[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VI. Розділ I.]

Попередня     ТОМ VI     Наступна





ТОМ VI

Розділ I. Економічне житє: торговля й промисел міський.





Вступні замітки, упадок міського житя в XI-XII в. Торговля в східнїй Українї в XIII-XVI вв.: Упадок торговлї в XIII в., зменьшеннє її району, упадок Київа як міста, пасивність київської торговлї, торговля з Чорноморєм, каравани й караванні дороги — дорога перекопська й иньші, дороговий примус, розміри поднїпрянської торговлї в XV-XVI вв., торг московський, його головні артерії, його предмети, товари московські й турецькі, участь місцевої людности в сїй торговлї, торг солею і господарськими продуктами, торг невільником, головні торговища, попит на українського невільника.


Торговля в Західнїй Українї в XIII-XVI вв.: Найдавнїйші звістки, торговля з Зах. Европою, оріентально-візантийський торг, Понизє й галицько-чорноморська дорога, зносини з балтийським побережем, прусько-фляндрський торг, торг вроцлавський і краківський, полїтика Казимира В., змагання краківських купцїв до замкнення руської торговлї, прусько-литовська дорога, торговельні дороги з Прусії на Волинь і до Галичини, предмети торгу, замкнення границь за Людовика й Ягайла, упадок пруської торговлї з Володимиром і Львовом, розвій краківської торговлї на Українї, конкуренція вроцлавська, спори в XV в. Змагання Львова до монополїї в полудневій торговлї, процес з Краковом, львівський примус для міст галицьких і подільських, система галицьких доріг. Торг подільський, подільські торговельні шляхи, львівські претенсії. Волинський торг — упадок Володимира, луцький склад, волинсько-полїські дороги, розміри торговлї в XV-XVI в., правительственна реґуляція доріг на захід, їх зміни в XVI в., зносини з Заходом: Люблин і Познань, пруська торговля, бужська артерія.


Торговля в Західнїй Українї в XIII-XVI вв.: Торговля східня: перші звістки про кримську торговлю, „татарська дорога”, дорога волоська, торговля з Волощиною в XV в., предмети її, зносини з італїйськими факторіями, торговля білгородська, торг турецький, предмети обміну, західноевропейські товари — сукно, иньші фабрикати й продукти, товари турецькі й московські підляських тариф, торг вином, иньші східнї товари, товари волоські.


Орґанїзація торговлї: Загальні обставини, реґляментація торговлї, монополїї, митні тягарі, торговельні оплати, ослабленнє торговельного руху, привілєґії шляхти, привілєґіовані міста.


Орґанїзація торговлї: Безрадність міст, утрата старих торговельних транзітів, розвій торгу господарськими продуктами, шляхецька конкуренція містам, ворожа містам шляхецька полїтика, зріст цїн і шляхецькі заходи против того, такса й репресії на купцїв, проби замкнення границь, пьотрківські ухвали 1565 р., їх шкідливість для міст, часткові замкнення.


Орґанїзація торговлї: Ярмарки — правительственні надання, реґляментація, вигоди і невигоди від ярмарків, ярмаркові пільги, важнїйші ярмарки Захід. України: ярославські, короснянські й сяніцькі, львівські, снятинські й камінецькі, меньші ярмарки Галичини, ярмарки волинські. Торги тижневі, їх предмети торгу, торг мясом. Міський торг звичайний: крамарі й крамницї, предмети крамарського торгу, корчмарство і торг напитками.


Орґанїзація реміснича: Корпоративний устрій середньовіча, початки цехів на Українї, цеховий устрій, його моралїстичний характер, охорона інтересів матеріальних, орґанїзація ремісничої науки, типовий цеховий устрій в Західнїй Українї XVI в., його розповсюдженнє, взірець цехового устрою з Заднїпровя XVII в.


Орґанїзація реміснича: Виродженнє цехів, брак конкуренцїї, цехова виключність і протекція для своїх, загострення на не-цехових, упадок цехового житя, інститут господи і брацтв челядників. Виключність релїґійно-національна, утруднення для Русинів, становище Жидів. Неприхильна цехам полїтика шляхти, скасованнє цехів, конкуренція старостинських ремісників і шляхецьких дворів, заграничний „навіз".


Орґанїзація реміснича: Стан міського промислу: цехи львівські XV в., Луцьк, Кремінець, Володимир, Белз, Київ, Холм, Красностав, меньші міста й місточка.


Загальний погляд на упадок міського економічного житя, трудні обставини для елєменту українського, його збідненнє й упадок.











Попередня     ТОМ VI     Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VI. Розділ I.]


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.