[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VII. Розділ II.]

Попередня     ТОМ VII     Наступна





ТОМ VII

Розділ II. Початки української козачини.





Обяснення початків козачини. Козакованнє як побутове явище і козацьке імя:Причини, що викликали ріжні теорії початків козачини, теорії етимольоґічні і етнїчні в історіоґрафії XVII-XVIII в., упадок реальної традиції. Теорія черкасько-чорноклобуцька, неймовірність черкеської кольонїзації в дїйсности; теорія татарська. Теорії ґенетичного звязку козачини з київського Русю, теорія против-князївська (болоховська), теорія бродницька.


Обяснення початків козачини. Козакованнє як побутове явище і козацьке імя: Козачина як побутове явище: давність явища, анальоґії в староруськім житю. Термін „козак" — його уживаннє у турецьких народів в XIII-XV вв.; перенесеннє між Словян, козацьке імя в памятках XV в.; ріжні значіння слова „козак" — розбійник, свобідний, бездомний чоловік, степовий уходник, добичник-партизан; козацтво як зайнятє, а не суспільна верства або ґрупа в першій пол. XVI в.


Козаки і козакованнє в першій половинї XVI в. Відносини до козацтва місцевої адмістрації й центрального правительства: Найдавнїйша звістка про українських козаків (1492), звістки 1493-1499 р. і 1502-3 рр., „козаки кн. Дмитра" і „бурсники"; звістки 1510 р., козацький вербунок 1524 р.


Козаки і козакованнє в першій половинї XVI в. Відносини до козацтва місцевої адмістрації й центрального правительства: Провідники козацькі в традиції і провідники дїйсні: Юр. Пац, Богдан Глинський і Дмитро Путятич, Сем. Полозович, Ост. Дашкович, його відносини до місцевої людности, Предслав Лянцкороньский й иньші західнї пограничники, Бернат Претвич. Рідкість документальних згадок про козаків і причини сього; участники козацьких походів випирають ся їх; участь місцевої адмінїстрації й шляхти в козацьких походах, згадки Лубєнєцкаго про шляхетське козакуваннє, брак козацької верстви, елєменти, що брали участь в козакуванню, неорґанїзованість козацтва як верстви.


Козаки і козакованнє в першій половинї XVI в. Відносини до козацтва місцевої адмістрації й центрального правительства: Полїтика правительства супроти козачини в 1-ій пол. XVI в., проєкт козацького набору 1523/4 р., проєкт Дашковича 1533 р.; татарські жалї на козаків, скарги турецькі і правительственні заходи коло приборкання козачини, циркуляр 1541 р.


Козаки і козакованнє в першій половинї XVI в. Відносини до козацтва місцевої адмістрації й центрального правительства: Безплодність правительственних заходів полїційних коло козачини, татарські напади як мотив оправдання нападів козацьких. Козацькі походи 1540-х років: погром каравана на Санжарові, похід на Очаків, жалї на спілку адмінїстрації з козачиною.


Кн. Дмитро Вишневецький і значіннє його дїяльности: Недостача відомостей про мотиви дїяльности Вишневецького, замок на Хортицї, подорож в Туреччину і поворот на Україну, пляни боротьби з Кримом і боязкість литовського правительства, Вишневецький звертаєть ся до Москви, похід Ржевского на Татар, литовське правительство запобігає розриву з Кримом, облога Хортицького замку Татарами в 1557 р., Вишневецький в Москві, переговори з московським правительством про спільну війну з Кримом, їх безплодність, походи Вишневецького і Адашева на Крим, кінець московської акції, Вишневецький на Українї; волоська авантура і кінець Вишневецького; традиція про нього.











Попередня     ТОМ VII     Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VII. Розділ II.]


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.