[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том V. Розділ III. ]

Попередня     ТОМ V     Наступна





ТОМ V

Розділ III. Селянство.





Загальна еволюція селянських верств. Заниканнє несвобідних, останки їх в XVI в. в в. кн. Литовськім, їх становище, погляди права на них, їх заниканнє в другій половинї XVI в. Заниканнє невільництва в українських землях Корони — останки невільництва в XV в. Перехід останків невільників в тягле селянство, ретроспективний погляд на сей процес в попереднїм. Спеціальні катеґорії несвобідних і півсвобідних: койманцї, закупи, паралєлї з економічно закріпощеними.


Катеґорії селянства XV-XVI вв. Селяне данні, їх термінольоґія; данні селяне в київській переписи 1470 р., в Ратенськім старостві на поч. XVI в. і на пинсько-волинськім Полїсю 1560-х рр., їх обовязки і оцїнка оподатковання; пережитки старих порядків з иньших країв, відтвореннє старого оподатковання, XIV-XV вв., його еволюція, зародки робіт.


Селянство роботне — термінольоґія, економічні катеґорії, характеристика в уставі 1529 р., розвій панщини в. кн. Литовськім і в землях коронних, заниканнє ріжниць між селянством данним і роботним. Селяне служебні — катеґорії їх, слуги в Київщинї, на Полїсю, на Волини і в Галичинї. Становище слуг, звязь з невільництвом, спеціальні катеґорії: конюхи, ординцї, каланники, сотні.


Обмеження особистих прав селян. Виключеннє з загальної юрисдікції в в. кн. Литовськім, привилей 1447 р.; наслїдки нїмецького права в Польщі; суд для селян королївських. Обмеження маєткових прав — право на землю селян в Коронї, слїди толєровання селянських прав на землю; відбираннє селянських ґрунтів. Права селян на землю в в. кн. Литовськім, захитаннє селянських прав, признаннє їх в праві XV і поч. XVI в., право дїдичення, обмеження і запереченнє селянських прав в серединї XVI в. Звязь прав на землю з особистою свободою. Обмеження переходів в Польщі, практика переходів в Галичинї XV в., ухвала Галицької землї, красноставські постанови 1477 р.; знесеннє права виходу в поч. XVI в.; гультяї. Практика в. кн. Литовського, селяне отчинні й похожі, право виходу й його заниканнє, причини закріпощення, давність як критерій закріпощення, статутове законодавство. Загальний результат — безправність селянства.


Панщина — її еволюція. Землї коронні — панщина в селах нїмецького й волоського права, 14-дневна панщина; панщина в селах „руського права”; нормованнє панщини — ухвали красноставські і підляські, соймові ухвали торунсько-бидґощські; дводенна норма в другій полов. XVI в.; панщина в Галичинї в серединї і другій полов. XVI в., обтяження панщиною, додаткові роботи; чинші й данини, їх розвій, оподаткованнє в серединї XVI в. в Галичинї. Консерватизм сїл волоського права, обовязки їх в серединї й другій пол. XVI в. Ломаннє старих норм, приклади з другої пол. XVI в. Селянські скарги на утиски, безрадність правительства, непослушність державцїв.


Панщина в східно-полудневій Галичинї і на Поділю західнїм і східнїм. Землї в. кн. Литовського — проби нормовань з першої полов. XVI в.; „устава на волоки”, її переведеннє в українських землях; звістка з другої полов. XVI в. з королївщин і з приватних маєтностей — з Берестейщини, Волини — села без поміри і села волочні; волинська панщина в першій пол. XVII в. Київське Полїсє, Поднїпровє. Похід фільваркового господарства на схід; оподаткованнє на Поднїпровю й Побужу в першій пол. XVII в.; опозиція селянства.











Попередня     ТОМ V     Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том V. Розділ III.]


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.