‹‹   Попередня     Головна     Наступна





ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ


За загальною редакцією Івана Крип’якевича



КИЇВ — 2002 (за виданням 1937 року)




ЗМІСТ


Іван Крип’якевич. ПОБУТ


КНЯЖА ДОБА

1. Природа і людина

2. Господарство

3. Домашнє життя

4. Віра й церква

5. Освіта й наука

6. Громадянство й держава

7. Війна й лицарство


ДОБА ПЕРЕМІН

8. Село й місто

9. Старе й нове господарство

10. У хатах і палатах

11. Нове шкільництво

12. Громадянство

13. Козацька держава


НА СВІТАНКУ НОВИХ ЧАСІВ

14. Нова культура

15. Народ і нація



Володимир Радзикевич. ПИСЬМЕНСТВО


ДАВНЯ ДОБА

1. Дорогою століть

2. У взаєминах із Візантією

3. У світі уяви

4. Для християнства

5. Лицарський побут у письменстві

6. На переломі


СЕРЕДНЯ ДОБА

7. Подув із Заходу

8. За церкву й народність

9. Під брязкіт козацької зброї

10. На досвітках національного пробудження


НОВА ДОБА

11. Тріумф народної мови

12. На крилах романтизму

13. Слово генія

14. Слідами Шевченка

15. Проти хвиль

16. На верхів’ях

17. Серед буревію



Микола Голубець. МИСТЕЦТВО


КНЯЖА ДОБА

1. Початки мистецтва

2. Мистецтво Києва й Чернігова

3. Галицько-волинське мистецтво

4. Малярство й золотарство


СЕРЕДНЯ ДОБА

5. Століття XIV — XV

6. Ренесанс в Україні

7. Мистецтво XVII в.

8. Доба Мазепи

9. Рококо і класицизм


НОВЕ МИСТЕЦТВО

10. Під чужим небом

11. Шевченко й «передвижники»

12. Почини національного мистецтва

13. Галичина на грані XVIII — XIX вв.

14. У наймах у сусідів

15. До рідного ґрунту

16. Шукачі нових доріг

17. Сучасна українська різьба



Степан Чарнецький. ТЕАТР



Василь Барвінський. МУЗИКА










Публікується за: Історія української культури. Під загальною редакцією д-ра Івана Крип’якевича. Нью-Йорк, 1990 (репринтне відтворення видання Івана Тиктора — Львів, 1937).

Ставлення до праці як до своєрідної пам’ятки тогочасної наукової думки зумовило мінімальне втручання в текст щодо фактологічних та інших уточнень. Редакційна обробка матеріалу торкалася передусім орфографії, пунктуації та почасти лексики, які по можливості наближені до сучасних норм.





Історія української культури / За загал. ред. І. Крип’якевича. — 4-те вид., стереотип. — К.: Либідь, 2002. — 656 с.

ISBN 966-06-0248-0.

Ця ґрунтовна праця створена видатними українськими вченими й мистецтвознавцями Іваном Крип’якевичем, Володимиром Радзикевичем. Миколою Голубцем, Степаном Чарнецьким та Василем Барвінським у 30-ті роки XX ст. В яскравій та доступній формі автори подають основні відомості про розвиток українського письменства, образотворчого мистецтва, театру та музики від княжої доби до першої третини XX ст. у тісному зв’язку із поступом українського суспільства.

Для викладачів, культурологів, мистецтвознавців, студентів, усіх, хто цікавиться українською культурою.













Див. також:

Історія української культури. Том 1. Розділ 9. Київська Русь. Київ, 2001.

Історія української культури. Том 2. XIII — перша половина XVII ст. Київ, 2001.

Українська культура. Лекції за редакцією Д.Антоновича. Київ, 1993.

Ярослав Ісаєвич. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. Львів, 2002.











© Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua)
29.II.2004







‹‹   Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови ua_etymology:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.