‹‹   Головна     Наступна




Василь ҐРЕНДЖА-ДОНСЬКИЙ

ЩАСТЯ І ГОРЕ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ





ЗМІСТ


Літописець Карпатської України. Передмова В. І. Ільницького, Д. М. Федаки



ЩАСТЯ І ГОРЕ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ. Щоденник

   
Частина перша.З великих днів Карпатської України

7-го жовтня 1938 — 9-го листопада 1938

10-го листопада 1938 — 4-го січня 1939

3-го лютого 1939 —23-го лютого 1939

24-го лютого 1939 — 14-го березня 1939

15-го березня 1939 (матеріали засідання Сойму Карпатської України)

   
Частина друга. Під чоботом окупанта

Вечором 15-го березня 1939 — 31-го березня 1939

1-го квітня 1939 — 29-го квітня 1939

1-го травня 1939 — 17-го травня 1939

13-го травня 1939 (злочини мадярської солдатески)

19-го травня 1939 — Кінець серпня 1939

Додаток (список)




МОЇ СПОГАДИ

Частина 1.

Частина 2.

Частина 3.

Частина 4.



Примітки








Ґренджа-Донський В. С. Щастя і горе Карпатської України: Щоденник. Мої спогади / Упорядкування та примітки Д. М. Федаки; вступна стаття В. І. Ільницького, Д. М. Федаки. — Ужгород: ВАТ "Видавництво "Закарпаття", 2002. — 516 с., іл.

ISBN 966-7703-37-1

Василь Ґренджа-Донський (1897—1974) — український письменник, журналіст, громадсько-культурний діяч, один із чільних творців Карпатської України, редактор її щоденної газети "Нова свобода". Його щоденник "Щастя і горе Карпатської України" — своєрідний літопис українського державотворення на теренах Закарпаття наприкінці 1938 — початку 1939 років. "Спогади" розширюють і доповнюють хронологічні рамки щоденника, представляють постать автора у контексті подій усієї першої половини XX століття. Обидва твори в Україні друкуються вперше.












Див. також:

Василь Ґренджа-Донський. Ілько Липей - Карпатський розбійник.











Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови ua_etymology:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.