Опитування про фонему Е на сайті Ізборник  


[Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). Доповнення. — Париж, Нью-Йорк, 1995. — Т. 11. — С. 276-291.]

Попередня     Головна     Наступна





В


Вавриків Марія (1912, Саскачеван, Канада — 1977, Вінніпеґ).

Вагилевич Іван (2.9.1811, Ясень, Станиславівщина — 10.6.1866, Львів).

Ваґнер Іван (* Рига).

Ваґнер Марсел (Шевчинський М.) (1904, Дорогів, Станиславівщина — 1973, Гілсайд, Нью-Джерзі, ЗДА).

Важинський Порфирій (1732, бл. Вільни, Литва — 1804, Холм).

Валійський Аркадій (1894, Чернігівщина — 1976, Нью-Йорк).

Валуєв Петро (1815, Царицино бл. Москви — 1890, Петербурґ).

Вальницький Кирило (1889 — ?).

Вальтер Антін (1905, Петербурґ — 1965, Харків).

Вальтер Олександер (1818, Ревель [тепер Таллін], Естонія — 1889, Варшава).

Ван де Мале Маврикій (1892 — 1970, Ґент, Бельгія).

Ванотті Яків-Людвиг (1773, Фрайбурґ — 1819, Харків).

Ванченко Костянтин (* Житомир — † Ташкент, Узбекістан).

Ванченко Петро (1898, Жуки, Полтавська губ. — 1938?). 4.1.1935 заарештований і засуджений на 10 р. ув’язнення. Дата й обставини смерти невідомі

Ваньо Теодор (1880, Бузьк, Кам’янка-Струмилівський пов., Галичина — бл. 1958 — 59, Нестеров, Львівська обл.).

Варавва (Воронин) Олекса (1889 — 1967, Боффало, Нью-Йорк Стейт, ЗДА).

Варецька Валентина (1900, Івано-Кепине — 1981, Харків), уроджена Софієнко.

Варивода Антін (* Серет, Буковина — † Відень).

Варлаам Шишацький (1751, Шишаки, Полтавщина — 1820, Новгород-Сіверський).

Василенко Андрій (1891, Біленьке, Запоріжчина — 1963, Київ), вчений у галузі машинознавства і с.-г. техніки, чл.-кор. (з 1939), згодом д. чл. АН УРСР (з 1948).

Василенко Віктор (* Полтава).

Василенко Микола (14.2.1866, Єсмань, Глухівський пов. — 3.10.1935, імовірно Київ).

Василенко-Волош Петро (* Війтівці), загинув у бою у Любачівському р-ні

Васильїв (Васильєв) Василь (1890, Єлисаветград — 1956, Київ).

Васильїв Микола (1901, Київ — 1961, Обераммерґав, Німеччина).

Васильїв (Васильєв) Михайло (* Лебедин, Харківська губ.).

Васильків Осип (1898, Краковець, Яворівський пов., Галичина — ?), псевд. Осипа Крілика.

Васильківський Сергій (* Ізюм, Харківщина — † Харків).

Василько Василь (1893, Бурти, Черкаський пов. — 1972, Одеса).

Василько Микола (21.3.1868, Чернівці — 2.8.1924, Бад Райхенгаль, Німеччина).

Василько Романович (1199 — 1271).

Василько Ростиславич (? — 1124).

Васильченко Степан, псевд. Панасенка (8.1.1879, Ічня, Борзенський пов., Чернігівська губ. — 11.8.1932, Київ).

Васиньчук Антін (* Холм — † Холм).

Васілевська (Василевська) (Wasilewska) Ванда (1905, Краків — 1964, Київ).

Васько Гаврило (1820, Короп, Кролевецький пов., Чернігівська губ. — бл. 1865).

Ватев Стефан (1866, Ловеч — 1946), болг. лікар-педіятр.

Ватуля Олексій (* Трубайці бл. Хоролу — † Київ).

Вахнянин Анатоль (* Синява бл. Перемишля — † Львів).

Вахнянин Остап (* Львів — † Ужгород).

Ващенко В., м. б. Василь (* 1905, Ніжен). Автор „Полтавських говорів“ (1957), відповідальний ред. „Словника мови Шевченка“ (I — II, 1964).

Ващенко Григорій (1878, Богданівка, Прилуцький пов., Полтавська губ. — 1967, Мюнхен).

Ващенко Костянтин (* 1901, Козелець — 1992, Київ).

Ващенко-Захарченко Михайло (* Маліївка, Золотоніський пов., Полтавська губ. — † Київ).

Вдовиченко Максим (1876, Зозівка, Липовецький пов., Київ. губ. — 1928, Оден-лє-Тіш, Франція), псевд. Максима Гаврилюка.

Ведель Артем (Артемій) (13.4.1767, Київ — 26.7.1808, Київ).

Ведміцький Олександер (1894, Прилука [Прилуки], Полтавська губ. — 1961, Орськ, Урал). З 1932 на засланні в Орську (Оренбурзька обл.), з 1934 викладач Орського Пед. Ін-ту. Автор монографії „Т. Шевченко в оренбурзькому засланні“ (1960).

Велигорський Іван (* Серафинці, Городенківський пов., Галичина — † Торонто).

Великий Атанасій Григор (1911, Туринка, Жовківський пов., Галичина — 1982, Рим).

Величківський Микола (1882, Житомир — 1976, Ірвінґтон, Нью-Джерзі). Твори: „Наші втрати 1958 р.“ (1958), „Сумні часи нім. окупації, 1941 — 44 pp.“ („Визвольний шлях“, січень-жовтень 1965).

Величко Григорій (* Миколаїв, Стрийська округа, Галичина — † Харків), д. чл. НТШ (з 1899).

Величко Самійло (* Полтавщина — † Жуки, Полтавщина).

Величковський Іван (? — 1726 [за УЛЕ 1701], Полтава).

Величковський Паїсій (1722 — 15.11.1794, Нямецький монастир, Молдавія).

Велланський (Кавунник) Данило (* Борзна, Ніженський полк — † Петербурґ).

Венелин (Венелін) Юрій (* Велика Тибава, Закарпаття — † Москва).

Вепр, права притока сер. Висли.

Вербицький Микола (* Чернігів — † Чернігів).

Вербицький Михайло (* Улюч, Сяніцька округа, Галичина — † Млини, Яворівська округа, Галичина).

Вербицький Олександер (1875, Севастопіль — 1958, Київ).

Вербицький Тимофій (? — бл. 1642). З 1635 висланий митр. П. Могилою до Кимполунґу (Волощина) для керівництва друкарнею.

Вербяний Іван (1896 — 1964).

Вергановський Володимир (1876, Лукавиця Вижня, Стрийський пов., Галичина — 1946, Прамер, Австрія), д. чл. НТШ (з 1914).

Вергун Петро (1890, Городок, Галичина — 1957, Ангар, Красноярський край, Росія). Засланий на Сибір, де перебував до 1955.

Вердум (Werdum) Ульріх (1632 — 81).

Вересай Остап (* Калюжинці — † Сокиринці, Прилуччина).

Веретенченко Олекса (1918, Білий Колодязь, Вовчанський пов., Харківська губ. — 1993, Детройт).

Верещинський Йосиф (1530?, Збараж — 1599).

Вериго (Веріго) Броніслав (* Вітебська губ. — † Перм).

Вериківський Михайло (1896, Крем’янець, Волинь — 1962, Київ).

Вернадський Володимир (12.3.1863, Петербурґ — 6.1.1945, Москва).

Вертипорох Євген (1898, Ляшки Королівські, Перемишлянський пов. — 1973, Торонто, Канада).

Верховинець Василь (1880, Старий Мізунь, Долинський пов., Галичина — 1938, Київ). Організатор і керівник мандрівної капелі „Чумак“ (1927) у Харкові й „Жінхоранс“ у Полтаві (1930).

Верхратський Іван (* Більче Золоте, Борщівський пов., Галичина — † Львів).

Вершигора Петро (1905, Северинівка бл. Рибниці, Подільська губ. — 1963, Москва).

Верьовка Григорій (1895, Березна — 1964, Київ).

„Веселий Львів“, існував до 1944.

Вестерфельд (Westerveld,Westerfeldt) ван, Авраам (? — 1692, Роттердам).

Ветухів Михайло (1902 — 1959, Нью-Йорк), „Viability of Hybrids...“.

Ветухів Олекса (1869, Тернова, Вовчанський пов., Харківська губ. — 1941).

Вехтер (v. Wächter) († Рим).

Вєдєнєєв Борис (1885, Тбілісі — 1946, Москва).

Виговський Іван (? — 19. [26.].3.1664, Ольхівка бл. Корсуня), був розстріляний поляками.

Виговський Йосиф (1657, Замостя — 1730, Рожище, Волинь).

Винників Іванна (1912, Львів — 1993, Мужен, півд. Франція), малярка і керамістка; також виконувала ґоблени. Монографія „Йоанна Нижник-Винників“ (1992).

Винницька Ірина (1906, Грабовець, Стрийський пов., Галичина — 1990, Детройт, ЗДА).

Винницький Юрій (? — 1713).

Винниченко Володимир (27.7.1880, Великий Кут, Херсонська губ. — 6.3.1951, Мужен, півд. Франція).

Винокуров Сергій (* Одеса).

Вирган Іван (1908, Матвіївка [тепер Кліщинці], Золотоніський пов., Полтавська губ. — 1975, Харків). 1940 заарештований і засуджений на 10 р. ув’язнення в таборах, 1944 достроково звільнений. По війні видав низку зб. поезій, зокрема „Вибрані твори“ (1965) і „Вибране“ (1969). Разом з М. Пилинською уклав „Російсько-укр. фразеологічний словник“ (1958 — 71).

Вировий Євген (* Сміла, Черкащина — † Прага).

Вирста Аристид (* Барбівці, Буковина).

Вирський (Вірський) Павло (1905, Одеса — 1975, Київ). Мист. керівник Ансамблю танцю УРСР [з 1977 — ім. П. Вірського] (1955 — 75).

Вислобоцький Юрій, м. б. Юлій.

Вислоцький Олександер (* Гаї Старобрідські, Бродівський пов., Галичина).

Високович Володимир (* Гайсин, Поділля — † Київ).

Висоцький Юрій (Георгій) (* Микитівка — † Харків).

Височан Семен (? — 1666).

Височанський Павло (1892, Вікнине, Київщина — ?).

Витанович Ілля (1899, Бурштин, Рогатинський пов., Галичина — 1973, Нью-Йорк).

Витвицький Василь (* Коломия, Галичина), монографії про М. Гайворонського (1954) і М. Березовського (1974).

Витвицький Іван (* Витвиця, Долинський пов., Галичина).

Витвицький Йосип Домінік (1813, Волинь — 1866, Київ).

Витвицький Степан (13.3.1884, Угорники, Товмацький пов., Галичина — 19.10.1965, Нью-Йорк).

Витязь Зінаїда (1909 — 1994, Брюссель).

Витязь Іван (1899 — 1970, Рессе, Бельгія).

Вишенський Іван († гора Атос [Афон], Греція).

Вишневецький Єремія-Михайло († під Паволоччю).

Вишневський Володимир (1897, Теслугів, Дубенський [Дубнівський] пов., Волинь — 1961, Париж).

Вишнівський Олександер (1890, Заливна, Катеринославщина — 1975, Детройт).

Вишня Остап, псевд. Павла Губенка (13.11.1889, Чечва [тепер Грунь], Зіньківський пов. — 28.9.1956, Київ).

Вищий Музичний Інститут ім. М. Лисенка, директори... В. Барвінський (1916 — 39).

Відорт Григор (1764 — 1834), дід; Каєтан (1804 — 52), батько, і Франц, онук (1831 — після 1890).

Віженер де (de Vigenère) Блез (1523 — 96).

Війтович Петро (1862 — 1936, Львів).

„Вікна“, місячник,... виходив з листопада 1927 до вересня 1932.

Віконська Дарія, справжнє ім’я Федорович-Малицька Іванна (1892, Відень — 1945, Відень).

Віленський Дмитро (* Шепетівка, Із’яславський пов., Волинь).

Вілінський Олександер († Подєбради, Чехія).

Вільде Ірина, псевд. Дарії Макогон, по чоловікові Полотнюк (1907, Чернівці — 1982, Львів). Роман „Сестри Річинські“ (I — II, 1958, 1964).

Вільнер Володимир (1885, Городно, Білорусь — 1952, Київ).

Вільховий Петро (1900, В’язівок, Павлоградський пов. — 1975, Київ). По війні роман „На берегах двох рік“ (1956), зб. повістей та on. „У Тополиному“ (1966), нариси тощо.

Вільшина Остап (* Чернівці — † Чернівці), псевд. Юрія Пантелейчука.

Вінтер Едвард (Winter Eduard) (1896, Ґроттау [тепер Градек], Богемія — 1982, Берлін).

Вінтер Олександер (1878, Старосельці, Польща — 1958, Москва).

Вінценц (Vincenz) Станислав (1888, Слобода Рунґурська, Коломийський пов., Галичина — 1971, Льозанна, Швайцарія), після війни жив у Німеччині (1946 — 47), Франції (1947 — 64) і Швайцарії.

Вінцковський Дмитро (* Остра, Буковина — † Київ).

Віржиковський Роман (1891, Поті, Грузія — 1938). 1938 заарештований, помер у в’язниці

Вірина А., м. б. Олександра (?, Тираспіль — 1926, Куковичі, Менський р-н, Чернігівська обл.). Справжнє прізвище Колтановська.

Вірник Дмитро, м. б. Давид (* 1898, Уяринці, Вінницький пов., Поділля).

Віталій (? — бл. 1640, Дубно).

Вітик Семен (1875, Дрогобиччина — 1937). 1933 ув’язнений за нібито приналежність до УВО, засланий на 10 р. до Верхньоуральської в’язниці. Розстріляний 2.10.1937 у Челябінській обл.

Вітковський Олександер (1888 — 1945, Харбін).

Вітовський Дмитро (8.11.1887, Медуха, Станиславівщина — 8.7.1919).

Вітте (De Witte) Ян (бл. 1716 — 1785, Кам’янець Подільський).

Владимирський-Буданов Михайло (* Бороздіно, Тульська губ., Росія — † Київ).

Владко Володимир (1901, Петербурґ — 1974, Київ). По війні, крім зб. on., романи „Сивий капітан“ (1959) і „Залізний бунт“ (1967), повісті „Позичений час“ (1963), „Фіолетова загибель“ (1965), „Твори в 5-и тт.“ (1970 — 71).

Власенко А., див. Власюк Петро.

Власенко Параска (1900 — 1960, Київ).

Власов Олександер (1900, Коша, Тверська губ., Росія — 1962, Москва).

Власовський Іван (1883, Вільшана — 1969, Торонто).

Власюк Петро (1905, Чемериське, Черкащина — 1980, Київ).

Влизько Олекса (* Коростень, Новгородська губ., Росія — † Київ).

Внуковський Іван, м. б. Григорій (справжнє прізвище Внученко).

Воблий Костянтин (27.5.1876, Царичанка, Полтавська губ. — 12.9.1947, Київ). Віце-през. АН УРСР (1928 — 30).

Вовк Андрій (1882, Дельки, Полтавщина — 1969, Новий Ульм).

Вовк Наталія (1896 — 1970, Київ).

Вовк (Волков) Федір (Хведір) (17.3.1847, Крячківка — 30.6.1918, Жлобин бл. Гомеля, Білорусь).

Вовк Юрій (1899, Київ — 1961, Прага).

Вовк-Карачевський Василь (1834 — 1893, Київ).

Вовчок Марко (22.12.1834 [за УРЕ і УЛЕ 22.12.1833], Єкатерининське 10.8.1907, Долинське, тепер у межах Нальчика), 1846 — 48 училася у пансіоні у Харкові.

Вовчук Іван (1902, Харків — 1979, Пітсбурґ).

Воєвідка Ярослав (* Петранка, Галичина — † бл. Балти, Поділля).

Возняк Михайло (* Вільки Мазовецькі, Львівщина — † Львів).

Войнаровський Андрій (бл. 1689 — бл. 1740).

Войнаровський-Столобут Тит Євген (* Ляцьке Шляхетське, Товмацький пов., Галичина — † Львів).

Войніч (Войнич) (Voynich) Етель Ліліян (1864, Корк, Ірляндія — 1960, Нью-Йорк).

Войновський Петро (* Станівці Долішні, Буковина).

Войткевич-Павлович Василь (? — 1920?).

Войтюк Яків (1894, Сільце, Холмщина — 1937, Соловки). Заарештований 1933, засуджений на 10 р. ув’язнення, але розстріляний 1937.

Войценко Ольга (* Вінніпеґ).

Волинець Степан (1895, Львів — 1969, Вінніпеґ).

Волинський Петро (1893, Олика, Луцький пов., Волинь — 1982, Київ). Кн. „Укр. романтизм у зв’язку з розвитком романтизму в слов. літературах“ (1963), „Основи теорії літератури „ (1962), „З творчого доробку. Вибрані статті“ (1973).

Волиняк Петро (1907, Корець, Новоград-Волинський пов., Волинь 1969, Торонто), псевд. Чечет.

Волкович Микола († Київ).

Волобуєв Михайло (24.1.1900, Миколаїв — 20.6.1972, Ростов). Екстерном закінчив екон. відділ Харківського ін-ту профосвіти. 1922 — 23 завідувач губ. політосвіти у Вінниці, з 1923 працював у Головполітосвіті у Харкові. Заарештований у грудні 1933, у лютому 1934 засуджений на 5 р. заслання до Казахстану. Під час війни за спеціяльним завданням НКВД працював кореспондентом пронімецької газ. „Кубань“. Згодом жив у Ростові-на-Дону, де завідував катедрою фінансово-екон. ін-ту. Реабілітований в 1957, коли були скасовані постанови судової трійки ҐПУ 1934 р. 1961 В. працював у торг. ін-ті у Донецькому, пізніше переїхав до Ростова.

Володар Ростиславич (? — 1124).

Володимир I Великий (бл. 956 — 1015, Вишгород бл. Києва).

Володимир II Мономах († Київ).

Володимир Мстиславич (1132 — 1171, Київ).

Володимир (1151 — бл. 1199), кн. гал. (1188 — 98).

Володимир Ігоревич (1171 — 1212).

Володимир Рюрикович (1187 — бл. 1239).

Володимир Василькович (? — 1289, Любомль).

Володимир Ольґердович (? — 1394).

Володимирко Володаревич (1104 — 53).

Володимирський Адріян (1875, Липовець, Київщина — 1936, Ростов-на-Дону, Росія).

Володкович Филип (* бл. Вільни, Литва — † Умань).

Волокидин (Волокидін) Павло (* Архарово, Орловщина, Росія — † Київ).

Волосенко Павло (1876, Тисьмениця, Товмацький пов., Галичина — 1958, Флашінґ, Нью-Йорк Стейт).

Волосянський Іван (* Старий Самбір — † Сокаль).

Волох, київ. ювелір, м. б. Волох Петро (1699, Волощина — 1768, Київ).

Волох Омелян (1886, станиця Кальниболотська, Кубань — 1937, Соловки).

Волошин Августин (* Келечин). Редаґував... газ. „Наука“ (1903 — 14), згодом „Свобода“ (1922 — 38).

Волошин Михайло († Львів).

Волошин Ростислав (1911, Волинь — 1944, Дрогобиччина).

Волошиновський Йоахим (1870, Поділля — ?).

Волошка Людмила (1887, Веприн, Житомирщина — 1952, Андрушівка, Житомирщина). Справжнє прізвище Мороз, у шлюбі Курек.

Волощак Андрій (1890, Мшанець, Галичина — 1973, Львів). По війні, крім зб. поезій, кн. для дітей „За горами, за лісами“ (у співавторстві, 1961), „Довбушеві скарби“ (1963).

Волощак Остап (* Яворів, Галичина — † Відень).

Волян Василь (* Ниновичі, Сокольський пов., Галичина — † Відень).

Волянський Іван (1857, Яблонів, Галичина — 1926, Дичків, Тернопільщина).

Волянський Іван (1887 — 1950-і pp., Арґентіна).

Вольф Арнольд (* Простейов, Чехія — † там же).

Воробйов Анатолій (* Митрофанівка — † Київ).

Воробйов Володимир († Харків).

Воробкевич Григорій (* Чернівці — † Чернівці).

Воробкевич Сидір (Ісидор) (5.5.1836, Чернівці — 19.9.1903, Чернівці).

Воронець-Монтвид Катерина (1883 — 1955). Справжнє прізвище Монтвид.

Вороний Марко (1904, Чернігів 1937, Соловки). У березні 1935 заарештований у Києві й у лютому 1936 засуджений на 8 р. ув’язнення в концтаборах. Розстріляний 3.11.1937.

Вороний Микола (1871 — 1938, Одеса). 1934 заарештований і засланий на 3 р. заслання до Воронежа. Від 1937 жив на Кіровоградщині. Знову заарештований, 1938 засуджений на кару смерти, розстріляний 7.6.1938.

Вороний Юрій (1868, Полтавщина — 1908, Варшава).

Воронцов Михайло (* Петербурґ — † Одеса).

Воронько Платон (1913, Чернеччина, Охтирський пов., Харківщина — 1988, Київ).

Воропай Олекса (1913 — 1989, Лідс, Англія).

Ворошилов Климент (1881, Верхнє — 1969, Москва).

Воскобійник Михайло (* Миргород, Полтавщина).

Воскрекасенко Сергій (1906, Лазірці, Канівщина — 1979, Київ).

Вотчал Євген (* Борзна — † Київ).

Вояковський Микола (1899, Богданівна, Скалатський пов. — 1972, Бруклін, Нью-Йорк).

Врабель Михайло (1866, Вирава, Земплинський. комітат, Закарпаття — 1923, Будапешт).

Вражливий Василь (справжнє прізвище Штанько) (1903, Опішня, Зіньківський пов. — 1937, Соловки). У грудні 1934 заарештований і у березні 1935 засуджений на 10 р. ув’язнення в концтаборах, відбував його на Соловках. Розстріляний 8.12.1937.

Врецьона Григорій (* Винники, Львівський пов., Галичина — † Львів).

Врецьона Євген (1905, Винники, Львівський пов., Галичина — 1975, Базель, Швайцарія).

Врона Іван (1887, Отроч, Холмщина — 1970, Київ). Монографії про творчість К. Трохименка (1957), М. Дерегуса (1958), А. Петрицького (1967). Співавтор „Історії укр. мистецтва“ (т. 5, 1967).

Вронський В., м. б. Вахтанг (1905, Тбілісі — 1988, Київ). Справжнє прізвище Надірадзе.

Вронський Макар (* Борисів, Мєнська губ., Білорусь).

Вронченко Михайло (* Могилівщина, Білорусь — † Харків).

Всеволод Ольгович († Вишгород бл. Києва).

Всеволод Чермний (? — 1212 або 1215).

Всеукраїнська Православна Церковна Рада, очолювали її... Олексій Дородницин.

Всеукраїнське Товариство Революційних Музик (ВУТОРМ), постало замість Муз. Т-ва ім. Леонтовича.

Всехсвятський Сергій (* Москва).

Вухналь Юхим, м. б. Юрій (1906, Чорнобаївка, Ізюмський пов. — 1937). 2.11.1936 заарештований під обвинуваченням у приналежності до націоналістичної терористичної орг-ції і 15.7.1937 розстріляний.










Г


Габсбурґ-Льотрінґен Вільгельм (1895, Пула, Далматія — 1949).

Гаврилко Михайло (1882, Козацькі Хутори — 1922, Полтава).

Гавриляк (Гавреляк) Василь (1914, Вейзел, Альберта — 1975, Едмонтон).

Гаджеґа Василь (* Поляна, Мармароський пов. — † Ужгород).

Гадзевич Рафаїл († Кєльце, Польща).

Гадзінський Микола (1901, Кам’янець, Берестейщина — 1984, Рочестер, Нью-Йорк Стейт).

Гаєвський Григорій († Київ).

Гаєк Андрій (1873 — 1949).

Гайвас Ярослав (* Соснівка, Золочівщина, Галичина).

Гайворонський Михайло Орест (* Заліщики — † Нью-Йорк).

Гай-Гаєвський Федір (справжнє прізвище Жлудкин) (1890 — 1962, Прага).

Гай-Головко Олекса (* 1910, Писарівка, Балтський пов.).

Гайдай Зоя (1902, Тамбов, Росія — 1965, Київ).

Гайдай Михайло (1878, Даньківка, Прилуцький пов., Чернігівщина — 1965, Київ). Праці: „Народні голосіння“ (1928), „До питання про муз. фолкльор робітників“ (1938), „Нові записи улюблених пісень Т. Г. Шевченка „ (1939). Зібрав понад 5 000 нар. пісень і дум.

Гайдак Микола (1898, Малий Янисоль, Маріюпільський пов., Катеринославщина — 1971, Міннесота).

Гайдамака Дмитро (1864, станиця Луковська бл. П’ятигорську, Кавказ — 1936, Дніпропетровське).

Гайдарівський Василь (1908, Костянтинівна, Донбас — 1972, Філядельфія).

Гайдукевич Віктор (1904, Петербурґ — 1966, Керч).

Гайдучок Степан (1890, Підтемне, Львівщина — 1976, Львів).

Гак Анатоль (Антоша Ко, Мартин Задека) (1893, бл. Гуляй-Поля, Катеринославщина — 1980, Філядельфія).

Гаккебуш Любов (1888, Немирів, Вінничина — 1947, Київ).

Гакман Євген (* Васловівці, Заставнівський пов., Буковина — † Чернівці).

Галаган Ольга (1885 — 1966).

Галайчук Богдан (1911, Угерсько, Стрийщина, Галичина — 1974, Буенос-Айрес).

Галан Анатоль (* Землянка, Глухівський пов., Чернігівщина).

Галан Ярослав (* Динів, Бжозівський пов., Галичина — † Львів).

Галецький (Halecki) Оскар (1891, Відень — 1973, Байт Плейнс, Нью-Йорк Стейт).

Галицьке євангеліє 1144 p., зберігається в Держ. Іст. Музеї в Москві.

Галичин Дмитро (1895, Дички, Рогатинський пов., Галичина — 1961, Нью-Йорк).

Галібей Михайло (1885, Єзупіль, Станиславівщина — 1964, Окленд, Каліфорнія).

Галіп Теодот (* Волока, Вашківецький пов., Буковина — † Брно, Чехо-Словаччина).

Галкин Олекса (* Київщина).

Галлер Юзеф (1873, Юрчиці бл. Кракова — 1960, Лондон).

Галущинський Михайло (* Звиняч, Чортківщина, Галичина — † Львів).

Галущинський Тит Теодосій (* Бучач, Галичина — † Мондер, Альберта, Канада).

Галяховський Данило (* 1674 — † 1709).

Гамалії, Михайло, значковий військ. товариш.

Гамалій (Шевченко-Гамалій) Дарина (1870 — ?).

Гамалія Григорій (бл. 1610 — 1702, Лубні).

Гамалія Микола († Москва).

Гамарнік (Гамарник) Ян (*Житомир).

Гамченко Сергій (1859, Ратне, Ковельщина — 1934, Житомир).

Ганжа Іван (бл. 1600 — 1648).

Ганкевич Климентій (1842, Настасів, Тернопільщина — 1924).

Ганкевич Лев (1881, Староміщина, Скалатський пов., Галичина — 1962, Нью-Йорк).

Ганкевич Микола (1867, Снятин, Галичина — 1931, Шкло, Яворівський пов., Галичина).

Гануля Йосиф (1873, Пряшівщина, Закарпаття — 1962, Клівленд).

Гануляк Григорій (1883, Синява, Сяніцький пов., Галичина — 1945, Сянік).

Гануш Ян (1858, Колодіївка, Станиславівщина — 1887, Париж).

Ганушевський Михайло (1880, Суховоля, Львівщина — 1962, Угорники, Львівщина).

Ганцов Всеволод (1892, Чернігів — 1979, Чернігів). 15.4.1938 знову засуджений на 8 р. 1950 засланий у Красноярський край. 1956 вийшов на волю. Повернувся на Україну наприкін. 60-их pp., мешкав у Чернігові

Гаральд (Harald) Сміливий (або Суворий) (1015 — 66).

Гарас Микола (1870, Вашківці, Буковина — ?).

Гарасевич Андрій (* Львів — † бл Берхтесґадену, Німеччина).

Гарасевич де Нойштерн Михайло (* Золочівщина, Галичина).

Гардарікі, м. б. Ґардарікі.

Гаркуша Семен (бл. 1739, Березань, Гомельщина, Білорусь — 1784?). Помер на довічній каторзі в Херсоні

Гармашів Всеволод († Мюнхен).

Гасин Олекса (* Конюхів, Стрийщина, Галичина — † Львів).

Гаско Мечислав (* 1907, Луцьке). 1933 заарештований і засуджений на 3 р. ув’язнення в концтаборах. Відбував покарання на Печори Після реабілітації (1956) видав кілька зб. поезій і досліджень з шевченкознавства: „Про що розповідають малюнки Т. Шевченка“ (1970), „У колі Шевченкових та Гоголевих друзів(1980), „Пошуки і знахідки(1990) та ін.

Гатцук Олекса (* Одеса — † Москва).

Гвоздик Кирило (1895, Ребедайлівка, Чигиринський пов., Київ. губ. — ?).

Гейманович Олександер (1882, Харків — 1958, Харків).

Гельман Макс (1892, Одеса — 1979, Київ).

Географія, у 23 р. зг. (стор. 362), м. б.: Ібн-Фадлан.

Георгій (? — 1079).

Гераклея, нині Ереґлі

Герасименко Костянтин (Кость) (* Прихідьки, Пирятинський пов., Полтавщина — † Кавказький фронт).

Герасименко Яким (1888, Бубнівка — 1970, там же) і Яків (1891, Бубнівка — 1969, там же).

Герасимович Іван (* Галич, Галичина — † Берлін).

Герасимович Сильвестр (1881 — 1943, Казахстан).

Герасимчук Лідія (1922, Київ — 1958, Київ).

Герберт (Herbert) Оберон (1922 — 74).

Гербест Бенедикт (1531, Нове Місто бл. Добромиля — 1598, Ярослав, Галичина).

Гербурт (Herburt) Ян Щасний (* Добромильський пов., Галичина — † Добромиль), виступав в оборону православія (зокрема „Zdanie o narodzie ruskim“, 1611).

Гермайзе Йосиф (Осип) (5.8.1892 — 22.9.1958, Саратовська обл.). Поновно засуджений „трійкою“ в 1937 на 10 р. за „контррев. і антирадянську діяльність“, а в 1944 за рішенням особливої наради НКВД СССР на дальше ув’язнення.

Герштанський Дем’ян (1865, Тараж, Кременецький пов., Волинь — 1936, Володимир Волинський).

Гесс де Кальне Ґустав (1784 — 1862).

Гетьман Михайло (1893, Зборівський пов., Галичина — 1981, Торонто).

Гехтер Максим († Прага).

Гец Микола (* Ляцько, Добромильський пов., Галичина).

Гикавий Онуфрій (* Перемилів, Гусятинщина — † Вінніпеґ).

Гинилевич Григорій (* Яворів, Галичина — † Перемишль).

Гинилевич Ярослав (1891, Шум’яч, Турківський пов., Галичина — 1980, Мюнхен).

Гіляров Олекса (1855, Москва — 1938, Київ).

Гіркі джерела, див. Мінеральні води.

Гірний Василь (1902, Заліська Воля, Ярославський пов., Галичина 1981, Лемборк, Польща). З 1948 жив у Польщі бл. Ґданську; з 1958 працював фейлетоністом газ. „Наше Слово“ (Варшава).

Гірняк Йосип (14.4.1895, Струсів, Теребовельський пов. — 17.1.1989, Нью-Йорк).

Гірняк Никифор (1885, Струсів, Теребовельський пов., Галичина — 1962, Кліфтон, Нью-Джерзі).

Гірняк Юліян (1881, Струсів, Теребовельський пов., Галичина — 1970, Пассейк, Нью-Джерзі).

Гіршман Леонард (* Тукумс, Латвія — † Харків).

Гладилович Дем’ян, гол. Т-ва ім. Шевченка 1886-87 і 1890-92.

Гладкий Гриць (* Збаразький пов., Галичина — † Львів).

Гладкий Йосип (* Мельники, Житомирщина — † Олександрівське [тепер Запоріжжя]).

Гладкий Микола (1890 — 1942, Красноярськ, Сибір), „Мова сучасного укр. письменства“ (1930).

Гладкий Ярослав (* Рогатин, Галичина).

Глазуненко Степан (1870, Куп’янське, Харківщина — 1934, Краснодар). Справжнє прізвище Глазунов.

Глинка Антін (1907, Денисів, Тернопільщина — 1957, Едмонтон).

Глинка Ісидор (1909, Тернопіль 1983, Вінніпеґ).

Глинський Михайло (бл. 1460 1534).

Глинський Яким (? — 1732).

Гліб, св. (бл. 984 — 1015).

Гліб, кн. переяславський (? — 1171).

Глібов Леонид (* Веселий Поділ, Хорольський пов. — † Чернігів).

Глібовецький (Глібовицький) Іван.

Глобенко Микола (19.12.1902, Ново-Георгіївське, Куп’янський пов., Харківщина — 29.5.1957, Мужен, півд. Франція). Справжнє прізвище Оглоблин. Твори: „Історико-літ. статті“ (ЗНТШ, т. CLXVII, 1958), „З літературознавчої спадщини“ (1961).

Глушкевич Маріян (1877, Дидьова, Турківський пов., Галичина — 1935, Львів).

Глушко Сильвестр (бл. 1896 — 1938).

Глущенко Микола (1901, Новомосковське, Катеринославщина — 1977, Київ). Портрети франц. письм. Р. Ролляна, А. Барбюса, натюрморти „Укр. квіти“ (1977) та ін.

Глянько Федір (* Славгородське, Вовчанський пов., Харківщина — † Форт Вейн, Індіяна).

Гмиря Борис (5.8.1903, Лебедин — 1.8.1969, Київ).

Гнатевич Богдан (1892 — 1968).

Гнатишак Микола (* Перемишль — † Лібштадт, Німеччина).

Гнатківська Дарія (1912 — 89).

Гнатюк Володимир (9.5.1871, Велеснів, Бучацький пов., Галичина — 6.10.1926, Львів).

Гнилосиров (Гнилосир) Василь (1836, Полтава — 1901, Канів).

Гніденко (Гнєденко) Борис (* Сімбірськ, Росія). Праці з матем. статистики, іст. математики.

Гнідич (Гнєдич) Микола (* Полтава — † Петербурґ).

Гніздовський Яків (1915, Пилипче, Борщівський пов., Галичина — 1985, Нью-Йорк).

Гоголь Микола (1.4.1809, Великі Сорочинці, Миргородський пов., Полтавська губ. — 4.3.1852).

Гоголь-Яновський Василь (1777, бл. Миргорода, Полтавщина — 1825, Кибинці, Полтавщина).

Гогоцький Сильвестр (* Кам’янець Подільський — † Київ).

Годинка (Годінка) Антоній (* Ладоміров — † Будапешт).

Годяк Іван († Тарзана, Каліфорнія).

Гойда Юрій (* Зняцеве, Мукачівський пов. — † Ужгород).

Голандський (за ін. джерелами Голландський) Павло.

Голинський Михайло (1895 [за УРЕ 1890], Вербівці, Городенківський пов. — 1973, Едмонтон).

Голинський Петро (1892 — 1974, Мюнхен). Гасло помилково вміщене на стор. 405 замість стор. 393.

Голіцинський Євген (* Кишинів — † Прага).

Голіян Григорій (1897 — 1978).

Голіян Роман (1899 — 1966).

Голованівський Сава (1910, Єлисаветградка, Олександрійський пов., Херсонщина — 1989, Київ). Романи „Тополя на тому березі“ (1965), „Корсунь“ (1972), п’єси „Перший грім“ (1957), „Дальня луна“ (1961). Переклади: драма В. Гюґо „Рюї Блаз“ (1948), роман у віршах Дж. Байрона „Дон Жуан“ (1985).

Головацький Іван (1816, Чепелі, Брідщина, Галичина — 1899, Відень).

Головацький Яків (17.10.1814, Чепелі — 13.5.1888, Вільна).

Головач Амвросій (* Едмонтон).

Головецький Діонисій (1885, Старий Самбір, Галичина — 1961, Ґлен Ков, Нью-Йорк Стейт).

Головин (Ґоловін) П., м. б. Павло (1885, Іжевське, Рязанська губ., Росія — 1964, Київ).

Головінський Юліян (* Радимно, Перемиський пов., Галичина — † Бібрка, Львівщина).

Головко Андрій (1897, Юрки, Кобеляцький пов. — 1972, Київ).

Головченко Петро (1898, Козельщина, Полтавщина — 1938, Полтава).

Голов’янко Зиновій (1876, Талова Балка, Олександрійський пов. — 1953, Київ).

Голоскевич Григорій (1884, Супрунківці, Ново-Ушицький пов., Поділля — 1934).

Голота Ілля (? — 1649, бл. Загалля, Білорусь).

Голота (Мельник) Петро (1902, Балашівка, тепер у межах Кіровограду — 1949, Снятин, Станиславівщина).

Голуб Олифер (? — 1628).

Голубенко (справжнє прізвище Шатун) Петро (1907, Деркачі — 1987). Твори: „Біля джерел двох культур(1956), „Трагедія М. Хвильового“ (1983), „Україна і Росія у світлі культ. взаємин(1987, 2-е вид. 1994).

Голубець Микола (1891, Львів — 1942, Львів).

Голубович Всеволод (1885, Полтавка, Балтський пов., Поділля — 1939).

Голубович Сидір (1875, Товстеньке, Копичинецький пов., Галичина 1938, Львів).

Голубовський Захар (Зіновій) (1736, Полтава — 1810, Київ).

Голубятников Павло (1892, Петербурґ — 1942, Ленінград).

Голувко (Hołówko) Тадеуш (* Семипалатинськ, Туркестан — † Трускавець, Дрогобиччина).

Гомзин Борис (1887, Балтський пов., Поділля — 1965, Берлін).

Гомоляка Вадим (1914 — 1980, Київ). Балети „Чорне золото“ (1957), „Кіт у чоботях“ (1958), „Оксана“ (1964).

Гондіюс (Hondius, de Hondt) Вільгельм (1597, Гаґа — 1658, Гаґа [за ін. даними Данціґ]).

Гонорський Розумник (1791, Тула, Росія — 1818, Харків).

Гончар Іван (1911, Лип’янка, Чигиринський пов., Київщина — 1993, Київ). Пам’ятники: Т. Шевченкові у с. Шешори Івано-Франківської обл. (1964), С. Васильченку в Ічні (1978), І. Ґонті в с. Гонтівка Вінницької обл. (1973).

Гончаренко Агапій (* Кривин, Сквирський пов. — † Гейвард, Каліфорнія, ЗДА).

Гончаренко Гнат (1835, Ріпки — бл. 1917).

Гончаренко Іван (1908, Яблуневе — 1988, Київ). Поеми „Дунайська поема“ (1953), „Матрос Гойдай“ (1956), зб. віршів „Обеліски“ (1974), „Кордон“ (1976).

Горбач Олекса (* Романів, Бібрський пов., Галичина). Проф. славістики Франкфуртського Ун-ту (1966 — 79). Дослідник і публікатор укр., ц.-слов. і поль. текстів 16 — 19 в., граматики М. Смотрицького та лексикону П. Беринди, автор праць з проблем іст. лексикології та етимології. Твори: „Північно-наддністрянська говірка й діялектний словник с. Романів Львівської обл.“ (1965), „Діялектний словник північно-добруджанської говірки с. Верхній Дунавець біля Тульчі“ (1968), „Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини“ (1971), „Південнолемківська говірка й діялектний словник с. Красний Брід бл. Меджилаборець (Пряшівщина)“ (1973) та ін. „Studia Slavica in honorem viri doctissimi Olexa Horbatsch“ (I — II, 1983).

Горбачевський Антін (* Збаразький пов., Галичина — † Сянік, Галичина).

Горбачевський Іван (1800, Ніжен — 1869, Петровський Завод, Сибір).

Горбачевський Іван (1854, Зарубинці, Збаразький пов., Галичина — 1942, Прага).

Горбовий Володимир (1898, Долина, Галичина — 1984, там же). Після 25-річного заслання жив у Долині

Гординський Святослав (1906, Коломия — 1993, Верона, Нью-Джерзі). Був віце-през. Об’єднання укр. письм. на еміґрації „Слово“. Переклади: „Поети Заходу“ (1961), „Фр. Війон. Життя і твори(1971). Дослідження: „Укр. церкви в Польщі“ (1969), „Укр. ікона дванадцятого-вісімнадцятого сторіччя“ (1973). Нім. редакція „Die ukrainische Ikone 12. bis 18. Jahrhundert“ (1981) і „Das Ihorlied“ (1985).

Гординський Ярослав (* Шкло, Яворівський пов. — † Львів).

Гордієнко Гаврило (1902 — 82).

Гордієнко Дмитро (1901, Плужники, Пирятинський пов., Полтавщина — 1974, Плужники). 5.12.1934 заарештований і засуджений на 5 р. ув’язнення в концтаборах. Відбувши строк, жив на засланні 14.5.1949 знову заарештований і засуджений на 25 р. таборів. 1955 достроково звільнений і реабілітований.

Гордієнко Єгор (Юрій) († Харків).

Гордон Володимир (* Лохвиця, Полтавщина — † Харків).

Горев (Горєв) Микола (* 1900, Казань, Росія — 1992), патофізіолог.

Горецький Петро (1888, Мутин, Кролевецький пов., Чернігівщина — 1972, Київ). Праці: „Укр. лексика «Вечорів на хуторі біля Диканьки» М. В. Гоголя“ (1958), „Історія укр. лексикографії“ (1960). Співавтор „Курсу сучасної укр. літ. мови“ (т. 1 — 2, 1951) і „Курсу історії укр. літ. мови“ (т. 1 — 2, 1958 — 62).

Горілий (Горєлов) О. (1868 — 1937).

Горка Лаврентій (1671, Львів — 1737, Вятка, Росія).

Горленко Василь (* Ярошівка, Роменський пов., Полтавщина — † Петербурґ).

Горленко Йоасаф (* Прилука [Прилуки], Полтавщина — † Грайворон, Слобожанщина).

Горленко Ніна (1895, Білопілля, Холмщина — 1964, Філядельфія).

Горникевич Мирон (1886 — 1969).

Горновий Осип (* Олесин, Бережанщина, Галичина — † Великополе, Яворівський пов., Львівщина).

Горняткевич Дам’ян (1892, Лісько — 1980, Кергонксон, Нью-Йорк Стейт).

Городецький Олекса (1897, Новокостичі, Самарська губ., Росія — 1967, Київ).

Городецький Сергій-Володимир (* Поділля — † Нью-Йорк).

Городецький Степан (* Межигірці, Станиславівщина — † Вербилівці, Рогатинщина, Галичина).

Городниця, с. Гусятинського р-ну, Тернопільської обл.

Городовенко Нестор (1885, Венслави, Лохвицький пов. — 1964, Монтреаль).

Гороховська Марія (* Евпаторія, Крим). Олімпійська чемпіонка (1952) і чемпіонка світу (1954).

Гошовський Богдан (1907, Золочів — 1986, Торонто, Канада).

Грабар Володимир (1865, Відень — 1956, Москва).

Грабар Ігор (1871, Будапешт — 1960, Москва).

Грабар Костянтин (* Ужгород — † Ужгород).

Грабец (Hrabec) Стефан (1912, Станиславів, Галичина — 1972, Лодзь, Польща).

Грабина Леонид (1885 — 1971).

Граб’янка Григорій (1686 — 1737 або 1738).

Граков Борис (1899, Онега, Архангельська губ. — 1970, Москва).

Грановський (Неприцький-Грановський) Олександер (1887, Бережці, Крем’янецький пов. — 1976, Сент Пол, Міннесота).

Грдина Ярослав (1871, Плзень, Чехія — 1931, Дніпропетровське).

Гребенецький Олександер (1874, Фурси, Білоцерківський пов., Київ. губ. — 1937, Марійська АССР). 7.12.1937 засуджений „трійкою“ УНКВС до розстрілу, вирок виконано 8.12. того ж р.

Гребень Леонид (1888, Кринки, Білорусь — 1980, Асканія-Нова, Херсонщина).

Гребінка Євген (* хутір Убіжище бл. Пирятина — † Петербурґ).

Гребницький Флоріян (1683, бл. Полоцьку, Білорусь — 1762, Струн бл. Полоцьку).

Греки, стор. 429, п. ш., у 10 і 17 р. зг., м. б.: з Атосу.

Греков Олександер (1875, Сопич, Глухівський пов., Чернігівщина — 1958, Відень), 1948 р. схоплений большевиками.

Гречина Михайло (1902, Будище, Черкаський пов., Київщина — 1979, Київ).

Гречулевич Василь (1791 — 1875).

Гречуха Михайло (1902, Мошни, Черкаський пов., Київщина — 1976, Київ), 1938 — 61 чл. Політбюра ЦК КПУ, 1939 — 54 гол. Президії Верховної Ради УССР.

Гривнак Андрій (18981969, Щецін, Польща).

Григоренко Грицько, справжнє ім’я Косач Олександра (* Макарів, Костромська губ., Росія — † Київ).

Григоріїв Матвій (Григоріїв Никифор [Матвій]) (бл. 1885, Застав’я, Ушицький пов., Поділля — 1919).

Григоріїв Никифор (* Бурти, Канівський пов. — † Нью-Йорк).

Григор’їв (Григор’єв) Сергій (* Луганське).

Григорій (11 в.), див. Остромирове Євангеліє.

Григорій Огійчук (1893, Трубіївка, Сквирський пов., Київ. губ. — 1985, Чікаґо), 1950 еміґрував до ЗДА; 1971 став митр.

Григорій Болгарин (1400 — 73).

Григорій Цамвлак (Цамблак) (1364, Трново, Болгарія — бл. 1419).

Григорович Василь († Петербурґ).

Григорович Віктор (* Балта, Одещина — † Єлисаветград, Херсонщина).

Григорович Іван (1876, Гнильче, Тернопільщина — 1937, Львів).

Григорович Іван (1911, Чернівці — ?). Учасник Похідних Груп ОУН (1941), заарештований совєтами в 1944 у Букарешті, згодом вивезений до Києва, де був зліквідований МВС.

Григорович-Барський Василь (1701, Київ — 1747, Київ).

Григорович-Барський Іван (* Київ — † Київ).

Григорук Євген (1899, Троянка, Балтський пов. — 1922, Ялта), активний боротьбіст.

Григорчук Микола (1888, Бучачки, Коломийщина, Галичина — 1979, Етелберт, Манітоба).

Григорчук Михайло (1905, Гільберт Плейнс, Манітоба — 1978, Етелберт, Манітоба).

Гримайло Ярослав (1906, Рогинці, Хмільницький пов., Подільська губ. — 1984, Харків). Роман „Незакінчений роман“ (1962), повість про письм. М. Трублаїні „Добропроходець“ (1978), зб. віршів „Трудолюби“ (1963).


Гриневецький Іван (1850, Сянічок, Сяніцький пов., Галичина — 1889, Перемишль).

Гриневецький Степан (* Бузьк, Кам’янка-Струмилівський пов., Галичина — † Чікаґо).

Гриневичева Катря (* Винники, Львівщина).

Гринько Григорій (* Штепівка, Лебединський пов., Харківщина).

Гриньох Іван (1907, Павлів, Радехівський пов., Галичина — 1994, Мюнхен).

Грицай Василь (справжнє прізвище Колтановський) (1856, Куковичі, Чернігівщина — 1910, там же).

Грицай Дмитро (* Дорожів, Самбірщина, Галичина).

Грицай Остап (* Княжпіль, Добромилівщина, Галичина — † Мюнхен).

Грицак Євген (1890, Ператин, Радехівський пов., Галичина — 1944, Чехо-Словаччина).

Гришко Василь (1897 — ?, Монтреаль, Канада).

Гришко Микола (1901, Полтава — 1964, Київ).

Гришко Михайло (1901 — 1973, Київ).

Грищенко Олекса (2.4.1883, Кролевець — 28.1.1977, Ванс, півд. Франція). Кн. мемуарів „Мої зустрічі і розмови з франц. мистцями“ (1962), Роки бурі і натиску(1967).

Гріднев (Гріднєв) Віталій (1908, Уварово, Тамбовщина, Росія — 1990, Київ). Праці з теорії фазових перетворень і концентраційних змін при нагріванні сплавів, фіз. основ низькотемпературної крихкости перехідних металів.

Грінченко Борис (9.12.1863, Вільховий Яр — 6.5.1910, Оспедалетті, Італія; похований у Києві).

Грінченко Марія (* Богодухів, Харківщина — † Київ).

Грінченко Микола (* Київ — † Уфа, Башкирія).

Грозин (Грозін) Борис (1898, Київ — 1962, Київ). Досліджував механічні особливості загартованої сталі, підвищення довговічности деталей машин.

Громашевський Лев (1887 — 1980, Київ).

Громика Михайло (? — 1651, Корсунь).

Громницький Сидір (* Загірочко, Бібрський пов., Галичина — † Львів).

Грудин Володимир (1893 — 1980, Філядельфія).

Грудина Дмитро (1898 — 1937).

Грузини, стор. 451, л. ш., у 14 р. зг., м. б.: царя Димитрія I.

Грузинський Олександер (1881 — 1954, Київ), переслідуваний в 30-их pp., Г. покинув Україну і викладав у Ленінграді і Могилеві Згодом повернувся на Україну.

Грунський Микола (* Суми — † Київ). „Основи нового укр. правопису“ (1929), „Вступ до слов. мовознавства“ (1946).

Грушевська Катерина (* Львів — † імовірно Сибір).

Грушевська Марія (бл. 1870, Богданівка, Скалатський пов., Галичина — 1944 [за ін. даними 1948, Київ]). У підписі під фото, м. б.: О. Грушевська.

Грушевська Ольга (1878, Шуя, тепер Івановська обл. — 1961, Київ).

Грушевський Михайло (29.9.1866 — 25.11.1934).

Грушецький Антонин Антін, м. б. Грушецький Антін (1734, Волинь — 1798, Супрасль, тепер Польща).

Грушка Григорій (1859, Зарубинці, Тернопільщина — 1913, Пеняки, Львівщина).

Грушкевич Теофіл (* Горожанка Мала, Рудківський пов., Галичина — † Шмідсдорф, Нижня Австрія).

Губаржевський Ігор (1905 — 69).

Губіцький Тарас (1908 — 1974, Детройт).

Гужова Віра (1898, Київ — 1974, Київ).

Гузар Ольга (1885, Відень — 1945). Після другої окупації Буковини большевиками Г. була арештована 16.12.1944 відділом КҐБ в ході операції „Тризуб“ (арешти чл. бук. проводу ОУН); не доживши до суду, вона померла в чернівецькій в’язниці 22.5.1945. Похована в Чернівцях.

Гулак Микола (* Золотоніський пов. — † Єлизаветпіль, Азербайджан).

Гулак-Артемовський Петро (* Городище — † Харків).

Гулак-Артемовський Семен (* Городище — † Москва).

Гулевичівна Гальшка (Єлисавета) (1575 — 1642).

Гулий Максим (* Нова Басань, Чернігівщина).

Гулий-Гуленко Андрій (1886 — 1921?).

Гуляєв Олекса (* Київ — † Київ).

Гулька Рудольф (1887, Лясеніце, Чехо-Словаччина — 1961, Прага).

Гультай Василь (1900, Глушків, Городенківський пов. — 1974, Торонто).

Гуменюк Теодор (1891, Поточиська, Городенківський пов. — 1978, Торонто).

Гунькевич Дмитро (1893, Лисовичі, Долинський пов., Галичина — 1953, Торонто).

Гуревич Борис (* 1937, Київ), атлет сер. ваги, олімпійський чемпіон 1968, чемпіон світу 1967, 1969.

Гуревич Зиновій (* 1898, Глухів, Сумська обл.).

Гуров Олександер (1843, Саратов, Росія — 1921).

Гуслистий Костянтин (Кость) (1902, Олександрівське [тепер Запоріжжя] — 1973, Київ).

Гуцалюк Любослав (* Львів).

Гушалевич Євген (1864, Львів — 1907, Кельн, Німеччина).

Гушалевич Іван (* Паушівка — † Львів).











Ґ


Ґавронський (Gawroński) Францішек (1845, Степашки, Гайсинський пов., Поділля — 1930, Юзефів, Польща).

Ґаґанець Йосиф (* Вислок Великий бл. Сянока, Галичина — † Пряшів).

Ґадзінський Володимир (* Краків — † Одеса).

„Gazette de Léopol“, виходила у Львові 1776.

Ґалаґан Григорій (* Київ — † Київ).

Ґалан Володимир (1893, Глиняни, Перемиський пов. — 1978, Філядельфія).

Ґалаховський (Галяховський) Данило (* 1674 — † 1709).

Ґалятовський Іоанікій (бл. 1619 — 1688, Чернігів).

Ґартнер (Gartner) Теодор (* Відень — † Інсбрук, Австрія).

Ґваньїні (Guagnini) Олександер (1534 чи 1538, Верона, Італія — 1614, Краків).

Ґваренґі, Кваренґі Джакомо, м. б. (Quarenghi). Збудував собор в Кременчуку (кін. 18 в.).

Ґе (Gay) Микола (* хутір Іванівський — † Бахмацький пов., Чернігівщина).

Ґебус-Баранецька Степанія (Стефанія) (1905, Перемишль — 1985, Львів). Дереворити „Танець гуцулів“ (1940), „Косівські гончарі“ (1956), „Косівські килимарки“ (1956), триптих „Художня самодіяльність гуцулів „ (1960), екслібріси, листівки.

Ґеґей Петро, м. б. Ґебей Петро (* Кальник, Березький пов., Закарпаття — † Ужгород).

Ґедимін (бл. 1275 — бл. 1340).

Ґедройц Костянтин (* Бендери, Молдавія — † Москва).

Ґембицький Тит (* Люлинці, Вінницький пов., Подільська губ. † Львів).

Ґеркен-Русова Наталя (1897 — 1989, Равдон, Квебек).

Ґеровський Георгій (1886, Львів — 1959, бл. Пряшева, Словаччина).

Ґетц (Goetz) Леопольд Карл (1868, Карлсруе — 1931, Бонн).

Ґец Лев (1896 — 1971, Краків).

Ґжицький Володимир (1895, Острівець, Теребовельщина — 1973, Львів). 7.12.1933 заарештований і засуджений на 10 р. ув’язнення в концтаборах. Відбував покарання у Комі АССР. 1946 таборовий суд знову засудив його на 4 р. ув’язнення, після відбуття якого Г. до реабілітації 1956 перебував на засланні Повернувшись до Львова, видав зб. on. і повість „Повернення“ (1958), романи „У світ широкий“ (1960), „Опришки“ (1962), „Великі надії“ (1966), „Слово чести“ (1968) та ін. „Твори“ (I — II, 1974).

Ґізель Інокентій (1600, Сх. Пруссія — 1683, Київ).

Ґіра (Gira) Людас (1884, Вільна — 1946, Вільна).

Ґіреї (Ґераї), династія Крим. ханів; засновником її був Хаджі-Ґірей.

Ґірса Вацлав (Шепетівка, Заславський пов., Волинь).

Ґлавче Єгор (Юрій) (* Кишинів, Басарабія — † Одеса).

Ґлієр Райнґольд (Райнгольд) (1875 — 1956, Москва).

Ґловінський Євген (1894, Ржищів — 1964, Мюнхен).

Ґойдич Павло Петро (1888, Руські Пекляни, Пряшівщина — 1960, Леопольдів, Словаччина).

Ґолубєв Степан (* Київ — † Київ).

Ґольдельман Соломон (1885, Сорока, Басарабія — 1974, Єрусалим).

Ґольдман Олександер (1884, Варшава — 1971, Київ).

Ґонсет Роман (* Зелена, Брідщина — † Півн. Голлівуд, Каліфорнія).

Ґорук Семен (1873, Снятин, Галичина — 1920?).

Ґощинський (Goszczyński) Северин (1801, Іллінці, Вінничина — 1876, Львів).

Ґрабовський (Grabowski) Михайло (1804, Золотіїв, тепер у межах Рівного — 1863, Варшава).

Ґрабський (Grabski) Станислав (1871, Борова, Варшавська губ. — 1949, Сулеювек бл. Варшави).

Ґраве Дмитро (* Кирилів, Вологодська губ., Росія — † Київ).

Ґребе (Graebe) Курт (1874, Карнішево, Польща — 1952, Мюнхен).

Ґренджа-Донський Василь (1897, Волове [тепер Міжгір’я] — 1974, Братіслава, Словаччина). Драматична поема „Зруб“ (1964), повість „Петрик“ (1973), незакінчений роман „Сини Верховини“.

Ґрондський (Grądski, Grądzki) Самуель (? — після 1676 [за ін. даними бл. 1672, Галичина]).

Грудзінський (Grudziński) Станислав (1852, Водяники, Звенигородський пов., Київщина — 1884, Варшава).

Ґудзій Микола (1887, Могилів Подільський — 1965, Москва). „Укр. інтермедії 17 — 18 cm.“ (1960), „Традиции літератури Киевской Руси в старинных украинской и белорусской литературах“ (вид. 1966).

Ґурґула Ірина (1904, Болехів, Долинський пов., Галичина — 1967, Львів).

Ґурський (Górski) Артур (1870, Краків — 1959, Варшава).

Ґурський Проспер, автор бл. 300 творів.

Ґутковський Клим (* Тернопіль — † Будапешт).










Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.