ТОМ VIII

Розділ VI. "Золотий спокій".

Депресія після краху повстання 1637-8 рр., тріумф шляхецького режіму, упадок опозиційних елєментів.

Мирова полїтика шляхти, вона лїквідує воєнні пляни кор. Володислав, претенсії на царську корону, лїквідація шведських плянів, вагання Володислава між Францією і Габсбурґами, перспективи війни з Туреччиною і Кримом, трівога 1637-8 р., козаки на морю 1639 р., напад Орди 1640 р., азовська війна.

Козацькі зачіпки і татарські напади 1640-1 рр., Володиславів проєкт походу на Крим на соймі 1641 р., напади Орди в 1642-4 рр., новий проєкт Володислава на соймі 1645 р., Місїя Тєпольо, плян козацької діверсії на Чорнім морю, Володиславові пляни війни з Туреччиною, московське посольство і пляни на балканських християн, переговори Володислава з козаками в 1646 р., опозіція сенату, соймові заходи против королївських плянів, місїя Осолїньского на Україну, екскурсії Конєцпольского і Вишневецького, сподївання розриву з Ордою і Туреччиною і останнї зносини Володислава в справі війни з Турками.

Козаччина в 1638-1647 рр., заходи против скуплення своєвільного елєменту на Запорожу, відновленнє Кодака, інструкція залозї, своєвільні елєменти на Низу і Дону, воєнне брацтво Запорозцїв і Донцїв, спільні морські походи, участь Запорозцїв в Азовській війнї, морський похід 1643 р., польські репресії против участників, відновленнє азовської війни з запорозької інїціативи.

Українська козаччина за московською границею: українські добровольці в московській службі, українські добичники, Грицько Торський і Семен Забузький, запорозькі отамани на Донцї і Дону В 1644-5 р., громленнє московських транспортів на Дону, походи в "мордовські і черемиські місця". Останнї відомости перед Хмельниччиною.

Попередня ТОМ VIII Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VIII. Розділ VI.]

Шевченківські читання в cпільноті

ua_kobzar:

Є. Косарев, 1850 р. Командир 4-й роты был довольно строгий с нижними чинами, приказал назначить к Шевченку дядьку, хорошего строгого солдата, поручив ему обучать Шевченка ружейным приемам и маршировке. Но почему-то Шевченку эта наука не давалась, поэтому он и называл ее «премудростью». ( . . . )

Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.