[М. Грушевський. Історія України-Руси. — К., 1991. — Т. I. — С. V-VII.]

Попередня     ТОМ I     Наступна





ВІД РЕДАКЦІЙНОЇ КОЛЕПЇ



Фототипною публікацією основної праці академіка Михайла Сергійовича Грушевського — фундаментальної «Історії України-Руси» — Археографічна комісія АН УРСР спільно з видавництвом «Наукова думка» розпочинає повернення українській науці, широкому загалові читачів творчої спадщини одного з найвидатніших істориків нашого століття. Вихід у світ перших двох томів «Історії» до 125-річного ювілею М. С. Грушевського є знаменною подією, що засвідчує повне Його визнання і реабілітацію на Батьківщині як патріота, громадянина і вченого світового рівня. Після трагічного для української історії і науки майже 60-річного періоду абсурдних звинувачень на його адресу, шельмування і начеплювання ярликів ми робимо спробу повернутися до об’єктивних і виважених оцінок його творчості, позбавлених ідеологічних упереджень і політизованих підходів.

Публікація «Історії України-Руси» здійснюється спільними зусиллями українських вчених з провідними українознавчими центрами Заходу — Українським науковим інститутом Гарвардського університету та Канадським інститутом українських студій Альбертського університету і створеним нещодавно при ньому Центром досліджень історії України імені Петра Яцика. Участь у міжнародному археографічному проекті американських та канадських вчених глибоко символічна — сьогодні, наприкінці бурхливого і.драматичного століття, після десятиліть насильницького роз’єднання й протиприродної ворожнечі, вона засвідчує органічну цілісність української культури і її складової — науки — у світовому масштабі, незалежно від державних кордонів, а також переконань і поглядів тих, хто її творить.

Комісія для вивчення творчої спадщини академіка М. С. Грушевського, створена за ухвалою республіканської наради археографів «Українська археографія: сучасний стан та перспективи розвитку» (Київ, грудень 1988 p.), обрала для публікації десятитомника фототипний спосіб — єдино можливий для адекватного відтворення визначної пам’ятки вітчизняної історіографії в недоторканому вигляді. Це рішення було підтримане відповідною постановою Президії Академії наук України (лютий 1989 p.).

Десятитомна «Історія України-Руси» в 13 книгах видавалася у Львові та Києві протягом 1898 — 1936 pp. До репринтної публікації включені останні видання окремих томів: третє видання 1-го тому (Київ, 1913); друге видання 2-го (Львів, 1905), 3-го (Львів, 1905), 4-го (Київ; Львів, 1907), 8-го (ч. 1. — Київ; Львів, 1922; ч. 2. — Київ; Відень, 1922; ч. 3. — Київ; Відень, 1922) томів; перше і єдине видання решти томів (т. 5. — Львів, 1905; т. 6. — Київ; Львів, 1907; т. 7. — Київ; Львів, 1909; т. 9, ч. 1. — Київ, 1928; ч. 2. — Київ, 1931; т. 10, ч. 1. — Київ, 1936). Том 8-й публікується однією книгою з огляду на невеликий обсяг кожної з трьох його частин, т. 9-й — у двох книгах. Загалом, власне репринт десятитомника становить 11 книг. До першого тому включено вступні статті до всього видання: тексти від української, американської та канадської сторін. Відтворений весь довідково-ілюстративний матеріал оригінальних томів — картосхеми на вклейках та генеалогічні таблиці (т. 1 — 3). Через обмежені технічні можливості картосхеми друкуються однією фарбою. Завершує видання довідковий 11-й том, що містить чотири розділи. У першому розшифровані, по можливості, всі посилання автора на літературу, опубліковані та архівні джерела. Бібліографія подається за сучасними нормами. Другий розділ довідкового тому складає зведений покажчик осіб, географічних назв та етнонімів; третій — словник застарілих і рідковживаних слів, діалектизмів та спеціальних термінів. Четвертий розділ містить повну бібліографію праць М. С. Грушевського, в основу якої покладені два прижиттєві бібліографічні покажчики: «Реєстр наукових і літературних праць професора Михайла Грушевського (1885 — 1904)», упорядкований І. Левицьким (1906) та «Матеріали до бібліографії друкованих праць Грушевського за 1905 — 1928 pp.», що їх уклали Д. Балика, О. Карпінська, Н. Козель, Р. Ципкина, В. Дорошенко (1928).

Вступні статті до видання написали В. А. Смолій і П. С. Сохань (Археографічна комісія АН УРСР), Омелян Пріцак (Український науковий інститут Гарвардського університету) та Френк Сисин (Центр досліджень історії України ім. Петра Яцика при Канадському інституті українських студій Альбертського університету). У вступних статтях здійснено текстологічне опрацювання цитат; цитовані фрагменти наближено до норм сучасного українського правопису. У вступній статті О. Пріцака збережено мовно-стилістичні особливості авторського тексту. Статтю Ф. Сисина перекладено з англійської. Перші три розділи довідкового тому підготовлені групою Львівської філії Археографічної комісії АН УРСР (А. Гречило, Н. Бортняк, Я. Федорук та ін.) під керівництвом Я. Р. Дашкевича; бібліографія праць М. С. Грушевського опрацьована С. І. Білоконем та І. Б. Гиричем під керівництвом президента Українського історичного товариства (Кент, Огайо, США) Любомира Винара.

Дана публікація є другим повним репринтним виданням «Історії України-Руси». Перше побачило світ у Нью-Йорку в 1954 — 1958 pp. під наглядом директора українського видавництва «Книгоспілка» Ярослава Пастушенка. На Україні популяризація основної праці вченого після довгої заборони була розпочата спрощеною журнальною публікацією 7-го — початку 8-го томів «Історії України-Руси» (Вітчизна. — 1989. — N 1 — 12; 1990. — N 1 — 8; передмова В. А. Смолія, О. І. Гуржія), а також 1-го тому (Київ. — 1989. — N 12; 1990. — N 1 — 10).

Комісія для вивчення творчої спадщини М. С. Грушевського продовжує роботу над підготовкою до друку інших праць вченого різних жанрів і тематики — в першу чергу 6-томної «Історії української літератури», інших монографічних досліджень, а також статей, розвідок, рецензій, розпорошених по багатьох періодичних виданнях кінця XIX — 20-х pp. XX ст., величезної рукописної, у тому числі епістолярної спадщини, що зберігається у вітчизняних та зарубіжних архівосховищах. Попереду — тривала пошукова, текстологічна і редакційна робота, ретельне опрацювання всіх матеріалів, пов’язаних з життям і творчістю видатного вченого.

На засіданні згаданої комісії розглядалося питання про долю неопублікованого свого часу рукописного продовження «Історії України-Руси». Наводилися свідчення очевидців відносно зниклого за загадкових обставин у 60 — 70-х pp. рукопису, висловлювалися різні, інколи досить суперечливі версії з приводу його можливого місцезнаходження. На жаль, на сьогодні доводиться констатувати, що неопубліковану частину праці М. С. Грушевського віднайти не вдалося. Однак розшуки рукопису тривають.











Попередня     ТОМ I     Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. — К., 1991. — Т. I. — С. V-VII.]


Етимологія та історія української мови ua_etymology:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.