Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 182-183.]

Попередня     Головна     Наступна





СМОТРИЦЬКИЙ Максим Герасимович, чернече ім’я — Мелетій (бл. 1575 — 16/27.12.1633) — богослов, поет, письменник-полеміст, культурний і освітній діяч. Народився у містечку Смотричі (тепер Хмельницької обл.), син Герасима Смотрицького. Разом із братом Стефаном навчався в Острозькій академії, де слухав К. Лукаріса. Вивчав філософію у Віленській єзуїтській колегії. У 1605 — 07 рр. студіював в ун-тах Лейпцига, Нюрнберга та Віттенберга. Після повернення на батьківщину певний час мешкав у Баркулабові поблизу Мінська, співробітничав з Віленським братством (майже 10 років викладав у його школі), писав полемічні антиуніатські твори. З 1618 р. відомий під чернечим іменем Мелетій. У київ. період життя (1618 — 20) активно співробітничав з Й. Борецьким і П. Могилою, був ректором Київ. братської школи. З жовтня 1620 р. — архієпископ Полоцький. У 1623 — 25 рр. відвідав святі місця Близького Сходу. Останні роки життя був настоятелем Дерманського Троїцького монастиря, куди переїхав 1627 р., прийнявши унію.

До історії укр. культури С. увійшов передусім як автор "Грамматіки славенския правилноє синтаґма" (Єв’є, 1619), в якій, враховуючи вітчизняну граматичну традицію, мовну практику, ренесансний досвід критичного вивчення текстів, дослідив старовинні й сучасні йому пам’ятки для здійснення адекватного опису тогочасної мовної системи. Створений С. підручник, що кодифікував церковнослов’янську мову на основі її східнослов’янської редакції, не втрачав своєї цінності впродовж ста років.

У поетичній творчості, зокрема у поезії "Лямент у світа убогих на жалостноє преставленіє... о. Леонтія Карповича" (1620), С., хоч і перебуває під впливом візантійського канону, висловлює ренесансно-гуманістичну ідею необхідності змістовного наповнення короткочасного людського життя (у " Ляменті" — це спрямована на добро, на спільне благо, самовіддана праця духовного пастиря Леонтія Карповича).

У полемічних творах "Тренос" (1610) і "Верифікація прав ... народу руського" (1621) С. обстоює гідність, права, звичаї, віру й культуру укр. народу. Вважаючи самопізнання найважливішим чинником духовного вдосконалення людини, він розуміє його і як засіб пробудження її етнічної і релігійної самосвідомості та волі до захисту своїх прав. С. у канонічному і моральному аспектах доводить неправомірність теократичних прагнень римських пап, запозичуючи антипапську аргументацію у західноєвропейських гуманістів (Ф. Петрарка, М. Баптист, В. Платін). Він обстоює ідею сильної церкви і виступає за обмеження наданої братствам ставропігії. У поглядах на проблему співвідношення віри і знання, богослов’я і філософії, божественної і людської мудрості С. тяжіє до укр. середньовічної традиції (про це свідчить, зокрема, його негативне ставлення до використання філософії Платона й Арістотеля у розв’язанні теологічних питань). Водночас зміст праць С. часто виходить за межі цієї традиції: він перший в історії укр. філос. думки залучає до аргументації твори європейських гуманістів (Ф. Петрарка, М. Кузанський, Л. Валла, Е. Роттердамський та ін.); демонструє обізнаність із західною патристикою (А. Кентерберійський, Альберт Великий, Тома Аквінат та ін.), згадує своїх сучасників — Р. Беларміна, П. Скаргу, М. Сервета, Д. Наливайка, С. Будного, М. Чеховця. Для творів С. характерна академічна форма викладу, застосування логікодедуктивного виведення. С. — один із мислителів, що започаткували зміну ціннісної орієнтації укр. думки, її поворот від містики до формування раціоналістичних тенденцій.



Твори С.: Θρηνος to iest Lament iedyney S. powszechney apostolskiey Wschodniey Cerkwie... — Wilno, 1610; Apologia. — Львів, 1628; Αντιγραφη (Антиграфи) // Памятники полемической лит-ры, — СПб., 1903. — Кн. 3 (Русск. ист. библиотека, Т. 19); Verificatia niewinności // АЮЗР. — Ч. 1. — T. 7; Грамматика, — K., 1979; Лямент у світа убогих на жалостноє преставленіє святолюбивого а в обої добродітелі багатого мужа в Бозі велебного господина отця Леонтія Карповича, архімандрита общіа обителі при церкві Сошествія святого духа братства церковного Віленського православного гречеського // Пам’ятки братських шкіл на Україні. — К., 1988.



Про нього див.: Прокошина Е. Мелетий Смотрицкий. — Минск, 1966; Яременко П. К. Мелетій Смотрицький. Життя і творчість. — К., 1986; Короткий В. С. Творческий путь Мелетия Смотрицкого. — Минск, 1987; Німчук В. В. Києво-Могилянська академія і розвиток укр. лінгвістики XVII — XIX ст. // Роль Києво-Могилянської академії в культурному єднанні слов’янських народів. — К., 1988; Мицько І. З. Острозька слов’яно-греко-латинська академія. — К., 1990; Нічик В. М., Литвинов В. Д., Стратій Я. М. Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні. — К., 1991.



Я. Стратій










Див. також:

Мелетій Смотрицький. Українська поезія. Кінець XVI — середина XVII ст.

Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ. ΘΡΗΝΟΣ. Українська література XVII ст.

Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ. Епіграма... Українська література XVII ст.

МЕЛЕТІЙ СМОТРИЦЬКИЙ. Тренос, тобто Плач... (фрагменти). Українські гуманісти епохи Відродження.

МЕЛЕТІЙ СМОТРИЦЬКИЙ. Тренос, або Лямент... Українські гуманісти епохи Відродження.

Мелетій Смотрицький. Грамматіки славенския правилноє синтаґма. (Єв’є, 1619).

Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ. Протестація проти Київського собору... Переклав В. Шевчук.

Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ. Лист до волинського чашника Лаврентія Деревинського, 1628 р. Переклав В. Шевчук.


Енциклопедія «Українська мова». СМОТРИЦЬКИЙ Мелетій











Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.