Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна





Юрій ДРОГОБИЧ (КОТЕРМАК)


Лист магістра Георгіуса зі Львова з Русі до магістра Миколи Чепіля з Познані, який мешкає в Римі (від 6 лютого 1478 року)


Iudiciumanni 1478 recurrentis
Прогностичне судження про 1478 рік


Iudicium pronosticon anni 1483 currentis
Прогностичний погляд на 1483 рік


Суждение о затмениях (російський переклад)





ЛИСТ МАГИСТРА ГЕОРГІУСА ЗІ ЛЬВОВА З РУСІ ДО МАГІСТРА МИКОЛИ ЧЕПІЛЯ З ПОЗНАНІ, ЯКИЙ МЕШКАЄ У РИМІ
(від 6 лютого 1478 року)




{Page 1}

Venerabili viro magistro Nicolao Czepil de Poznania nunc Rome existenti fautori et amico singularissimo

Anno MCCCCLXXVII, Martis, XXVI Novembris, in Heylyczkain (...) dominus Gregorius(...)


(Page 2}

...excellencius fata vestra et ad desiderium vestmm omnia perficiat. Et si michi fortuna depilata sit, ratione cuius sepius ac sepius conti (...) uti de amici carissimi (...) ullata at fecunda gaudeo. Me miserabilem et anxium (...) fata creaverunt et malediccione maiore (...) sic quod hec pauxilla, que habeo et in dies adquirere volo, non sine magno labore non sine gravi solicitudine non sine ingenti cura а (...) si unquam diem quietum habebo, in quo sine merere et gravi cura manducem panem meum. Remedium michi deest. Quare queso consul[ete michi] aliquis modus, quo mediante vitam pacificam et quietam in patria adquirere possem. Si vestre vi apparet, ut per servicium meum alicui in (...) in patria aliquod beneficium adquirere, obmixe oro, me promovete et maxime ad aliquem cardinalem aut episcopum, qui in astrologia affectaretur aut (...) qui suam curiam, ut plerique reperiuntur, astrologo velint decorare. Non tedebit me servire etiam per duos aut tres annos et nativitatis electiones int[rare] (...) et alia iudicia, in quibus magni delectantur prelati, conficere, solum si possem aliquid nancisci, ut postremo possim vitam quietam habere et su[is] (...) medicis studiis adherere. Veni in Bononiense studium non multum pecuniosus. In multis possem proficere, si de necessariis non solicitarer. In h[iis] precibus, quibus premonitionibus valeo, rogo estote pater meus et mater mea, ut saltem mente, consilio vestro et adiutorio sevitiam fatorum meoram e (...) possim et illum felicem valerem expectare diem, in quo dicere possem: nunc sum quietus manducans sine lacrimis panem meum et frangens de eo esurienti. Miror nec mirari sufficio, quod a incunabulis meis semper ea, que nactus sum cum maxima cure et gravi fatiga acquisivi bonum quiddam nam nunc cum adhuc iuvenali floreo etate, quoniam omnia facilius suffero, sed michi futura horrorem incuciunt, ut tempestive occurrerem. Quid prodest si homo omnes sciencias haberet, si pauper et egens. Non enim perdolor, nunc in tenui reputatur sapientia panno. Ubicumque vertor hospitem in domo se[mper forjtunae volubilis. Aspexi nativitatem meam in qua signum urbis Romane cadit in domum substantiae dominus eius in loco efficienter dispositus. Spem michi aderat bonam ibi bonum consequi, sed tamen oportet moli corporis obtemperare et nature condicionem servare cum non itur de extremo in extremum nisi per (...). Et ego v. v., sit medium, obnixe oro et de super deliberando ymmo alios consulendo fautores vestros michi consulite et per scripta (...). Spem bonam habeo, quod lecturam in astrologia in succeasu temporis abqui rerem, sed quid michi ex illa, cum non sit duratura mea v[ita] (...) si manendo in curia et alicui serviendo aliquam prebendam in patria acquirerem omnibus postpositis statim studio in Bononia (...)

Judicium meum anni futuri v.v. dirigo, quod, queso, grate accipite meque promotum habete. Valetis. Datur Bononie (...)


Virginis Dorothee [6 II] anno 1478.

Magister Georgius de Le[opoli] de Russia in bursa.


Litteram, quam mittere volueritis, nunccio quam cito inter scolares in medicini studentes interrogabit de magistro Georgio Bolono astrologo statim inficientur.


**Por. prognostyk na r. 1478 w rekopisie w Monachium Clm 647, f. 102-126.




{Cmop. 1}

Високоповажному мужу, магістру Миколі Чепілю із Познані, який нині живе в Римі, покровителю і другу єдиному

1477 року, 26 листопаду в Гейлічці, в (...) пан Грегоріус (...)



{Стор.2}

...якнайліпша доля ваша і нехай все завершиться на втіху вам. І якщо моя доля буде неприхильною, внаслідок чого все частіше (...) я радий, що доля найдорожчого друга (...) і багата. Доля вибрала мене, охопленого страхом і злим словом більше (...) так що те небагато, що маю, і що хочу заробити в ці дні, дістаю не без великих труднощів, не без тяжких хвилювань, не без великої роботи. І рідко в який день я спокійний, без печалі і турботи тяжкої з’їм свій хліб. У мене не вистачає засобів, тому я прошу консула [знайти] якийсь засіб, завдяки чому я міг би вести життя мирне і тихе на батьківщині. Якщо стане в ваших силах, щоб я, послуговуючи кому-небудь, отримав бенефіцій на батьківщині, то я прошу усіма силами — порекомендуйте мене, і ліпше всього якому-небудь кардиналу чи єпископу, який захоплюється астрологією, або тим, хто хоче прикрасити свою курію астрологом, так як поступають найчастіше. Мені не буде важко служити навіть два чи три роки і заглиблюватись в таємниці народження і давати інші прогнози, від яких у такому захваті так багато прелатів, аби лишень я зміг щонебудь отримати, щоб у майбутньому я зміг вести спокійне життя і віддатись лікарським студіям. Я прибув до Болоньї для навчання з невеликою кількістю грошей. Я міг би багато в чому процвітати, якби не клопотався самим необхідним. В цих мольбах, які я супроводжую нагадуваннями, я прошу: будьте моїм батьком і моєю матір’ю, щоб я зміг [пом’якшити] жорстокість моєї долі — подумки хоча б, — порадою вашою і підтримкою. І я буду в силах дочекатись того щасливого дня, в який я зможу сказати: нині я спокійний, з’їдаючи хліб свій без сліз, і відламуючи від нього спраглому. Я дивуюсь і не перестаю бути враженим, що від моєї колиски завжди того хорошого, чого я добивався, я досягав з великими труднощами і важкими стражданнями.

Нині, коли в розквіті моя молодість, я переношу все легше, однак мене страшить майбутнє: як уникнути його в належний час. Яка користь від того, що людина все знає, якщо вона бідна і вбога. Мені боляче, що мудрість постійно виважують ступенем обірваності. Куди не повернусь — я завжди чужак в домі мінливої фортуни. Я подивився гороскоп свого народження, в якому знак міста Риму падає в дім матеріальних благ. Хазяїн його розташований успішно на своєму місці. Для мене це було доброю надією, що там мені буде добре. Однак необхідно підкорятись тягарю тіла і зберігати природні умови, оскільки не йдуть від крайності до крайності, якщо не (...). І я посилено прошу, якщо є можливість, зваживши все додатково і поміркувавши, порадьте мені інших покровителів своїх і через листа (...). Я дуже сподіваюсь, що випрошу у підхожий час лекції з астрології, одначе, що мені з неї, якщо не буде довгим моє [життя] (...). Якби залишаючись у курії, і послуговуючи кому-небудь, я випросив якусь платню на батьківщині, я б, залишивши все, негайно заняттям в Болоньї (...)

Я направляю вам мій прогностик на наступний рік, який, благаю, прийміть прихильно, і мене порекомендуйте.


Бувайте здорові. Дано в Бононьї, Діви Доротеї [6 лютого], 1478.

Магістр Георгіус із [Львова] із Русі, в бурсі.


Повідомляю, що якщо захочете послати листа, [це можливо] швидко зробити через школярів, які вивчають медицину, нехай спитають про магістра Георгіуса, Болонського астролога; вони відразу ж будуть сповіщені.







Дрогобич Юрій. Роки і пророцтва / Уклад. і наук. ред. В.М. Вандишев. — X.: Факт, 2002.





Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.