Опитування про фонему Е на сайті Ізборник  


[Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 172.]

Попередня     Головна     Наступна





САКОВИЧ Калліст, чернече ім’я — Касіян (1578 — 1647) богослов, поет, педагог, перекладач. Народився в містечку Потеличі поблизу Любачева (Галичина) в родині православного священика. Навчався в Краківському ун-ті та Замойській академії. В 1620 — 24 рр., після Йова Борецького, був викладачем і ректором Київ. братської школи, а згодом проповідником у Любліні при православному братстві. 1625 р. прийняв унію, 1641 р. — католицизм і вступив до чину августинців, видав низку полемічних творів, спрямованих проти православної церкви, її ієрархії, чинів та обрядів.

У роки ректорства в братській школі С. написав "ВЂршЂ на жалосный погреб зацного рыцера Петра Конашевича-Сагайдачного", що увійшли до всіх підручників і хрестоматій з історії укр. літ-ри. В них проводиться ідея неперервності укр. історії від києво-руської доби до XVII ст., створюється образ ідеального православного володаря, прославляються запорозьке військо та його полководці як захисники вітчизни, що уподібнюються античним героям.

У цей же час С. написав і видав ще два твори — очевидно, посібники для братської школи: "Арістотелівські проблеми, або питання про природу людини" (1620) і "Трактат про душу" (1625). Розглядаючи людину як самоцінність, перегукуючись із гуманістами Відродження, говорить про неї як про мікрокосм, що є стислим відтворенням макрокосму, підносить людський розум, пізнання людиною зовнішнього світу, наполягає на необхідності будівництва шкіл, цінуючи вище освіченість, ніж побожність. На відміну від авторів попереднього періоду братського руху, С. схвально ставиться до світських наук і мудрості, широко використовує твори античних філософів, письменників, істориків. Але найглибшою мудрістю, філософією та теологією він уважає пізнання людиною самої себе як основи для керівництва "домом свого тіла", думками і вчинками. У творах С. детально розглядається життєдіяльність людського організму, його основні регулятивні механізми, взаємозв’язок дій усіх органів, порушення якого, на його думку, веде до хвороб і смерті. Вважаючи, що душа є формою органічного тіла, С. блукав у розумінні її між арістотелізмом і платонізмом, бо одночасно сприймав її як самодостатню сутність, просту і безсмертну, здатну жити й без тіла. С. розрізняв три види душі — вегетативну, чуттєву й раціональну (інтелект) і докладно аналізував "влади" або здатності душі — відчуття (смисли), уявлення, фантазію, пам’ять, мислення. При розгляді питання про походження душі (передається батьками, вдихається Богом) С. захищав від звинувачення у єресі К. Транквіліона-Ставровецького, який схилявся до думки, що душа людини передається від батьків. У творах С. знаходимо чимало гуманістичних тенденцій і перегуків з ідеями діячів західноєвропейського Відродження.



Твори C.: Epanorthosis albo Perspectiwa... — Kraków, 1642; ВЂршЂ на жалосный погреб зацного рыцера Петра Конашевича-Сагайдачного // Укр. поезія: кінець XVI — поч. XVII ст. — К., 1978; Арістотелівські проблеми, або питання про природу людини з додатком передмов весільних і похоронних обрядів // Пам’ятки братських шкіл на Україні. — К., 1988; Трактат про душу // Там само.



Про нього див.: Колосова В. П. Твір Касіяна Саковича "ВЂршЂ на жалосный погреб Петра Сагайдачного" // Рад. літературознавство. — 1965. — №12; Нічик В. М. Реформаційні й гуманістичні ідеї в братських школах // Нічик В. М., Литвинов В. Д., Стрітій Я. М. Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні. — К., 1991; Криса Б. Пересотворення світу. Укр. поезія XVII — XVIII ст. — Львів, 1997.



В. Нічик
















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.