Попередня     Головна     Наступна





ІЛЮСТРАЦІЇ ДО ВИДАННЯ



Розділ IV.




Рис. 91. Візантійська скляна чаша (реконструкція) з Гончарів та Кожум’як. Вул. Воздвиженська, 25, 1987.



Рис. 92. Мідні монети сельджуків Руму з Гончарів та Кожум’як. Вул. Воздвиженська, 25, 1987.



Рис. 93.



Рис. 94. Імпортна полив’яна кераміка з Гончарів та Кожум’як. Вул. Воздвиженська, 25, 1990.



Рис. 95. Носик, імпортного глека зажатий у руці, Гончари та кожум’яки. Вул. Воздвиженська, 25. 1990.



Рис. 96.



Рис. 97. Мініатюра Київського Псалтиру 1397 р.



Рис. 98. Заключний запис Київського Псалтиру 1397 р.



Рис. 99. Мініатюра Київського Псалтиру 1397 р.



Рис. 100. Мініатюра Київського Псалтиру 1397 р.





Рис. 101. Графіто 1285 р. Софійського собору (а — прорис).



Рис. 102. Графіто «Стефана» кінця XIII—XIV ст. з Кирилівського храму.



Рис. 103. Графіто XIV ст. Кирилівського храму («Помяни, господи, дшю рабы...»)



Рис. 104. Свенська Богоматір (близько 1288 р.).



Рис. 105. Квадрифолій з колекції Б. І. Ханенка (НІМ України, № В-933).



Рис. 106. Стулка квадрифолію з Лебедина колекції Б. І. Ханенка (НІМ України, № В-899).



Рис. 107. Змійовик із зображенням архангела Михаїла. Пров. Десятинний, 3, 1979.



Рис. 108. Стеатитовий хрестик (вул. Сагайдачного, 18, 1991) та матриця колту (?) (вул. Оболонська, 45, 1988).



Рис. 109. Енколпіон з церкви Пирогощі, 1978.



Рис. 110. Кістяна двостороння іконка з церкви Пирогощі, 1978.



Рис. 111. Золота сережка з церкви Пирогощі, 1978.



Рис. 112. Кипарисовий хрестик з Видубичів, 1972.



Рис. 113. Шиферний рельєф Оранти з Успенського собору.



Рис. 114. Центральна фігура рельєфного триптиху 1470 р. — Оранта.



Рис. 115. Антоній Печерський з триптиху 1470 р.



Рис. 116. Дискос 1527 р. Вул. Вел. Житомирська, 2, 1988: 1 — покришка; 2 — чаша, вигляд згори.








Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови ua_etymology:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.