[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IX. Розділ XII.]

Попередня     ТОМ IX     Наступна





ТОМ IX

Розділ XII. Кінець Хмельниччини.





Недуга Хмельницького і справа наступства: передчасні вісти про останню хоробу і смерть гетьмана і заходи Виговського коло булави; значіннє для дальшої політики України справи його наступства. Повстання на Запоріжжі, козацькі низи пориваються на старшину.


Рада на провідній неділі, вибір Хмельниченка як представляв його гетьман і люде, відомости Маріяновича і Лілієкрони, розбіжність в відомостях-освітленнє в новішій літературі; як інформовано українську людність-дума про вибір Хмельниченка, її пізніші наверствовання.


Смерть митрополита, царя і патріярха не повідомлено відразу, побажаннє, щоб патріярх приїхав поблагословити нового гетьмана і митрополита, переказане через Коробку.


Лист гетьмана 23 с. с. квітня післаний з ним, писаний наказ Коробці, і устні інформації ним дані.


Українсько-московське напруженнє-місія Ф. Бутурлина, антипольська тенденція посольства Коробки й інформації через нього дані, Москва не приймає гетьманської політики, стримана і неприхильна відповідь царя, польські оскарження на Хмельницького, вісти Шумовського й Ієвлева, посилка до Ракоція і Ждановича Ів. Желябужского, діскредитуваннє на Україні гетьманського правління йому доручене, його поведінка доказує се, переконаннє про таку місію на Україні, посольство до гетьмана Матвеева.


Кампанія Ракоція-Ждановича в лютім-квітні: досить сприятливі початки-галицька шляхта займає нейтральне становище, але Львів поставився відпорно, лист гетьмана до Львова 9 (19) березня. Операції під Самбором і Перемишлем, реляції Штернбаха, сполученнє козацького війська з Ракоцієвим і марш на Краків.


Небезпечні симптоми-безпляновість, добичницькі потяги, грабування і розбої, оповідання про нелюдську поведінку, шукання козацького протекторату на Волині.


Сполученнє військ шведських з семигородськими й українськими, шведські відомости про них), Ференц Трак, Карло-Ґустав шукає козацької підтримки, місія Лілієкрони для уложення формального союзу, інструкція йому, пляни на Крим. Місія Шебеші.


Кампанія Ракоція-Ждановича в травні і червні і орґанізація козацького протекторату: перехід на правий бік Висли, приступ до Замостя і здобуттє Люблина, капітуляція Берестя, стратеґічне і політичне значіннє його, конфлікт з московськими претензіями, заходи Ждановича коло орґанізації козацького протекторату в побузьких і припетських краях, нарада пинської шляхти і її «субмісія» гетьманові, акт присяги пинських делєґатів в Чигрині 20 черв., асекурація гетьмана пинській шляхті, політичне і соціяльне значіннє сеї пинської конституції. Орґанізація козацького протекторату на Поліссю і на Волині, волинська депутація у гетьмана.


Крах Ракоцієвої кампанії-відступ шведського короля задля війни з Данією, курфірст кидає ліґу, шведські вербовщики вербують козаків і ин. до шведської армії, розпука і благання Ракоція, розклад козацького війська, його бажання вернутися на Україну, бунт козаків і марш Ракоція під Варшаву, Немирич вибирається до гетьмана, капітуляція Варшави, решта шведського війська кидає Ракоція, Ракоцій кидає Варшаву щоб вертати додому-оповідання бранців про його військо.


Місія Бутурлина і зібрані нею відомості (червень-липень)-розмова з Ост. Виговським в Гоголеві, Бутурлин у Чигрині, перша авдієнція у гетьмана, його недуга. Розмова з Виговським про похід Ждановича 15 (25) червня, Розмова з Виговським і Юр. Хмельницьким 19 (29) червня, відповідь гетьмана на зроблені докори -він обстоює свої права на дипльоматичні зносини, авдієнція у гетьмана 19 червня-докори йому за союз з Швецією і воюваннє Польщі, суперечка за воєводів і доходи з України, гетьман боронить своєї самостійности в політиці. Розмова з Виговським 20 (30) червня


Приїзд Лілієкрони і Шебеші — вивіди про них Бутурлина і тов., авдієнція Бутурлина 23 червня (3 липня), згадки про кампанію 1655 р., жалі на Нечая, пояснення про вибір Юрка Хмельниченка, справа осель для київських стрільців, утечі московських підданих на Україну. Відправа Бутурлина.


Відомости про ситуацію, зібрані посольствами — війна і дипльоматія.


Місія Лілєкрони, Данила і Шебеші: їх приїзд і скептичне становище до них гетьманського двору, перша авдієнція, причини фіяска Велінґа, з Москвою військо розривати не хоче, але не розірве і з Швецією.


Лист бранденбурзького курфірста привезений Данилом. Відправа послів від господарів і посольство до Царгороду. Звідомленнє Шебеші, його summa legationis, його записки: посольства московські і кримські, плян війни з Туреччиною за поміччю Швеції і Анґлії, відомости Ждановича, пляни поділу Польщі і козацькі претенсії на землю до Висли, посольства шведські, німецьке військо гетьмана, підданнє Ст. Бихова, відносини польські і кримські, відосини до Москви, козацькі бунти, гнів гетьмана на Виговського за його претенсії на булаву, вісти з Запоріжжя, післанець від Раца, втікачі-семени, ще вісти про запорізький бунт.


Відкликаннє Ждановича і польські пропозиції: незадоволеннє з Ракоцієвої поведінки-жалі гетьмана перед воєводою Стефаном, вісти про вихід Карла-Ґустава привезені Бєньовским, успіхи Бєньовского, нова місія його-королівська інструкція 13 червня, листи Бєньовского до гетьмана і Виговського, відповіди їх 9 (19) липня.


Посольство Тетері до царя-повідомлення про польські віроломства і прохання помочи на Поляків і Татар, інформації Тетері, московська відповідь, запитаннє щодо місії Бєньовского, побажання гетьмана, Виговського, Тетері.


Катастрофічний кінець Ракоцієвого походу: наступ хана, козацькі заходи против нього і ханські проби порозуміння — лист хана 20 липня з-під Шаргорода, гетьман кличе в поміч Ромодановского-листи його до Ром. з 3 (23 липня), хан під Камінцем-лист до короля, козацькі застави против Орди, погром Орди при повороті.


Зносини Ракоція з Яном-Казимиром. Шведські поради Ракоцієві, похід його до Кракова і відмова козаків, перехід за Вислу і марш на Туробин і Замостє, листуваннє Ждановича з Замойским.


Нагінка кінноти Чарнєцкого, козаки поспішають до дому, оповідання Ґрондского, Янчиньского, Пікарского, реляція Штернбаха, козаки видають Ракоція, Штернбах про зраду Угрів, льояльні пояснення козаків на московську адресу, капітуляція Ракоція, його реляція матери, похід хана і погром семигородського війська, поворот Орди.


Останні прикрости старого гетьмана і кінець його: козацький бунт з Ракоцієвого війська перекидається до Юрасевого, оповіданнє Желябужского, його аґітація против гетьмана і старшини-мотив самовільного походу против царської волі, козацький бунт против старшини, військо розходиться.


Старий гетьман зломаний сими подіями, апоплєксія, останні його інтереси -утриманнє західнє-української акції. Похід в поміч Ракоцієві ударемнений його капітуляцією, деклярація Ракоцієві про незмінний намір гетьманського уряду підтримувати його. Наступство на гетьманстві-гетьман поборює пляни Виговського, аґітація против Хмельниченка, відгомони того в нар. думі. Дати смерти Богдана, похорон.


Козацькі голосіння в літературі, лєґенда про церкву, що згоріла підчас похорону, переказ про отроєннє. Літературні характеристики українські і польські, екзерциції на сю тему, літературна українська традиція.











Попередня     ТОМ IX     Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IX. Розділ XII.]


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.