[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Розділ V.]

Попередня     ТОМ II     Наступна





ТОМ II

Розділ V. Чернигівщина й Переяславщина





Сїверяне, їх територія; старі центри, їх історія до Ярославового подїлу; відносини до Київа. Радимичі і Вятичі.


Чернигівщина: її відокремленнє, її територія і границї; Посемє. Змагання чернигівських князїв, боротьба за Київ, емуляція з Суздалем, галицькі справи. Дробленнє Чернигівщини: подїл династиї на лїнїї, „лїствичноє восхождєніє”; чернигівські князївства. Полїтична дїяльність громади; віче чернигівське, стародубське. Суспільно-культурне житє: розвій дружинности й дружинної поезиї; лїтературні памятки; церковне житє; матеріальна культура.


Важнїйші городи: Чернигів, Любеч, Гомій, Стародуб, Новгород і Подесенє, Посемє, вятицькі городи.


Переяславщина — її відокремленнє; полїтика землї; переяславська династия; зверхня історія землї. Територія Переяславщини, відносини до степових орд, боротьба і кольонїзація XII в.; турецькі кольонїї; походи в степ; „Україна”.


Важнїйші городи: Переяслав, лєґенда про його заснованнє, його околиця, Детчь монастир, Остерський городок і иньші городи. Культурне житє; останки дружинного епоса.











Попередня     ТОМ II     Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Розділ V.]


Етимологія та історія української мови ua_etymology:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.