Попередня     Головна     Наступна





ІЛЮСТРАЦІЇ ДО ВИДАННЯ



Розділ II.




Рис. 18. Печерський монастир. Гравюра 1677 р.



Рис. 19. Братська могила 1240 р. розкопана В. В. Хвойкою.



Рис. 20. Києво-Печерський монастир.



Рис. 21. Видубицький монастир XI-XVIII ст.



Рис. 22. Графіто 1259 р. з Софійського собору.



Рис. 23. Михайлівський Златоверхий монастир XII ст. Фото XIX ст.



Рис. 24. Антонієви (Ближні) печери за малюнком А. ван Вестерфельда 1651 р.



Рис. 25. Верхнє місто на плані маєтків Пустинно-Микільського монастиря 1713—1715 рр. (деталь).



Рис. 26. Графіто про митрополита Феогноста. Софійський собор.



Рис. 27. Розкопки церкви Успіння Богородиці Пирогощей. 1977 р.



Рис. 28. Монети Володимира Ольгердовича із скарбу 1985 р. (садиба Покровської церкви 1766 р.)



Рис. 29. Монети Володимира Ольгердовича із скарбу 1985 р.



Рис. 30. Замкова гора.



Рис. 31. Актові печатки Феодора Стратилата з розкопок ротонди 1976, 1977.



Рис. 32. Борисоглібська церква на подолі. Зруйнована 1935 р.



Рис. 33. Срібні монети з розкопок ротонди 1975—1977 рр. (1 — ординська монета з литовським надчеканом — «Колюмною»).



Рис. 34. Кахлі відкритого типу XV ст. з Подолу.



Рис. 35. Верхнє місто та Поділ на плані маєтків Пустинно-Микільського монастиря 1719 р. (деталь).



Рис. 36. Розкоп 1975 р. церкви Різдва Богородиці на Подолі.



Рис. 37. Рештки валів замку Семена Олельковича (сучасна Вигурівщина).



Рис. 38. Надгробок князя Костянтина Острозького в Успенському соборі.



Рис. 39. Срібні монети кінця XV—XVI ст., з церкви Пирогощі (розкопки 1976—1979 рр.): 1 — литовський денарій Олександра Ягелончика (1492—1506); 2 — литовський подвійний денарій Сігізмунда II Августа 1567 р.; 3 — коронний полугріш Сігізмунда I Старого (1506-1545); 4 — торунський гріш Сігізмунда I Старого 1533 р.; 5 — литовський полугріш Сігізмунда I Старого.



Рис. 40. Центр Подолу з Ратушею та церквою Успіння Богородиці Пирогощей на плані 1695 р.



Рис. 41. Поховання №1 могильника XV ст. (1482 р. — ?). Вул. Андріївська, 7. 1984.).



Рис. 42. Київська Ратуша першої половини XVII ст. (Реконструкція П. Юрченка).








Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.