[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том V. Розділ V.]

Попередня     ТОМ V     Наступна





ТОМ V

Розділ V. Управа сьвітська.





Останки староруської схеми, система „колейних” держав; низша адмінїстрація; переміни в староруській адмінїстраційній схемі, упадок старих урядів. Провінціональна адмінїстрація в. кн. Литовського до пол. XVI в., подїл на повіти українських земель, намістники-старости, їх господарство і публичні функції, їх підручники; воєводи; спеціальні урядники.


Адмінїстрація в землях коронних; еволюція провінціональної адмінїстрації в Польщі, упадок старої адмінїстративної системи і формованнє старостинської адмінїстрації; орґанїзація судова. Перенесеннє польської адмінїстраційної схеми на Русь — переходові часи, староруські уряди й їх упадок, воєводський уряд і його занепад, урядова мова, управа старостинська. Заведеннє польського устрою вповві, в 1435 р.; землї й воєводства, земства й ґроди, староства судові й несудові, їх повільне відріжненнє на Українї, розмноженнє староств не судових і ослабленнє публичного характеру старостинського уряду, застави староств; шляхетська самоуправа, уряди гонорові.


Розвій парляментаризму в Польщі і участь в парляментарнім устрою українських земель, парляментарна практика XVI-XVII в.в. Реформи XVI в., судівництво, заснованнє трибуналів; справа військова, оборона українських границь; справа фінансова, соймові податки, „кварта” і „кварцяне військо”, державний буджет і військові видатки кінця XVI в., орґанїзація війська в XVI-XVII в., залеглости в платах і військові конфедерації, реформа 1717 р.


Орґанїзація східнїх українських земель на польський взір, орґанїзація воєводств, подїл на повіти, староства, суд і право.


Міська орґанїзация: війтівство, рада і лава, ріжні катеґорії війтівств — привілєґіовані війти, „інкорпорація" війтівств, війти виборні. Типи міського устрою: ширша самоуправа — Львів, міста з сильно розвиненою інґеренцією війта — Кремінець, староста-війт — Ковель; ілюзоричність міщанської самоуправи; міста приватні — Олика. Судівництво: інстанції, кодекси міського права, нїмецьке право в практицї.


Сїльський устрій: Ріжні типи устрою. Останки старої громадської орґанїзації, волостний устрій, розклад волостей, копні суди, останки волостної орґанїзації в XVI в., сїльська громада, функції самоуправи, сїльська старшина „руського права”, старцї й тивуни, отамани, компетенції, сїльське судівництво. Села нїмецького права: війтівство, судові ґарантії й вищі суди, скупля війтівств, слабість самоуправи. Села волоського права, його початки і розвій, форми фундації, князї, крайники, збори. Мішаннє типів сїльського устрою. Загальна нївеляція — „устава на волоки”. Еволюція сїльського устрою XVI-XVII вв.; живучість громадської орґанїзації.











Попередня     ТОМ V     Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том V. Розділ V.]


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.