[Кун Томас. Структура наукових революцій. — К.: Port-Royal, 2001. — 228 с.]

‹‹   Попередня     Головна     Наступна





Томас КУН

СТРУКТУРА НАУКОВИХ РЕВОЛЮЦІЙ



PORT-ROYAL
2001





Зміст


Передмова . . . . . . . . . . . 6

I. Вступ: роль історії . . . . . . . . . . . 14

II. Шлях до нормальної науки . . . . . . . . . . . 23

III. Природа нормальної науки . . . . . . . . . . . 36

IV. Нормальна наука як розв’язання головоломок . . . . . . . . . . . 48

V. Пріоритет парадигм . . . . . . . . . . . 57

VI. Аномалія і виникнення наукових відкриттів . . . . . . . . . . . 66

VII. Криза і виникнення наукових теорій . . . . . . . . . . . 80

VIII. Реакція і криза . . . . . . . . . . . 91

IX. Природа і необхідність наукових революцій . . . . . . . . . . . 106

X. Революції як зміна світогляду . . . . . . . . . . . 124

XI. Невидимість революцій . . . . . . . . . . . 148

XII. Розв’язки революцій . . . . . . . . . . . 156

XIII. Прогрес через революції . . . . . . . . . . . 172

Доповнення 1969 року . . . . . . . . . . . 186

Покажчик . . . . . . . . . . . 224






Кун Томас. Структура наукових революцій. — К.: Port-Royal, 2001. — 228 с.
ISBN 966-7068-16-1

Tomas S. Kuhn, The Structure of Scientific Revolutions. 2nd ed., 1970.


ББК87.3

K27


Переклад О. Васильєва

Художнє оформлення Євгена Левіна


Sponsored by the OSI-Zug Foundation with the contribution of the Center for Publishing Development of the Open Society Institute — Budapest and International Renaissance Foundation — Kyiv.

Це видання підтримане Фондом OSI-Zug спільно з Центром видавничого розвитку Інституту відкритого суспільства (Будапешт) та Міжнародним фондом «Відродження» (Київ).

Видання здійснено за сприяння видавництва Академ-Прес і компанії JG V Cie (Франція)







Примітка litopys.kiev.ua: В цій електронній публікації помилкове написання імені Аристотель автоматично повернуто до правописного Арістотель.





‹‹   Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови ua_etymology:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.