Результати веб-опитування про проект правопису на сайті Ізборник  


[Зіновіїв Климентій. Вірші. Приповісті посполиті / Підг. тексту І. П. Чепіги. — К.: Наукова думка, 1971. — С..]

Попередня     Головна (Тексти)     Наступна





СЛОВНИК МАЛОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ


[Див. також: Зведений словник застарілих та маловживаних слів]



азали або ж, чи

алкЂръ, валькір, кімната, відокремлена від великої світлиці

анЂмушъ дух, душа, характер (пор. лат. animus)

бадати досліджувати, вивчати (пор. польськ. badać)

ба(и)дакъ великий човен

баляси поручні, перила

банка(р)т нешлюбна дитина

барбара батіг, канчук

ба(р)дачникъ той, хто виготовляє кальяни

ба́рма у XVI — XVII ст. плата підлеглим, яку давали грішми і речами

бέлεхъ чинбарський інструмент, яким обробляють мездру

брашно їжа

бЂта буряк

ваковати бути бездіяльним, порожнім

валεчны(и) хоробрий, відважний

ватовати мати намір, розраховувати

вεлεбны(и) преподобний

вε(р)тоград сад

властεлъ володар

влε(г)цε легко

вонпливо з сумнівом

всуε дарма, даремно, марно

в(ъ)ставично безупинно, постійно

вшεтεчεнство розпуста, блуд, хтивість

выха(н)дожати вичищати, прикрашати

вы(ш)мεниты(и) вищезгаданий

вЂкуисты(и) вічний, столітній

габεлокъ шкура теляти, шкура з шиї коня чи вола

га(р)бовка дубильна справа (пор. польськ. garbówka)

ґεмЂя вид судна

ґисаръ той, хто з металу виливає різні вироби

глабчасты(и) обшитий лубом (наприклад, віз)

ґнипъ короткий шевський ніж

ґуска сіль у формі стовпчика

дε(и)сусъ іконописний триптих із зображенням Христа, богоматері та Івана Хрестителя

дεрεвня дерево, ліс

дεсница правиця, права рука

довципъ, довтипъ здібність, дотеп

до(н)дεжε аж поки, поки аж

дыскосъ блюдо на підставці із зображенням немовляти Ісуса, що лежить у яслах.

εдали або ж, чи

жεґнати проводжати, прощатися, благословляти

затырачъ інструмент, яким прорізують заглиблення в дереві

звлаща зокрема

згола зовсім, повністю, цілком

кадукъ диявол, чорт

какабатъ куртка, солдатський мундир

каланство бідність

ка(н)ді(и)ка миска з угнутими вінцями

кантаръ вуздечка

кана(р)хистръ церковний співак

капитула колегія духовних осіб, що була при єпископі і його кафедрі

като(р)га веслярське турецьке судно галера

кεларъ чернець, який відає монастирським господарством

кεца, коць килим, ковдра

клεсачка шевський інструмент для розгладжування швів

клЂть комора

кобылица дерев’яна колодка, на яку натягується шкура для очищення від мездри

кодола линва, канат

ко(л)вεкъ -небудь, -сь, -будь, будь-

комысаръ, мабуть, конвисаръ — ремісник, що займався відливанням з олова речей домашнього і церковного вжитку

ко(н)тεнть прожиток, задоволення

кошуля сорочка

ку(л)бака сідло

лазεбникъ людина, що використовувала борти в чужих лісах

латво, лацно легко

лε(и)цы віжки

лεмбикъ алембик, перегінний куб

липа вид човна

локітъ міра довжини, що дорівнювала 3/4 аршина

луза(н) чорт, диявол, дідько

лукъ пристрій, яким шаповал розбиває вовну

лунути умерти, згинути, пропасти

лю(б) або, хоч

лямцы валянки

ма(р)котно невесело, марудно, моторошно, скучно

мέздра, міздра лівий бік шкіри, шкіра з вивороту

мεновито а саме

молко(м) мовчки

молот бурякова маса після видавлювання цукрового соку; гуща з пива

нава труна

надра пазуха, лоно

назбытъ занадто, через міру

натягачъ пристрій для натягування чогось (у шевців, бондарів, колесників і т. ін.)

нендза бідність

ницовати знищувати, зневажати

обачε(н)ε увага

обε(л) цілком, зовсім, повністю

обликъ вексель, позиковий папір, зобов’язання

оболо(н)никъ ремісник, що робить вікна

овшемъ проте, однак

оґон(ъ) хвіст

окрεнтъ, окрутъ корабель, ковчег

опатрно охайно

опіякъ п’яниця

охε(н)дожεнε начиння, прикраса, оздоба

оцирклεвати окреслити, оточити

пакати курити, палити

палуба критий віз, будка

па́хати нюхати

пахолокъ хлопець, челядник

пεняковати(и) крутій, наклепник

писачка шевський інструмент, загострена паличка для розписування підошви візерунками

повстягнути відступити, стримати

подлугь згідно з, відповідно до, з огляду на

покощованы(и) лакований

полЂти́ка наука, вміння, чемність, гречність, ввічливість

полЂти(ч)ны(и) навчений, чемний, гречний, ввічливий

поражати радити

порплиця залізний підшипник для веретена, залізна планка у верхньому жорні млина

портъ пряжа з сурових ниток, яка служила пітканням у саморобному сукні, одяг

похлЂбство лестощі, підлесливість

почε(ст)ки дарунок, жертвування

прави́ло частина шевського копила, яка вставляється в халяву

прεто тому, отже, таким чином

прочвара потвора, виродок

прысокъ попіл з дрібним жевріючим вугіллям

пуга батіг

пу(д)сула хабар

рата термін і частина орендної плати, що припадає на певний строк

рачити благоволити, старатися, піклуватися (про кого; що)

рихло швидко

ронзики продавать ловити гав

роструханъ великий келих (пор. польськ. roztruchan)

рохманы(и) смирний, тихий, покірний

свояволя безчинство, непокора

сило петля

сицε так, подібно

скобεл(ъ) дугоподібний струг

скутε(ч)ны(и) успішний, повний, дійовий, закінчений (пор. польськ. skuteczny)

совито подвійно

срящати зустрічати

стомаха шлунок

стрεли́ца шевське начиння, модель ступні ноги

стрыховати розтягувати

стрыхолъ пристрій для розтягування шкіри

сугакъ сайга

сызора цезура

тахлεвати тасувати (карти)

тε(р)тичникъ пильщик дощок

тыбε(л) дерев’яний цвях

упра(ж)нε(н)ны(и) випорожнений, порожній

утокъ нитка піткання

уханіε нюх, нюхання

фарисεиство лицемірство

фо(л)га пільга, полегкість, потурання

фрасунокъ турбота, клопіт

фрука(л)це іграшка

ха(н)доґи(и) чистий, прикрашений

хваґовати шкребти шкуру (один із чинбарських процесів)

хвалεвати перетирати, переминати товчене сім’я перед вичавлюванням з нього олії

хлюбити хвалити

худоба майно, добро

ωбшывεн(ъ) човен, обшитий шалівкою

ωкрутнε люто, жорстоко

чи(р)стви(и) свіжий, здоровий (пор. польськ. czerstwy)

ша(и)ностъ шанування, почесть

ша(л)вεровати шахраювати

шафа(р) ключник, економ

шванковати нездужати, слабувати (пор. польськ. swankować)

шкута велике річкове судно для перевезення зерна

шпова(н)ε бризкання

штихаръ гравер

штыхъ лінія, стежка

шуица ліва рука

шугалЂя великий човен

ялму(ж)на милостиня

янполка, ямпу́лка посудина малої місткості (мірка, чарка і т. п.).













Попередня     Головна (Тексти)     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.