‹‹   Попередня     Головна     Наступна





ЩОДЕННИК
ГЕНЕРАЛЬНОГО ХОРУНЖОГО МИКОЛИ ХАНЕНКА



ДНЕВНИКЪ ГЕНЕРАЛЬНАГО ХОРУЖАГО НИКОЛАЯ ХАНЕНКА (1727 — 1753 г.)

Ал. Лазаревскій. Дневникъ Николая Ханенка.

1727 годъ.

1730 годъ.

Журналъ 1731 году.

1732 годъ.

Съ Богомъ годъ 1733.

1742 году.

1743 годъ.

1745 годъ.

1746 годъ.

1747 годъ.

1748-й годъ.

1749-й годъ.

1752-й годъ.

1753-й годъ.


Приложеніе. Духовное ЗавЂщаніе автора „Дневника“ Николая Ханенка.




ДНЕВНИКЪ НИКОЛАЯ ХАНЕНКО (1719 — 1723 и 1754 г.)

Андрей Титовъ. Дневникъ Николая Ханенко.

1719 годъ Партикулярный журналъ. [1720]

1721 годъ.

1722 г. въ МосквЂ.

1723 годъ.

1754 году.




ДІАРІУШЪ ИЛИ ЖУРНАЛЪ (1722 г.)

О. Бодянскій. Историческое свЂдЂніе о генеральномъ хоружемъ, ХаненкЂ.

ДІАРІУШЪ ИЛИ ЖУРНАЛЪ, ТО ЕСТЬ, ПОВСЕДНЕВНАЯ ЗАПИСКА.




Додаток: Отрывки изъ дневника гетманской канцеляріи за 1722-23 годы.






Для цього електронного видання відібрано три публікації щоденників Миколи Ханенка:
1) Дневник генерального хорунжего Николая Ханенко 1727 - 1753 гг. / Изд. Ал. Лазаревского // Киевская старина, приложение. — 1884. — №№ 3-6, 8-11; 1885. — №№ 3-4, 6-7, 9-12; 1886. — №№ 1, 4, 5, 7-12. Отдельный оттиск. — К., 1884. — 524 с.
2) Дневник Николая Ханенко (1719 - 1723, 1754 гг.) / Изд. А. Титова // Киевская старина. — 1896. — Т. 54. — № 8-9. — С. 151-196.
3) Диариуш, или журнал, то есть повседневная записка случающихся при дворе ясневельможного его милости пана Иоанна Скоропадского событий... наченшийся 1722 году и оконченный в том же году по преставлении и погребении упомянутого гетмана Иоанна Скоропадского, в месяце июле, войсковой канцелярии старшим канцеляристом Николаем Ханенком / Изд. О. Бодянского // Чтения в обществе истории и древностей российских. — 1858. — № 1. — XXI + 74 с. Також додано продовження діаріуша іншими авторами: 4) Лазаревский А. М. Отрывки из дневника гетманской канцелярии за 1722-23 годы // Чтения в историческом обществе Нестора Летописца. — К., 1898. — Кн. 12. — Отд. 3. — С. 90-145.










Див. також:

Щоденник Петра Даниловича Апостола.












© Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua)
25.X.2004 (Останні правки 13.IX.2006)








‹‹   Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.