Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 120.]

Попередня     Головна     Наступна





ЛАНГЕ Микола Миколайович (12/24.03.1858 — 15.02.1921) — психолог і філософ. Народився у С.-Петербурзі. Після закінчення С.-Петербурзького ун-ту (1882) працював у психол. лабораторії Вундта в Ляйпцигу (з 1883). У 1888 — 1921 pp. — професор каф. філософії Новоросійського (Одеського) ун-ту, де заснував експериментальну психол. лабораторію. Захистив магістерську («Історія моральних ідей XIX ст.») і докторську («Психол. дослідження») дисертації. Ініціатор і перший директор одеських Вищих жіночих курсів (1904), засновник Одеського Філос. тов-ва.

Відомий науковець, Л. залишив значний слід у розвитку вітчизняної психології. Досвідчений експериментатор, який довів щаблинний характер сприйняття і сформулював закон перцепції, важливий для розуміння єдності чуттєвого і логічного у пізнанні, розробив моторну теорію уваги. Л. глибоко усвідомлював необхідність розвитку теоретичної психології. Підготовлена до друку його праця «Критичні основи психології» (1914) містить спробу систематичної розробки психол. науки на грунті теорії взаємодії.

У науковому доробку Л. — російськомовний переклад «Першої аналітики» Арістотеля (1894).

Спадщина Л., як друкована, так і рукописна, ще й досі ґрунтовно не досліджена.



Твори Л.: Beitrage zur Theorie der sinnlichen Aufmerksamkeit und der activen Apperception // Philosophische Studien v. Wundt. — 1888. — Bd. 4; История нравственных идей XIX в., критические очерки филос., социальных и религиозных теорий нравственности. Ч. 1. Немецкие учення. — СПб., 1888; О действии гашиша // ВФ и П. — 1889. — Кн. 1; Элементы воли // Там само. — 1890. — Кн. 4; Механизм внимания // Русск. школа. — 1891. — № 1; Душа ребенка в первые годы жизни. — СПб., 1891; Психол. исследования. Закон перцепции. Теория волевого внимания. — О., 1893; Душевные движения. — СПб., 1896; Великие мыслители XIX в. Лекция І. Кант и критика чистого разума. — О., 1901; Теория В. Вундта о начале мифа. — О., 1912; Психология. — М., 1914; Психический мир. Ч. 1. Теоретическая психология // Итоги науки в теории и практике. — М., 1914. — Т. 8; Учебник логики для гимназий и самообразования. — О., 1918.



Про нього див.: Челпанов Е. И. По поводу статей Н. Н. Ланге // ВФ и П. — 1891. — Кн. 7; Гордісвський М. І. Наукова і громадсько-педагогічна діяльність проф. М. М. Ланге // Записки Одеського наукового при ВУАН тов-ва. Секція педагогічна. — 1930. — № 1 (з бібліографєю праць Л.); Ананьев Б. Г. Очерки истории русск. психологии XVIII и XIX вв. — М., 1947; Теплов Б. М. Осн. идеи в психол. трудах Н. Н. Ланге // ВП. — 1958. — № 6; Шеин А. А. Об ист. оценке психол. концепции Н. Н. Ланге // Там само. — 1960. — № 5; Ярошевский М. Г. История психологии. — М., 1985; Роменець В. А. Історія психології XIX — поч. XX ст. — К., 1995.



М. Ткачук















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.