[Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 91-92.]

Попередня     Головна     Наступна





КИРИК НОВГОРОДЕЦЬ (1110 — не раніше 1156/58) — вчений і релігійний мислитель. Диякон та регент хору Антонієвого монастиря в Новгороді. Ще замолоду брав участь у написанні Новгородського літопису, творів, що тлумачили різні питання релігійного, канонічно-догматичного характеру. Таким є "Вопрошання" K. H., в якому знаходимо безпосередній відгук на проблеми тогочасного релігійного життя.

Науково-математичний трактат K. H. "Вчення, як відати людині числення всіх літ", складений 1136 р., не має аналогів у тогочасній писемності. Трактат увиразнює глибокі астрономічні та математичні здобутки давньоруської вченості й є першою писемною пам’яткою такого штибу. Демонструючи обізнаність з античними та візантійськими науковими джерелами, K. H. аналізує, власне, поняття часу, його лінійного і циклічного характеру. Трактат має практичне й теоретичне значення з огляду вирішення проблеми літочислення.

Здатність до високих абстрактних умовиводів виявилась у повній невимушеності К. Н. в оперуванні числами порядку десятків мільйонів і дробовими порядку 115-7, вільному володінні надзвичайно складними обрахунками. Структура твору ретельно продумана і має таку послідовність: одиниці виміру часу, теоретичні засади календаря, дробові ділення годин, закінчення. Логіка "Вчення" віддзеркалює стиль мислення K. H.: системний, синтетичний та логічний. На календарних обрахунках K. H. позначились античні уявлення про космос і час, першоелементи та поновлення природи, християнська космогонія, побудови візантійських хроністів.

"Хронологічний трактат", що входить до "Вчення" (на думку Р. Симонова, він є самостійним твором), прикметний тим, що історія слов’янського та руського народів розглядається тут як закономірне продовження світової історії, де поруч із вузловими, сакральними подіями стоять переклад Св. Письма слов’янською мовою та хрещення Русі.

Творча спадщина K. H. поширювалась та інтенсивно використовувалась аж до XVII ст.



Твори К. Н.: Вопрошание Кирика, иже вопроси епископа Нифонта и инех // Памятники древнерусск. канонического права. — СПб., 1880. — Ч. 1; Учение им же ведати человеку числа всех лет // Историко-математические исследования. — М., 1953. — Вып. VI; Вчення, як відати людині числення всіх літ / Пер. укр. С. Бондаря // Історія філософії України. Хрестоматія. — К., 1993.



Про нього див.: Хавский П. Примечания на русск. хронологические вычисления XII в. // Чтения в Общ-ве истории и древностей росс. — 1847. — №6; Степанов Н. В. Заметка о хронологической статье Кирика (XII в.) // Известия отд. русск. языка и словесности АН. — 1910. — Т. XV. — Кн. 3; Смиріюв С. И. Древнерусск. духовник. Исследования из истории церковного быта // Чтения в Общ-ве истории и древностей росс. — 1914. — Кн. 2 (249); Мурьянов М. Ф. О космологии Кирика Новгородца // Вопр. истории астрономии. — М., 1974. — Сб. 3; Симонов Р. А. Кирик Новгородец — учений XII в. — М., 1980.



С. Бондар
















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови ua_etymology:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.