Опитування про фонему Е на сайті Ізборник  


[Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). Доповнення. — Париж, Нью-Йорк, 1995. — Т. 11. — С. 323-342.]

Попередня     Головна     Наступна





Л


Лаба Василь (1887, Бертешів, Бібрський пов., Галичина — 1976, Едмонтон).

Лавренко Євген (1900, Чугуїв, Харківська губ. — 1987, Ленінград).

Лаврентіївський літопис, надрукований у „Полном собрании русских летописей“, І (1846).

Лаврентьєв Михайло (1900, Казань — 1980, Москва).

Лаврівський Іван (1773, Терка, Ліський пов., Галичина — 1846, Перемишль).

Лаврівський Іван (1822, Лоп’янка, Долинський пов., Галичина — 1873, Холм).

Лаврівський Юліян († Львів).

Лавріненко Юрій (1905, Хижинці, Звенигородський пов. — 1987, Нью-Йорк).

Лавров Павло (1903, Радівці, Летичівський пов. — 1973, Київ).

Лавровський Микола (* Видропужськ, Торжківський пов., Тверська губ. — † Кочеток, Зміївський пов., Харківська губ.).

Лавровський Петро (* Видропужськ, Торжківський пов., Тверська губ. — † Петербурґ).

Лагода (справжнє прізвище Лагодзинський) Валентин (* Степанці, Канівський пов., Київ. губ.).

Лагута Микола (1895, Миколаїв — 1937). Засуджений в процесі СВУ 1930 на 3 р. позбавлення волі 15.11.1937 „трійка“ УНКВС Одеської обл. засудила Л. до розстрілу.

Ладиженський Геннадій (* Кологрив, Костромська губ. — † там же).

Ладижець Володимир (1924, Харківці, Літинський пов., Подільська губ. — 1991, Ужгород).

Ладика Василь († Вінніпеґ).

Ладика Дмитро (1889, Тернопільщина — 1945).

Лазарев (Лазарєв) Борис (* Миропілля, Охтирський пов., Харківська губ.).

Лазаревський Олександер (20.6.1834, Гирівка — 13.4.1902, Підлипне, Конотопський пов., Чернігівщина).

Лазаренко Андрій (1901, Київ — 1979, Львів).

Лазаренко Євген (1912, Харків — 1979, Київ).

Лазарчук Андроник (* Уховецьк, Ковельський пов., Волинська губ. — † Борзна, Чернігівська обл).

Лазеба Семен (* Ксенівка, Донецька обл.).

Лазечко Мирослава (Maara Haas) (* Вінніпеґ, Канада).

Лазорик Федір (1913, Бехерів, Бардіївська округа, Словаччина — 1969, Пряшів).

Лазорко Володимир (1909, Львів — 1990, Ванкувер).

Лазорський Микола (1890 — 1970, Мельбурн).

Лазурін Сергій, м. б. Соломон (справжнє прізвище Баєвський)(1899, Мелітопіль — 1959, Київ).

Лакиза Іван (1895, Козинці, Радомська губ., тепер Польща — 1938). Заарештований 19.12.1934 і засуджений на 10 р. ув’язнення в концтаборах. Покарання відбував у спецзоні Теміртау (Казахстан). 2.11.1938 засуджений на розстріл.

Лакота Григорій (* Голодівка, Рудківський пов., Галичина — † Абез, Комі АССР).

Лан О., м. б. Олександер (псевд. Кирила-Олександра Коршака) (1897, Городище, Черкаський пов., Київ. губ. — 1943).

Лансере Євген (* Павловськ б. Петербурґу — † Москва).

Лапинський Наум (1900 — 60).

Лапицький Йосиф (* Мєнськ — † Москва).

Лапичак Тома (1914, Нижанковичі, Перемиський пов. — 1975, Юстон, Тексас).

Лаппо Іван (1869, Царське Село бл. Петербурґу — 1944, Дрезден, Німеччина).

Лаппо-Данилевський Олександер (1863, Удачне, Катеринославський пов. — 1919, Петроград).

Лаптєв Кость (* Київ).

Лапчинський Юрій (1887 — 1938).

Ларін Борис (1893, Полтава — 1964, Ленінград).

Ларін Юрій (1882, Симферопіль — 1932).

Ласкавий Михайло (1862 — 1954, Шанхай, Китай).

Ласкарєв Володимир (* Бірючі, Воронізька губ., Росія — † Беоґрад).

Ласовська Євгенія (1906 — 1968, Париж).

Ласовський Володимир (1907, Сороки, Бучацький пов. — 1975, Нью-Йорк).

Латиніна Лариса (* Херсон).

Латишев Василь (* Дієво, Тверська губ., Росія — † Петроград).

Латишева Клавдія († Київ).

Лаціс (Latsis) Мартин (1888, Латвія — 1938).

Лашкарьов Вадим (1903, Київ — 1974, Київ).

Лашкевич Олександер (* Стародуб).

Лащевський Варлаам (бл. 1710 [за УРЕ бл. 1704] — 1774, Донський манастир, Москва).

Лащенко Ростислав (* Єлисаветград, Херсонська губ. — † Прага).

Ле (справжнє прізвище Мойся) Іван (1895, Мойсинці, Золотоніський пов., Полтавська губ. — 1978, Київ).

Лебединець Антін (1895, Скибинці, Київщина — 1979, Харків). Автор музики до гімну УССР (разом з групою ін. композиторів).

Лебединський Іван (* Бреусівка, Кобеляцький пов., Полтавська губ.).

Лебединцев Костянтин (* Радом, Польща — † Київ).

Лебединцев Теофан (* Зелена Діброва, Звенигородський пов., Київ. губ. — † Київ).

Лебедь (Лебідь) Дмитро (1893, Лоцманська Кам’янка, Катеринославський пов., Катеринославська губ. — 1937). Заарештований під час терору 1937 і страчений НКВД 30.10.1937. Реабілітований в 1960-их pp.

Лебедь Микола (* 1909, Стріличі Нові, Бібрський пов., Галичина).

Лебідь Ананій (1891, Келеберда, Золотоніський пов., Полтавська губ. — 1938). Помер у концтаборі.

Лев Василь (1903, Старий Яжів, Яворівський пов., Галичина — 1991, Нью-Йорк). Дир. Філол. Секції НТШ.

Лев I Данилович (бл. 1228 — бл. 1301).

Лев Диякон Калойський (до 950 — бл. 1000).

Левада (Косяк-Левада) Олександер (* Кривчунка, Таращанський пов., Київ. губ.). П’єси „Гроза над Гавайями(1963), „Перстень з діямантом“ (1976).

Леваковський Іван (* Петербурґ — † Харків).

Леванда (Сікачка) Іван (Йоан) († Київ).

Левинський Володимир (* Дрогобич, Галичина).

Левинський Іван (* Долина, Станиславівський пов., Галичина — † Львів).

Левинський Лев (? — ?).

Левинський Степан (1897, Львів — 1946, Ґап, півд. Франція).

Левитова Людмила (* Ромен [Ромни], Сумська обл.).

Левитський Володимир (* Старостинці, Вінницький пов., Подільська губ.).

Левитський Микола (1859, Хмільна — 1936).

Левитський Микола (1883, Хріновка, Липовецький пов., Київ. губ. — 1935). Засуджений у справі „Укр. Нац. Центру“.

Левитський Олекса (* Київ — † Дорнштадт).

Левицька (справжнє прізвище Кашко) Анастасія (1898, Куликівка, Чернігівська губ. — 1955, Харків), у Харківській опері (1930 — 49), згодом проф. Харківської консерваторії (1950 — 55).

Левицька (уроджена Герасимович-Вишневська) Віра (* Порицьке, Володимир-Волинський пов., Волинська губ.).

Левицька Галина (1901, Порохник, Ярославський пов., Галичина — 1949, Львів).

Левицька Олена (1873, Ожидів, Золочівський пов., Галичина — 1963, Нью-Йорк).

Левицька Софія (* Вихилівка, Проскурівський пов. — † Париж). Література: Кульчицький Ю. Софія Левицька. Париж 1989.

Левицький Борис (1915, Відень — 1984, Мюнхен). Проф. УВУ (Мюнхен). Праці: „Die Sowjetukraine 1944 — 1963“ (1964), „Die rote Inquisition“ (1967, англ. переклад „The Uses of Terror“ 1971), „Die sowjetische Nationalitätenpolitik nach Stalins Tod, 1953 — 1970“ (1970), „Die Gewerkschaften in der Sowjetunion“ (1970), „Politische Opposition in der Sowjetunion, 1960 — 1972“ (1972, 2-е вид. 1973), „Sowjetische Entspannungspolitikheute“ (1976), „Politics and Society in Soviet Ukraine, 1953 — 1980“ (1984).

Левицький (Софронів) Василь (1899, Стриганці, Стрийський пов. 1975, Торонто). Гол. Союзу Укр. Журналістів в Канаді (1967 — 69). Вибрані твори видано 1972.

Левицький Венедикт Рудольф (1783, Іванівці, Жидачівщина, Галичина — 1851, Львів).

Левицький Володимир (псевд. Василь Лукич) (1856, Белзець, Золочівщина, Галичина — 1938, Винники бл. Львова).

Левицький Володимир (1872, Тернопіль, Галичина — 1956, Львів).

Левицький Володимир (1888, Кричка, Надвірнянський пов., Галичина — 1980, Нью-Йорк), правник.

Левицький Григорій (бл. 1697, Маячка, Полтавський полк — 1769, там же). Дод. до Літератури: Фоменко В. Григорій Левицький і укр. гравюра. К. 1976.

Левицький Дмитро (1735 — 16.4.1822, Петербурґ). Дод. до Літератури: Молева Н. Дмитрий Григорьевич Левицкий. М. 1980.

Левицький Дмитро (1877, Добрачин, Сокольський пов., Галичина — 1942).

Левицький Євген (* Сидорів, Копичинецький пов., Галичина — † Відень).

Левицький (Ємелянович) Іван (* Берлоги, Калуський пов., Галичина — † Львів).

Левицький Іван (1875, Мала Лука, Скалатський пов., Галичина — 1938, Львів).

Левицький Йосип (1801, Товмачик, Коломийщина, Галичина — 1860, Нагуєвичі, Самбірщина, Галичина).

Левицький Йосип (1810, Товмачик, Коломийщина, Галичина. — 1863, Заболотів, Снятинщина, Галичина).

Левицький Леопольд (1906, Бурдяківці, Борщівський пов., Галичина — 1973, Львів).

Левицький Мирон (1913 — 1993, Торонто).

Левицький Михайло (1774, Ланчин, Станиславівський пов., Галичина — 14.1.1858, Унів, Золочівщина, Галичина). Похований в Унівському манастирі.

Левицький Модест (* Вихилівка, Проскурівський пов.).

Левицький Орест (6.1.1849, Маячка, Кобеляцький пов., Полтавська губ. — 9.5.1922, Драбів, Золотоніський пов., Полтавська губ.).

Левицький Осип (1886, Вербіж, Коломийський пов., Галичина — 1973, Форт Вейн, Іллінойс).

Левицький Остап (* Раковецъ, Городенківський пов., Галичина — † Станиславів [тепер Івано-Франківське]).

Левицький Северин (* Щуровичі, Радехівський пов., Галичина — † Боффало, Нью-Йорк Стейт).

Левицький Федір (14.5.1858, Новоукраїнка, Єлисаветградський пов. — 19.2.1933, Чернігів).

Левицький Ярослав (1878, Пістинь, Косівський пов., Галичина — 1961, бл. Львова).

Левич Олександер (* Харків).

Левчанівська Олена (* Городно, Волинь), уроджена Гродзинська. Померла у в’язниці на засланні.

Левченко Григорій (1901, Новоселиця, Сквирський пов., Київ. губ. — 1944, Київ).

Левченко Микита (1858, Севастопіль — 1921).

Левченко Петро (1856 — 1917, Харків).

Левченко Сергій (1902, Чернігівщина — 1969, Київ).

Левчук Тимофій (* 1912, Бистріївка, Сквирський пов., Київ. губ.). Фільми „Два роки над прірвою“ (1967), „Помилка Оноре де Бальзака“ (1968), „Родина Коцюбинських“ (1971), „Довга дорога в короткий день“ (1973).

Легоцький Теодор (Lehoczky Tivadar) (* Фучіне, Італія — † Мукачів).

Ледянко Микола (1898, Башарівка, Рівенщина — 1963, Харків).

Леже (Léger) Люї (1843, Тулюза — 1923, Париж).

Лежогубський Теодосій (* Рибники, Бережанський пов., Галичина).

Лейпунський Олександер (7.12.1903, Драглі, Городненська губ. — 14.8.1972, Москва).

Лейтес Абрам, м. б. Олександер (1899, Берестя — ?).

Лемик Микола (1914, Солова, Перемишлянський пов., Галичина — жовтень 1941, Миргород, Полтавська обл.).

Лемківські говірки, стор. 1282, л. ш., у 23 р. зг., з.: (-ãут, -ãвут), м. б.: (-áут, -áвут).

Ленін Володимир (* Сімбірськ — † Ґорки бл. Москви).

Ленкавський Степан (1904, Загвіздь, Станиславівський пов., Галичина — 1977, Мюнхен).

Леонідзе Юрій (1899, Патардзеулі, Грузія — 1966, Тбілісі).

Леонова Дарія (1829 [за ін. даними 1834], Вишній Волочок, Тверська губ. — 1896, Петербурґ).

Леонтович Володимир (1866, хутір Оріховщина — 1933, Прага).

Леонтович Володимир (1881 — 1968, Київ).

Леонтович Микола (13.12.1877 — 23.1.1921).

Леонтович Олександер († Москва), „Збірник присвячений пам’яті О. В. Леонтовича (1869 — 1943)“ (1948).

Леонтович Павло (* Щутків, Любачівський пов., Галичина — † Руда Крехівська, Жовківський пов., Галичина).

Леонтович Теодор (* Щутків, Любачівський пов., Галичина — † Новосілка, Бучацький пов., Галичина).

Леонтович Федір (* Попівка, Конотопський пов., Чернігівська губ. — † Кисловодськ, Терщина).

Лепкий Богдан (4.11.1872, Крегулець, Копичинецький пов., Галичина — 21.7.1941, Краків).

Лепкий Данило (* Літиня, Дрогобицький пов., Галичина — † Старий Самбір, Симбірський пов.).

Лепкий Лев (1888, Поручин, Бережанський пов., Галичина — 1971, Трентон, Нью-Джерзі).

Лепкий (псевд. Марко Мурава) Сильвестр (* Куликів, Жовківський пов., Галичина — † Жуків, Бережанський пов., Галичина).

Лер-Сплавінський (Lehr-Spławiński) Тадеуш (1891, Краків — 1965, Краків).

Лесевич Володимир (* Денисівка, Лубенський пов., Полтавська губ. — † Петербурґ).

Лесич Вадим (справжнє прізвище й ім’я Кіршак Володимир) (1909 — 1982, Нью-Йорк).

Лесняк Омелян (1882, Городенка, Галичина — 1953, Відень).

Летюк Євген (1929, Романівка — 1976). Зб. поезій „Я розплів твої коси“ (1965), „Рівнодення“ (1970), повісті „Громова криниця“ (1971), „Пароль довір’я“ (1974).

Лефлер (псевд. Торнов) Шарль Мартен (* Мюлюз, Альзас — † Медфільд, Массачусетс, ЗДА).

Лєсков Микола (* Горохово, Орловська губ. — † Петербурґ).

Лєшек (в літописах Лестько).

Лєщинський (Leszczyński) Станислав (* Львів — † Люневіль, Франція).

Ливчак (Лівчак) Йосип (* Тисова — † Петроград).

Лизанівський Іван (1892, Заріччя, Золочівський пов. — 1934).

Лизогуб Андрій (* Бурківка, Сосницький пов., Чернігівська губ. — † Сорочинці, Миргородський пов., Полтавська губ.).

Лизогуб Дмитро (* Седнів, Чернігівський пов., Чернігівська губ. — † Одеса).

Лизогуб Федір (6.11.1851, Седнів — 1928).

Лизогуб Яків (? — 1698, Чернігів).

Лизогуб Яків (1675 — 1749, Петербурґ).

Линецький Олександер (* Одеса — † Харків).

Линниченко Іван (* Київ).

Линцевський Гервасій (1683, бл. Києва — 1770).

Липа Іван (* Керч, Таврійська губ.), псевд. Петро Шелест, Іван Степовик. 1891 (або 1892) засновник таємного т-ва „Братство Тарасівців“.

Липківський Василь (19.3.1864 — 27.11.1937, Лук’янівська тюрма, Київ). Заарештований НКВД 27.10.1937, був обвинувачений у антисов. діяльності Постанову „трійки“ НКВД від 20.11.1937 про розстріл було виконано 27.11. того ж р. о 24 год.

Липківський Іван (1892, Липовець, Київ. пов., Київ. губ. — † кін. 1930-их pp.).

Липський Богдан (1903, Львів — 1969, Торонто).

Липський Володимир (11.3.1863, Самостріли, Новоград-Волинський пов. — 24.2.1937, Одеса).

Лисенко Андрій (1851, Жовнине, Золотоніський пов., Полтавська губ. — 1910, Святошине, Київ. пов.).

Лисенко Віра (1910, Вінніпеґ, Канада — 1975, Торонто). Псевд. Віри (Вери) Лесік; також писала під псевд. Віра (Вера) Новак.

Лисенко Мар’яна (1887 — 1946).

Лисенко Микола († Київ).

Лисенко Михайло (1906, Шпилівка, Сумський пов., Харківська губ. — 1972, Київ).

Лисенко Остап (1885, Київ — 1968, Київ).

Лисенко Трохим (1898, Карлівка, Костянтиноградський пов. — 1976, Москва).

Лисенко Юрій (* 1910, Валява, Черкаський пов., Київ. губ.).

Лисенко-Шевцова Людмила, м. б. Лисенко (Гуревич) Людмила (* станиця Тамань, Краснодарський край).

Лисий Володимир (1893, Копичинці, Галичина — 1966, Детройт).

Лисий Ілля (1882 — 1961, Тернопіль).

Лисин (Лисін) Борис (1883, Новоград-Волинський, Волинська губ. — 1970, Київ).

Лисогір (Lesawyer) Йосип (* Нортгемптон, Пенсільванія, ЗДА).

Лисюк-Каленик Григорій, справжнє прізвище Лепикаш Василь (1889, Бубнівка, Гайсинський пов. — 1980, Чікаґо, ЗДА).

Лисяк Павло (* Угнів, Рава-Руський пов., Галичина — † Ваттеншайд, Німеччина).

Лисянський Борис (* хутір Мезинівка, Звенигородківський пов. — † Ольне-су-Буа бл Парижу). З 1950 жив у Франції, був секретарем Митрополичої Ради УАПЦ.

Лисянський Юрій (1773, Ніжен — 1837, Петербурґ).

Лисянський Юрій (1900 — 34?). Дальша доля невідома.

Лисько Зіновій (1895, Ракобовти, Кам’янка-Струмилівський пов., Галичина — 1969, Нью-Йорк).

Литвак Леонид (1899 — 1970, Харків).

Литвиненко Валентин (1908 — 1979, Київ).

Литвиненко Василь (1899, Савельєвка, Самарська губ., Росія — 1967, Москва), балетмейстер і соліст Харківської (1927 — 31, 1946 — 56) та Київ. опер (1932 — 34).

Литвиненко Сергій (1899 — 1964, Нью-Йорк).

Литвиненко-Вольгемут Марія (1892 — 1966, Київ).

Литвинов Іван (1907, Суми — 1976, Київ).

Литвинова (уроджена Бартош) Пелагія (* хутір Теревень, Глухівський пов., Чернігівська губ. — † Землянка, Глухівський пов., Чернігівська губ.).

Литвинович Спиридон (* Дрищів, Бережанщина, Галичина — † Львів).

Лишанський (Лішанський) Юрій, м. б. Юхим (1905, Київ — 1982, Київ).

Лівицька Марія (1879, Бердичів, Київ. губ. — 1971, Йонкерс, Нью-Йорк Стейт).

Лівицький Микола (9.1.1907, Жмеринка, Вінницький пов., Полтавська губ. — 8.12.1989, Філядельфія, ЗДА).

Ліковський (Likowski) Едвард (* Вжесня, Польща — † Познань).

Лілієкрона (Liliecrona) Ґустав (1623 — 87).

Ліницька Любов (1865, Преображенське, Олександрівський пов., Катеринославська губ. — 1924, Київ).

Ліницький Петро (1839, Охтирка, Харківська губ. — 1906, Київ).

Ліпецький Євсевій (Євсебій) (1889, Вербівці бл. Заставни, Буковина — 1970, Байройт, Німеччина).

Ліпінський (Lipiński) Кароль (* Радзинь Підляський, Польща — † Урлів, Зборівський пов., Галичина).

Лісняк Василь (1908, Вербове, Пологівський пов., Запоріжжя — 1963).

Лісовий (справжнє прізвище Свашенко) Петро (1891, Дергачі, Харківщина — ?). Заарештований 25.4.1935 і засуджений на 5 р. ув’язнення. Відбував покарання на Біломорсько-Балтицькому канали Дальша доля й обставини смерти не відомі [УРЕ подає дату смерти 17.1.1943].

Лісовська Зоя (* Львів).

Лісовський Гераклій (* Усачи, Білорусь — † Полоцьк), світське ім’я Йосиф Одровуж-Лісовський.

Лісовський Леонид (* Петербурґ — † Харків).

Лісовський Роберт (1893, Олександрівське [тепер Запоріжжя] — 1982, Женева).

Ліст (Liszt) Франц (* Добор’ян [тепер Райдінґ], Угорщина — † Байройт, Німеччина).

„Література в школі“. З березня 1963 виходить щомісячно п. н. „Укр. мова і література в школі“.

„Літопис Бойківщина“, м. б. „Літопис Бойківщини.

Ліфшиць Ілля (1917 — 1982, Москва), д. чл. АН УРСР (з 1967).

Лічков Борис (* Іркутськ).

Ліщинський Іван (1883 — 1941).

Ліщинський Омелян (1913 — 86?).

Ллойд Джордж (Lloyd George) Давид (* Манчестер — † Лланістамдві, Карнарвоншір, Англія).

Лобай Данило (1893, Ульвівок, Сокольський пов. — 1966, Торонто).

Лобанова Лілія (* Черкаси).

Лобачевський Микола (1792, Нижній Новгород, Росія — 1856, Казань).

Лобисевич Опанас (* Погар, Стародубський полк).

Лобода Андрій (* Свенцяни, Литва — † Київ).

Лободич Роман (1893, Сороки, Бучацький пов., Галичина — 1969, Філядельфія).

Лободовський (Łobodowski) Юзеф (1909, Пурвішки, Сувалщина — 1988, Мадрид).

Лодій Петро (* Збой — † Петербурґ).

Лозинська Тіна, скреслити: заслана з чоловіком 1935 р.

Лозинський Йосип (* Вірки бл. Перемишля — † Яворів, Галичина).

Лозінський (Łoziński) Володислав (* Опарі, Дрогобицький пов., Галичина — † Львів).

Лозовий Василь (* Рівне).

Лозовський Олександер (1900, Київ — 1922, Київ).

Ломиковський Василь (1777, Мелюшки бл. Хорола — бл. 1848).

Ломинський Федір († Київ).

Ломніцький (Łomnicki) Маріян (* Баворів, Тернопільщина, Галичина — † Львів).

Ломоурі Ніко (* Арбо, Грузія — † Горі).

Лончина Богдан (1917 — 1985, Детройт). Укр. переклади „Cantor de mio Cid“ („Пісня про мого Сіда“, 1972), „La Chanson de Roland“ („Пісня про Ролянда“, 1977).

Лопатинська Людмила (1904, Кузнецьк, тепер Пензенська обл. — 1984, Харків).

Лопатинська Філомена (* Чернівці).

Лопатинський Дем’ян (* Львів — † Ньюарк, Нью-Джерзі, ЗДА).

Лопатинський Лев (1842, Долина — 1922).

Лопатинський Лев (1868, Львів — 1914, бл. Янова, Галичина).

Лопатинський Фавст (1899, Львів — 31.10.1937, Київ).

Лопатинський Феофілакт, див. Теофілакт Лопатинський.

Лопатинський Юрій (1906, Тернопіль, Галичина — 1982, Гантер, Нью-Йорк Стейт, ЗДА).

Лопатинський Ярослав (1871, Долина, Галичина — 1936, Гологірки, Золочівський пов., Галичина).

Лопатинський Ярослав (1906, Тбілісі, Грузія — 1981, Донецьке), д. чл. АН УРСР (з 1965).

Лосенко Антін († Петербурґ).

Лось Федір (1908, Півнівщина, Городнянський пов., Чернігівська губ. — 1980, Київ).

Лоський (Лосський) Володимир (* Київ — † Москва).

Лоський Ігор (* Люблін, Польща — † Львів).

Лоський Кость (* Петербурґ).

Лотоцька Олена (1894, Любича Князє, Рава-Руський пов. — 1975, Олбані, Нью-Йорк Стейт).

Лотоцька-Токаржевська Оксана († Лондон).

Лотоцький Володимир (1883, Щепанів, Бережанський пов. — 1958, Філядельфія).

Лотоцький Олександер (22.3.1870, Бронниця — 22.10.1939, Варшава).

Лубенець Тимофій (* Кролевець, Чернігівська губ.).

Лубенський Петро (* Коренєве, Курщина, Росія).

Луговий (псевд. Овруцького-Швабе) Олександер († Чісголм, Альберта).

Луговцов Максим (* Юзівка [тепер Донецьке] — † Київ).

Лужницький Григорій (1903, Львів — 1990, Філядельфія).

Лужницький Леонид (* Сороцько, Скалатський пов., Галичина).

Лукасевич Євмен (* Біла, Чортківський пов. — † Варшава).

Лукашевич Андрій (1883 — 1943, Варшава). Стаття „Укр. еміґрація в Польщі“ (ж. „Трибуна України“, ч. 1, 1923).

Лукашевич Антін (* Бабин, Буковина — † Чернівці).

Лукашевич Василь (* Переяславщина — † Бориспіль).

Лукашевич Платон (1806, Березань, Переяславський пов., Київ. губ. 1887, там же).

Лукашов Іван (1901, Опішня, Зіньківський пов. — 1970, Харків).

Луківське озеро (озеро Луки) (II — 5).

Лукіянович Денис (1873, Городниця, Гусятинський пов., Галичина — 1965, Львів).

Лукомський Володислав (Владислав) (* Калуга, Росія — † Москва).

Лукомський Степан (Стефан) (* Умань, Брацлавське Воєводство).

Лукомський Юрій (Георгій) (1884, Калуґа, Росія — 1928 [за АЕУ 1952, півд. Франція]).

Луначарський Анатолій († Ментон, Франція). Деякі п’єси Л. були в репертуарі укр. театрів.

Лупул Василь (Лупу Васіле) (1593? — 1661, Істамбул).

Лупулівна (Лупу) Роксана (Розанда, Руксандра).

Лур’є Олександер (1868 — 1954, Київ).

Лур’є Олександер (1897, Климовичі, Могилівська губ., Білорусь — 1958, Київ).

Лутугін Леонид (* Петербурґ — † Кольчуґіно, Томська губ., Росія).

Луценко Павло (* Красний Кут — † Харків).

Луцик Степан (* Львів — † Сент Пол, Міннесота).

Луців Лука (1895, Грушова, Дрогобицький пов., Галичина — 1984, Філядельфія), псевд. Л. Граничка.

Луців Юрій (* Львів). З 1960 викладач Львівської консерваторії.

Луцкевич Марко (1882, Ковель, Волинська губ. — 1934).

Луцьке, Луцьк (III — 6). Вперше Л. згадується в Іпатіївському літописі під 1085.

Луцький Мирон (* Лука, Симбірський пов., Галичина).

Луцький Остап (* Лука, Симбірський пов., Галичина).

Луцький Юрій (Luckyj George) (* Янчин, Перемишлянський пов.), д. чл. НТШ і УВАН. Співред. 2-томної „Ukraine: A Concise Encyclopaedia“ і т. 1 „Encyclopedia of Ukraine“.

Лучаковський Богдан (1900, Станиславівський пов. — 1971, Еспанія), з 1951 у ЗДА.

Лучаковський Володимир (* Довжанка, Тернопільський пов., Галичина — † Тернопіль).

Лучаковський Константин (Лучаківський Костянтин) (* Явче, Бережанщина, Галичина — † Львів).

Лучицька Катерина (1889 — 1971, Київ).

Лучицький Борис (1906, станиця Усть-Медведицька, Донщина — 1966, Чернігів).

Лучицький Володимир (* Київ † Київ).

Лучицький Іван (14.6.1845, Кам’янець Подільський, Подільська губ. — 22.8.1918, Київ).

Лучишин Іван (1895, Грушатичі — 1984, Цюріх, Швайцарія).

Лучкай (справжнє прізвище Поп) Михайло (* Великі Лучки, Закарпаття — † Ужгород).

Лучкович Михайло (1892, Шамокін, Пенсільванія, ЗДА — 1973, Едмонтон, Канада).

Лушпинський Олександер (1878 — 1944), „Дерев’яні церкви Галичини XVI — XVIII ст.“ (1920). Запроєктував у Львові будинок Т-ва „Дністер“ (1905), бурсу Укр. Пед. Т-ва у Львові (1908), будинок Муз. Т-ва ім. М. Лисенка (1914 — 16).

Любавський Матвій (* Великі Можари, Рязанська губ., Росія — † Уфа, Башкирія).

Любарський Семен († Скригічин, Грубешівський пов., Холмщина).

Любарт (справжнє прізвище Колишко) Варвара (1898 — 1967, Львів).

Любименко Володимир (* Вейделевка, Валуйський пов., Воронізька губ. — † Ленінград).

Любимський Олександер (1907 — 1981, Харків).

Любинецький Роман (* Чесники, Рогатинський пов., Галичина — † Кoмаров бл. Плзня, Чехо-Словаччина).

Любинський Микола (1891, Стріхівці, Ново-Ушицький пов., Подільська губ. — 193?).

Любич-Парахоняк Олександра (1892, Станиславів, Галичина — 1977, Винники бл. Львова).

Люблинський (Люблінський) Юліян (* Люблинець бл. Новограда-Волинського — † Петербурґ). Справжнє прізвище Мотошнович.

Любович Петро (* Старий Збараж, Збаразький пов., Галичина — † Грималів, Скалатський пов., Галичина).

Любомирський Григорій (* Васильків, Київ. губ. — † Київ).

Любченко Аркадій (* Старий Животів, Уманський пов. — † Бад Кіссінґен).

Любленко Микола, м. б. Любченко Микола (псевд. Кость Котко) (1896 — 1937). Обвинувачений у підготові „замаху на Постишева“, 4.12.1934 заарештований і засуджений на 7 р. ув’язнення. Відбував покарання в різних таборах півночі, зокрема на Біломорсько-Балтицькому канали Розстріляний 25.11.1937.

Любченко Панас (14.1.1897, Кагарлик — 30.8.1937, Київ). Відмовившись їхати до Москви, 30.8.1937 Л. застрелив свою дружину і застрелився сам.

Люб’язьке озеро, оз. Люб’язь (II — 6), поблизу с. Люб’язь, площа 5,19 км², пересічна глибина 2,1 м, максимальна — 3,8 м.

Людкевич Станислав (24.1.1879 — 12.9.1979 [за УРЕ 10.9.1979], Львів). Симфонічні поеми „Не забудь юних днів“ (1956), „Наше море“ (1957), „Мойсей“ (1962), „Чакона“ (1964). Дод. до Літератури: Павлишин С. Станіслав Людкевич. К. 1974; Творчість С. Людкевича. К. 1979.

Люлька Архип (1908, Саварка, Канівський пов. — 1984, Москва).

Люткович-Телиця (або Домжив-Люткович-Телиця, Домжив-Люткевич-Телиця) Павло (бл. 1570, ймовірно Львівщина — 1634, Чорна бл. Рівного).

Люценко Олександер (1806 — 1884, Петербурґ), дир. Керчинського археологічного музею (1853 — 78).

Лябіовеляризація, у 13 р. зг., з.: å, як ã, м. б.: а, як å.

Лям (Lam) Ян (* Станиславів, Галичина — † Львів). З 1866 жив у Львові.

Лянґе Микола (* Петербурґ — † Одеса).

Лянжерон (Лонжерон) Олександер (Louis-Alexandra Andrault).

Ляницький (Ляневич) Олександер. Бл. 1714 виконав портрети М. і А. Красовських.

Ляпунов Борис (* Болобоново, Курмиський пов., Сімбірська губ., Росія — † Борове, Акмолінська обл., Казахстан). Посмертно опубліковано „Древнейшие взаимные связи языков русского и украинского и некоторые выводы о времени их возникновения как отдельных лингвистических групп“ (1968).

Ляпунов Олександер (* Ярославль, Росія — † Одеса).

Ляпунов Сергій (* Ярославль, Росія — † Париж).

Ляскоронський Василь (* Золотоноша — † Київ). Некролог і список праць Л. виготовила К. Мельник-Антонович (ЗІФВ УАН, кн. 24, 1929).

Ляскоронський Сильвестр († Київ).

Лятишевський Іван (* Богородчани, Станиславівський пов., Галичина).

Лятошинський Борис (3.1.1895 — 15.4.1968, Київ).

Лятуринська Оксана (1902, Катербурґ, Крем’янецький пов. — 1970, Міннеаполіс).

Ляхоцький (псевд. Кузьма) Антін († Льозанна, Швайцарія).

Ляшенко Василь (1902, Носівка, Ніженський пов. — 1975, Київ).

Ляшенко Лука (бл. 1894 — ?).

Лященко Петро (22.10.1876, Саратов, Росія — 24.7.1955, Москва).










М


Магадан Трохим (Трихон) (бл. 1801 — після 1876).

Магазинер Яків († Київ).

Магалевський Юрій († Львів).

Магар Володимир (1900, Кальниболота, Єлисаветградщина — 1965, Запоріжжя).

Магомет Йосип (1880, Корнин — 1973, Сквира, Київ. обл.).

Маґаляс Семен (1885, Винники, Львівський пов., Галичина — 1978, Ньюарк, Нью-Джерзі).

Маґура Сильвестер (1897, Гусине, Люблінська губ. — 1937, в Ґулаґ-у).

Маєр (Majer) Юзеф (1808, Краків — 1899, Краків).

Мазепа Галина (* 1910, Петербурґ).

Мазепа Іван (20.3.1639 — 21/22.9. ст. ст. [2.10.] 1709).

Мазепа Ісаак (16.8.1884, Костобобрів, Новгород-Сіверський пов., Чернігівська губ. — 18.3.1952, Авґсбурґ, Німеччина).

Мазепа Марина (* Білоцерківщина).

Мазлах Сергій (1878, Іванівка, тепер Антрацитівський р-н, Луганська обл. — 1937, Москва).

Мазон (Mazon) Андре (1881, Париж — 1967, Париж).

Мазуренко Василь (* Півн.-Кавказький край). Засуджений у справі „Укр. Нац. Центру“.

Мазуренко Галя (* Петербурґ).

Мазуренко Юрій (1885, Криворіжжя, Міллерівський пов., Донщина — 1937, Соловки). Засуджений на кару смерти 9.10.1937, розстріляний 3.11. того ж р.

Мазуркевич Михайло (Mike Mazurki) (1909 — 1990, Ґлендейл, Каліфорнія).

Майборода Платон (1918, хутір Пелехівщина — 1989, Київ).

Майборода Юрій (Георгій) (1913, хутір Пелехівщина, Кременчуцький пов., Полтавська губ. — 1992, Київ).

Майков Аполлон (* Москва — † Петербурґ).

Майстренко Іван (1899, Опішня, Зіньківський пов. — 1984, Мюнхен).

Майстренко Яків (1903, Опішня, Полтавщина — 1987). 1949 був заарештований і засуджений на 10 р. ув’язнення в концтаборах; достроково звільнений і реабілітований 1955.

Майський (справжнє прізвище Булгаков) Михайло (1889, Грайворон, Курська обл. — 1960, Харків). З поч. 1930-их pp. відійшов від літератури й працював на виробництві.

Майфет Григорій (1903, Ромен [Ромни], Полтавська губ. — 1975, Печора, Комі АССР). Заарештований 5.12.1934 і засуджений на 10 р. заслання Відбував покарання спочатку на Білому м. (до 1939), потім на Воркуті. Після звільнення (1946) жив на поселенні на Печорі, а 1950 був знову заарештований і засуджений на заслання до Комі. Імовірно після реабілітації і короткочасного перебування в Полтаві (1955) повернувся на попереднє місце заслання на Печорі й там поповнив самогубство.

Мак Ольга (* Кам’янець Подільський, Подільська губ.). Справжнє прізвище Гец, уроджена Петрова. З 1947 у Бразілії, з 1970 у Торонто (Канада).

Макар Степан (* Бушковичі — † Клівленд, Огайо).

Макаревич Михайло (1901 — 1987, Київ).

Макаренко Андрій (1886, Гадяче — 1963, Юстон, Тексас).

Макаренко Антін (Антон) († Москва).

Макаренко Іван (1884, Кубань — 1945, Прага).

Макаренко Микола (1877, Москалівка — 1938, Новосибірська обл.). Був розстріляний НКВД 4.1.1938.

Макаренко Микола (* 1912, Київ), актор і режисер.

Макаренко Петро (1888, станиця Новощербинівка, Кубань — 1970, Каракас, Венесуеля).

Макарій II (* Москва).

Макарій III, патріярх антіохійський (1647 — 72).

Макарій Булгаков (Булґаков) (* Сурков бл. Курську — † Черкізов бл. Москви).

Макаровський Михайло († Гадяче, Полтавська губ.).

Макарушка Євгенія (1880, Львів — 1977, Нью-Йорк).

Макарушка Любомир (1899, Сівка Войнилівська, Калуський пов., Галичина — 1986, Бад Ґодесберґ, Німеччина).

Макарушка Остап († Львів).

Макарченко Олександер (1903, Маріюпіль, Катеринославська губ. — 1979, Київ).

Маківка Степан (1889, Кодень, Томашівський пов., Люблінська губ. — 1966).

Маківчук Федір (1912, Кордишівка — 1988, Київ).

Мако Сергій (1885, бл. Томську, Сибір — 1953, Ніцца, Франція).

Маков Костянтин (* Вороніж — † Київ).

Маковей Осип (23.8.1867 — 21.8.1925).

Маковський Володимир (1846, Москва — 1920, Петроград).

Маковський Володимир (1870, Єйське, Ростовщина — 1941, Харків).

Маковський Костянтин (* Москва — † Петроград).

Макогон Дмитро (* Хоростків — † Івано-Франківське).

Макогон Іван (* Грушуваха, Ізюмський пов., Харківська губ.). Скульптура „Нар. месники“ (1947), надгробок М. Бажану (1984).

Максимейко Микола (* Бацмани — † Харків).

Максименко Федір (1897, Біленьке — 1983, Львів).

Максимов Олекса (1899 — 1965, Львів).

Максимович Андрій († Ялта, Крим).

Максимович Антін (1881 — ?).

Максимович Іван (1679 — 1745, Київ).

Максимович Ігнатій († Чернігів).

Максимович Карло (справжнє прізвище Саврич) (1892, Кукільники, Рогатинський пов. — 1937).

Максимович Манасія († Київ), вчителем нім. і гебрейської мов.

Максимович Микола († Київ).

Максимович Михайло (15.9.1804 — 22.11.1873).

Максимович Юрій (Георгій) (1877 — ?).

Максимович-Амбодик (Амбодик-Максимович) Нестор (* Веприк — † імовірно Петербурґ).

Максимонько Леонтій (1893, Ценяве — 1965, Торонто).

Максимчук Іван (1888 — 1966).

Максимчук Юліян Юрій (1890 — 1980, Чікаґо).

Макух Іван (* Дорожів, Симбірський пов., Галичина).

Макушенко (Макуха-Макушенко) Іван (* Лисянка — † Київ).

Маланчук Володимир (1904 — 1990, Саскатун, Канада).

Маланюк Євген (20.1.1907 — 16.2.1968, Нью-Йорк).

Малахов Петро († Чернігів).

Малашевич Іван (? — бл. 1737). Помер під час коз. походу на Очаків.

Малашкін Леонид (* бл. Рязані — † Москва), рос. композитор і педагог.

Малинка Олександер (1865, Мрин, Ніженський пов. — 1941, Київ).

Малиновський Йоаникій (1868 — 1932).

Малиновський Олександер (* Жуків, Золочівський пов., Галичина — † Брадфорд, Англія).

Малиновський Родіон (1898 — 1967, Москва).

Малицька Константина (*Кропивник, Калуський пов., Галичина — † Львів).

Малицький Олександер (* Москва).

Малицький Федір (1900, Долгобичів, Холмщина — 1988). Заарештований 26.2.1933 і засуджений на 3 р. ув’язнення в концтаборах. Після звільнення 1935 щойно 1959 був реабілітований і повернувся до літ. праці, видав кілька зб. поезій „Згори над смереками“ (1966), „Обжинки“ (1979), кн. пісень „На крилах пісні“ (1985), поеми про Ю. Дрогобича і Г. Сковороду, кн. прози „Дороги життя“ (1975), „Тих днів не забути“ (1986).

Малишевський Іван (* Білорусь — † Київ).

Малишко Андрій (15.11.1912 — 17.2.1970, Київ).

Малиш-Федорець Марія (* Ніжен, Чернігівська губ. — † Мельбурн).

Малієва-Тагаєва Ганна (1894 — 1976, Нью-Йорк).

Маловічко Іван (1909, Верещаки, Лисянський пов., Черкащина — 1937, Київ). Заарештований 21.9.1937 за обвинуваченням у приналежності до „укр. націоналістичної орг-ції“ і 26.11. того ж р. розстріляний.

Малюца Антін (1908, Токи — 1970, Нью-Йорк).

Малюшкевич Костянтин (1890, Жилинці, Заславський пов. — 1937?). Загинув в ув’язненні, за ін. даними жив у Києві до 1941, коли був удруге заарештований і розстріляний большевиками у київ. тюрмі.

Мальований Володимир († Томськ, Сибір).

Мальцев Михайло (* Вологда, Росія — † Харків).

Мальцев Олександер (* Тотемський пов., Вологодська губ., Росія — † Полтава).

Мальчевський (Malczewski) Антоні (* Княгинине бл. Дубного, Волинь — † Варшава).

Мамін-Сибіряк Дмитро (* Єкатеринбурзька губ., Урал — † Петербурґ).

Мамонтов Яків (4.11.1888, хутір Стрілиця — 31.1.1940, Харків).

Манайло Федір (1910, Іванівці бл. Мукачева, Закарпаття — 1978, Ужгород).

Манастирський Антін (1878, Завалів, Підгаєцький пов. — 1969, Львів).

Манастирський Витовт (Вітольд) (* 1915, Львів).

Манастирський Олександер († Чернівці).

Мандзюк Микола (1902, Кривче, Борщівський пов., Галичина — 1969, Вінніпеґ).

Мандичевський Євсевій (* Молодія, Чернівецький пов. — † Відень).

Мандрика Микита (1886, Київ — 1979, Вінніпеґ).

Маневич Абрам (* Мстиславль — † Нью-Йорк).

Манжура Іван (псевд. Іван Калічка) (1.11.1851 — 15.5.1893, Катеринослав).

Манізер Матвій (1891 — 1966, Москва).

Мануїльський Дмитро (* Святець — † Київ).

Маньківський Борис († Київ).

Манько Григорій (1885 — ?).

Манько Леонид (* Полтава — † Єлисаветград).

Марґолін Арнольд (* Київ — † Вашінґтон).

Марґулян Арнольд (1879, Київ — 1950, Свердловськ, Росія).

Маренков Олекса (1886, Орел, Росія — 1942, Київ).

Марзєєв Олександер (* Нижній Новгород, Росія — † Київ).

Маринич Григорій (* Гупалівка — † Дніпропетровське).

Марітчак Олександер (1887, Стрий, Галичина — 1981, Детройт, Мічіґан).

Марія Терезія (* Відень — † Відень).

Маркевич Григорій (1849, Вороньки, Лохвицький пов., Полтавщина — 1923).

Маркевич Йосафат Іван (* бл. Канчуги, Переворський пов., Галичина).

Маркевич Микола (7.2.1804, Дунаєць, Глухівський пов., Чернігівська губ. — 21.6.1860, Турівка, Прилуцький пов., Полтавська губ.), з 1830 жив у Турівці.

Маркевич Олексій (* Смош — † Одеса).

Маркелов Григорій (* Перм, Росія — † Одеса).

Марков Йосип (* Грушова, Самбірщина, Галичина — † Львів).

Маркович Андрій (бл. 1674, Прилука [Прилуки] — 1747, Погарщина, Роменська сотня, Лубенський полк).

Маркович (до 1888 — Маркевич) Андрій (* Полтава — † Петербурґ).

Маркович (літ. псевд. Оленін) Дмитро (1848, Полтава — 1920, Вінниця, Подільська губ.).

Маркович Олександер (* Сваркове, Глухівський пов., Новгородсіверське намісництво).

Маркович Яків (1696, Прилука [Прилуки] — 1770, Сваркове, Глухівська сотня, Ніженський полк).

Маркович Яків (1776, Пирятинська сотня, Лубенський полк — 1804).

Марковський Євген (1893, Папужинці, Уманський пов., Київ. губ. — ?).

Марковський Михайло (* Ксаверівка, Васильківський пов. — † Київ).

Маркусь Василь (* Бедевля, Мармароський пов., Закарпаття).

Маркуш Олександер (1891, Хуст, Закарпаття — 1971, Хуст).

МАРС, [Б. Антоненко-Давидович] ... 1956 реабілітований, але далі переслідуваний до кін. життя (1984).

Мартель (Martel) Антуан (* Бом-лє-Дам, Франція — † Безансон, Франція).

Мартель (Martel) Рене (1893, Бом-лє-Дам, Франція — 1976, Париж).

Мартиненко Олександер (1895 — 1983, Міннеаполіс).

Мартинець Володимир (* Львів — † Вінніпеґ).

Мартинець Гнат (1882, Калуш, Галичина — 1968, Мюнхен).

Мартинець Йосип (1903, Львів — 1989, Курітіба, Бразілія).

Мартинець Михайло (* Бойківщина — † бл. Надвірної, Галичина).

Мартинович Порфирій (* Костянтинівка — † Красноград, Харківська обл.).

Мартич Юхим (1910 — 1981, Київ). Справжнє прізвище й ім’я Фінкельштейн Мордух.

Мартович Лесь (* Торговиця — † Погарисько, Рава-Руський пов., Галичина).

Мартос Борис (1.6.1879, Городище, Кременчуцький пов., Полтавська губ. — 19.9.1977, Юніон, Нью-Джерзі).

Мартос Іван (бл. 1752 — 54, Ічня 1835, Петербурґ).

Марфієвич Микола (1898, Іспас — 1967, Київ).

Марцінковський (Marcinkowski) Антін (* Мостище — † Київ).

Марченко Андрій (* Волинь — † Львів).

Марченко Василь (1900 — 1953, Канада).

Марченко Іван (1892, Парічі, Мєнська губ., Білорусь — 1968, Дербі, Англія).

Марченко Михайло (1902, Гатне — 1983, Київ).

Маршинський Аполінарій († Прага).

Мар’яненко (справжнє прізвище Петлішенко) Іван († Харків).

Масальський Володимир (1896, Київ — 1979, Київ).

Масарик Тома (Томаш) Ґарріґ (7.3.1850, Годонін, Моравія — 14.9.1937, Лані бл. Праги, Чехо-Словаччина).

Масенко Терень (1903, Глодоси — 1970, Київ).

Маслов (справжнє прізвище Маслій) Василь († Москва).

Маслов Василь (1885, Ічня — 1959, Київ).

Маслов Сергій (28.11.1880, Ічня — 11.1.1951, Київ).

Маслович Василь († Петербурґ).

Масловський Опанас (1739, Церковище бл. Козельця, Чернігівський полк — 1804, Київ).

Маслюков Олекса († Київ).

Маслюченко-Губенко Варвара (1902 — 1983, Київ).

Масляк (псевд. Залуквич) Володимир (* Сернки Середні, Рогатинщина, Галичина — † Львів).

Масляк Степан († Львів).

Масляників (Масляников) Віктор (* Кам’янець Подільський — † Київ).

Масоха Петро (1904, Плюваки — 1991, Київ).

Масюк Каленик († Дибинці).

Масютин (родове прізвище Масюта-Сорока) Василь (29.1.1884, Рига, Латвія — 15.12.1955).

Матвєєв Артамон (* Москва — † Москва).

Матвєєв Олександер (* Орловщина, Росія — † Київ).

Матвій з Мєхова (поль. Maciej z Miechowa, Miechowita), „Tractatus de duabus Sarmatiis...“.

Мате Василь (* бл. Вержболова, Литва — † Петроград).

Матезонський Костянтин († Закарпаття).

Матіїв-Мельник Микола (* Яблонів — † Нью-Гейвен, Коннектікат, ЗДА).

Маткович Михайло, м. б. Микола (* 1900).

Матушевська Віра (1874, Харків — 1944, Темніковський, Мордовська АССР).

Матушевський Борис (1907 — 1977, Київ), з.: на Україну не повернувся, м. б.: служив в сов. армії (1943 — 45), згодом повернувся до Києва, де працював на гідрометеорологічній станції.

Матчак Михайло (* Воля Якубова, Дрогобицький пов., Галичина).

Матюк Віктор (* Тудорковичі, Жовківська округа, Галичина — † Карів, Рава-Руський пов., Галичина).

Матюшенко Борис, ред. ж. „Укр. Мед. Вісник“(1923 — 25).

Матюшенко Опанас (1879, Дергачі, Харківщина — 1907, Севастопіль).

Махів Григорій (23.8.1887 — 22.8.1952, Бермінґем, Мічіґан).

Махно і Махнівщина, Нестор Махно (1889 — 1934).

Маценко Павло (1897, Кириківка, Охтирський пов. — 1991, Вінніпеґ).

Мацинський Іван (1922, Межилаборці, Пряшівщина — 1987, Пряшів).

Мацієвич Кость (18.5.1874 — 2.4.1942, Подєбради, Чехо-Словаччина).

Мацієвська (прізвище за чоловіком Моренець) Лідія (* Кашперівка, Таращанський пов., Київ. губ. — † Одеса).

Мацкевич Володимир (* Привільне, Таврійська губ.).

Мацков Федір (1897, Острогозьке, Воронізька губ. — 1977, Харків).

Мацон Юрій, м. б. Юлій (* Рига, Латвія — † Київ).

Мацуревич Іпполіт (* Глуськ, Бобруйський пов., Мєнська губ.).

Мацюк Любомир (1916 — 1991).

Мачтет Григорій (* Луцьке — † Ялта).

Мачук Юрій (1900 — 1982, Чікаґо).

Машкевич (Maszkiewicz, Maskiewicz) Богуслав Казімір (бл. 1625 — 1683).

„Маяк“, популярний ілюстрований тижневик, виходив у Києві (січень 1913 — липень 1914). Вийшло 78 чч.

Маяк Йосип (1882, Підліснівка, Сумський пов., Харківська губ. — 1974, Київ), у 1928 — 30 pp. у Харківському Червонозаводському Театрі.

Маяковський Володимир (* Багдаді бл. Кутаїсі — † Москва).

Мегединюк Марко († Річка).

Мегик Петро (1899, Вашківці — 1992, Філядельфія). Ред. мист. журн. „Нотатки з Мистецтва“ (1963 — 90), що виходив у Філядельфії.

Меґас Осип (1882, Галичина — 1955, Едмонтон).

Медведєв Євген, м. б. Єфим (Юхим) (1886, Бахмут, Катеринославська губ. — 1938, Харків). У 1918 перейшов до боротьбістів і разом з ними до КП(б)У. Арештований 1938 за „контррев. діяльність“; того ж р. розстріляний.

Медведєв Федір (* 1912, Семеновка, Богучарський пов., Воронізька губ.).

Медведєва Ніна (1899 — 1969, Київ).

Медведський (Niedźwiedski) Юліян († Львів).

Меженко (справжнє прізвище Іванов-Меженко) Юрій (1892 — 1969, Київ).

Межлаук Валерій († Москва).

Межов Володимир (* Саратов, Росія — † Петербурґ).

Мей Лев (* Москва — † Петербурґ).

Меленевський Маріян (1878, Федюківка — ?).

Меленський Андрій († Київ).

Мелетій Піґас (Мелетіюс Пеґас) (1549, Крета — 1601, Олександрія, Єгипет).

Мелешко Фотій (1889, Глодоси — 1970, Нью-Йорк).

Меліхов Юрій (Георгій) (1908 — 1985, Київ).

Меллер Вадим (26.4.1884, Петербурґ — 4.5.1962, Київ).

Мельґунов Сергій (1880 — 1956).

Мельник Андрій (1888, Стрятин, Рогатинський пов., Галичина — 1967, Філядельфія, ЗДА). Новий текст: кат. свящ. у Галичині (1919 — 44), Австрії (1945 — 46), Німеччині (1947 — 50) і Філядельфії (з 1951); гром. і осв. діяч, автор монографій про Зарваницю (1925), про культ Божої Матері на укр. землях; низка рел.-популярних книжок („Чуда в Люрді і в Україні“, 1956).

Василь Лімниченко — це псевд. Василя Мельника (див. нижче).

Мельник Андрій (12.12.1890 — 1.11.1964, Кельн, Німеччина; похований у Люксембурзі).

Мельник Василь (1899, Небилів, Калуський пов., Галичина — 1949, Мюнхен), кат. свящ., поет (псевд. Василь Лімниченко) і гром.-суспільний діяч. По закінченні богословських студій у Львові 1923 висвячений, обслуговував парафії в Зарваниці (1923 — 26) і Зеленій (1927 — 44), з 1944 на еміґрації в Чехо-Словаччині і Мюнхені (1947 — 49). У 1920-их pp. належав до групи кат. письм. Логос і ж. „Поступ „ (Львів). Зб. поезій на рел., патріотичні і бойківські теми.

Мельник Микола (1875, Довжанка, Тернопільський пов., Галичина — 1956, Львів).

Мельник Сергій (1898 — 1968, Одеса).

Мельников-Разведенков Микола (* станиця Усть-Медведицька — † Харків).

Мельниця-Подільська, с. м. т. на гал. Поділлі над Дністром,

Мельничук Олександер (* 1921, Писарівка, Балтський пов., Подільська губ.).

Мельничук Юрій (* Кам’янки Малі — † Львів).

Мельніков Леонид (1906, Дегтярьовка, Брянський пов., Орловська губ. — 1981, Москва).

Меннінґ (Manning) Кляренс Авґуст (1893, Нью-Йорк — 1972, Плезентвіл, Нью-Йорк Стейт).

Менцінський Модест (1875 — 1935).

Менчиц Володимир, м. б. Менчиць Володимир (* Вчорайше, Київ. губ. — † Київ), в Єлисаветграді, Херсоні й Миколаєві мав книгарні.

Меншиков Олександер (* Москва — † Берьозово, Тобольська губ.).

Меретин Бернард († Львів).

Меріме (Mérimée) Проспер (* Париж — † Канн).

Меркулов Іван (1897 — 1981).

Мертке Едуард (* Рига, Латвія — † Кельн, Німеччина).

Метюк Андрей (1898, Теребін, Грубешівський пов. — 1985, Вінніпеґ). З 1975 митр. Вінніпеґу і первоієрарх Укр. Гр.-Правос Церкви Канади.

Мечников Ілля (15.5.1845 — 15.7.1916, Париж).

Мещерська (справжнє прізвище Пащенко) Ганна (* Київ — † Одеса).

Мєшковський (Мишківський) Євген (* Полтавська губ. — † Тернопіль, Галичина). Похований у Тернополі

Мигулін Олексій (1893 — ?).

Мидловський Сидір (Ісидор) (* Саджавка, Надвірнянський пов., Галичина — † Львів).

Мизиненко Віктор (1903 — 76).

Мизін Олександер (1900 — 1986, Москва).

Микешин Михайло (1835, Платоново, Смоленська губ. — 1896, Петербурґ).

Микитенко Іван (6.9.1897, Рівне, Єлисаветградський пов. — 4. [чи 18.] 10.1937), за єжовщини був розстріляний (за ін. даними поповнив самогубство).

Микитка Осип (21.2.1878, Зеленів, Рогатинський пов., Галичина — 1920), виданий ревкомом при Начальній Команді ЧУГА.

Микитчук Василь (1887, Прикмище, Коломийський пов., Галичина — 1986, Торонто).

Микитюк Дмитро (1899, Раківчик — 1983, Вінніпеґ), „Укр. Галицька Армія“ (I — II, 1958 — 68).

Микиша Михайло (1885 — 1971, Київ), у Харківській опері (1931 — 42).

Микиша Тарас (* Приймівка, Лубенський пов. — † Буенос-Айрес, Арґентіна).

Миклашевський Іван (* Білий Колодязь, Вовчанський пов. — † Харків).

Миклашевський Йосип (* Петербурґ — † Харків).

Миклашевський Михайло (1640-ві pp. — 1706). Був забитий під час облоги шведами Несвіжу (Білорусь).

Миклашевський Михайло (бл. 1756, Деменки — 1847, Понурівка).

Миклашевський Олександер (1864, Білий Колодязь, Вовчанський пов., Харківська губ. — 1911).

Микола I (* Царське Село — † Петербурґ).

Микола II (* Царське Село).

Миколаєнко Ілько (1898 — 1961, Австралія).

Миколаєнко (справжнє прізвище Здерківна) Юлія (* Теребовля, Тернопільщина — † там же).

Милий Дезидерій (1906 — 1971, Братіслава, Чехо-Словаччина).

Милорадович Василь (* Токарі, Лохвицький пов., Полтавська губ. — † Литвяки, Лубенський пов., Полтавська губ.).

Милорадович Григорій (* Чернігів — † Чернігів).

Милорадович Єлисавета (* Тростянець, Прилуцький пов., Полтавська губ.).

Минаєв Кузьма (* Мала Слободка, тепер Калузька обл., Росія — † Київ).

Миник Теодор (1896, Тершів — 1975, Скрентон, Пенсільванія).

Минко Василь (1902, Минківка, Валківський пов. — 1989, Київ). П’єси „На хуторі біля Диканьки“ (1958), „Соловей у міліції“ (1962), „Комедія з двома інфарктами“ (1967), „Його величність — коровай“ (1978).

Мирний (справжнє прізвище Рудченко) Панас († Полтава).

Мирович Іван Михайлович (? 1709).

Мирон Дмитро, псевд. Орлик (* Рай, Бережанський пов., Галичина — † Київ).

Мирон Іван (* Залуква, Галичина — † Дора, Галичина).

Мироненко Василь (1911, Оріхівка — 1964, Харків).

Мирош Михайло (1893 — 1976).

Мисик Василь (1907, Новопавлівка, Катеринославська губ. — 1983, Харків). 4.11.1934 заарештований, у процесі двадцяти вісьмох 13-15.12.1934 справа М. була передана на додаткове розслідування, а 19.7.1935 його засуджено на 5 р. ув’язнення в концтаборах. Покарання відбував на Соловках, вийшов на волю 1940. 1942 — 45 в нім. концтаборі як полонений сов. армії. Нові зб. поезій М. почали з’являтися щойно після реабілітації 1956: „Вибране“ (1958), „Борозни“ (1962), „Верховіття“ (1963), „Чорнотроп“ (1966), „Біля криниці“ (1967), „Берег“ (1972), „Планета“ (1977), „Твори“ (I — II, 1983). Переклади з англ. і сх. мов.

„Мистецтво“, ілюстрований квартальних, виходив у Львові 1932 — 36.

„Мистецтво“, єдиний в УССР двомісячний..., виходив 1954 — 69. З 1970 виходять йому на зміну три журн.: „Образотворче мистецтво“, „Музика“ і „Укр. театр“.

Мистецтвознавство, стор. 1541, у 6 р. зн., м. б.: музей В. Тарновського у Чернігові. Стор. 1542, п. ш., у 10 р. зн., м. б.: Бутника-Сіверського й теоретиків мистецтва І. Врону і В. Хмурого та ін. Стор. 1543, п. ш., у 29 р. зг., м. б.: „Матеріяли з етнографії та мистецтвознавства“ (1954 — 63). Табл., стор. 1548, під: друга чверть 17 в., м. б.: Фресковий портрет Інокентія Монастирського (і перенести до табл.: Доба барокко, з датою: кін. 17 ст.). Стор. 1549, під: 1702, м. б.: його ж портрет боярина Шереметьєва. Стор. 1550, під: 1780-і pp., м. б.: П. Рум’янцева-Задунайського.

Миськів Павло, світське ім’я Петро (1911, Слободніца, Славонія, Австро-Угорщина — 1984, Рим).

Митрак Олександер (* Плоске, Закарпаття — † Росвигове бл. Мукачева, Закарпаття).

Митюков (Митюк) Каленик (* Київ — † Київ).

Михаїл Хороший (1885, Федорівка, Херсонська губ. — 1977, Торонто, Канада).

Михайличенко Гнат (* Студенок [тепер Миропілля] — † Київ). Повернення М. в літературу почалося щойно з кін. 1980-их pp.

Михайло Всеволодович (1179 — 1246, Сарай бл. Астрахані).

Михайло Олелькович († Вільна).

Михайло Федорович Романов (1596, Москва — 1645, Москва).

Михайлов Костянтин († Київ).

Михайлов-Сидоров Михайло († Харків).

Михайловський Володимир (1914, Костянтиноград, Полтавська губ. — 1978, Львів).

Михайловський Олександер († Подєбради, Чехо-Словаччина).

Михайлюк Андрій (1911, Германієка — 1937, Київ). Заарештований 11.9.1937 за приналежність до „контррев. націоналістично-терористичної орг-ції“, розстріляний у Києві 24.10. того ж р.

Михалевич Михайло (1906 — 1984, Філядельфія).

Михальчук Кость (Костянтин) (2.1.1841, Зозулинці, Бердичівський пов., Київ. губ. — 20.4.1914, Київ).

Михневич Осип (* Локачі, Володимир-Волинський пов. — † Одеса).

Мицик Іван (* Синевідсько Вижне, Стрийський пов., Галичина — † бл. Єзуполя, Станиславівський пов., Галичина).

Мицюк Олександер (* Новоолександрівка, Катеринославська губ. — † Прага).

Мишецький Семен (1716 — ?).

Мишковський Тит (* Перегримка, Сяніцька округа — † Львів).

Мишуга Лука (* Витків Новий, Радехівський пов. — † Нью-Йорк).

Мищенко Федір (1848 — 1906, Київ).

Мігулін Олександер, з перекрученням правдивого прізвища й імени помилково повторене те саме гасло, що на стор. 1526: Мигулін Олексій.

Мізко Микола (* Катеринослав — † Вороніж, Росія).

Мізюн Григорій (* Кривуші, Кременчуцький пов. — † Чернівці).

Міклошіч (Miklosich) Франьо (Франц) (* Радомерщак, Словенія — † Відень).

Міллер Всеволод (* Москва — † Петербурґ).

Міллер Михайло (1883, Міллерово, Каменський пов. — 1968, Мюнхен).

Міллер Олександер (* Міллерово, Каменський пов., Донщина).

Мілонадіс Костянтин (* бл. Кременчука, Полтавська обл.).

Мілютенко Дмитро (1899 — 1966, Ташкент, Узбекістан; похований у Києві).

Мілянич Атанас (1902 — 1987, Нью-Йорк).

Мілях Олександер (1906, Симферопіль, Таврійська губ. — 1985, Київ).

Мініх Бурґгардт-Христоф (1683, Ольденбурґ — 1767, Тарту).

Мінх Григорій (1836, Грязі — 1896, Київ).

Міньківський Олександер (1900, Сніжна, Сквирський пов. — 1979, Київ).

Мірний Іван († Прага).

Міртовський Микола (* Саратов, Росія — † Львів).

Мірчук Іван (18.6.1891 — 2.5.1961).

Мітковіцер Петро (1888 — 1942).

Мітрінґа (Мітринґа) Іван (* Бібрський пов., Галичина — † Вілія бл. Острога, Волинь).

Міхневич Петро (1901 — 1993, Чернівці).

Міхньов Анатолій (1909, Радул — 1970, Київ).

Міцкєвіч (Mickiewicz) Адам († Константинопіль).

Мічурін Іван (1700 — 63).

Мішура Степан (* Київ).

Міщенко Михайло (1896 — 1974, Міннеаполіс).

Міяковський Володимир (18.7.1888 — 22.3.1972, Нью-Йорк).

Млотковський Людвиг († Миколаїв, Херсонська губ.).

Многогрішний Дем’ян (бл. 1630, Короп, Чернігівщина — після 1701, Селенгинськ Старий, Забайкалля).

Мова (псевд. Лиманський) Василь (* бл. станиці Стародерев’янківської — † Катеринодар, Кубань).

Мова (справжнє прізвище Петров) Денис († Одеса).

Мовчан Василь (1903, Неморож бл. Звенигородки, Київ. губ. — 1964, Київ).

Мовчан Єгор (1898, Велика Писарівка — 1968, Київ).

Мовчанівський Сергій, м. б. Молчанівський Сергій (1901 — 1972, Лондон).

Могила Петро (25.12.1596 [за ін. даними 10.1.1597], Молдавія — 1.[11.]1.1647, Київ).

Могилянський Арсеній (світське ім’я Олексій) (1704, Решетилівка — 1770, Київ).

Могилянський Михайло (1873 — 1942, Красноярський край, Росія).

Могильницький Антін (* Підгірці бл. Калуша, Стрийщина, Галичина похований у с. Яблінка, Надвірнянський пов., Галичина).

Могильницький Роман (1902 — 73).

Модзалевський Вадим (9.4.1882 — 3.8.1920, Київ).

Модилевський Яків (1883 — 1968, Київ).

Мозалевський Іван (1890, Вроцлав, тепер Польща — ?).

Мозолевський Григорій (1876 — 1938?).

Мокрицький Аполлон (* Пирятин, Полтавська губ. — † Москва).

Мокрієв Юрій (1901, Новомиргород — 1991).

Моленцький (справжнє прізвище Найбок) Антін (1843 — 1874, Львів).

Молотов (справжнє прізвище Скрябін) Вячеслав (1890, Кукарка, Вятська губ., Росія — 1986, бл. Москви).

Молчанівський Теодосій (1899, Берестівці, Уманський пов., Київ. губ. — ?).

Молчанов Порфірій († Одеса).

Молчановський Нікандр (Никандр) (* Лозувата, Балтський пов., Подільська губ. — † Київ).

Молявко Григорій (1901, Алтинівка — 1986, Київ).

Мольнар Михайло (* Велика Чингава [тепер Боржавське], Закарпаття), у 2 р. зн., м. б.: Марією Мундяк.

Момот Іван (1905, Валки, Харківська губ. — 1931, Харків).

Мондок Іван (1883, Руський Грабовець, Закарпаття — 1941).

Моралевич Яків († Денвер, Колорадо).

Моргилевський (Моргілевський) Іпполіт (* Радовка, Оренбурзька губ., Росія — † Київ).

Моргуліс Наум (1904, Летичів — 1976, Київ).

Моргун Олександер (* Великий Перевіз — † Дорнштадт, Німеччина).

Мордовець Данило (29.12.1830, слобода Данилівка, тепер Волгоградська обл., Росія — 23.6.1905, Кисловодськ, Ставропільщина).

Мороз (псевд. Костянтинович, Недоля) Данило (* Сахнівка — † Тбілісі, Грузія).

Мороз Захар (* Немирів, Брацлавський пов., Подільська губ. — † Київ).

Мороз Михайло (1904, Пліхів — 1992, Статен Айленд, Нью-Йорк Стейт).

Морозенко (Мрозовицький) Станислав, м. б. Морозенко Нестор (Мрозовицький Станислав) (?, імовірно Спас, Белзьке воєводство — 1649, Збараж, Галичина).

Морозова Анастасія (1907, Сулін, тепер Ростовська обл., Росія — 1984, Запоріжжя).

Морозовський Ной († Київ).

Мосендз Леонид (20.9.1897 — 13.10.1948, Бльоне, Швайцарія).

Мосін Олександер (* Шестірня, Херсонський пов. — † Київ).

Москаленко Артем (1901, Григорівка, Олександрівський пов., Катеринославська губ. — 1990, Одеса).

Москаленко Кирило (1902, Гришине, Бахмутський пов., Катеринославська губ. — 1985, Москва).

Москаленко Надія (* 1928, Дніпропетровське).

Москальов Митрофан (* Єлець, тепер Липецька обл. — † Київ).

Московченко Володимир (1909 — 1970, Донецьке).

Мостович Микола (1915 — 1968, бл. Шелбівіл, Кентакі).

Мох Олександер (1900, Глиняни, Перемишлянський пов. — 1975, Торонто).

Мочульський Василь (* Стрюкове, Ананьївський пов., Херсонська губ. — † Одеса).

Мочульський Михайло († Львів).

Мочульський Теоктист († Курськ, Росія).

Мошинський (Moszyński) Казімір (* Варшава — † Краків).

Мощенко Костянтин (* Харківщина — † Дорнштадт, Німеччина).

Мстислав Володимирович (? — 1034 чи 1036, Чернігів).

Мстислав I Великий Володимирович (* Турів — † Київ).

Мстислав Мстиславич Удатний (перед 1176 — 1228, Торчеське, Київщина).

Мстислав Скрипник (10.4.1898 — 11.6.1993, Ґрімсбі, Онтаріо, Канада). Обраний патріярхом 5-6.6.1990, інтронізований 18.11.1990 у Києві Похований у Бавнд-Бруку (ЗДА).

Мудрак Юліян (19.3.1893, Скопів, Перемиський пов., Галичина — 19.3.1966, Нью-Йорк).

Мудрий Василь (* Вікно, Скалатський пов., Галичина — † Нью-Йорк).

Мудрик Андрій (1893, Павлокома, Берегівський пов., Галичина — 1969, Торонто).

Музика Максим (1889, Львів — 1972, Львів).

Музика Ярослава (1898, Залізці, Зборівський пов., Галичина — 1973, Львів).

Музиченко Олександер (* Станислав).

Музичка Андрій (1886, Добриводи, Збаразький пов. — 1966, Семипалатинськ, Казахстан), був репресований і вивезений до Казахстану, де викладав у Семипалатинському Пед. Ін-ті

Муравін Лев (1906 — 1974, Москва).

Муравйов Володимир (1885 — 1963, Київ).

Муравйов Михайло (* Бурдоково, Костромська губ., Росія — † Сімбірськ).

Муравйова Олена (* Москва — † Київ).

Муравйов-Апостол Іпполіт (* Петербурґ — † Ковалівка, Київщина).

Муравйов-Апостол Матвій (* Петербурґ — † Москва).

Муравйов-Апостол Сергій (* Петербурґ).

Муравський Павло (* Дмитрашківка, Ольгопільський пов., Подільська губ.).

Муратов Ігор (1912 — 1973, Харків). Зб. поезій „Осінні сурми(1964), „Каравани“ (1966), „Розчахнута брама“ (1967), „Мить і вічність“ (1973), роман „У сорочці народжений“ (1964). Твори у 4-х тт. (1982 — 83).

Мурашко Микола (1891, Святе 1949, Нью-Брансвік, Нью-Джерзі).

Мурашко Олександер (7.9.1875 — 14.6.1919).

Мурзакевич Микола (* Смоленськ — † Одеса).

Мусійко Олександер (1903, Мусійки бл. Решетилівки, Полтавщина — 1980, Одеса).

Мусійчук Степан (1896, Коршів — 1952, Янґставн, Огайо).

Мусорґський Модест (* Карєво, Псковська губ., Росія — † Петербурґ).

Мусянович Ярослав (* Яворів, Галичина).

Мухин (Мухін) Віктор (1914, Зайцеве, Бахмутський пов., Катеринославська губ. — 1977, Луганське).

Мухин Микола, на еміґрації під ім’ям Богдан (1916, Зайцеве, Бахмутський пов., Катеринославська губ. — 1962, Філядельфія).

Мухин Михайло (1894 — 1974, Альтан, Німеччина).

Мухін Єфрем († Кольцове, Смоленщина, Росія).

Мучник Леонид († Одеса).

Мушкетик Юрій (* Вертіївка), гол. ред. журн. „Дніпро“ (1958 — 72). Гол. Спілки Письм. України від 1986, відограв активну ролю у відродженні укр. нац. культури. Сатиричний роман „Обвал“ (1985), іст. роман „Яса“ (1987).

Мюнстер (Münster) Себастіян, „Cosmographia universalis“ (6 тт., 46 вид. перше 1544, Базель).

Мякотін Венедикт (* Ґатчіна, Петербурзький пов. — † Прага).

Мясковський (Miaskowski) Войцех (? — 1650).










Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.