[Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 68.]

Попередня     Головна     Наступна





ЕКЗЕМПЛЯРСЬКИЙ Василь Ілліч (30.12.1874/11.01.1875 — 03.07.1933) — богослов, філософ, релігійний діяч. Син І. Т. Екземплярського (Ієроніма — в 1885 — 90 pp. єп. Чигиринського, вікарія київ. єпархії, в 1890 — 98 pp. єп. Литовського та Віденського, в 1898 — 1905 pp. — архієп. Варшавського). Народився в Києві. Закінчив Литовську духовну семінарію у Вільнюсі та КДА (1901). Після захисту магістерської дисертації «Біблійне та святоотче вчення про сутність священства» — приват-доцент (1902) і професор (1907) каф. моральнісного богослов’я КДА. 1912 р. звільнений з академії без права працювати у духовному відомстві за буцімто «антиправославну» діяльність (формальним приводом для звільнення Е. стала його стаття «Гр. Л. Толстой та св. Йоан Золотоустий в їхніх поглядах на життєве значення заповідей Христових»). Наприкінці 1915 р. засновує й очолює видавництво і часопис «Христианская мысль», з яким співробітничали відомі рос. релігійні мислителі. В революційні роки бере активну участь у справі церковного будівництва в Україні як делегат Київ. єпархіального з’їзду (1917), член київ. Єпархіальної Ради і Вченого Комітету при міністерстві ісповідань (1918). Не бажаючи співробітничати з рад. установами, виступає з приватними лекціями в домашній аудиторії і працює над фундаментальним твором «Образ Христа в його зображеннях». Помер у Києві. Похований на Солом’янському кладовищі.

Е. — визначна постать у релігійно-філос. відродженні в Києві поч. XX ст. Один з ініціаторів і активних учасників київських Релігійно-філос. (в 1912 — 18 pp. — голова) та Науково-філос. (член Ради) тов-в, речник ліворадикального крила духовно-академічної професури, що прагнула реформування духовної освіти на принципах академічного самоврядування, один з авторів «Проекту найнеобхідніших тимчасових змін і доповнень до статуту православних духовних академій» (1905) та збірки «Правда про Київську духовну академію» (1908), талановитий релігійний публіцист, Е. був відомий і як науковець, і як викладач. У його спадщині знаходимо систематичне розроблення проблем християнської етики. Стрижень і пафос творчості Е. складає апологія моральних заповітів Христа, ствердження їх як керівних норм життя особи, суспільства, держави, людства.



Твори Е.: Библейское и святоотеческое учение о сущности священства. — К., 1904; К вопросу об отношении нравственности к политике // ТКДА. — 1905. — № 11; Библия и смертная казнь // Церковный вестник. — 1906. — № 26; Несколько мыслей по поводу защиты смертной казни в русск. богословской лит-ре последнего времени // Там само. — 1907. — № 3; Памяти Н. Н. Неплюева // Там само. — 1908. — № 5, 6, 8; Ученье древней Церкви о собственности и милостыне. — К., 1910; Гр. Л. Толстой и св. Иоанн Златоуст в их взглядах на жизненное значение заповедей Христовых // Сборник второй. О религии Льва Толстого. — М., 1912; За что меня осудили? — К., 1912; Прощальное слово профессора нравственного богословия к своим бывшим слушателям. — К., 1912; Евангелие и общественная жизнь. — К., 1913; Евангелие Иисуса Христа перед судом Ницше. — Пг., 1915; Христианское юродство и христианская сила (к воиросу о смысле жизни) // Христианская мысль. — 1916. — № 3; Из современных религиозных течений // Там само. — 1916. — № 4; Несколько мыслей о христианском юродстве и христианской силе // Там само. — 1916. — № 11; Старообрядческий епископ Михаил // Там само; О направлении церковной реформы // Христианская мысль. — 1917. — № 9 — 10, 11 — 12; Старчество // Дар ученичества. Сб. — М., 1993; Тайна страданий и христианство. — СПб., 1996. Христианское юродство и христианская истина // Вестник РХД. — 1998, — № 179 (V — VI).



Про нього див.: Булгаков С. Самозащита В. И. Экземплярского // Русск. мысль. — 1912. — № 8; Володин. Проф. В. И. Экземплярский // Киевская мысль. — 1912. № 96; Биднов В. Василий Ильич Экземплярский // Elpiś. — Варшава, 1933. — № 4 (те саме: Вестник РХД. — 1998. — № 179 (V — VI); Шурляков С. До історії філос. товариств у Києві // Філос. і соціол. думка. — 1993. — № 7 — 8; Петровский М. Василий Экземплярский и его коллекция // Зеркало недели. — 1997. — № 21; Грищенко В. В. Екземплярський у релігійно-філос. житті Києва початку XX ст. // Наукові записки НаУКМА. — Т. 8. Філософія та право. — К., 1999; Її ж. Духовний шлях В. Екземплярського // Там само. — Т. 9. Спец. випуск. — К., 1999; Її ж. Сенс любові: християнська етика В. Екземплярського // Там само. — Т. 18. Філософія та релігієзнавство. — К., 2000; Ткачук М. Київська академічна філософія XIX — поч. XX ст.: методологічні проблеми дослідження. — К., 2000; Петровский М. Мастер и Город: Киев. контексты Михаила Булгакова. — К., 2001; Грищенко В. Л. Релігійно-філос. світогляд В. Екземплярського: Автореф. дис. ... канд. філос. наук. — К., 2002; Її ж. Осн. напрямки релігійно-філос. творчості В. Екземплярського // Наукові записки НаУКМА. — Т. 20. Сер.: Філософія та релігієзнавство. — К., 2002.



М. Ткачук















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови ua_etymology:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.