[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VIII. Розділ I.]

Попередня     ТОМ VIII     Наступна





ТОМ VIII

Розділ I. В атмосфері льояльности (1626-1638).





Шуканнє modus vivindi, компромісові течії в громадянстві, в єрархічних кругах, місїя М. Смотрицького до патріархів, справа прав брацьких, їх скасованнє патріархом.


Депресїя серед православних, мрії про порозуміннє "Руси з Русю", "Дезідероз" Саковича і заходи Смотрицького в 1626-7 рр., його мотиви, проєкт соборного порозуміння на соймі 1626, король визначає собор, Смотрицький переходить на унїю, його лист до царгород. патріарха 1627 р., переговори з Борецьким і Могилою, алярми І. Копинського.


Опортунїстичні настрої серед козаччини, тактика М. Дорошенка, ”розбір війська“, справа виводу козаків з шляхецьких маєтностей, посольство на сойм 1626 р. Татарський напад, справа стримання випищиків від походїв, страхи в Туреччинї, заходи Дорошенка против своєволї, походи на море 1626 р., екскурсїя Дорошенка на Запороже.


Спорядженнє реєстру, козацькі домагання. Погром Татар під Білою Церквою, незадоволеннє козацьких петицій, рада в Переяславі на поч. 1627 і нові петиції.


Невдоволеннє козаків на неподатливість правительства, вони відмовляють ся від походу на Шведів, шведське правительство пробує з ними звязатись. Турки заходять ся будувати замки на україн. теріторії 1627 р., демонстрація Хмєлєцкого і козаків, козацький похід на море. Посольство на сойм, становище пос. палати.


Похід Дорошенка на Іслам-Кермен. Війна Шагін-ґерая з Кантеміром, похід козаків до Криму і смерть Дорошенка, уступленнє з Криму, Шагін-ґерай на Запорожу.


Морські походи 1628 р., вибір Грицька Чорного, аґітація за новим походом до Криму, посольство до короля, дволична полїтика польського уряду, відповідь козакам. Морські походи. Умова з Шагіном і Магомет-ґераєм, другий кримський похід 1628 р., козаки під Перекопом, ради і суперечки, відступленнє на Запороже.











Попередня     ТОМ VIII     Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VIII. Розділ I.]


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.