[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Розділ VI.]

Попередня     ТОМ II     Наступна





ТОМ II

Розділ VI. Волинь і Побуже.





Питаннє про етноґрафічний підклад; найдавнїйші звістки про полїтичне житє; давнї полїтичні центри. Сполученнє західно-руських земель за Володимира Вел.; їх доля в XI в.; відокремлення Галичини і волинська війна 1097-1100 р.; Волинь в XII в.; подїл Волини на волости і дальші переміни в нїм.


Територія Волини — границї східнї і північні, русько-польське пограниче; Берестейська земля й її границї; границї Белзької землї; полуднева границя Волини; переміни в її території. Головнїйші городи: Бужськ, Белз і Волинь, Володимир, його церковні памятки, Любомль, Камень, Червень, Холм, Угровськ, Луцьк, Острог, Погорина, Берестейсько-дорогичинська земля, Берестє, Дорогичин, Мельник, Більськ, Камінець, Кобринь.


Полїтика волинських князїв XI-XII в.; відносини до Польщі; тенденції Мстиславичів. Віче на Волини в XI в., династична полїтика громади, відносини її до Мстиславичів; Берестейські коромоли, дорогичинське повстаннє і коромола Берестян 1289 р. Боярство, його впливи і полїтика; служебні князї. Культурне житє, останки поетичних творів на волинські теми.











Попередня     ТОМ II     Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Розділ VI.]


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.