[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том V. Розділ II.]

Попередня     ТОМ V     Наступна





ТОМ V

Розділ II. Еволюція суспільного устрою; Пани-шляхта.





Староруська суспільна схема. Аристократія князївсько-панська (в в. кн. Литовськім), „князї й пани", їх прероґативи — право хоругов, хоруговні фамілїї княжі й панські XVI в., маєткова вартість аристократії. Волинь як земля княжа — її аристократичні роди, Побуже, Полїсє і східня Україна. Аристократизм в обсадї урядів, дїдичність урядів, аристократизм ради в. князївства. Судові привілєґії аристократії. Маґнатство в землях коронних, надання на княжім праві, князї-еміґранти.


Шляхецька верства в в. кн. Литовськім: воєнна служба як її підстава, практика земельних надань й її походженнє, формованнє воєнно-служебної верстви, переходи на боярську службу з иньших верств, бояре путні, слуги панцирні, замкові, ординські. Проби ограничення боярської верстви — привилей 1387 р. і Городельський, тенденції правительства і їх невдача, зрівняннє православних — привилей 1432 і 1434 р., формальне знесення городельських постанов в 1563 р. Брак критеріїв шляхецтва. Розширеннє шляхецьких вільностей в прив. 1447 і пізнїйших; постанови провінціальних привилеїв, кодифікація шляхетських прав в Л. Статутї, шляхетський характер статутового права — першого і другого Статута. Заходи коло ограничення шляхецької верстви — термінольоґія: бояре, земяне, шляхта; критерій надання шляхецтва; критерій давности, сортованнє боярства; сформованнє шляхетської верстви; польські впливи на сформованнє шляхецтва в в. кн. Литовськім. Відміни литовського шляхецтва від коронного: служебність, обмеження в правах володїння і еманципація шляхецького землеволодїння та знесеннє ограничень; нормованнє воєнної служби; иньші обовязки; реформи середини XVI в., знесеннє прероґатив аристократії.


Шляхта в українських землях Корони: сформованнє шляхецьких прав в Польщі XIII-XIV в., обовязки шляхти в українських провінціях Польщі, військова служба в наданнях Казимира, джерело сих обовязків, застереження надань Володислава Опольського, jus feodale, надання Ягайла, заставне володїннє, подібности з литовським володїннєм. Змагання шляхти руських земель до зрівняння з польськими землями, привилей 1425 р., привилей Єдлинський, наданнє польського права 1435 р., останки неповноправности шляхти; шляхта белзька.


Шляхта неповноправна, дві катеґорії її. Шляхта служебна в землях коронних, звістки з Галичини про неї, її змагання до повноправности, конюші села Перемищини. Служебна шляхта на Поділю — шляхта барська, її обовязки, критерії її служебности, шляхта Хмельницька. Неповноправна служебна шляхта в в. кн. Литовськім — овруцька, остерська й любецька. Бояре і шляхта на землях панських — в в. кн. Литовськім: їх обовязки і залежність; в землях коронних: манства Ярославщини, иньші звістки, шляхта щебрешинська й шаргородська.











Попередня     ТОМ V     Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том V. Розділ II.]


Етимологія та історія української мови ua_etymology:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.