[Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). Доповнення. — Париж, Нью-Йорк, 1995. — Т. 11. — С. 304-323.]

Попередня     Головна     Наступна

І

Ібн-Баттута Мохаммед Ібн-Абдаллах (1304, Танжер, Марокко — 1368, Фес).

Ібн-Даста (Ібн-Руста), м. б. Ібн-Русте (Ібн-Даста).

Іван Ростиславич (Берладник) (? — 1162).

Іваненко Дмитро (1859, Китайгори, Полтавщина — 1943, Свердловськ, Росія), письм. і журналіст. „Записки и воспоминания“ (1912 — 15), присвячені історії гром. та культ. життя Полтави наприкін. 19 — поч. 20 в.

Іванець Іван (1893, Новосілки Гостинні, Рудківський пов., Галичина 1946, Солікамськ, Пермська обл., Росія).

Іванис Василь (1888, станиця Настасівка — 1974, Торонто).

Іваниця Григорій (1892, Шостка, Чернігівська губ. — 1938). У процесі СВУ 1930 засуджений на 6 p.; 1938 удруге засуджений до 10 р.; помер 24. 8.1938 в Півн.-сх. таборі Магаданської обл.

Іваницький Сократ (1897 — 1974, Мюнхен).

Іваницький Теодор († Чернівці).

Іваницький-Василенко Сергій (* Золотоноша, Полтавщина).

Іванишев Микола (* Київ — † Київ).

Іванов Андрій (1900, Замостя, Польща — 1970, Москва).

Іванов Вадим (1892, Маріюпіль, Катеринославщина — 1962, Київ).

Іванов Євген (* Монашка, сх. Сибір).

Іванов Михайло (1871, Ялта, Крим — 1935, Москва).

Іванов Олександер (1836, Таврія — 1880, Київ).

Іванов Петро (1837, Чугуїв, Харківщина — 1926).

Івасюк Іван (* Хотинщина, Басарабія — † Прага).

Івасюк Микола (14.4.1865, Заставна — 25.11.1937, Київ), іст. картина „Іван Богун під Берестечком“ (1919). Декілька pp. працював у Києві Репресований сов. владою.

Івах Онуфрій (Honore Ewach) (1900, Підфилип’я, Борщівський пов. — 1964, Вінніпеґ, Канада).

Іващенко Сергій (* 1902).

Івлів Ілько, м. б. Трохим (справжнє прізвище Трохименко) (1880 — 1938?), у 1918 — 33 актор Артемівського муз.-драматичного театру (Донбас).

Івченко Михайло (1890, Никонівка, Прилуцький пов. — 19.10.1939).

Ігнатієнко Варфоломій (1892, Озеряни, Лохвицький пов., Полтавщина — 1943).

Ігнатович Володимир, м. б. Гнат (1898, Немирів, Брацлавський пов., Подільська губ. — 1978, Ужгород), актор.

Ігор (бл. 877 — 945).

Ігор Губа (світське ім’я Іван) (1885, Бандурівка — 1966, Нью-Йорк).

Ігор Святославич (1151 — 1202).

Ієссен Олександер (1896, Петербурґ — 1964, Ленінград), „Греческая колонизация Северного Причерноморья“ (1945).

Ізарський Олекса (* Полтава).

Ізбеков Володимир (1881, Погромне, Саратовська губ., Росія — 1963, Київ).

„Ізборник Святослава“ (1073), відкритий 1817 p. К. Калайдовичем; перекладений для царя Симеона (893 — 927).

Ізмайлов Микола (1907, Сухумі, Грузія — 1961, Харків).

Ізмайлович Дмитро (1890, Юринці, Проскурівський пов. — 1976, Ріо-де-Жанейро).

Із’яслав Мстиславич (бл. 1097 — 1154).

Іконніков Володимир (* Київ — † Київ).

Іконографія, дод. до 9 — 13 p.: С. Гординський, М. Драґан, П. Жолтовський, Я. Константинович, Л. Міляєва, В. Свєнціцька, о. Ю. Мокрицький, о. І. Павлик.

Іконопис, дод. до літератури: Гординський С. Укр. ікона 12 — 18 cm. Філядельфія 1973, нім. вид. „Die ukrainische Ikone 12. bis 18. Jahrhundert“. Мюнхен-Ґрац 1981; Логвин Г., Міляєва Л., Свєнціцька В. Укр. середньовічний живопис. К. 1976; Жолтовський П. Укр. живопис 17 — 18 cm. K. 1978; Свєнціцька В., Сидор О. Спадщина віків. Укр. малярство 14 — 18 ст. у музейних колекціях Львова. Л. 1990.

Іларіон, перший київ. митр. не-грек (? — перед 1054, Київ).

Іларіон, світське ім’я Огієнко Іван (14.1.1882 — 29.3.1972, Вінніпеґ).

Іллін Іван, м. б. Ільїн Семен (1888 — 1972), у 1915 — 24,1927 — 55 соліст Одеської Опери.

Ілюстрація, п. ш., у 26 р. зг., м. б.: П. Мартинович.

Ільїн В., м. б. Василь (1901, Київ 1963, Київ). Співавтор „Курсу історії укр. літ. мови“ (т. 1 — 2, 1958 — 62), один з укладачів і ред. 3 і 4 тт. „Укр.-рос. словника“ (т. 1 — 6, 1953 — 63).

Ільїнський Григорій (1876, Петербурґ — 1937?).

Ількевич Григорій (* Нове Село, Жовківський пов., Галичина — † Городенка, Коломийський пов., Галичина).

Ільків Микола (1890 — 1941).

Ільницький Василь (* Підпечари, Станиславівщина — † там же).

Ільницький Володимир (* Підгайці, Галичина).

Ільницький Лука (1844, Київ — ?). 1881 видав альманах „Луна“. Засланий до Сибіру.

Ільницький Олександер (1889, Чорний Ардів, Закарпаття — 1947), 1946 засуджений большевиками, загинув у в’язниці.

Ільницький Роман (* Кривче, Борщівський пов., Галичина).

Ільченко Олександер (1909, Харків — 1994, Київ). Повість для дітей „Звичайний хлопець“ (1947), сценарій фільму „Роман і Франческа“ (1961).

Імперфект, п. ш., у 9 р. зг., з.: ЂаховЂ/-ааховЂ, м. б.: -ЂаховЂ/-ааховЂ.

Інкерман, руїни печерного м. Каламіти.

Інкіжинов Валерій (1895, Іркутськ — 1973, Брюнуа, Франція), з 1930 у Німеччині, згодом у Франції

Інкрустація, дод.: О. Саєнко в 1920-их pp. впровадив нову техніку І. соломою, яку застосував у монументально-декоративному мистецтві (ґоблени, килими, пано).

Інокентій IV (1200 — 54).

Інсабато (Insabato) Енріко (1878, Больонья, Італія — 1963).

Інститут Мовознавства АН УРСР, п. ш., у 22 р. зг., м. б.: „Діялектологічний бюлетень“ за ред. В. Ільїна (з 1949 р. — 6 випусків); у 31 р. зг., м. б.: „Нариси з історії укр. літ. мови“ П. Плюща (1958).

Іоан Теодорович (6.10.1887, Крупець, Лубенський пов. — 3.5.1971, Філядельфія). Проповіді „У велике невідане“ (т. 1 — 3, 1968 — 70).

Ірчан Мирослав (псевд. Андрія Баб’юка) (1897, П’ядики — 1937). Заарештований 28.12.1933 і засуджений на 10 р. ув’язнення в концтаборах. Відбував покарання на Соловках. 3.11.1937 розстріляний.

Ісаїв Петро (1905, Ліски, Коломийський пов., Галичина — 1973, Філядельфія, ЗДА). Монографія „Причини упадку укр. держави в княжі і коз. часи“(1975).

Ісаковський Михайло (1900, Глотовка, Смоленщина — 1973, Москва).

Ісидор (бл. 1380-90 — 1463).

Іскандер Олена, м. б. Олександра (1896 — ?),

Ічнянський Мирослав (* Ічня), з 1929 в Канаді, з 1940 в ЗДА; зб. поезія „Арфа“ (1925).

Ішлінський Олександер (* Москва), вчений в галузі механіки, д. чл. АН УРСР (з 1948). З 1964 дир. Ін-ту проблем механіки АН СССР. Дослідження з заг. теорії інерціяльної навіґації та автономного керування. Автор нової схеми деформування ґрунту при вибухові

Іщак Андрій (* Миколаїв, Жидачівщина, Галичина — † Львів).

Іщенко Іван (1891, Пустоварівка, Сквирський пов., Київщина — 1975, Київ).

Іщук Арсен (1908, Городок, Бердичівський пов., Київщина — 1982, Київ). Кн. „Василь Минко“ (1957), „Сорок років укр. радянської літератури“ (1957), зб. статтей „На шляху поступу“ (1968).

Іщук-Шульгина Надія, див. Шульгина-Іщук Надія.

Ї

Їжакевич Іван (1864, Вишнопіль, Київ. губ. — 1962, Київ).

Їжевський Василь, м. б. Їжевський Василь (* Рязань — † Київ).

Їречек (Jireček) Йосиф (* Високе Мито, Чехія — † Прага).

Й

Йов Залізо († Почаїв).

Йов Княгиницький (бл. 1550, Тисьмениця бл. Станиславова — 1621).

Йогансен Михайло (Майк) (1895, Харків — 1937, Київ). Заарештований 18.8.1937 і 27.10. того ж р. розстріляний.

Йорґа (Iorga) Ніколай (* Ботошані, Молдавія — † бл Сінаї, Румунія).

Йориш Володимир (* Катеринослав — † Київ).

Йосипенко Микола (1912 — 83).

Йосиф Жук (* Сент Пітерсберґ, Фльоріда).

Йосиф Нелюбович-Тукальський (? — 1675, Чигирин).

Йосиф Оксіюк (1894, Луковичі, Володимир-Волинський пов., Волинська губ. — 1991, Київ). Переслідуваний сов. владою, 1933 був примушений покинути церкву. 1935 був заарештований, ув’язнений та засланий. Повернувшись на Україну 1950, був секретарем свого брата Макарія, архиєпископа Рос. Правос. Церкви у Львові (який згодом став митр. Поль. Автокефальної Правос. Церкви).

Йосиф II Солтан († Смоленськ).

Йосиф II (* Відень — † Відень).

Йосифович Дмитро (* Нові Скоморохи, Рогатинський пов. — † Хітар, Стрийський пов., Галичина).

Йоффе Абрам (1880, Ромен [Ромни], Полтавська губ. — 1960, Ленінград).

К

Кабачків Іван (1874, Вереміївка, Золотоніський пов., Полтавська губ.-1962, Нью-Йорк).

Кабачок Володимир (1892, Петрівці, Полтавщина — 1957, Київ), керівник Полтавської капелі бандуристів (1925 — 33), керівник оркестри Ленінградського драматичного театру (1934 — 37). 1934 і 1937 — 43 перебував в ув’язненні. 1944 соліст-бандурист Ташкентської філармонії. З 1945 викладав в Київ. муз. училищі ім. Р. Ґлієра та консерваторії. Співавтор підручника „Школа гри на бандурі“ (1958).

Кавалерідзе Іван (1887, хутір Ладанський, Чернігівщина — 1978, Київ).

Кавецький Ростислав (1899, Самара, Росія — 1978, Київ).

Кавос Катеріно (1775 — 1840).

Кагановвч Лазар (1893 — 1991, Москва). Література: Шаповал Ю. „Л. М. Каганович на Україні“. УІЖ, ч. 8, 10, 1990.

Казка Аркадій (1890, Седнів 1929). 10.9.1929 був заарештований у справі СВУ і 23.11. того ж р. поповнив самогубство в одеській в’язниці

Калениченко Іван (* Суми).

Калина Володимир (1896, Колоколин, Рогатинський пов., Галичина — 1965, Нью-Йорк).

Калиненко Петро (1875 — 1944).

Калинович Володимир († Дрезден, Німеччина).

Калинович Іван (1885, Львів — 1927, Львів).

Калинович Михайло (1888, Жахнівка, Брацлавський пов., Подільська губ. — 1949, Київ).

Калинович Федір (1891, Ганівці, Рогатинський пов., Галичина — ?).

Калиновський Григорій (* Кролевець, Чернігівщина), автор праці „Описание свадебных...“ (1777).

Калитовська Марта (1916, Стрий, Галичина — 1990, Париж).

Калитовський Омелян (* Бутини, Жовківський пов., Галичина — † Львів).

Каліш, 1925 — 31 виходив неперіодично „Укр. Інвалід“.

Калянник Іван (справжнє прізвище Калянников) (1911, Дятково, Орловська губ., Росія — 1937). Заарештований у Харкові 4.11.1936 ніби за участь у „контррев. терористичній орг-ції“ і 15.7.1937 розстріляний.

Кальченко Галина (1926, Борзна, Чернігівщина — 1975, Київ). „Т. Г. Шевченко“ (1964), „Ольга Кобилянська“ (1964), пам’ятники І. Нечую-Левицькому в Стеблеві (1968), М. Леонтовичу у Тульчині (1969), К. Стеценкові у Квітках (1970).

Каманін Іван (* Димер, Київщина — † Київ).

Каменецький Юліян (1892 — 1973, Каліфорнія, ЗДА).

Каменський Федір (1836, Лісне бл. Петербурґу — 1913, Клірвотер, ЗДА).

Камінка Бузька (Кам’янка Бузька) (III — 5).

Камінка Струмилова (Кам’янка Струмилова).

Камінський Андрій († Марібор, Юґославія).

Камінський Боніфатій (* Прилука [Прилуки], Полтавщина — † Київ).

Камінський Йосип (1878, Раковець, Земплинський пов., Угорщина — 1944, Ужгород, Закарпаття).

Камінський (Каменський) Ф., м. б. Федір.

Камінський Федір (1845, Мєнська губ. — 1891, Круглих, Лубенський пов., Полтавщина).

Канюк Сергій (1880, Хлівище, Кіцманський пов., Буковина — 1945, Маріїнськ, Кемеровська обл., Сибір). Заарештований в 1930-их pp., помер у концтабори

Капельгородський Пилип (1882, Городище, Лебединський пов., Харківська губ. — 1938). 19.3.1938 заарештований і в травні того ж р. розстріляний.

Капітан Леоннд (* 1918, Київ).

Капітула Дмитро (* Святкова Велика, Яслівський пов., Галичина — † Мак Аду, Пенсільванія).

Каплан Лев (1899, Могилів Подільський — 1972, Київ).

Капніст Василь (23.2.1758 — 9.11.1823, Кибинці, Миргородщина; похований в Обухівці, Полтавщина).

Каптаренко-Черноусова (Каптаренко-Чорноусова) Ольга (* Нова Іванівна, Басарабія).

Капуста Микола (1883 — 1961, Париж; похований у Сарселі).

Капустянський Іван (1894, Рокити, Полтавщина — 1939).

Капустянський Микола (1.2.1879, Чумаки, Катеринославщина — 19.2.1969, Мюнхен). Під час другої світової війни заступник гол. Укр. Нац. Ради в Києві

Карабелеш Андрій (1906, Тибава, Закарпаття — 1964, Мукачів).

Карабіневич Аполінарія (1896, Чернігів — 1971, Рочестер, Нью-Йорк Стейт), псевд. — Люся Барвінок.

Карабіневич Опанас (1892? — 1970?, Львів), з.: розстріляний большевиками, м. б.: після багаторічного ув’язнення звільнений у 1960-их pp. і повернувся до Львова.

Караваєв Володимир (* Вятка, Росія — † Київ).

Караваїв (Караваєв) Володимир (* Київ — † Київ).

Каразин (Каразін) Василь (* Кручик бл. Богодухова, Харківщина — † Миколаїв).

Карандеєв (Карандєєв) Костянтин (1907, Напольне, Рязанщина, Росія — 1969, Львів).

Каранович-Гординська Дарія (* Коломия, Галичина).

Карась Йосип (* Хорол, Полтавщина).

Каратницький Модест (* Галичина — † Львів).

Карбулицький Володимир (1884, Горішні Шерівці, Заставнівський пов., Буковина — 1908, Верхні Станівці, Кіцманський пов.).

Карбулицький Ілярій (1880, Волока, Вижницький пов., Буковина — 1961, Чернівці).

Каргальський Сергій (1889, Одеса — 1938). Справжнє прізвище Слинько.

Каргер Михайло (1903, Казань, Росія — 1976, Ленінград).

Кармалюк (Кармелюк) Устим (* Головчинці, Літинщина — † Шляхові Коричинці, Летичівщина, Поділля).

Карманський Петро (* Чесанів, Любачівський пов. — † Львів).

Кармелюк-Каменський Костянтин (* Козятин, Київщина — † Харбін, Манджурія).

Карновський Михайло, ілюстрації до першої аритметики Л. Магницького (1703); тезис... присвячений київ. митр. Кроковському (1706).

Каровець Макарій (* Галичина — † Братіслава).

Карпека Володимир (1877, Київ — ?).

Карпенки Г. та С., м. б. Григорій (1820, Васильків, Київщина — 1869) та Степан (1815, Васильків, Київщина — після 1886).

Карпенко Георгій (1910, Томськ, Росія — 1977, Львів).

Карпенко-Карий Іван, псевд. І. Тобілевича (29.9.1845 — 25.9.1907, Берлін).

Карпенко-Криниця Петро (* Бакланова Муравійка). Справжнє прізвище Горбань.

Карпинський Олександер (* Біла Підляська — † Рівне).

Карпович Леонтій (світське ім’я Лонгин [Логвин]) (1580?, Пинщина — 1620, Вільна).

Карпяк Володимир (1909, Перемишль, Галичина — 1972, Філядельфія).

Картвелішвілі Лаврентій (1890, Самтредія, Грузія — 1938).

Кархут Василь (1905, Марківці, Товмацький пов., Галичина — 1980, Львів). Після війни відбув 18 р. в сов. концтаборах. Звільнений 1963, практикував медицину в селі бл. Снятина.

Кархут Спиридон (* Новосілка Костюкова, Заліщицький пов., Галичина — † Львів).

Касименко Олександер (1905, Велика Бурімка, Золотоніський пов., Полтавська губ. — 1971, Київ).

Касіян Василь (1.1.1896, Микулинці, Станиславівський пов. — 26.6.1976, Київ). Кн.: „Укр. образотворче мистецтво за 40 р. радянської влади“ (1957), „Укр. радянська графіка“ (1957), „Офорти Тараса Шевченка“ (разом з Ю. Турченком, 1961), „Укр. дожовтнева реалістична графіка“ (разом з Ю. Турченком, 1961).

Касперович Микола (1885, Козелець, Чернігівська губ. — 1934?).

Каськів Теодосій (1878 — 1973).

Касьяненко Володимир (1901, Великий Янисоль, Маріюпільський пов., Катеринославська губ. — 1981, Київ).

Касьянов Олександер (1906, Харків — 1961, Харків).

Катамай Дмитро (* Ямниця, Станиславівщина — † Відень).

Катерина I (1684 — 1727).

Катонін Євген (1889, Одеса — 1984, Київ).

Качала Степан (* Фирліїв, Рогатинщина, Галичина — † Шельпаки, Збаразький пов., Галичина).

Каченовський Дмитро (1827, Карачев, Орловщина, Росія — 1873, Харків).

Каченовський Михайло (* Харків — † Москва).

Качковський (Kaczkowski) Зиґмунт (1825 — 1896, Париж).

Качковський Михайло (* Дубно, Галичина — † Кронштадт, Росія).

Качор Андрій (* Борщовичі, Львівщина).

Качура Яків (* Юрківка, Брацлавщина, Поділля — † нім. концтабір в Донбасі).

Качуровський Ігор (* Ніжен). З 1969 у Мюнхені; проф. УВУ (з 1982). Поема „Село“ (1960), зб. поезій „Пісня про білий парус“ (1971), літературознавчі праці „Новела як жанр“ (1958), „Строфіка“ (1967), „Фоніка“ (1984), „Нарис компаративної метрики“ (1985). Перекладач есп., італ., франц., португальської, нім., рос., білор., поль. поезії.

Кашинський Павло (1890, Київ — 1980, Мюнхен).

Кащенко Андріян (* хутір Веселий — † Катеринослав).

Кащенко Микола (* хутір Веселий, Катеринославщина — † Київ).

Квареґлі Джакомо, м. б. Кваренґі Джакомо.

Квасниця Іван (* Галичина).

Квасницький Олексій (1900, Лиса Гора, Єлисаветградський пов., Херсонська губ. — 1989).

Квірінґ Еммануїл (1888, Фрізенталь, Самарська губ., Росія — 1937).

Квітка Григорій, літ. псевд. Грицько Основ’яненко (29.11.1778 — 20.8.1843, Харків).

Квітка Климент (* Хмелів, Полтавщина — † Москва).

Квітковський Денис (1909, Шерівці Долішні, Буковина — 1979, Детройт). Гол. ПУН (1977 — 79).

Кедрин Іван (* Ходорів, Бібрський пов.).

Кедровський Володимир (1890, Херсонщина — 1970, Нью-Йорк), 1955 — 63 шеф Укр. Відділу „Голосу Америки“.

Кейван Іван (1907, Карлів, Снятинський пов., Галичина — 1992).

Келлер Федір († Київ).

Кемпе Лаврентій (1901, Володарка, Сквирський пов., Київ. губ. — 1981, Торонто).

Керенський Олександер (1881, Сімбірськ — 1970, Нью-Йорк).

Керконел (Kirkconnell) Ватсон (1895 — 1977).

Керницький Іван (1913, Суходіл, Бібрський пов., Галичина — 1984, Нью-Йорк).

Кибальчич Микола (1853, Короп, Чернігівська губ. — 1881, Петербурґ).

Кибальчич Надія (1878, Ясногород, Волинь — 1914, Кагарлик, Київщина).

Кивелюк Іван (* Галичина — † Львів).

„Киевская Старина“,... була неофіц. органом Старої Громади, яка з 1890 р. була її фактичним власником. Редаґували „К. С.“... Є. Кивлицький (1890 — 1892) і В. Науменко (1893 — 1906). Видавцем у 1890 — 1901 був К. Гамалія. Дод.: „К. С.“ значною мірою спрямовувала розвиток в Україні іст. науки, етнографії, фолкльористики, літературознавства. Найбільшого поширення в ж. набули тематичні публікації з різних аспектів політ., соц. екон., культ. історії України перев. 16 — 19 вв., етногр. і краєзнавчі дослідження, критично-бібліографічні огляди іст. преси. Велике місце в „К. С.“ посідали публікації актових і наративних джерел, фолкльорних пам’яток, які вплинули на розширення джерельної бази українознавчих досліджень.

Водночас „К. С.“ була осередком просвітницького руху укр. інтеліґенції В 1897 при ред. „К. С.“ було засновано укр. друкарню, 1899 — укр. книгарню. На поч. 20 в. з ініціятиви „К. С.“ було створено мережу нар. читалень. „К. С.“ видавалася рос мовою через заборону мови укр., але ред. часопису намагалася відстояти право укр. мови бути мовою нац. науки і літератури. У зверненнях В. Науменка до урядових осіб 1896 знайшла обґрунтування вимога леґалізації укр. слова як прояву нац. самосвідомости. Ред. вдалося одержати дозвіл на публікацію іст. і фолкльорних пам’яток укр. мовою, а з 1897 — творів красного письменства. Наук. і культ.-просвітницька діяльність „К. С.“ сприяла консолідації інтелектуальних сил нації.

Відроджено „К. С.“ у 1992 укр. мовою п. н. „Київська Старовина“ (гол. ред. — П. Толочко).

М. Палієнко

Килимник Олег (* 1913, Ямпіль, Київщина). Кн. „Олесь Гончар“ (1959, 1965), „Григорій Епік“ (1960), „Поет і час“ (1973), „Світ правди і краси. Проза Михайла Стельмаха“ (1983).

Килимник Степан (1890, Якушинці, Вінницький пов. — 1963, Торонто).

Кипоренко-Доманський Юрій (1888 — 1955, Київ).

Киреєнко (Кирієнко) Іван (1879, Бахмач, Чернігівщина — 1971, Київ).

Кирейко Віталій (* Широке, Дніпропетровщина).

Кириленко Іван (1903, В’язівок — 1938, Київ). Заарештований 21.2.1938 і 23.9. того ж р. розстріляний

Кирилов Єлпідіфор (1883, Шибка, Дубосарський пов., Херсонська губ. 1964, Одеса).

Кирилюк Євген (1902, Варшава — 1989, Київ). Кн.: „Вічний революціонер. Життя і творчість Івана Франка“ (1966), „Шевченко і наш час“ (1968), „Живі традиції. Іван Котляревський і укр. література“ (1969), „Вук Караджич і укр. література“ (1978). Гол. редколеґії та співавтор „Історії укр. літератури „у 8 тт. (1967 — 71), довголітній ред. Збірників праць наук. Шевченківських конференцій

Кириченко Ілля (* Рябухи, Конотопський пов., Чернігівщина — † Kuїв).

Кириченко Олекса (1908, хутір Чорнобаївка — 1975, Москва).

Кириченко Федір, сучасний селекціонер (* 1904, Владиславка, Канівський пов., Київ. губ.).

Кирієнко Іван, див. Киреєнко Іван.

Кирнарський Марко (1893, Погар, Стародубщина — 1941, Ленінград).

Кисельов Йосип (1905, Ширяївка бл. Брянську, Росія — 1980, Київ).

Кисельов Олександер (1903, Сатанівка, Подільська губ. — 1967, Київ).

Кисілевська Олена (* Монастириська, Бучацький пов. — † Оттава).

Кисілевський Володимир (1896, Коломия, Галичина — 1976, Оттава).

Кисілевський Кость (1890, Рошнів, Товмацький пов., Галичина — 1974, Ірвінґтон, Нью-Джерзі, ЗДА).

Кисіль Адам (1600 — 1653).

Кисіль Іван (1896, Миронівка, Київщина — 1971, Київ).

Кисіль Олександер (1889, Красилівка, Чернігівська губ. — 1942), 1937 заарештований, обставини смерти невідомі.

Китастий Григорій (1907, Кобеляки — 1984, Сан-Дієго, Каліфорнія, ЗДА).

Кишакевич Осип (Йосиф) (1872, Лежайськ, тепер Польща — 1953, Львів).

Кишинівський Соломон (1862, Одеса — 1942, Одеса).

Кишка Лев (1663 чи 1668, Ковель, Волинь — 1728, Володимир Волинський).

Кібзей Амвросій (* Мишків, Заліщицький пов. — † Су-Сент-Мері, Мічіґан, ЗДА).

Кінах Гліб Григор (1888, Збараж, Галичина — 1980, Рим).

Кіпа Вадим (1912, Кухмістерська Слобідка бл. Києва — 1968, Нью-Йорк).

Кіпріянов Андрій (1896, Руські Тишки, Харківщина — 1972, Київ).

Кістяковський Богдан (* Київ — † Катеринодар).

Кістяковський (Кістяківський) Володимир (* Київ — † Москва).

Кістяковський Ігор (1876, Київ 1941, Париж).

Кістяковський (Кістяківський) Олександер (* Городище, Сосницький пов., Чернігівщина — † Київ).

Кістяковський Юрій (1900 — 1982, Кембрідж, Массачусетс).

Кічура Мелетій (1881, Носів — 1939). У січні 1933 заарештований і засуджений на 10 р. ув’язнення в концтаборах. Обставини загибелі невідомі

Кішка (Копка, Кушка) Самійло (? — 1602).

Клебанів (Клебанов) Дмитро (1907 — 1987, Харків).

Клеопов Юрій (1902, Городище, Черкаський пов., Київ. губ. — 1943, Сміла, Черкаська обл.).

Клепатський Павло (* Пугачівка, Таращанський пов., Київщина).

Клименко Пилип (1887, Козелець, Чернігівська губ. — 1955). Заарештований 1936, помер у концтаборі.

Климишин Микола (* Мостище, Калуський пов., Галичина).

Климів Іван (1909, Сілець, Сокольський пов., Галичина — 1942).

Климко Олександер (1906, Галичина — 1970, Елізабет, Нью-Джерзі).

Климкович Ксенофонт (* Хотимир, Товмацька округа, Галичина — † Львів).

Климов Олександер (1898, Кустанай, Казахстан — 1974, Ленінград).

Климович Петро (1855 — 1920, Одеса).

Климченко Костянтин (1816 — 1849, Москва).

Кліш Іван, м. б. Кліщ Іван.

Клоков Вячеслав (* Харків). Скульптури „Полудень“ (1960), „Сурмач“ (1965 — 66), „Китобої“ (1967).

Клоков (псевд. Доленґо) Михайло (1896, Лебедин, Харківська губ. — 1981, Київ).

Клосовський Олександер (* Житомир — † Петроград).

Клочурак Степан (1895, Ясіня, Мармароський пов., Закарпаття — 1980, Прага).

Клоччя Андрій (1905, Сураж, Брянщина, Росія — 1972, Донецьке). Справжнє прізвище Левитський.

Кмета Архип (1891, Ічня, Борзенський пов., Чернігівська губ. — 1978, Нью-Йорк).

Кміт Михайло (1910, Стрий — 1981, Сідней), 1958 — 65 у ЗДА, далі в Австралії.

Кміт Юрій (1872, Кобло Старе, Симбірський пов., Галичина — 1946, Кульчиці, Симбірський р-н, Львівська обл.).

Кміцикевич Володимир (1863, Галичина — 1942, Чернівці).

„Книгоспілка“, книжкове в-во в Нью-Йорку, засноване 1952 А. Білоусом, О. Балинським і І. Криловим.

Книш Григорій, м. б. Георгій (* Петрове, Кіровоградщина). Справжнє прізвище Книшев. Романи „Жайвір“ (1975), „Приціл“ (1977), „Гніздо“ (1979), „Брость“ (1981), „Літа на долині“ (1985), „Обітниця“ (1989).

Книш Зиновій (* Коломия, Галичина).

Книш Ірина (* 1909, Львів).

Княжевич Дмитро (* Петербурґ — † Велика Бурімка, Золотоніський пов., Полтавщина).

Княжинський Антін (1893, Тисовиця, Турківський пов., Галичина — 1960, Філядельфія), „На дні СССР“ (1959).

Кобелів (Кобелев) Олександер (* Царське Село бл. Петербурґу — † Kuie).

Коберський Карло (* Залісся, Ряшівський пов., Галичина).

Коберський Остап (* Сянік, Галичина — † Трнава, Чехо-Словаччина).

Кобзей Тома (1895, Княже, Снятинський пов., Галичина — 1972, Вінніпеґ).

Кобилецький Юрій (1905, Звенигородка, Київщина — 1987, Київ).

Кобилиця Лук’ян (бл. 1803 чи 1812, Сторонець-Путилів, Вижницький пов., Буковина — 1851, Солка, Буковина).

Кобилянська Ольга (27.11.1863 — 21.3.1942, Чернівці).

Кобилянський Антін (* Перерісль, Надвірнянський пов., Галичина — † Львів).

Кобилянський Володимир (* Яси, Молдавія — † Київ).

Кобилянський Люцій (* Золотоноша, Полтавщина — † Прага).

Кобилянський Юліян (* Ґурагумора, Буковина — † Чернівці).

Кобринська Наталія (1851 [за УРЕ і УЛЕ 1855], Белелуя, Снятинщина, Галичина — 1920, Болехів, Долинський пов., Галичина).

Кобринський Володимир (* Білозірка, Збаразький пов., Галичина — † Коломия, Галичина).

Кобринський Йосафат (* Коломия, Галичина — † Мишин, Коломийський пов.).

Ковалевська Марія (* Катеринославщина — † Кара, Забайкалля).

Ковалевський (Ковалівський) Андрій (1895, Розсоховате бл Золочева, Харківська губ. — 1969, Харків).

Ковалевський Євграф (1790 чи 1792, Харків — 1867, Петербурґ).

Ковалевський Іван (1882, Монастирище, Липовецький пов., Київщина — 1955, Інґольштадт).

Ковалевський Максим (8.9.1851, Харків — 5.4.1916, Петроград).

Ковалевський Микола (1841, бл. Гадячого, Полтавщина — 1897, Київ).

Ковалевський Микола (1892, Крупе, Люблінська губ. — 1957).

Коваленко А., м. б. Анатолій (1905, Київ — 1973, Київ). З 1961 д. чл. АН УРСР.

Коваленко Борис (1903, Хотуничі, Чернігівська губ. — 1937). Заарештований 23.12.1936 й, обвинувачений у приналежності до „контррев. націоналістичної орг-ції“, 13.7.1937 розстріляний.

Коваленко Григорій (1868, Баришівка, Полтавська губ. — 1937, Полтава).

Коваленко Людмила (1898, Катеринославщина — 1969, Трентон, Нью-Джерзі).

Коваленко Олекса (* хутір Власов, Воронізька губ.).

Коваленко Олександер (1875, Ромен [Ромни], Полтавська губ. — 1963, Женева).

Коваленко Прохор (1884, Ярославець, Глухівський пов. — 1963, Київ).

Ковалик Іван (1907, Млини, Яворівський пов., Галичина — 1989, Львів).

Ковалик Сергій († Мєнськ).

Ковалів Іван (1916, Підкамінь, Бродівський пов., Галичина — 1987, Торонто, Канада).

Ковалів Пантелеймон (1898, Браїлів, Вінницький пов., Подільська губ. — 1973, Вашінґтон).

Ковалів Степан (* Брониця — † Борислав, Галичина).

Ковалінський (Ковалинський) Михайло (1757, Харківщина — 1807).

Коваль Володимир (* Кульчини, Старокостянтинівський пов. — † Прага).

Коваль Федір (1916 — 87). Після війни жив у Німеччині, співр. газ. „Шлях Перемоги“.

Ковальов Олександер (* 1915, Рогачов, Могилівська губ., Білорусь).

Ковальський Іван (* Соболівка, Гайсинський пов. — † Одеса).

Ковальський Микола (1899 — 1976, Курбон, Франція). Твір: „Етюди. Поезії“ (1978).

Ковач Михайло (* Шид, Войводіна).

Ковбель Семен (1877, Борщів, Галичина — 1966, Торонто, Канада).

Коверко Андрій (1893, Острів, Львівщина — 1967, Кишинів, Молдавія).

Ковжун Павло (* Костюшки, Житомирщина — † Львів).

Ковінька Олександер (1900, Плоске, Полтавська губ. — 1985, Полтава). 1936 заарештований і за обвинуваченням у приналежності до „контррев. орг-ції“ засуджений до ув’язнення в концтаборах. Покарання відбував на підприємствах Дальбуду (Магадан). Після реабілітації 1956 повернувся до Полтави, видав низку кн. сатири та гумору, крім того, „Твори“ (I — II, 1980).

Ковнір Степан (* Гвіздів — † Київ).

Ковпак Сидір (1887, Котельва, Богодухівський пов. — 1967, Київ).

Ковшевич Роман (* Ярослав, Галичина — † Львів), „De primus litibus... iudicatis“.

Когут Лев (* Чернівці, Буковина).

Когут Михайло (1911 — 71).

Когут Осип (* Бучач, Галичина).

Когутяк Іван (1893, Кнігинин, Станиславівський пов., Галичина — 1968, Івано-Франківське).

Кодак Юрій (псевд. Панасенка) (* Миргород, Полтавська губ.).

Коженьовський (Korzeniowski) Юзеф (* бл. Бродів — † Дрезден, Німеччина).

Козак Едвард (1902, Гірне, Стрийський пов. — 1992, Детройт).

Козак Євген (1857, Слобода Банилів, Вашківецький пов., Буковина — 1933, Чернівці).

Козак Іван (1891, Гічва, Ліський пов., Галичина — 1978, Нью-Йорк).

Козак Сергій (1921, Кривин бл. Славути, Волинська губ. — 1992, Київ). Автор повістей у віршах.

Козаченко Григорій, м. б. Георгій (1858, Полтава — 1939, Ленінград).

Козачинський Михайло (Мануїл) (1699, Ямпіль, Поділля — 1755, Слуцьк, Білорусь). Література: Ерчич В. Мануил (Михаил) Козачинскиј и његова траедокомедија. Новий Сад — Беоґрад, 1980.

Козачківський Дем’ян (Дом’ян) (1896, Лисича, Полтавщина — 1967, Львів), 1952 — 67 актор і режисер театру ім. М. Заньковецької у Львові.

Козачковський (Козачківський) Аверкій.

Козачковський Андрій (* Переяслав — † Переяслав).

Козельський Яків (бл. 1729, Келеберда, Канівський пов., Київщина — після 1795, Крутий Берег, Лубенський пов., Полтавщина).

Козицький Григорій (бл. 1725, Гетьманщина — 1776, Петербурґ).

Козицький Пилип (* Летичівка, Липовецький пов. — † Київ).

Козицький Сергій (* Володимир Волинський, Волинська губ.).

Козік (Козик) Михайло (1879, Семенівка, Новозибківський пов., Чернігівщина — 1947, Львів).

Козланюк Петро (1904, Перерів — 1965, Львів).

Козлович Іван (Йоан).

Козловська Валерія (* Київ — † Ютіка, Нью-Йорк Стейт).

Козловський Іван (1900, Мар’янівка, Васильківський пов., Київ. губ. — 1994, Москва).

Козловський Олексій (1892, Ісаківці, Поділля — 1971).

Козловський-Трофимович Ісая († Київ).

Козоріс Михайло (1882, Калуш — 1937). У квітні 1933 заарештований і за обвинуваченням у приналежності до „контррев. орг-ії УВО“ засуджений на 5 р. ув’язнення в концтаборах. Покарання відбував на Соловках. 9.10.1937 розстріляний.

Козуб Сергій (1897 — 1937). Загинув за невідомих обставин.

Козубський Борис (1886, Вишнівець, Кременецький пов. — ?).

Козюренко Олександер (* Гнилякове, Одещина — † Київ).

Козьма Індикоплов (грец. Індикоплевст).

Кокель Олекса (* Чувашія — † Харків).

Кокорудз Ілля (* Яворів, Галичина).

Колас Якуб (* хутір Акінчиці — † Мєнськ).

Колачевський (Калачевський) Михайло (* Попівка, Кременчуцький пов. — † Кременчук).

Колесник Петро (1905, Баришівка, Полтавська губ. — 1987, Київ). 12.6.1937 заарештований і за обвинуваченням у приналежності до „контррев. націоналістичної орг-ції“ засуджений на 10 р. ув’язнення. Покарання відбував у Печорських концтаборах. Після звільнення 1947 знову був 4.2.1949 заарештований і засланий до Красноярського краю. Повернувся з заслання 1954, реабілітований 1956. Автор низки монографій про М. Коцюбинського, І. Франка, С. Руданського тощо, співавтор „Історії укр. літератури у восьми томах“.

Колесниченко Трохим (1876, Єлисаветград — 1941, Київ).

Колесса Любка (* Львів).

Колесса Микола (* 1903, Самбір).

Колесса Олександер (24.4.1867, Ходовичі, Стрийщина, Галичина — 23.5.1945, Прага).

Колесса Філарет (17.7.1871, Татарсько, Стрийщина, Галичина — 3.3.1947, Львів). Література: Грица С. Філарет Михайлович Колесса. К. 1962.

Колесса Христя (1915, Відень — 1978, Оттава).

Колєнда Гавриїл (1606 — 74).

Коллард Юрій (* Морачів, Полтавщина — † Авґсбурґ, Німеччина).

Колодзінський Михайло (* Поточиська, Городенківський пов., Галичина — † бл. Хусту, Закарпаття).

Колодій (Kolody) Олена (* Парана, Бразилія).

Колодуб (справжнє прізвище Лейбзон) Оксана (1906 — 1993, Москва), з 1930 солістка Київ. опери, з 1940... в „Большом театре“.

Колодуб Олександер (* 1900), з 1928 [соліст] Київської опери.

Коломан (Калман) (Kalmán) (бл. 1068 — 1116).

Коломиєць Авенір (1906, Городець — 1946, Зальцбурґ).

Коломийченко (Коломійченко) Михайло (1892, Шпола, Київщина — 1973, Київ).

Коломийченко (Коломійченко) Олекса (1898, Шпола, Київщина — 1974, Київ).

Колтунюк Ярослав († Нью-Йорк).

Колубовський Яків (1863, Глухів, Чернігівщина — 1930).

Колчак Олександер (* Петербурґ).

Коляда,... у візантійців (καλανδαι).

Коляда Григорій, м. б. Гео (справжнє ім’я Григорій) (1904, Валки, Харківська губ. — 1941, бл. Єльні, Моск. обл.), „Штурма“ (1923), з. кінцевого, м. б.: жив постійно у Москві На поч. сов.-нім. війни загинув на фронті.

Коляда Микола (* Березівка, Пирятинський пов. — похований у Харкові).

Колянківський Микола (1912, Панівці, Борщівський пов. — 1985, Ніяґара Фолс, Онтаріо, Канада). Сатиричні зб. „Амбасадори“ (1968), „Товпа“(1979).

„Комар“, гумористично-сатиричний тижневик. Відновлений у Вінніпеґу (Канада), виходив від жовтня 1949 до липня 1950 (13 чч.). Гол. сатира з карикатурами політ. характеру на сов. дійсність і вади укр. життя в діяспорі; ред. і ілюстратор Мирон Левицький.

Комар Анатолій (* Київ — † Київ).

Комар Антін (1904, Березна, Сквирський пов., Київщина — 1985, Ленінград).

Комар Григорій (1886, Медведі, Брянщина — 1948).

Комаринський Володимир (1906, Сокаль, Львівський пов., Галичина — 1981, Олбані, Нью-Йорк Стейт).

Комарницький Йосиф (* Ролів, Самбірщина, Галичина).

Комаров Михайло (* Дмитрівка, Павлоградський пов., Катеринославська губ. — † Одеса). Псевд. М. Уманець, М. Комар.

Комісаренко Василь (1907, Черняхів, Київщина — 1993, Київ).

Компанієць Григорій (1881 — 1959).

Компаратив, у 6 р. зг., м. б.: -іший (гарніший).

„Комуніст України“, з 1924 р. у Харкові п. н. „Більшовик України“, 1934 перенесений до Києва. Виходив укр. і рос. мовами.

Кон Фелікс (* Варшава — † Москва).

Кондаков Никодим (* Халань, Новооскольський пов., Курська губ. — † Прага), „История византийского искусства“ (1876).

Кондзелевич Йов (1667, Жовква — бл. 1740, Луцьке), маляр, ієромонах. Виконав іконостаси для Білостоцького (на Волині) і Загоровського (1722) манастирів.

Кондра Петро (* Мікадо, Саскачеван).

Кондратович Іреней (* Дубринич, Закарпаття).

Конєцпольський Станислав (бл. 1590 — 1646, Броди).

Кониський Олександер (18.8.1836, хутір Переходівка, Ніженський пов. — 12.12.1900, Київ).

Кониський Юрій (Георгій) († Могилів, Білорусь).

Коновалець Євген. За даними ген. КҐБ П. Судоплатова наказ про вбивство К. походив від Сталіна. Судоплатов виконав наказ, за що його нагороджено орденом Червоного прапора. Дод. до Літератури: Бойко Ю., Борис М. (ред.) Євген Коновалець та його доба. Мюнхен 1974.

Коновалець Мирон (1894, Зашків, Львівщина — 1980, Мюнхен).

Кононенко Костянтин (1889, Рильськ — 1964, Бунтон, Нью-Джерзі), праці: „Орг-ція сіль. госп-ва в Лісостепу і Поліссі України“ (колективна праця, 1924); „Аґрарна політика большевиків“ (під псевд. Н. Олежко, 1948).

Кононенко Митрофан (1900, Кагарлик, Київщина — 1965, Харків).

Кононенко Харитя (1900, Миколаївка — 1943).

Кононович Олександер (* Таганріг — † Одеса).

Конрад Микола (* Струсів, Теребовельський пов., Галичина — † Страдч, Городоцький пов., Галичина).

Констанкевич Іван († бл. Шамокіна, Пенсільванія).

Константин Манасія (грец. Манассіс) (? — 1187).

Константинович Ярослав (1893, Торки, Перемиський пов., Галичина — 1972, Желехів, Польща). Автор кн. „Причинки до студії укр. ікони XIV — XVI ст.“ (1978).

Концевич Григорій (1863 — 1941).

Концентраційні табори, стор. 1117, п. ш., у кін. 3 абзацу, дод.: По другій світовій війні Польща створила К. т. у Явожні, в якому було ув’язнено багатьох українців, запідозрених у ворожому наставленні до поль. держави.

Копач Іван (1870, Грозьова, Турківський пов., Галичина — 1952, Львів).

Копержинська Нонна (* 1920, Київ), помилково подано: дочка Костя Копержинського.

Копержинський Кость (1894, Глібів, Поділля — 1953, Ленінград). 1934 — 37 на засланні; 1937 — 45 викладач в Іркутському, 1945 — 53 в Ленінградському ун-тах.

Копиленко Олександер (* Костянтиноград, Полтавщина — † Київ).

Копистенський Захарія (* Перемишль, Галичина — † Київ).

Копистинський Теофіл (* Перемишль — † Львів).

Копистянський Адріян (1871, Ліський пов., Галичина — 1938 або 1939, Львів).

Копитов Віктор (1906, Курган, Тобольська губ., Сибір — 1990).

Копиця Давид (1906, Слобода, тепер у складі Хмільника, Поділля — 1965, Київ).

Копняєв Павло (* Уральськ, тепер Казахстан — † Харків).

Кораблів (Корабльов) Іпполіт (* Городок, Духовщинський пов., Смоленщина — † Умань).

Кордт Веніямин (1860, Тарту, Естонія — 1934).

Кордуба Мирон (7.3.1876, Острів бл. Тернополя — 2.5.1947, Львів).

Кордюк Богдан (1908, Львів — 1988, Мюнхен).

Кордюм Арнольд (Андрій) (1890, Станиславів — 1969, Київ). У 1947 — 57 на Київ. кіностудії наук.-популярних фільмів: „Асканія-Нова“ (1947), „Соняшник“ (1949).

Коренець Денис (* Розвадів, Жидачівський пов., Галичина — † Мюнхен).

Кореницький Порфир (Порфирій) († Харків).

Корецький Володимир (1890, Катеринослав — 1984, Київ).

Коріятович (Корятович) Федір (? — бл. 1417).

Кормош Теофіл (* Галичина — † Перемишль).

Корнелля Андрій (1867 — 1934).

Корниляк Платон (* Стебні, Вижниччина).

Корнієнко Василь (* Мануйлівка — † Одеса).

Корнієць Леонид (1901, Бобринець, Херсонщина — 1969, Москва).

Корнійчук Олександер (1905, Христинівка — 1972, Київ). П’єси „Над Дніпром“ (1960), „Сторінка щоденника“ (1964), „Пам’ять серця“ (1969). К. Данькевич створив оперу „Богдан Хмельницький“ (1951) за однойменною драмою К.

Корноухов Микола (* Ніжен, Чернігівщина — † Київ).

Коробка Федір, київ. міщанин (1789 — 1867).

Коровицький Леонид (1890, Житомир — 1976, Одеса).

Королева Наталена (1888, Сан-Педро-де-Карденья бл Бурґоса, Еспанія — 1966, Мєльнік, Чехо-Словаччина).

Королів Федір († Берлін).

Королів-Старий Василь (* Диканька, Полтавщина — † Мєльнік).

Король Михайло (* Неслихів, Кам’янка-Бузький пов., Галичина — † Жовква, Галичина).

Корольчук Олександер (1883, Волинь — 1925, Запоріжжя).

Коропчевський Павло († Баничі, Глухівський пов., Чернігівщина).

Коростовець Іван (* Пересаж, Чернігівщина — † Лондон).

Коротченко Дем’ян (1894, Погрібки — 1969, Київ).

Корсак Рафаїл (світське ім’я Микола) († Рим).

Корсун Олександер (* Богданівська Антипівка, Ростовщина, Росія — † там же).

Корсунський Олександер (1893, Піщане, Полтавщина — 1984, Міннеаполіс).

Корунка Севастіян (? — 1666 чи 1668).

Корунки, Севастіян (? — 1666 чи 1668).

Корф Микола (* Харків — † Харків).

Корчак-Чепурківський Овксентій (* Костянтиноград, Полтавщина — † Київ).

Корчинський Михайло (* Залучя, Кам’янець-Подільський пов. — † Львів).

Корш Федір (* Москва — † Москва).

Коршиков Олександер (* Суми).

Коряк Володимир (1889, Слов’янське, Харківщина — 1937). 1.10.1937 заарештований і за обвинуваченням у „контррев. діяльності“ 22.12. того ж р. розстріляний.

Кос Михайло (1863, Комарно, Рудківський пов., Галичина — 1930, Перемишль).

Кос Михайло (1904 — 56), помилково подано: син Михайла.

Кос-Анатольський Анатоль (1909 — 1983, Львів).

Косаренко-Косаревич Василь (1891, Лани, Кам’янка-Струмилівський пов. — 1964, Нью-Йорк).

Косарик (справжнє прізвище Коваленко) Дмитро (1904, Фидрівка, Полтавщина — 1992, Київ).

Косарів (Косарев) Борис (* Харків).

Косач Михайло (* Колодяжне, Волинь — † Харків).

Косач Юрій (1909, Київ — 1990).

Косач-Борисова Ісидора (1888 — 1980).

Косач-Кривинюк Ольга (* Звягель [тепер Новоград-Волинський], Волинська губ. — † Авґсбурґ). Кн. „Леся Українка. Життя і творчість“ (вид. 1970).

Косенко Віктор (* Петербурґ — † Київ).

Косенко Іларіон (* Зіньків, Полтавщина — † Париж).

Косинка Григорій (справжнє прізвище Стрілець) (* Щербанівка — † Київ).

Косинський Володимир (1864 — 1922).

Косіор Станислав (* Венґрув, Польща). 19.2.1939 розстріляний у Москві.

Косоноцький Володимир (* Дуб, Томашівський пов., Люблінщина — † Холм).

Коссак Василь (* Чортків, Галичина — † Стрий, Галичина).

Коссак Григорій (* Дрогобич — † Харків).

Коссак Зенон (* Дрогобич — † Солотвина, Закарпаття).

Коссак Іван (1876, Дрогобич — 1927, Київ), 1925 виїхав до УССР.

Коссак Михайло (1874, Горішня Вигнанка, тепер Чортківський р-н, Тернопільська обл. — 1948).

Коссак Юлій (Юліюш) (* Вижниця, Буковина — † Краків).

Коссар Володимир (1890, Русилів, Кам’янка-Струмилівський пов., Галичина — 1970, Сент Кетерінс, Онтаріо).

Костанді Киріяк (* Дофінівка — † Одеса).

Костельник Гавриїл (* Руський Керестур — † Львів), вбитий серед загадкових обставин.

Костенко Валентин (1895, Уразово, Валуйський пов., Воронізька губ. — 1960, Харків).

Костенко Сергій (* Київ).

Костецький Володимир (1905, Холми, Сосницький пов. — 1968, Київ).

Костецький Ігор (1913, Київ — 1983, Швайкгайм, Німеччина). Справжнє ім’я і прізвище Іван Мерзляков.

Костецький Платон (* В’яцковичі, Симбірський пов., Галичина — † Львів).

Костирко Петро (1897, Лави, Сосницький пов., Чернігівщина — 1982, Київ). Автор реконструкції (1960) будинку земства у Полтаві.

Коструба Теофіл (* Ягольниця Стара, Чортківський пов., Галичина — † Львів).

Костюк Григорій (1899, Могильне, Ольвіопільський пов., Поділля — 1982, Київ). Твори: „Психологія“ (підручник, 1968), „Здібності та їх розвиток у дітей“ (1963).

Костюк Григорій (псевд. Б. Подоляк) (* Боришківці). Наприкін. 1950-их pp. перевіз до Колюмбійського Ун-ту архіви В. Винниченка і був їх куратором. Зібрав і видав у 5 тт. Твори М. Хвильового (1978 — 86). Твори: „Володимир Винниченко та його доба. Дослідження, критика, полеміка“ (1980), „У світі ідей та образів“ (1983), „На маґістралях доби“ (1983), спогади „Окаянні роки“ (1978).

Косяченко Григорій (1903, Черняхівка — 1936, Яготин, Київщина).

Кот (Kot) Станислав (1885, Руда, Польща — 1975, Лондон).

Котарбінський Вільгельм (* Нєборув, Варшавська губ. — † Київ).

Котко Дмитро (1892, Балки, Мелітопільщина, Таврія — 1982, Львів).

Котляревський Олександер (* Кременчук, Полтавщина — † Піза, Італія).

Котмаєр (Kottmeier) Елізабет (1902 — 83).

Котов Михайло (1896, Задонськ, Воронізька губ. — 1978, Київ).

Котович Анатоль (1890 — 1960).

Котовський Григорій (* Ганчешти — † Чебанка бл Одеси).

Кох (Koch) Ганс († Мюнхен).

Кох (Koch) Еріх (1896, Пруссія — 1986, Барчево, Польща).

Кохан Володимир (1898, Тудорковичі, Сокольський пов., Галичина — 1966, Вінніпеґ).

Коханенко Євген (1886, Винятинці, Заліщицький пов. — 1955, Полтава).

Коханович Григорій (перед 1750, Білорусь — 1814, Жидичин, Луцький пов., Волинь).

Коховський (Kochowski) Веспазіян Гієронім (1633, Гай, Сандомирщина — 1700, Краків).

Коцак Арсеній (1737, Буковець, Пряшівщина — 1800, Мукачів, Закарпаття).

Коцевалов Андрій (* Харків — † Нью-Йорк).

Коцко Адам (* Шоломия, Бібрський пов., Галичина — † Львів).

Коцюба Гордій (1892, Костів, Харківщина — 1938), романи „Нові береги“ (1932, 1937), „Перед грозою“ (1938). Заарештований 21.3.1938 за обвинуваченням у приналежності до „антирадянської орг-ції укр. есерів“ і 17.12.1938 розстріляний.

Коцюба Михайло (1855, Верчани, Стрийський пов., Галичина — 1931, Львів).

Коцюбинський Михайло (17.9.1864 — 25.4.1913, Чернігів; похований в Чернігові на Болдиній горі.

Коцюбинський Юрій (1896, Вінниця — 1937, Москва). Розстріляний 8.3.1937.

Кочевський Віктор (* Різуненкове, Валківський пов., Харківщина).

Кочерга Іван (* Носівка — † Київ).

Кочубинський Олександер (* Кишинів — † Одеса).

Кошевський Кость (1895, Шульгівка, Новомосковський пов., Катеринославщина — 1945, Київ).

Кошелівець Іван (* Чернігівщина). Автор антології „Панорама найновішої літератури в УРСР“ (1963 і 1974), студії „Сучасна література в УРСР“ (1964), монографій „Микола Скрипник“ (1972) й „Олександер Довженко“ (1980), спогадів „Розмови в дорозі до себе“ (1985), огляду „Літ. процес дещо з віддалі“ (1991); поль. мовою „Ukraina 1956 — 68“ (Париж, 1969 і Варшава, 1986). Крім того, переклади: Д. Дідро „Жак Фаталіст і його пан“ (1968), Ф. Кафка „Оповідання“ та ін. Чл. редколеґії „ЕУ“. Чл. Спілки Письм. України з 1992.

Кошиць Тетяна (1892, Вінниця — 1966, Вінніпеґ).

Кошмідер (Koschmider) Ервін (1895 — 1977).

Кошовий Степан (1921, Петриківка, Царичанський р-н, Дніпропетровська обл. — 1977, Київ), „Колгоспні поля“ (1957), „Рідна земля“ (1967), „Канівські кручі“ (1970).

Кравців Богдан (5.5.1904, Лоп’янка, Долинський пов. — 21.11.1975, Ратерфорд, Нью-Джерзі).

Кравців Петро, проф. Харківського Мед. Ін-ту.

Кравченко Василь (* Бердянське, Таврійська губ. — † Ростов-на-Дону).

Кравченко Віктор (1905, Катеринослав — 1966, Нью-Йорк).

Кравченко Євген (1907, Володимирівка, Херсонщина — 1975, Київ).

Кравченко Іван (1899, Довгалівське, Білоцерківський пов., Київщина — 1953).

Кравченко Михайло (* Великі Сорочинці — † там же).

Кравченко Олекса (1889, Покровська Слобода, Саратовщина, Росія — 1940, Николина Гора бл Звенигорода, Моск. обл.).

Кравченко Уляна, справжнє прізвище Шнайдер Юлія (* Миколаїв, Жидачівський пов., Галичина — † Перемишль).

Кравчук Михайло (1890 — 1972, ЗДА).

Кравчук Михайло (1892, Човниця, Луцький пов., Волинь — 1942). 1938 безпідставно заарештований і виключений з АН УРСР, загинув у концтаборі.

Крайнев (Крайнєв) Данило (1872, Босарєво, Орловщина, Росія — 1949, Одеса).

Кралицький Анатоль (1835, Чабіни, Словаччина — 1894, Мукачів, Закарпаття).

Крамаренко Андрій (1897, Вільшана, Харківщина — 1976, Одеса).

Крамаренко Лев (1888, Умань, Київщина — 1942, Самарканд, Узбекістан).

Крамаренко Леонид (1881, Балта, Поділля — 1960, Харків).

Крамський (Крамськой) Іван († Петербурґ).

Красицький Фотій (* Зелена Діброва, Звенигородський пов., Київщина — † Київ).

Красковський Іван (1882 — ?).

Красний Пінхас († Київ).

Краснов Андрій (1862, Петербурґ — 1915, Тбілісі).

Красносельський Олександер (* Москва — † Дніпропетровське).

Красовський Микола (* Костюковичі, Могилівська губ. — † Харків), підручник з фармакології.

Красовський-Улагай Леонид (1880 — 1942).

Крат Михайло (1892, Гадяче, Полтавщина — 1979, Детройт).

Кратко Бернард (1884, Варшава — 1960, Київ). Після війни оселився в Донецькому.

Кратохвиля-Відимська Юзефа (1878, Львів — 1965, Львів).

Крашенінніков Сергій (1895, Слуцьк, Білорусь — 1987, Філядельфія, ЗДА).

Кревецький Іван (14.10.1883, Іванівці, Жидачівський пов. — 27.6.1940, Розділ, Жидачівський пов.).

Кревза-Ржевуський Лев († 1632).

Крейсберґ Ісаак (1898, Київ — 1919, Полтава).

Кремар Роман (1885, Вербиця, Рава-Руський пов. — 1953, Едмонтон).

Крем’янецький Гавриїл (* Носівка, Київщина — † Київ).

Кривицька Олександра (1899 — 1983, Львів).

Кривченко Юрій (Георгій) (1883, Кибинці, Миргородський пов., Полтавщина — 1960, Київ).

Кривченя Олекса (1910 — 1974, Москва).

Крижанівський Богдан (1894, Львів — 1955, Чернівці).

Крижанівський Степан, поет (* 1911, Новий Буг, Херсонська губ.).

Крижановський Навкратій (* Верхобуж, Золочівський пов., Галичина — † Стемфорд, Коннектікат, ЗДА).

Крижицький Костянтин († Петербурґ).

Крилов Володимир (* Покровське-Раменья, Ярославська губ., Росія — † Харків).

Крилов Микола (* Петербурґ — † Москва).

Криловський Амвросій († Київ).

Кримов Олексій (* Москва — † Київ).

Кримський Агатангел (15.1.1871 — 25.1.1942). 19.7.1941 заарештований у Звенигородці на Черкащині й етапом вивезений до Казахстану; помер у Кустанайській в’язниці.

Криницька Любов, м. б. Лідія (1898, Томатів, Люблінська губ., тепер Польща — 1966, Харків).

Криницький Онуфрій (* Крива, Яслівський пов., Галичина — † Жовтанці, Жовківський пов., Галичина).

Крип’якевич Іван (25.6.1886 — 21.4.1967, Львів). Серед новіших праць: „Джерела з історії Галичини періоду феодалізму (до 1772 р.)“ (1962), „Гал.-Волинське князівство“ (1984). Перевидано в Україні масовим тиражем „Історію України“ (1990) та виправлену і доповнену монографію „Богдан Хмельницький“ (1990).

Кричевський Василь (12.1.1873 — 15.11.1952, Каракас).

Кричевський Василь (1901, Харків — 1978, Мавнтин Вью, Каліфорнія).

Кричевський Микола (1898 — 1961, Париж).

Кричевський Федір (1879, Лебедин — 1947, Ірпінь, Київщина).

Криштофович Африкан (* Криштопівка, Харківщина — † Ленінград).

Кріжаніч (Крижанич) (Križanić) Юрій (Юрай) (бл. 1618, Обрх, Хорватія — 1683, Відень).

Крокос Володимир (1889, Одеса — 1936, Одеса), д. чл. НТШ (з 1929).

Кронтовський Олексій (1855, Пенза, Росія — 1933, Київ).

Кротевич Євген (1884, Журавка, Черкащина — 1968, Київ).

Кротевич Костянтин (* Полтавщина). Один з ідеологів УАПЦ.

Крук Григорій (1911, Братишів, Товмацький пов. — 1988, Мюнхен).

Крупецький Атанасій Олександер (бл. 1570 — 1652).

Крупницький Борис (24.7.1894, Медведівка — 5.6.1956, Гіммельпфортен, Німеччина).

Крутікова (Крутикова) Ніна (* Лодзь, Польща).

Крушельницька Марія (1876, Ульгівок, Рава-Руський пов., Галичина — 1935, Харків).

Крушельницька Соломія (23.9.1872, Білявинці — 16.11.1952).

Крушельницький Антін (1878, Ланцут, Польща — 1937, Соловецька тюрма). 6.11.1934 заарештований НКВД у Харкові за обвинуваченням у керівництві центру ОУН на Україні. 28.3.1935 засуджений на 10 р. позбавлення воли Заслання відбував у Соловецькій тюрмі, де 23.10.1937 був засуджений „трійкою“ НКВД до розстрілу.

Крушельницький Іван (* Коломия, Галичина — † Харків). Заарештований 1933 і разом з ін. письменниками розстріляний 17.12.1934.

Крушельницький Мар’ян (1897, Пилява, Бучацький пов., Галичина — 1963, Київ).

Крюков Борис (1895, Оргей, Басарабія — 1967, Буенос-Айрес, Арґентіна).

Кубаля Людвік (* Камениця, Краківщина — † Львів).

Кубійович Володимир (23.9.1900, Новий Санч — 2.11.1985, Париж; похований у Сарселі). Ред. англомовних: „Ukraine: A Concise Encyclopaedia“ (2 тт., 1963, 1971 ),“Encyclopedia of Ukraine“ (т. I, 1984, т. II, 1988); автор іст. монографії „Українці в Ген. Губернії 1939 — 1941. Історія Укр. Центр. Комітету“ (1975), автобіографічних довідників „Мені 70“ (1970), „Мені 85“ (1985). Посмертно було видано „Historischer Atlas der Ukraine. Ein deutsches Dokument aus dem Jahr 1941“ (1993).

Кудрик Борис (* Рогатин, Галичина — † Сибір). При кін. 1944 еміґрував до Відня, де згодом був арештований совєтами і засланий до концтабору в Сибіру.

Кудрик Василь (1880, Цебрів, Тернопільський пов. — 1963, Вінніпеґ).

Кудрин Арсеній (1887 — 1937?).

Кудрявцева Ольга (1896, Миколаїв — 1964, Харків).

Кузеля Зенон (23.6.1882, Поручин — 24.5.1952, Париж; похований у Сарселі).

Кузик Сидір (* Львів — † Львів).

Кузик Степан (* Галичина — † Берхтесґаден).

Кузів Василь (* Денисів — † Кренфорд, Нью-Джерзі, ЗДА).

Кузневич Григорій (1871, Старе Брусно, Любачівський пов., Галичина — 1948, Ганачівка, Перемишлянський р-н, Львівська обл.), 1907 — 12 перебував у ЗДА.

Кузнєцов (Кузнецов) Микола (1850, Степанівка, Херсонщина — 1929, Сараєво, Боснія). Учився в Петербурзькій Академії Мистецтв, діяльний у Т-ві півд.-рос. художників, чл. Т-ва передвижників; з 1920 жив у Юґославії.

Кузяк Олександер (* Канора, Саскачеван, Канада).

Кузьма Любомир (* Галичина).

Кузьма Олекса (* Галичина — † Львів).

Кузьменко Андрій (* Харківщина).

Кузьменко Микола (1862, Томаківка — 1942).

Кузьменко Петро (1831, Понорниця, Чернігівщина — 1874, хутір Потітківський, Чернігівщина).

Кузьмин (Кузьмін) Євген (1871, Люцерн, Швайцарія — 1942, Казалінськ, Казахстан). Помер у в’язниці

Кузьмин Микола (* Озірна, Зборівський пов., Галичина — † Клівленд, Огайо).

Кузьмич Володимир (1904, Бахмач, Чернігівщина — 1943, Казахстан?). Під час війни був репресований. Дата смерти 4.10.1943. За яких обставин загинув і де похований — невідомо.

Кузьмович Володимир (* Болехів, Долинський пов., Галичина — † Утвін, Комі АССР).

Куїловський-Сас Юліян (* Конюшки, Перемиська округа, Галичина — † Львів).

Куїнджі Архип († Петербурґ).

Кукольник Василь († Ніжен, Чернігівщина).

Кукуруза Павло (1896, Нова Ушиця, Подільська губ. — 1978, Міннеаполіс, Міннесота).

Кулабухів Олекса (1880, станиця Новопокровська, Кубань — 1919, Катеринодар).

Кулаковський Юліян (1855, Паневежис, Литва — 1919, Київ). Співпрацював з рос. шовіністичними колами (В. Шульгин) і містив антиукр. статті в газ. „Киевлянин“.

Кулець Іван (* Холоїв, Радехівський пов., Галичина — † Прага).

Кулешів (Кулешов) Микола (1890, Ферган, Туркестан — 1968, Харків).

Кулик Василь (* Ковалівка — † там же).

Кулик Іван (справжнє ім’я і прізвище Ізраїль Юделевич) (* Шпола, Київщина). Заарештований 27.7.1937 і за обвинуваченням в укр. націоналізмі й у шпигунстві „на користь Великобрітанії“ 10.10. того ж р. розстріляний.

Кулик Степан (* Попівка, Конотопський пов.), проф. у Лонґ Біч Стейт Каледж.

Кулик Яків Пилип (1783 — 1863, Прага).

Кулицький Микола (1903, Глиняни, Перемишлянський пов. — 1970, Чікаґо).

Куліш Микола (18.12.1892, Чаплинка — 1937). Заарештований 8.12.1934 й у складі великої групи „націоналістів „ засуджений на 10 р. ув’язнення в спецтаборах. Покарання відбував на Соловках. 3.11.1937 розстріляний. 1990 у Києві вийшли „Твори“ К. у 2 тт.

Куліш Пантелеймон (8.8.1819 — 14.2.1897).

Кульбакін Степан (* Тбілісі — † Беоґрад).

Кульженко Василь (1865, Київ — 1934, Київ).

Кульжинський Іван (* Глухів, Чернігівщина — † Ніжен, Чернігівщина).

„Культура“, [місячник] виходив у Львові 1923 — 52, спочатку п. н. „Нова Культура“ (1923 — 24).

Кульчинський Ігнатій († Городно, Білорусь).

Кульчицька Олена (15.9.1877, Бережани, Галичина — 8.3.1967, Львів).

Кульчицький Ґут Євген (1903, Львів — 1982, Детройт).

Кульчицький Олександер (Лесь) (1859, Коломия, Галичина — 1938, Львів).

Кульчицький Олександер (1895, Скалат, Галичина — 1980, Сарсель бл. Парижу). Посмертно видано „Введення в проблематику сутности філософії“ (1981), зб. праць п. н. „Укр. персоналізм“ (1985).

Кульчицький Юрій (1912, Підбуж, Дрогобицький пов. — 1993, Мужен, півд. Франція). Автор кн. „Софія Левицька“ (1989). Монографія „Юрій Кульчицький“ (1991).

Кульчицький Юрій Франц (1640, Кульчиці, Самбірщина, Галичина — 1694, Відень).

Кумаченко Поліна, м. б. Куманченко Поліна (* Музиківка, Херсонщина).

Кундзіч Олекса (1904, Павлівка, Поділля — 1964, Київ). Теоретик перекладу, обстоював багатство й виразність укр. мови в перекладах літ. творів („Дієзи в ключі“, 1956).

Куницький Леонтій (* Оріхівець, Скалатський пов., Галичина).

Купчанко Григорій (1849, Берегомет, Буковина — 1902, Відень?).

Купчинський Роман (1894, Розгадів, Зборівський пов., Галичина — 1976, Нью-Йорк).

Курах Іван (1909 — 1968, Цюріх, Швайцарія).

Курах Михайло (1895 — 1962, ЗДА).

Курбас Лесь (25.2.1887, Самбір, Галичина — 3.11.1937, Соловки). Репресований 1933, покарання відбував на Соловках. Розстріляний разом з групою укр. письм.

Курдидик Ярослав (1907, Підгайці, Галичина — 1990, ЗДА).

Курдюмов Георгій (* Рильськ, Курщина).

Куренський Максим (1895, Атюша, Кролевецький пов., Чернігівщина — 1940).

Куржіямський Микола (* 1887 — ?).

Курилас Богдан (1917, Германіє [тепер Тарасівка], Львівський пов., Галичина — 1991, Турне, Бельгія).

Курилас Осип (* Щирець, Львівський пов. — † Львів).

Курило Євген (* Чортків, Галичина).

Курило Олена (1890, Сланім, Білорусь — 1937?).

Курінний Петро (1894, Умань, Київщина — 1972, Мюнхен).

Курманович Віктор (26.11.1876, Вільшаниця, Золочівський пов., Галичина — 18.10.1945).

Куровець Іван (* Батятичі, Кам’янка-Струмилівський пов., Галичина).

Курочка-Армашевський Іван (1896 — 1971, Торонто).

Курпіта Теодор (1913 — 1974, Чікаґо).

Куртяк Іван (* Хуст, Закарпаття — † Севлюш, Закарпаття).

Кусенко Ольга (* Канів). Ролі: Меланка („Свіччине весілля“ Кочерги), Варка („Дума про Британку“ Яновського), Реґана („Король Лір“ Шекспіра) та ін.

Кухаренко Яків (1799 чи 1800, Єйське [за ін. даними Катеринодар], Кубань — 1862, Катеринодар).

Куц Валентин (1883, Дудчани, Херсонщина — 1948, Курітіба, Бразілія).

Куц Володимир (1927, Олексине, Сумська округа — 1975, Москва).

Куценко Павло (1908, Кам’янка, Чигиринський пов., Київщина — 1983, Київ).

Кучабський Василь (1895, Волиця, Львівщина — ?).

Кученко Іван (* 1900), соліст Харківської (1933 — 41) і Київ. (1944 — 54) опер.

Кучер Василь (1911 — 1967, Київ).

Кучеренко Павло (* Ростов-на-Дону — † Київ).

Кучеренко-Кучугура Іван (1878, Мурафа, Богодухівський пов. — 1943).

Кучерепа Іван Василь (* Торонто, Канада).

Кучеров Пантелеймон (1902, станиця Казанська, Донеччина — 1973, Київ).

Кушнір Василь (1893, Вікно, Скалатський пов., Галичина — 1979, Вінніпеґ). През. СКВУ (1967 — 78).

Кушнір Володимир (1881 — 1933, Прага).

Кушнір Іван (* Львів — † Львів).

Кушнір Макар (* Черкаси — † Помероль).

Кушнір Михайло (1897, Станиславів, Галичина — 1988, ЗДА).

Попередня     Головна     Наступна