галичина — † Варшава).

Балка, Б. поширені в лісостеп. і степовій смугах України.

Баллін Микола (* Петербурґ — † Харків).

Балтарович Володимир (1904, Золочів, Галичина — 1968, Прага), „Поружжя у двох мешканнях“.

Балудянський (у Росії Балугянский) Михайло (* Вишня Ольшава, сх. Словаччина — † Петербурґ).

Баляс Володимир (1906, Рогатин, Галичина — 1980, Сан-Дієго, Каліфорнія, ЗДА).

Бальцер (Balzer) Освальд Маріян (* Ходорів, Галичина — † Львів).

Бандера Степан (1.1.1909, Угринів Старий, Калуський пов., Галичина — 15.10.1959, Мюнхен). Загинув від руки больш. аґента Б. Сташинського.

Бантиш-Каменський Дмитро (* Москва — † Петербурґ).

Бантиш-Каменський Микола (* Ніжен — † Москва), „Дипломатическое собрание дел между российским и польским дворами... по 1700 год“ (5 тт., 1780-84).

Баптиста Іван (Баптіст Йоганн) (перша пол. 1600-их рр., Вільна — 1700), нім. архітект.

Барабаш Іван (? — 4.5.1648, Кам’яний Затін), осаул реєстрових козаків.

Барабашов В., м. б. Вячеслав (* 1901).

Барабашов Микола (1894, Харків — 1971, Харків).

Барагура Володимир (* Немирів, Галичина).

Баран Михайло (1884, Скала Подільська, Тернопільський пов., Галичина — 1937, Харків).

Баран Степан (25.1.1879, Крукеничі, Мостиський пов., Галичина — 4.6.1953, Мюнхен).

Баранецький Йосип (* Городненська губ. — † Київ).

Бараник Василь (1883, Кобиловолоки, Теребовельський пов., Галичина — 1941, Харків).

Баранович Олекса (1892, Старокостянтинів, Волинь — 1961).

Барановський Анатоль (* 1906, Київ).

Барановський Христофор (* Нечіпринці Бердичівський пов., Київщина — † Сан-Павльо, Бразілія), ред. кооп. газ. „Муравейник-Комашня“; з 1920 на еміґрації у Франції, згодом у Бразілії.

Барбар Аркадій (1879 — ?).

Барбареум (Barbareum), Франц I відкрив цісарський конвікт (1808 — 93).

Барбарич Андрій (* Остер, Чернігівська губ.).

Барбона (Барбон) Петро (Pietro di Barbone) (? — 1589 [за ін. даними 1588], Львів).

Барвінок Ганна (* Мотронівка, Борзенський пов., Чернігівська губ. — † там же).

„Барвінок“, виходить у Києві з 1945 укр. мовою, з 1950 укр. і рос. мовами.

Барвінська Теодосія (1899, Суми — 1966, Київ).

Барвінський Богдан (1880, Тернопіль — 1962?, Львів). Ін. праці: „Іст. причинки. Розвідки, замітки і матеріяли до історії України-Руси(I — II, 1908 — 09), „Слідами гетьмана Мазепи“ (ЗНТШ, 1920 — 26), „До побуту Орлика в Станиславові“ (1928).

Барвінський Василь (1888, Тернопіль — 1963, Львів), вчився спершу у Львівській консерваторії, а 1908 — 14 у Празі (композиція у В. Новака). 1915 — 39 викладач і дир. Муз. Ін-ту у Львові; 1939 — 41 і 1944 — 48 проф. Львівської консерваторії. 1948 р. засуджений большевиками на 10 р. ув’язнення.

Барвінський Віктор (1885, Чугуїв, Харківська губ. — 1940).

Барвінський Володимир (* Шляхтинці, Тернопільський пов., Галичина — † Львів).

Барвінський Олександер (8.6.1847, Шляхтинці, Тернопільський пов., Галичина — 25.12.1926, Львів).

Барвінський Олександер (1889 — 1957).

Барка Василь (псевд. Іван Вершина, Василь Очерет) (* Солониця, Полтавщина). Твори: роман „Жовтий князь(1963), роман у віршах „Свідок для сонця шестикрилих“ (1981).

Барнич Ярослав (1896, Балинці, Коломийський пов., Галичина — 1967, Клівленд, Огайо), „Пригоди в Черчі“.

Баронч (Barącz) Вінкентій Ферерт (Садок) (* Станиславів — † Підкамінь, Бродівський пов., Галичина).

Баронч (Barącz) Тадей (1849, Львів — 1905, Львів).

Барсов Микола (* бл. Орлова, Росія — † Варшава), рос. історик; „Очерки русской исторической географии“ (1873, 2 вид. 1885).

Бартошевський Іван (1852, Львів — 1920, Львів).

Басараб Ольга (1899, Підгороддя, Рогатинський пов., Галичина — 1924).

Батюк Антін (1894, Збараж, Галичина — 1978, Скрентон, Пенсільванія).

Батюк Порфирій (1884, Зіньків, Полтавська губ. — 1973, Київ).

Батюшков Помпей. „Подолия“ (1891), „Бессарабия“ (1892).

Бахметюк Олександер (* Косів — † Косів).

Бачванська говірка, у 25 р. зг., з.: ŕ, м. б. r і ŕ + T.

Бачинська Ольга (1875, Сучава, Буковина — 1951, Стрий).

Бачинська Теофілія (1837, Вільна — 1906, Самбір).

Бачинський Андрій (* Бенятина, Закарпаття — † Ужгород).

Бачинський Володимир (* Самбір — † Львів).

Бачинський Едмунд (1880, Калини, Закарпаття — 1947). Помер у в’язниці

Бачинський Євген (1885, Катеринослав — 1978, Бюль, Швайцарія).

Бачинський Лев (* Серафинці, Городенківський пов., Галичина — † Ґрімменштайн, Австрія).

Бачинський Леонид (1896, Катеринослав — 1989, Клівленд, Огайо, ЗДА).

Бачинський Микола (1887, Серафинці, Городенківський пов., Галичина — 1969, Фішер Бренч, Манітоба).

Бачинський Омелян (1833, Жукотин, Турківський пов., Галичина — 1907, Самбір).

Бачинський Юліян (* Львів), член Укр. Радикальної Партії, з якої вийшов і був засновником Укр. Соц.-Дем. Партії, спричинився до унезалежнення укр. роб. руху від поль. соціялістів; 1896 виступив із кн. „Ukraina Irredenta“; у 1929 переїхав до УССР. Автор кн. „Укр. імміґрація в З’єдинених Державах Америки“ (1914), „Поділ Галичини“ (1897), „Больш. революція і українці“ (1928).

Баш (справжнє прізвище Башмак) Яків (1908, Милове, Херсонська губ. — 1986, Київ), пов. „На берегах Славути“ (1940), п’єса „Дніпрові зорі“ (1953).

Башкирцева Марія (1860, Гавронці, Полтавська губ. — 1884, Париж).

Беґґе (Bagge) Джон Піктон (1877 — 1967).

Бедзик Дмитро (1898, Вільхівці, Сяніцький пов., Галичина — 1982, Київ). Трилогія „Украдені гори“ (1969 — 73), роман „Сполох“ (1983).

Безак Олександер (1800 — 68), з. 3 — 4 p., м. б.: 1865 призначений командуючим Київ. військ. округи і ген.-губернатором Півд.-Зах. Краю.

Безбородько Микола (1883 — 1937).

Безбородько Олександер (1747, Глухів, Чернігівщина — 1799, Петербурґ).

Безкоровайний Василь (1880, Тернопіль — 1966, Боффало, Нью-Йорк Стейт).

Безпалко Йосип (1881 — 1950). 1945 заарештований большевиками в Празі, помер у Казахстані

Безперчий Дмитро (* Борисовка, Курська губ. — † Харків).

Безручко Марко (1886, Великий Токмак, Таврійська губ. — 1944, Варшава), від квітня 1919 шеф штабу корпусу Січ. Стрільців; написав працю „Укр. Січові Стрільці в боротьбі за державність“ (1932).

Бек Марія (* Форд Сіті, Пенсільванія), ред. жури. „Жіночий Світ“ (1932 — 34).

Бекетов Микола (* Алфер’євка, Пензенська губ., Росія — † Петербурґ).

Бекетов Олексій (1862, Харків — 1941, Харків).

Беклемішев Володимир (* Катеринославщина — † Новоржев, Псковська губ.).

Беклемішев Г., м. б. Григорій (1881, Москва — 1935, Київ).

Белей Іван (* Войнилів, Станиславівський пов., Галичина — † Львів).

Белза Ігор (* Кєльце, Польща), з 1941 — у Москві

Беліцер (Беліцер) Володимир (1906, Рязань, Росія — 1988), з 1957 д. чл. АН УРСР, дир. Ін-ту Біохемії АН УРСР (1969 — 72).

Беліч Олександер (1876 — 1960).

Белл (Bell of Antermony) Джон (1691, Антермоні, Шотляндія — 1780, там же).

Бем М., м. б. Марія (1908, Зульц, Херсонська губ. — 1978, Київ), ліричне сопрано, солістка Одеського (1931 — 41) та Київ. (1942 — 66) держ. театрів опери і балету.

Бемко Володимир (1889 — 1965).

Бен Степан (Бендюженко) (1900, Лозоватка, Київ. губ. — 1937). За обвинуваченням у зв’язках з СВУ 1929 заарештований і засланий на 3 р. на Дал. Північ. Після заслання вчителював на Звенигородщині. 1.8.1937 знову заарештований і на підставі обвинувачення у приналежності до „шпигунсько-повстанської орг-ції“ 1.11.1937 розстріляний [за УЛЕ помер 1939]. Реабілітований 1958. Зб. віршів „Солодкий світ“ (1929).

Бенцалева Олена (1902, Меджибіж, сх. Поділля — 1990).

Бенцаль Микола (* Курівці, Тернопільський пов., Галичина — † Коломия).

Берґ Лев (* Бендери, Басарабія — † Ленінград).

Бердичів, згадується в іст. документах вперше в 1545.

Бердяїв (Бердяєв) Сергій (* Київ — † Київ).

Бережницький Богдан (1888 — 1965).

Береза Василь (1754, Свірж, Львівщина — 1836, там же).

Беренштам Вільям (* Київ [за ін. даними Полтавщина] — † Київ).

Беретті Вікентій († Київ).

Беринда Памва (Памво) (між 1555 і 1560, Самбірщина — 1632, Київ).

Беркос Михайло (* Одеса — † Харків).

Беркут Леонид (1879, Київ — 1940).

Берлін, стор. 119, у 7 р. зн., з.: (з 1923 p.), м. б.: (з 1925); у 11 — 12 р. зн., м. б.: Спілка Студентів-Українців у Німеччині (з 1921).

Берлінський (Берлинський) Максим (* Нова Слобода бл. Путивля, Чернігівщина — † Київ).

Берло Арсеній († Переяслав), архимандрит Київ. Межигірського манастиря (1722 — 29), єn. могилівський (1729 — 32).

Бернекер Еріх (* Кеніґсберґ — † Мюнхен).

Бернштейн Сергій (1880, Одеса — 1968, Москва).

Бершадський Сергій (* Бердянське, Таврійська губ. — † Петербурґ), з. поданого у 4 — 8 p., м. б.: („Документи и регесты к истории Литовских евреев“, 1882 і „Литовские евреи. История их юридического и общественного положения в Литве, 1388 — 1569“, 1883).

Бершадський Юліян (Юлій) (1869, Тираспіль, Херсонська губ. — 1956, Свердловськ).

„Бескид“, виходив 1931 — 33 (ред. Є. Зиблікевич).

Бескид Антін (* Ганківці, Пряшівщина — † Ужгород).

Бессер Вілібальд (* Інсбрук, Австрія — † Крем’янець).

Бец Володимир (* Остер, Чернігівська губ. — † Київ).

Бєлінський Віссаріон (* Свеаборґ, Фінляндія — † Петербурґ).

Бєлоусов Іван (* Москва — † Москва). Видав „Шевченко Т. Г., его думы и песни“ (1914), „Тарас Григорьевич Шевченко“ (1919), „Запретный «Кобзарь»“ (1922, переклади заборонених цензурою віршів).

Бєлянкін Федір (1892, Ніжен — 1972, Київ).

Бєльовський (Bielowski) Авґуст (* Креховичі, Стрийський пов., Галичина — † Львів).

Бєльський (Bielski) Мартин (бл. 1495, Бяла бл. Ченстохови, Польща 1575, там же).

Бєрнацький-Костек (Biernacki-Kostek) Януш (1884 — 1957).

Биковський Лев (1895, Вільхівець — 1992, Денвер, Колорадо), „Нац. Бібліотека Укр. Держави“ (1922), „Книжна справа в Чехословаччині“ (1926).

Битинський Микола (1892 — 1972).

Бич Лука (* станиця Павловська, Кубань).

Бичко Валентин (1912, Харків — 1994, Київ). Зб. поезій „Простота“ (1963), „Срібноліття“ (1973), твори для дітей: „Козачок“ (1964), „Казки“ (1978).

Бишевська Олександра (* 1906).

Біберович Іван († Коломия), 1882 — 92 керівник театру „Руська Бесіда“.

Біберович Іванна (* Фалиш,Стрийський пов., Галичина — † Коломия).

Бібіков Дмитро († Петербурґ).

Бігдай Яким (1850 — бл. 1910), „Песни кубанских и терских казаков“, 1896 — 98.

Бігун Микола (1900, Стрий — 1978, Кергонксон, Нью-Йорк Стейт), з 1950-их pp. в ЗДА.

Біднов Василь (Широка, Херсонська губ. — † Варшава), 1922 — 29 проф. іст. церкви в УВУ та історії в Укр. Госп. Академії в Подєбрадах.

Бізанц Альфред (1890, Любінь Великий б. Львова — 1950).

Білас Василь (* Трускавець, Дрогобицький пов., Галичина — † Львів).

Білецька Віра (1894, Охтирка, Харківська губ. — 1933). Авторка кн. „Укр. сорочки, їх типи, еволюція й орнаментація“ (1929).

Білецька Марія (1864, Тернопіль — 1937, Львів).

Білецька Надія (1898 — 1963).

Білецький Леонид (* Литвинівці, Київ. губ. — † Вінніпеґ, Канада), „Основи літ.-наук. критики“ (1927). Ред. „Кобзаря“ Т. Шевченка з поясненнями у 4-ох тт. (1952 — 54).

Білецький Олександер (2.11.1884, бл. Казані, Росія — 2.8.1961, Київ). „Укр. література серед ін. слов. літератур“ (1958), „Від давнини до сучасности“ (т. 1 — 2, 1960), „Зібрання праць“ у 5 тт. (1965 — 66).

Білецький-Носенко Павло (*Прилука [Прилуки], Полтавська губ. — † там же).

Білий Володимир (1894, Катеринославська губ. — ?).

Біликовський Іван (* Бабин, Самбірський пов., Галичина).

Білиловський Кесарій (псевд. Цезар Білило, Цезарко, Ц. Б., Іван Кадило та ін.) (1859, Стополівка, Київ. губ. — 1938, Симферопіль), 1896 і 1897 видав два томи альманаха „Складка“. Твори: „Цар Джеган, або Мармуровий сон“, „Іфігенія з Тавріди“, „Персіянські мотиви“.

Білинник Петро (* 1906, Охтирка, Харківська губ.).

Білинський Мирон (1914 — 1984, ЗДА).

Білинський Михайло (1888, Полтавська губ. — 1921, Малі Міньки, Житомирщина).

Білінський (Biliński) Леон (1846, Заліщики — 1923, Відень).

Білодід Іван (1906, Успенське, Кіровоградщина — 1981, Київ).

Білокур Катерина (1900, Богданівна, Київ. губ. — 1961, Богданівка).

Білон Петро (1879, Васильків, Київ. губ. — 1959, Пітсбурґ, Пенсільванія), праці: „950-літні роковини хрищення Руси-України“, „Правдива церква укр. народу“ (1947), „Спогади“ (1952 — 56), „Ukrainians and their Church“ (1953).

Білоус Олекса († Париж).

Білоусов О., м. б. Олексій.

Білявський Остап (бл. 1740, Городище, Тернопільщина — 1803, Львів).

Біляк Марія (1894 — 1970).

Біляшівський Микола (* Умань — † Київ), ред. збірника (1899 — 1901), потім журн. „Археологическая летопись Южной России“ (1903 — 05).

Більський Федір (? — бл. 1506).

Бірчак Володимир (1881, Любінці, Стрийський пов., Галичина — 1952, Іркутська обл., Сибір). Заарештований у Празі 1945, згинув у сов. концтаборі.

Блавацька Ніна (1902 — 1984, Філядельфія).

Блавацький (справжнє прізвище Трач) Володимир (* Коломия).

„Благовісник“ (до 1938 — „БлаговЂстникъ“), вид. ЧСВВ в Ужгороді (1921 — 38 і 1940 — 44), Хусті (1938 — 39), а потім у Пряшеві (1946 — 49).

Блажкевич Іванна, уроджена Бородієвич (1886 — 1977).

Блакитний (псевд. Елланського) Василь (1894, Козли, Чернігівська губ. — 1925, Харків).

Близнюк Петро (1881 — ?), засуджений... на 6 р. ув’язнення, а 22.11.1933 засланий у Казахстан.

Блох Елеонора (* Кременчук — † Алма Ата, Казахстан).

Блохінцев Дмитро (1908, Москва — 1979, Москва).

Блуд († 1018).

Бобенко (псевд. Бібика) Андрій (1854, Добренька, Харківщина — 1920, Павловськ, Воронізька обл.).

Бобжинський (Bobrzyński) Міхал (1849, Краків, — 1935, Познань).

Бобинський Василь (1898, Кристонопіль, Сокольський пов., Галичина — 1938), зб. поезій „У притворі храму“ (1919), „Ніч кохання“ (1923), „Тайна танцю“ (1924). 1934 „трійка“ засудила Б. на 3 р. ув’язнення. Працював на будові каналу Москва-Волга, потім був знову заарештований і розстріляний.

Боболинський Леонтій, [хроніка Б.] надрукована вперше 1853.

Бобрецький Микола (* Троянка, сх. Поділля — † Київ).

Бобрінський Олексій (1852 — 1927).

Богатирець Касіян (1868 — 1960), з.: від 1947 архиєп. Буковини, м. б.: за сов. окупації на пенсії. Похований у Чернівцях.

Богатирьов Семен (1890, Харків — 1960, Москва).

Богацький Павло (1883, Купин, Подільська губ. — 1962, Тіровл, Австралія), зб. новель „Камелії“ (1919).

Богачевський Костянтин (1884 — 1961, Філядельфія).

Богдан (світське ім’я Теодор) Шпилька (1892 — 1965, Оттава, Канада).

Богданов Сергій (* Київ).

„Богогласник“, вид. 1790 містило 248 пісень.

Боголюбов Микола (1909, Нижній Новгород, Росія — 1992).

Богомолець Олександер († Київ).

„Богословія“, тримісячник (1923 — 39 і одно ч. 1943). Відновлено в Римі 1962 Й. Сліпим.

Богуславський Кость (1895, Павлівка, Харківська губ. — 1943, на засланні).

Боґородіцький Василь (* Царевококшайськ — † Казань).

Бодаревський Микола (* Одеса).

Бодуен де Куртене (Baudouin de Courtenay) Ян (* Радзимін, Польща — † Варшава).

Бодянський Осип (12.11.1808, Варва,Чернігівська губ. — 18.9.1877, Москва).

Боженко Василь (1871, Бережинка, Херсонська губ. — 1919, Житомир).

Божик Володимир (* Рава Руська, Галичина).

Божик Пантелеймон (* Онут, Буковина — † Вінніпеґ).

Божик Степан (1898 — 1971, Лювен, Бельгія). Був ред. ж. „Вісті“ й „Голос Христа Чоловіколюбця“, голова КОДУС у Бельгії тощо.

Божко Сава (1901, Крутоярівка, Катеринославська губ. — 1947, Слов’янка, Дніпропетровська обл.). З 1932 працював викладачем Херсонського Пед. Ін-ту. 27.6.1938 був заарештований і засуджений на 5 р. ув’язнення в концтаборах. Після війни працював у ред. херсонської газ. „Наддніпрянська Правда“.

Бойдуник Осип (1895, Долина, Галичина — 1966, Мюнхен). Твір: „На переломі“ (1967).

Бойко (літ. псевд. Блохина) Юрій (* Миколаїв).

Бойченко Микола (1896, Київ — 1946, Букарешт).

Бойчук Михайло (30.10.1882, Романівка, Тернопільщина — 13.7.1937). Арештований в пол. 1930-их pp. як „аґент Ватикану“, Б. розстріляли разом з його дружиною С. Налєпінською.

Бойчук Тимко (* Романівка, Тернопільський пов., Галичина — † Київ).

Бокаріюс (Бокаріус) Микола (* Одеса — † Харків).

Бокшай Йосип (1891, Кобилецька Поляна, Закарпаття — 1975, Ужгород).

Болбочан Петро (* Гитець [за ін. даними Гіждеу, Хотинський пов., Басарабія]). Література: Монкевич Б. Похід Болбочана на Крим. Л. 1928, 2-е вид. Нью-Йорк 1956.

Болеслав II Сміливий (1039 — 81), кн. (1058 — 77) і король поль. (1077 — 79).

Болеслав Хоробрий, поль. кн. (992 — 1025) і король (1025).

Болтенко Михайло (1888, Осовєц, Польща — 1959, Одеса).

Болховітінов Євгеній (* Вороніж — † Київ).

Бондаренко Григорій (1892, Новогеоргіївське, Херсонська губ. — 1969, Харків).

Бондаренко Євген (1905, Харків — 1971, Харків).

Бондарчук Володимир (1905, Дениші бл. Житомира — 1993, Київ).

Бондарчук Сергій (1920, Білозерка, Херсонська обл. — 1994, Москва), кіноактор і кінорежисер.

Бондарчук Степан (1886, Кодня бл. Житомира — 1970, Одеса).

Бонкало Олександер (1880, Рахів, Закарпаття — 1959, Будапешт).

Бонковський Денис (1816, Вороновиця, Вінничина — після 1869). Автор дослідження „Про музику укр. нар. пісень“ (1869).

Бонч-Осмоловський Гліб (* Блонь, Білорусь — † Казань).

Бончев Георгій (1866 — 1955).

Бончевський Антін (* Угнів, Галичина — † Ансонія, Пенсільванія).

Боплян (de Beauplan) Ґійом Левассер, „Description d’Ukranie“ 1660.

Бораковський Григорій (1846, Павлоград — 1890, Новомосковськ).

Борачок Северин (1898, Сороцько, Тернопільський пов., Галичина — 1975, Річмонд, Вірджінія, ЗДА).

Бордзіловський (Бордзиловський) Є., м. б. Євген (1875, Київ — 1948, Київ).

Бордуляк Тимотей (* Бордуляки, Бродівський пов., Галичина — † Великий Ходачків, Бережанський пов., Галичина), після 1916 не друкувався.

Бордун Меланія (1887 — 1968).

Борецький Адальберт (* 1910,Убла, тепер Словаччина).

Борецький Йов (?, Бірча, Львівщина — 1631, Київ).

Борзаковський Пилип (? — ?), „Чтения Общества Нестора-Летописца“ (1898).

Борзенко Сергій (1909, Харків — 1972, Москва), роман „Скоряючись законам Вітчизни“ (1949). По другій світовій війні перейшов у рос. літературу.

Борзяк Дмитро (1897, Пищики, Полтавська губ. — 1939). 1929 Б. був заарештований у зв’язку з процесом СВУ, але по кількох місяцях звільнений. Удруге заарештований 21.4.1938 і засуджений на розстріл. Верховний Суд СССР замінив розстріл на 10 р. ув’язнення й 5 р. заслання За даними в суд. справі, Б. помер від невиліковної хвороби.

Борзяк П., м. б. Петро (* 1903, Пищики, Полтавська губ.). З 1961 чл.-кор. АН УРСР.

Борис Євген Фердинанд (1904 — 1994, Торонто).

Борис Іван (* Дрогобич — † Львів).

Борисенок Степан (* Київ).

Борисів (Борисов) Валентин (1901, Богодухів, Харківська губ. — 1988, Харків). Твори: „Укр. сюїта“ (1949) для оркестри нар. інструментів, ораторія „Весілля“ (1972).

Борисковський Павло (*1911, Петербурґ).

Борисоглібська Ганна (1868, Себеж, Псковська губ., Росія — 1939, Київ).

Борисяк Никифор (1817, Ріг, Полтавська губ. — 1882, Золотоноша, Полтавська губ.).

Борисяк Олексій (* Ромен [Ромни] — † Москва).

Борковський Віктор (1900, Мєнськ — 1982).

Борковський Іван (1898, гал. Поділля — 1976, Прага), проф. УВУ в Празі 1933 — 45, його ректор 1939 — 40 і 1941 — 43.

Боровець Тарас (9.3.1908, Бистричі, Волинь — 15.5.1981, Нью-Йорк). Твір „Армія без держави. Слава і трагедія укр. повстанського руху“ (1981).

Боровик (справжнє прізвище Боровиков) Віталій (1864, Ніжен — після 1938).

Боровик Леонид (1897 — 1942).

Боровиковський Володимир (4.8.1757 — 18.4.1825, Петербурґ).

Боровиковський Лев (Левко) (* Мелюшки, Полтавська губ. — † там же).

Боровиковський Олександер (* Полтава).

Боровський Володимир (1907, Зіньків, Подільська губ. — 1987, ЗДА).

Боровський Михайло (* Зубрівка, Поділля).

Бородаєвський Сергій (* Охтирка — † Прага).

„Боротьба“, з.: щоденна газета, виходила в Києві, м. б.: тижневик, виходив...

„Боротьба“, група „пролетарських“ письм., виникла 1918.

Бортник Януарій (1897, Озірна [Озерна], Зборівський пов., Галичина — 1938).

Бортнянський Дмитро (1751 — 10.10.1825, Петербурґ).

Боршош-Кум’ятський Юлій (1905, Великі Ком’яти, Закарпаття — 1978, Ужгород). Зб. „На високій полонині“ (1956), „Пізня краса“ (1975).

Борщак Ілько (1892, Херсонська губ. — 1959, Париж).

Босий Володимир (1899, Ясель, Сяніцький пов., Галичина — 1979, Монтреаль).

Бота (Botha) Луїс (* Ґрейтавн, Нашал — † Растгоф, Трансвал).

Ботаніка, стор. 167, п. ш., у 9 р. зг., м. б.: „Труди С.-Г. Ботаніки“ (1926 — 29).

Ботвинівський (Ботвинський) Максим (1888, Тараща, Київ. губ. — 1937). 21.9.1932 засланий до Казахстану. Розстріляний 8.12.1937.

Боцян Йосиф (* Бузьк, Галичина — † Львів).

Бочарова Ніна (* 1924, Полтава).

Бочковський Ольґерд Іпполіт (* Долинське — † Прага).

Бош Євгенія (* Очаків — † Москва), больш. діячка, нім. походження.

„Боян“, назва муз.-співочих т-в,... 1891 у Львові й Перемишлі, 1892 у Бережанах, 1894 у Стрию, 1895 у Станиславові і Коломиї, 1899 у Чернівцях, 1901 у Снятині і Тернополі; 1904 у Києві, бл. 1910 в Полтаві.

Боярська Євдокія (1861, Могилів Подільський — 1900, Чіта, Сибір).

Брадач Іван (1732, Ториски, Пряшівщина — 1772, Мукачів), єn. помічник, згодом єп. мукачівський (1768 — 72).

Брайтер (Breiter) Ернест Теодор (* Давидів бл. Львова — † Відень).

Брандт (Brandt) Юзеф (Щебжешин, Польщі — † Родом).

Брасюк Гордій (1899, Волинь — 1942, Уфа [за УЛЕ 1941, Алма-Ата]). 1930 заарештований і засуджений на 5 р. концтабору. Відбувши ув’язнення, жив у Запоріжжі 27.6.1941 знову заарештований і засуджений на 10 р. ув’язнення. Останні відомості про Б. є з 1942, правдоподібно того ж р. він помер у в’язниці

Братковський Данило (1630-40-і pp., Волинь — 26.11.1702, Луцьке).

Братства, стор. 173, п. ш., у 31 р. зг., м. б.: (уперше згадане 1463).

Браунер Олександер (* Симферопіль — † Одеса).

Бращайко Михайло (1883, Блажієво, Закарпаття — 1973, Хуст).

Бращайко Юлій (* Глибоке, Закарпаття).

Брик Іван (* Устрики Долішні, Ліський пов., Галичина — † Ляндек, Австрія).

Бриндзан Теофіль (1875, Товтри, Буковина — 1962, Бад Зальцуфлен, Німеччина).

Брянський Михайло (1883, Долина, Товмацький пов., Галичина — 1957, Прага).

Бродій Андрій (1895, Кивяжд, Закарпаття — 1946, Ужгород).

Бродський Олександер (1895, Катеринослав — 1969, Київ).

Брок (Broch) Оляф (1867, Гортен, Норвегія — 1961).

Броньовський (Broniowski) Мартин, м. б. Броневський (Broniewski) Мартин (? — бл. 1593).

Броунов Петро (1853 [н. cm.] Петербурґ — 1927, Ленінград).

Брюкнер (Brückner) Александер (* Тернопіль — † Берлін).

Брюллов Карл (* Петербурґ — † Марчіяно бл. Риму, Італія).

Брянський М., м. б. Михайло (1830, Київ — 1908, Петербурґ).

Бубнов Андрій (1883 — 1940).

Бубнюк Стефанія (* Троянівка, Галичина), з 1926 в Канаді; ред. місячника „Жін. Світ“ (1951 — 73).

Бугаєвський-Благородний Іван, м. б. Бугаевський-Благодарний Іван (* Київ).

Будакський (Шабалатський) лиман, м. б. Будацький лиман (Шаболацьке озеро).

Будзиновський Вячеслав (* Баворів, Тернопільський пов., Галичина — † Львів).

Буділович Антон (* Городненська губ. — † Петербурґ).

Будка Никита (1877, Добромірка, Збаразький пов., Галичина — 1949, Караганда, Казахстан).

Будневич Віктор (1891 — 1957, Чернівці).

Будний Симеон (1530 — 1593, Вишнево, Литва).

Будников Петро (1885, Смоленськ — 1968, Москва).

Будяк (дійсне прізвище Покос) Юрій (1878, Красногірка, Полтавська губ. — 1943). 1.2.1935 заарештований і засуджений на 5 р. ув’язнення, яке відбував у Карагандинському таборі НКВД, в Уфі й у Воркуто-Печорському таборі. Вийшов з ув’язнення 1.2.1940.

Бужинський Гавриїл (* Україна — † Москва).

Бузескул Владислав (* Попівка, Харківська губ. — † Харків).

Бузук Петро (1891, Тернівка бл. Тирасполя — 1943). Після арешту в 1933, жив (за сов. джерелами) у Вологді, де був викладачем у Пед. Ін-ті.

Бузько Дмитро (1890, Новомиргород, Херсонщина — 1937). 20.10.1937 Б. був заарештований і 14.11. того ж р. розстріляний [УРЕ, УРЕС і УЛЕ подають фальшиву дату 19.4.1943].

Буйко Петро (* Бєльськ, Польща — † Ярошівка бл. Фастова).

Букатко Гавриїл (1913, Андріївці, Хорватія — 1981, Руський Керестур, Сербія).

Буковецький Євген (* Одеса — † Одеса).

Букрєєв Борис (1859, Льґов, Курська губ., Росія — 1962, Київ), „Диференціяльні рівняння...“ (1947), „Вступ до варіяційного числення“ (1934).

Булавин (Булавін) Кіндрат (бл. 1660 — 1708, Черкаське, Донщина).

Булавицький Олекса (* Умань, Київ. губ.).

Буланкин (Буланкін) Іван (1901, Теньки, Татарстан — 1960, Харків), біохемік, д. чл. АН УРСР.

Булатович Микола (1909, Київщина — 1937). Заарештований 14.6.1937 і 3.9. того ж р. розстріляний.

Булаховський Леонид (14.4.1888, Харків — 4.4.1961, Київ).

Булгак Йосафат († Петербурґ), єп. пинський (1787 — 95).

Буліч Сергій (* Казань — † Петроград).

Бульдин Кость (1897, Київ — 1966, Буенос-Айрес).

Бунґе Микола (1842, Варшава — 1915, Київ).

Буняковський Віктор (* Бар, Поділля — † Петербурґ).

Бурачек Микола (* Летичів — † Харків).

Бурачинська Лідія (* Гринява, Станиславівський пов., Галичина).

Бурачинський Тит Євген (1880 — 1968, Польща).

Бурачок Іван, див. Бурячок Іван.

Бурденко Микола (* Каменка, Пензенська губ., Росія — † Москва).

Буревій Кость (1888, Велика Меженка, Воронізька губ. — 15.12.1934, Київ).

„Буревісник“. Заснований 1957.

Бурксер Євген (1887, Одеса — 1965, Київ).

Буркун, м. б. (Melilotus).

Бурляй Кіндрат. Гадяцький полк., 1648 — 49 близький співр. Б. Хмельницького і провідний коз. дипломат. На доручення Хмельницького провадив на поч. 1648 переговори з ханом Іслям-Ґіреєм III про союз проти Польщі. 1653 очолював коз. посольство до Москви в справі підготови до Переяславської угоди. 1655 знову їздив до Москви в невдалій місії одержати царський дозвіл на союз Хмельницького з шведами проти Польщі Дальша діяльність Б. невідома.

Бурмістенко (Бурмистенко) Михайло (1902, Александровка, тепер Ртищевський р-н, Саратовська обл., Росія — 1941). Загинув на фронті під час другої світової війни.

Буряківець Юрій (* 1922).

Бурячок Іван (1877, Лозувата, Вінничина — 1936, Київ). Новий текст: театральний декоратор і графік. Закінчив Київ. Рисувальну Школу М. Мурашка (1899) і Краківську Академію Красних Мистецтв (1906). Працював у театрі М. Садовського (1906 — 14), ім. М. Заньковецької (1922 — 27), у Вінницькому драматичному й оперному театрах; крім того, ілюстрував „Енеїду“ І. Котляревського, байки Л. Глібова та ін.

Бутаков Олексій (* Кронштадт, Росія — † Швальбах, Німеччина).

Бутков Петро, дослідник історії Київ. Руси, особливо літописів.

Бутковський Іван (1910 — 1967, Мюнхен).

Бутник-Сіверський Борис (1901, Чернігів — 1983, Київ). Автор монографій „Архітектор В. І. Беретті в Києві“ (1947), „Григорій П. Світлицький“ (1958), „Рєпін і Україна“ (1962); брав участь у колективній праці „Мист. спадщина Т. Г. Шевченка“ (1 — 4, 1961 — 64).

Бутович Микола (1895, Петрівка — 1961, Гакенсек, Нью-Джерзі).

Буценко Опанас (Панас) (1889, Таранівка, Харківщина — 1965).

Буцманюк Юліян (1885, Сморжів, Бродівський пов., Галичина — 1967, Едмонтон).

Бучинський Дмитро (1913 — 63).

Бучинський Мелітон (* Криве, Скалатський пов., Галичина).

Бучко Іван (1.10.1891 — 21.9.1974, Рим).

Бучма Амвросій (1891, Львів — 1957, Київ).

Буяк (Bujak) Францішек, „Studia nod osadnictwem Małopolski“ (1905).

Буяльський Ілля (* Вороб’ївка — † Петербурґ).










Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.