Попередня     Головна     Наступна





1727 годъ.


Февраль.


3. Віехалъ зъ Глухова до Санктпіербурха.

5. Прибылъ въ Стародубъ.

14. Віехалъ :зъ Почепа.

22. Прибылъ въ Москву.

26. Віехалъ зъ Москвы.



Мартъ.


6. Прибылъ въ Санктпітербурхъ.

8. Стали на квартерЂ въ домЂ стольника ГлЂбова, на Васильевскомъ острову, въ пятой лЂніи. Сего-жъ числа подалъ доношеніе изъ малороссійской коллегіи и изъ генеральной канцеляріи въ сенатъ.

15. Подана челобитная въ сенатъ о чину и того-жъ числа резолюція учинена.

20. По той резолюціи о чину подписанъ въ сенатЂ протоколъ.

29. Далъ за печатку отъ рЂзби 4 р.



АпрЂль.


18. Указъ сенатскій отправилъ до Глухова въ малороссійскую коллегію о чину.

24. Генералъ-адютантъ, генералъ полиціймейстеръ и сенаторъ Антонъ Мануиловичъ графъ Девіеръ арестованъ.

26. Указъ присланъ зъ верховного тайного совЂта въ сенатъ о висилки за рубежъ всЂхъ жидовъ. /2/



Май.


6. Въ 9 часу пополудни государиня імператрица Екатерина Алексіевна преставилась въ СапктпитербурхЂ. въ зимнемъ дворцЂ.

7. Скоро свЂтъ, публиковано манифесты о вступленіи на престолъ императора Петра II, и начали чинить присяги, а въ 8 часу пополуночи дано на slave новому імператору зъ 105 пушекъ; потомъ стрЂляно помЂнутно жалобно.

12. СвЂтлЂйшій князь пожалованъ генералиссімусомъ.

14. Публикація по всЂмъ ПітербурхЂ чрезъ лЂтаврщиковъ и трубачей о имЂючомъ быть погребеніи ея імператорскаго величества 10 числа.

10. Погребеніе ея величества отправлено въ крЂпости въ церк†Петра и Павла зъ всякими достойными жалобнаго видЂнія церемоніями. Сего-жъ числа его імператорское величество Петръ II изволилъ переехать жить на Васильевской островъ въ домъ свЂтлЂйшого князя.

18. Отправленъ сержантъ сенатскій Андріанъ Мироновичъ Ігнатіевъ въ Глуховъ зъ грамотою и указомъ о имЂючомъ быть гетманЂ и о протчемъ.



Іюнь.


29. Імператорское величество изволилъ быть въ литургіи и на молебствіи ради своего тезоименитства въ церк†Ісакія Долмацкого, а по обЂдЂ спущенъ корабль и дано ему імя Петръ I и II, то есть первый и вторый.



Іюль.


29. Тайный совЂтникъ и міністръ Федоръ Василіевичъ Наумовъ отъехалъ зъ С. П. Бурха до Глухова для избранія гетмана, а при немЂ поехали и канцеляристъ Іванъ Романовичъ и сотникъ Іваницкій Павелъ Мініцкій.

30. Зъ сего числа противъ 31-го въ ночи погорЂли інбари и нЂкоторые судна купеческіе на Виборской сторонЂ, где бывалъ складъ изъ кораблей купеческимъ товарамъ./3/



Августъ.


1. Михайло Івановичъ Новоторжцовъ віехалъ за міністромъ Наумовымъ къ Глухову. МнЂ зубъ болячій виривалъ штапъ-лікаръ Петръ Івановичъ.

5. Государственного канцлера графа Гаврила Івановича Головкина сожительница, графиня Домна Андріевна преставилась.

19. Отехалъ въ Пітеръ-гофъ на дамъ-шкотЂ суднЂ.

20. Оттоль прибылъ до Аранибома въ вечеру.

22. ОсвЂщеніе церкви было въ АранибомЂ, а потомъ свЂтлЂійшій князъ съ своею фамиліею и съ многими господами, въ томъ числЂ былъ и Феофанъ, архіерей новогородскій, при пушечной стрЂлбЂ гуляли.

23. Ездилъ іа зъ Аранибома въ Кронштатъ и паки туда возвратился.

24. Зъ Аранибома прибылъ на ночъ въ фаворитъ.

26. Прибылъ въ Санктъ-пітербурхъ.



Септеврій.


5. СвЂтлЂйшій князь пріехалъ зъ Аранибома совсЂмъ въ Пітербурхъ.

6. Верховнаго тайного совЂту дЂла и все, что было государево въ дворцЂ свЂтлЂйшого князя, вивезено въ лЂтній государевъ дворецъ.

7. Отданъ именный приказъ государевъ въ полки гвардіи, чтобъ никого, кромЂ маіоровъ Іосупова и Солтикова, не слушано. Сего-жъ числа ввечеру и імператоръ прибылъ въ лЂтній дворецъ.

8. Публикованы указы печатные, чтобъ князя Меншикова указовъ и партикулярныхъ писемъ нигде не слушано и самому князю Меншикову въ домЂ его сказанъ арестъ.

8. Сняты кавалеріи россійскіи зъ Меншикова и емужъ велено віездить прочъ изъ Санктъ-Пітербурха.

10. Сняты съ егожъ и другихъ государствъ кавалеріи и ихъ варвари, да й віехалъ со всею фамиліею.

11. Прибыли въ С. П. Бурхъ посланци малороссійскіе Семенъ /4/ Лизогубъ и сотникъ сребрянскій Троцина и сотникъ Семенъ Галецкій 25).

14. Оные посланци имЂли авдіенцію у государя въ дворцЂ лЂтнемъ. Лизогубъ говорилъ рЂчъ, а потомъ и у стола государевого кушали.

28. Оные жъ посланци отправлены и дано имъ жалованне и чрезъ нихъ грамота до старшины и народа, а указъ до міністра Наумова изъ іностранной коллегіи отправлены.



25) Семенъ Ефимовичъ Лизогубъ — зять гетмана Скоропадскаго; въ 1708 г. пошелъ за Мазепою и возвратился уже только послЂ полтавскаго сраженія (см. показаніе Лизогуба, «Мазепа» Костомарова, стр. 418). Не былъ сосланъ, какъ другіе, только за свойство съ гетманомъ. Умеръ въ польскомъ походЂ въ 1734 г., оставивъ дЂтямъ огромныя земельныя владЂнія. Записки Марковича, I, 345 и 318.

Антонъ Трофимовичъ Троцина (р. 1602 † 1749) былъ сынъ козака м. Переволочной, взятый мальчикомъ въ пЂвчіе царевны Софіи АлексЂевны, въ Москву, откуда онъ выхлопоталъ отцу своему Трофиму (по малороссійски Троцю) сотничій урядъ въ м. СрЂбномъ и позволеше заселить разоренное татарами с. Охоньки. Потерявъ голосъ и возвратившись въ Малороссію, бывшій пЂвчій, усвоившій себЂ по имени отца, фамилію Троцины, самъ сталъ срЂбрянскимъ сотникомъ въ 1707 г., когда отецъ его поставленъ былъ прилуцкимъ полковымъ судьею, и оставался сотникомъ болЂе тридцати лЂтъ, до 1734 г., когда передалъ сотничій свой урядъ сыну Николаю. Какъ человЂкъ бывалый, Антонъ Троцинъ часто бывалъ совЂтчикомъ у гетмана Скоропадскаго, посылавшаго его иногда и въ Москву добывать тЂ или другія нужныя ему свЂдЂнія.

Семенъ Яковлевичъ Галецкій — человЂкъ неизвЂстнаго происхожденія, если онъ не былъ сыномъ мазепинскаго «дворянина» Галецы (Величко, III, 444). Въ первый разъ встрЂчается въ 1704 г., когда получилъ отъ Мазепы нЂсколько крестьянскихъ дворовъ въ с. МихайловскЂ (при р. БойнЂ). Въ 1709 г. — стародубскій полк. есаулъ, а потомъ — сотникъ погарскій, новгородъ-сЂверскій и наконецъ стародубскій (1712 — 1734). Будучи стародубскимъ сотникомъ, интриговалъ противъ тогдашняго стародубскаго полковника Александра Дурова и поЂхавъ по этому поводу въ 1734 г. въ Петербургъ, добился смЂщенія Дурова и кромЂ того получилъ урядъ генеральнаго бунчучнаго. Убитъ въ 1738 г., въ крымскомъ походЂ, вмЂстЂ съ лЂтописцемъ Грабянкою, бывшимъ тогда гадяцкимъ полковникомъ. по предстательству Ласси, урядъ Грабянкн отданъ былъ сыну Семена Галецкаго — Петру.





Октоврій.


1. Стали квартерою на пітербурскомъ острову въ домЂ священника петропавловскаго Мины Григоріевича. Сего-жъ числа въ Глухо†выбранъ съ изрядною церемоніею гетманомъ полковникъ миргородскій Даніилъ Апостолъ. /5/

4. Отъехалн посланци малороссійскіе изъ Санктъ-пітербурха.

12. Ради рожденія государевого было торжество, по молебствію палено зъ пушекъ болше ста и полки бЂглымъ огнемъ, и на двохъ суднахъ убранныхъ съ пушекъ-же, а въ вечеру былъ фейверкъ и иллюминація, въ лЂтнемъ огородЂ.



Ноеврій.


20. Прибыли посланники отъ новоизбраннаго гетмана Апостола.

21. Онижъ были у разныхъ господъ министровъ и сенаторовъ.

30. Віехалъ іа зъ Санктъ-питербурха зъ Александромъ Ловицкимъ и ночю поЂхалъ зъ Ямской.





















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.