Попередня     Головна     Наступна

Адам Чагровський

ДУМА УКРАЇННА  ¹

Тож скажи нам, кобзо моя,

Що уміє дума твоя.

Кращої нема в устої

Від людини лицарської!

Йде на краї пограничні,

Як льоди зійдуть північні,

Й видно ген поля безкраї,

Зелен-травами зіткані!

Глянь, діброви листя вкрило,

Птаство різне налетіло,

Звірі зграями гасають,

І роями рибки грають.

Селянин до них охочий

Сіті по воді волочить.

А стрілець із охорони

Вцілить звіра без загону.

До непрохідних порогів

Дніпровий козак убогий

Пливе човном не без страху,

«Худою жив соломаху» ².

Воїн у міцнім ладунку

В таборі шука рятунку.

Після скромного обіду

У сторожі зникне з виду,

В крузі випробує коні

Або списа в кільце вгонить.

А коли заб'ють тривогу,

Він із табору -- в дорогу,

Під святими хоругвами

Кличуть труби із бубнами.

Він біжить по переліску

Чи для слави, чи для зиску.

Юні там на герць виходять,

Часто-густо в крові бродять.

Як впаде палаш кривавий,

Кров стікає рукавами.

А другому бистра стріла

Серце тепле остудила.

Третій, кіньми потоптаний,

Вже ніколи більш не встане.

Ворог ряди прориває,

Військо флангом відступає,

Переможець невблаганний

Навздогін наносить рани.

По трофеї, знать, ходили,

Геть лицарство потомили,

Що вертає з труду свого,

Віддаючи славу Богу,

І сприймає все як ласку --

Перемогу і поразку.

Як би битва не кінчалась --

Богу слава щоб дісталась.

Боже, маєш в своїй печі ³

Лицарського люду речі,

Бідний воїн просить в тебе,

Щоб воздав за нужду в небі.

ДО ПОДІЛЬСЬКОГО КРАЮ СИН ЙОГО ПРОМОВЛЯЄ

Лиш тобі, подільський краю,

Я слова ці посилаю.

Хай для всякого народу

Вдячність буде в нагороду.

Посила багаті дари

Бог Поділлю із-за хмари,

Ними славтеся навіки,

Хай ту вість розносять ріки;

Ми наслухалися разом

У краях всіх без указу,

Розпускались слухи різні

Зранку і по ночі пізні.

А твоїм будучи сином,

Скрізь носився без упину,

Слушність мали ваші речі,

Правда бралась в добрій печі.

З краю, із ланів строкатих

Мовить воїн піль багатих.

Я до вас звертаю рими,

Тішу серце своє ними,

Під суворих ритмів лад

Я слова шикую в ряд.

АДАМ ЧАГРОВСЬКИЙ

«Дума Українна»

Уривки даються за: Українська поезія XVI ст. -- С. 244 -- 246. Переклад з польської Р. Радишевського.

 ¹ Інші варіанти назви: «Пісня лицарської людини», «Скажи ж ти, музико моя».

 ² «Худою жив соломахою» -- в оригіналі цей вислів дається українською мовою.

 ³ «Боже, маєш, в своїй печі» -- барокковий образ: порівняння неба з селянською піччю.

Попередня     Головна     Наступна