[Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 159-161.]

Попередня     Головна     Наступна





ПОДОЛИНСЬКИЙ Сергій Андрійович (19/31.11.1850 — 30.06/12.07.1891) — природознавець, економіст, соціолог, громадський діяч. Народився у с. Ярославці на Черкащині в родині останнього поета «пушкінської плеяди» А. І. Подолинського і княгині М. С. Кудашевої. Закінчив природничий ф-т Ун-ту Св. Володимира, обравши професію лікаря (1871). Студентом відвідував політекономічний гурток М. І. Зібера, слухав його реферати про «Капітал» К. Маркса. 1871 p. продовжує мед. студії за кордоном (Львів, Відень, Цюрих, Лондон, Париж), де вивчає історію робітничого руху і соціалізму, спілкується з діячами укр. і рос. політ. еміграції. 1872 р. знайомиться з К. Марксом і Ф. Енгельсом, бере участь у V конгресі I Інтернаціоналу (Гаага, 2 — 7.09.1872). У 1873 — 74 pp. був «гол. помічником» П. Лаврова у підготовці до друку та розповсюдженні часопису «Вперед!». Повернувшись в Україну (1874), продовжує активну рев. діяльність: веде пропаганду, бере участь в організації соціалістичних осередків (у Києві, в Одесі). Налагоджує (разом з О. Терлецьким) видання у Відні соціалістичних «брошур-метеликів» укр. мовою. 1875 р. захищає в Бреслау (Вроцлав) докторську дис. з проблем розщеплення білків ферментами підшлункової залози. Видає книгу «Життя і здоров’я людей на Україні» (1878), в якій виступає одним із засновників соціоетногігієни в Україні. Тоді ж оселяється в Монпальє (Франція). 1880 р. публікує працю «Ремесла і фабрики на Україні» й найоригінальнішу зі своїх розвідок «Праця людини та її відношення до розподілу енергії» (ще за життя П. видрукувана рос., нім., франц. та італ. мовами). Мріяв про укр. соціалдемократичну партію з власним друкованим органом. Видавець і співредактор (разом із М. Драгомановим і М. Павликом) часопису «Громада» (1880 — 81). Тяжке психічне захворювання, сімейні й матеріальні знегоди кладуть край подвижництву П. Від 1882 р. перебуває у лікарнях Монпальє та Парижа, останні роки живе під наглядом матері поблизу Києва. Похований у Києві.

Святинями П. були Україна, наука і революційний соціалізм. Починав із захоплення творами В. Бєлінського, М. Чернишевського, П. Лаврова, зрештою став у числі перших в Україні, хто «носив в одній руці «Капітал» К. Маркса, а в іншій — «Кобзар» Шевченка» (С. Злупко). Представник укр. матеріалістичної історіографії. Знайомив Зах. Європу з життям і проблемами укр. народу, а останній — із західноєвроп. ідеями. Вчений-новатор, укр. косміст, передтеча В. Вернадського, стояв біля витоків наукової парадигми кінця XX ст. — енергетизму (осягнення природи і суспільства в спільному для них енергетичному вимірі). Одним з перших указав на наявність у природі процесів, що протистоять ентропії, і, як наслідок — на вразливість другого закону термодинаміки. Розробляв енергетичне розуміння праці й енергетичний підхід до історії технології.



Твори П.: Очерк развития Международной Ассоциации рабочих // Вперед! — 1873. — Т. 1, 1874. — Т. 2; Парова машина. Казка. — Відень, 1875 (те саме: К., 1998); Про бідність: Розмова перва. — Відень, 1875; Правда. Оповідання. — Відень, 1875; Про багатство та бідність. Розмова перва. — Женева, 1876; Про хліборобство. Частина перва: Про те, як наша земля стала не наша. — Женева, 1877; Про хліборобство. Розмова третя: Як де земля поділена і як би треба йійі держати. — Женева, 1877; Життяа j здоровjе льудеj на Украjіні. — Женева, 1878; Здоровье крестьян на Украине. Санитарный очерк // Дело. — СПб, 1879. — № 5; Le nihilisme en Russie // Le Reform. — Paris, 1879. — 15 sept.; 15 oct; Програма (у співавт. з М. Драгомановим та М. Павликом) // Громада. — 1880. — № 1 (лист. — груд.); Громадівство й теоріjа Дарвіна // Громада. — 1880. — № 1; Le socialisme et l’unite des forces physiqus // La Revue socialiste. — Lyon, 1880. — № 8 (20 juin); Труд человека и его отношение к распределению энергии // Слово. — СПб., 1880. — № 4 — 5 (те саме: Злупко С. М. Сергій Подолинський — вчений, мислитель, революціонер. — Львів, 1990); Ремесла і хвабрики на Україні. — Женева, 1880; Громадівський рух в Англіjі // Громада. — 1880. — № 1 (лист. — груд.); Громадівський рух в Англіjі та Ірландіjі // Там само. — 1881. — № 2; Из поездки в Испанию // Русск. мысль. — 1882. — Кн. X; (Листи П. до B. Смірнова, Р. Ідельсона, П. Лаврова) // Сапир Б. «Вперед!». 1873 — 1877. — Т. 2. — Dodrecht, 1970; (46 листів П. до П. Лаврова) // Сапир Б. Лавров: Годы эмиграции. — Т. 2. — Dodrecht, 1970; ( 8 листів до П. Лаврова) // Документы Первого Интернационала. Конгресс 1-го Интернационала 2 — 7 сент. 1872 г. Отчеты и письма. — М., 1972; Вибр. твори / Упор. Р. Сербипа. — Quebec à Montreal, 1990.



Про нього див.: Буда С. До біографії C. А. Подолинського // За сто літ. — К., 1930. — Кн. V; Мицюк О. К. Укр. економіст-громадівець С. А. Подолинський. — Львів, 1933; Корнійчук Л. Я., Мешко І. М. Економічні погляди С. А. Подолинського. — К., 1958; Пашук А. І. Соціол. та суспільно-політ. погляди С. А. Подолинського. — Львів, 1965; Кохан А. И. Подолинский — врач, ученый, пропагандист марксизма // Советское здравоохранение. — 1973. — № 3; Злупко С. М. Сергій Подолинський — вчений, мислитель, революціонер. — Львів, 1990; Максименко С. Людина, яка заглянула в науку XXI ст. // Філос. і соціол. думка. — 1995. — № 3 — 4; Злупко С. Космогенна теорія економічного розвитку і майбутнє людства. До 150-річчя від дня народження С. А. Подолинського // Вісник НАНУ. — 2000. — № 7.


Бібліогр.: Сербин Р. Сергій Андрійович Подолинський (1850 — 1891). Бібліогр. // Укр. історик. — 1986. — № 3 — 4 (91 — 92); Бібліогр. С. А. Подолинського // Подолинський С. Вибр. твори. — Quebec à Montreal, 1990.



В. Білодід















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.