[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Розділ IV.]

Попередня     ТОМ II     Наступна





ТОМ II

Розділ IV. Перегляд поодиноких земель: Київщина





Загальні уваги: термінольоґія землї й волости. Київщина — її склад: Полянська, Деревська земля, Погорина, Побоже, Турово-пинська земля. Границї Київщини.


Осади: Київ — його територія і части, їх історія; старий город, Ярославів город, Поділ; надднїпрянські части, околицї; великість міста; чужоземні кольонїї; богацтво.


Вишгород; Білгород; поріччє Стугни: Василїв, Треполь, Витичев, Заруб; Поросє: Торчеськ, Юрїв, Канїв, иньші пороські городи. Деревська земля: Іскоростень, Вручий, Котельниця, Возвягель, Камінець.


Внутрішнє житє Київщини: земська аристократія й її виливи; полїтика землї, київська улюблена династия; полїтична дїяльність громади і її слабкі сили; київське віче. Неподїльність Київщини; княжі волости в Київщинї. Культурне і релїґійне значіннє Київа.


Турово-пинська земля: етноґрафічний підклад, територія і границї; головнїйші городи: Туров і Пинськ; полїтичне житє землї; змаганнє землї до відокремлення; туровська династия; становище турово-пинських князїв в XIII в.











Попередня     ТОМ II     Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Розділ IV.]


Етимологія та історія української мови ua_etymology:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.