[Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 173-175.]

Попередня     Головна     Наступна

СЕМКОВСЬКИЙ (Бронштейн) Семен Юлійович — (03/15.03.1882 — 18.03.1937) — філософ. Народився у м. Могильові (Білорусія). Двоюрідний брат Л. Троцького. Закінчив класичну гімназію в Могильові, юрид. ф-т С-Петерб. ун-ту; прослухав (в еміграції) курс фізики в Цюріхському ун-ті. Навчання і наукову діяльність поєднував з революційною. Соціал-демократ, член групи «Іскра» (1901 — 02). У 1904 — 05 pp. — в еміграції (Цюріх, Женева), в роки революції (1905 — 07) — у С.-Петербурзі, від 1907 р. — знову в еміграції. Меншовик, обіймав керівніпосади (член редколегії «Правды» Л. Троцького, від 1917 — член меншовицького ЦК); друкувався в газеті «Луч», «Новой рабочей газете», у закордонній соціал-демократичній пресі, виступав з лекціями у Відні, Берліні, Парижі, читав філософію марксизму в Цюріху (1909 — 10), лекції з нац. питання в Лозанському ун-ті(1915 — 16). Від 1917 р. — в Росії, бл. 1918 р. — на Україні. Від 1920 р. пориває з меншовиками і приєднується до більшовиків, у першій пол. 20-х pp. — чільник і організатор філос. науки в Україні. Викладав спочатку в Києві (ун-т, політех. ін-т), а від 1920 р. — у Харкові (професор каф. теоретичних основ марксизму в Академії теоретичних знань та в ін. навч. закладах). Голова Наукового комітету Укрголовпрофосвіти Наркомпросу УСРР; заснував (1921) при комітеті науково-дослідницьку каф. марксизму і марксознавства, при ній — філософсько-соціологічну секцію (першу філос. установу в рад. Україні). Від 1922 р. — голова філософсько-соціологічного відділення і керівник каф. філософії Укр. ін-ту марксизму (від 1927 р. — Ін-ту марксизму-ленінізму). Згодом — член Президії Укр. Головнауки і голова її філософсько-соціологічної секції. Доктор філософії і соціології (1926, без захисту, за сукупністю праць). Член-кор. (1925), акад. (1929) ВУАН. Член Всесоюзної Центр. Ради, член Президії Укр. Центр. Бюро й голова Харків. секції наукових працівників, член ВУЦВК VII — X-го скликання. Від 1931 р. — член Президії і керівник Асоціації природознавства Ін-ту філософії і природознавства ВУАМЛІНу. В 1934 — 36 pp. — голова Комісії з філософії при УАН і керівник Харків. науково-дослідної каф. історії європейської культури. Одна з головніших «мішеней» речників сталінізації філософії в дискусіях кінця 20-х — поч. 30-х pp. Заарештований 3.03.1936 р. Засуджений до розстрілу 9.03. 1937 р. Посмертно реабілітований.

У колі наукових інтересів С. у дожовтневий період домінують нац. питання, з поч. 20-х pp. — філос. питання нової фізики (передусім теорії відносності). Серед теоретиків нац. питання підносив К. Каутського, а надто — О. Бауера. Був упевнений у перемозі інтернаціоналізуючих тенденцій у світовій економіці й культурі: у націй немає майбутнього, світовий ринок ламає (і зламає) всі нац. межі та специфікації, «... ми свідомо спрямовуємо нашу боротьбу на те, щоб прискорити процес створення єдиного людства. І в цьому наш інтернаціоналізм є по суті космополітичним». Заперечував беззастережність визначення права націй на відокремлення.

У філос. розмежуваннях 20 — 30-х pp. «механіст» (і позитивіст) С. виступає ідейним антиподом «діалектика» (і «геґельянця») В. Юринця. На відміну від останнього, який наголошував на значущості діалектики для науки, С. стверджував значущість науки для розвитку діалектики. Тяжів до «наукізації» філософії, налагоджував союз філософії з природознавством. Виступив автором однієї з перших матеріалістичних інтерпретацій нової фізики.

Твори С: Нац. вопрос в России. — Пг., 1917; Национализм — интернационализм — космополитизм // Отто Бауэр. Нац. вопрос и социал-демократия / В изложении и со вступ. статьей С. Семковского. — Пг., 1918; Каутский в нац. вопросе // Каутский К. Нац. проблемы. — Пг., 1918; Распад России. — Пг., 1918; Кооперативи и социализм. — Пг., б. г.; Ист. материализм. Сб. статей Энгельса, Каутского, Лафарга и др. / Пер., предисл. и указ. лит-ры об ист. материализме на русск. и иностр. языках. — М., 1919 (те саме: Катеринослав; Х., 1923); Задачи научно-исследовательских кафедр // Наука на Украине. — 1922. — № 1; Нац. проблема. I. Введение: К постановке нац. проблемы // Там само. — 1922. — № 2; Нац. апперцепция // Там само. — 1922. — № 3; Что такое марксизм (Маркс и Дарвин). Популярный очерк. — Х., 1922 (укр. мовою: Х., 1923); Марксизм как предмет преподавания. — Х., 1922; Людвиг Фейербах (1804 — 1872). Очерк материалистической философии. — Х., 1922; Апостол воинствующего материализма // Памяти Людвига Фейербаха. 1872. — 13 сент. 1922; Сб. статей. — Х., 1922; К философии нац. проблемы // Марксизм и нац. проблема. Сб. переводов. Статьи Отто Бауэра, К. Каутского, И. Сталина, С. Семковского. — [X.], 1923 (те саме: Х., 1924). Марксистська хрестоматія: Підручна книга для лекторів і студентів: У 3 т. Т. 1. Кн. 1. Залізна необхідність соціалізму. — Кременчук, 1924; Конспект лекций по ист. материализму. — Х., 1924; Теория относительности и материализм. — Х., 1924; Марксизм и ленинизм: Книга для чтения для школ политграмоты (Хрестоматія). — К., 1925; Этюды по философии марксизма. — М., (1925); Диалектический материализм и принцип относительности. — М.; Л., 1926; Що вніс Ленін в матеріалізм. Стаття перша // Прапор марксизму. — 1927. — № 1; Філософія і політика в Леніна // Філософія і політика. — Вип. 1. — Х.; К., 1930; Революція в природознавстві і діал. матеріалізм // Там само; Академік Бернштейн у поході проти марксизму (у співавт. з Я. Блудовим) // За марксо-ленінську теорію (Проти реакційної філософії академіка С. Бернштейна). — Х., 1831; Самокритика в світлі повороту // Прапор марксизму-ленінізму. — 1931. — № 1 — 2; Обговорення доповідей тов. Семковського // Поворот на філос. фронті (Матеріали філос. дискусії 14 — 18 січня 1931 р.). — X.; К., 1932; Гегелівська та марксистсько-ленінська діалектика природи // За марксистсько-ленінське природознавство. — 1932. — № 1, 4 — 5; Фізика і хімія як науки у світлі марксизму (Доповідь на VI Всесоюзному Менделєєвському з’їзді та на Ювілейній сесії ВУАН. 11 — 13.XII.1932). — К., 1933.

Про нього див.: Ленін В. І. Про нац. програму РСДРП // Повне зібр. творів. — Т. 24; Ленін В. І. Про право націй на самовизначення. — Повне зібр. творів. — Т. 25; Демчук П. Як професор Семковський ліквідує діалектичний матеріалізм // Більшовик України. — 1928. — № 9 — 10; Матеріали до обрання нових академіків ВУАН (Постанова Ради Народних Комісарів 16 квітня 1929 року, № 9); С. Ю. Семковський. Рекомендація Укр. Інституту марксизму (На правах рукопису). — Б. д.; Розвиток філософії в Укр. РСР. — К., 1968; Філософія на Україні періоду будівництва соціалізму. Зб. наук. праць. — К., 1980; Блудов Я. С. Про розвиток марксистсько-ленінської філософії на Україні у 20 — 30-ті pp. // Філос. думка. — 1982. — № 3, 4; Семковський // Енциклопедія українознавства. — Т. 7. — Львів, 1988; Лук Н. И., Белодед В. Д. Филос. мысль Украины в контексте идейной борьбы в советской философии 20 — 30-х гг. // Филос. культура Украины и отечественная общественная мысль XIX — XX вв. — К., 1990; Роженко М. Трагедія академіка Юринця. — К., 1996.

В. Білодід

Попередня     Головна     Наступна