Результати веб-опитування про проект правопису на сайті Ізборник  


[Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 200.]

Попередня     Головна     Наступна





ФАВОРОВ Назарій Антонович (1820 — 12/24.01.1897) — богослов, філософ. Народився у с. Ламіно Сапожковського повіту Рязанської губ. в родині священика. Після закінчення Сапожковського духовного училища і Рязанської духовної семінарії (1835 — 41) вступив до КДА (1841), де навчався разом із Д. Поспєховим і К. Скворцовим у Димитрія (Мурєтова), І. Скворцова, П. Авсенєва, С. Гогоцького. Магістр богослов’я (1845), був залишений в академії бакалавром по каф. Св. Письма. З 1847 р. посів каф. патрології, а згодом — каф. церковного красномовства, на якій викладав з 1849 р. і до кінця академічної служби (1861). З 1859 р. посідав богословську каф. в Ун-ті Св. Володимира. У 1860 р. прийняв священство, від 1861 р. — протоієрей. Доктор богослов’я (1862). Помер у Києві, похований на Щекавицькому цвинтарі.

Філос. доробок Ф. представлено працями у галузі християнської етики. Його «Нариси моральнішого православно-християнського вчення» витримали вісім видань.



Твори Ф.: Последние годы жизни Иоанна Златоуста // Воскресное чтение. — Год XI. — № 34; Амвросий, епископ Медиоланский // Там само. — № 38; Учение Св. Макария великого // Там само. — № 36, 40, 41; Феодорит, епископ кирский // Там само. — Год XII. — № 42; Иоанн Лествичник и его духовная лествица // Там само. — № 49; Чтения о св. Отцах — учителях церкви и о писателях церковных // Там само. — Год XIII. — № 3, 4, 8, 9, 12 — 14, 26, 27, 32 — 36, 41, 44, 45; Иоанн Дамаскин // Там само. — Год XVIII. — № 35; Киприан, епископ карфагенский и его творення // ТКДА. — 1860. — Кн. 1; Чтения из истории новозаветной церкви // ТКДА. — 1861. — № 1, 5, 7; Очерки нравственного православно-христианского учення. — К., 1864; Публичные чтения о вере в Исуса Христа как истинного сына Божия, воплотившегося для спасения человека. Против рационализма // ТКДА. — 1865. — № 1 — 5; О христианской нравственности // Там само. — 1879. — № 10, 12; Чтения о догматических истинах православно-христианской веры. — К., 1882 (те саме: К., 1890); Собр. проповедей. — К., 1887; Руководство к церковному собеседованию, или Гомилетика. — К., 1914.



Про нього див.: Прот. Назарий Фаворов (некролог) // ТКДА. — 1897. — № 7; Кондратьєва І. В. Релігійно-моральнісні пошуки мислителів Київ. духовної академії: Автореф. дис. ... канд. філос. наук. — К., 1998; Нападиста В. Г. Проблеми моралі у філософії України другої половини XIX — початку XX ст.: Автореф. дис. ... канд. філос. наук. — К., 2000.



М. Ткачук















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.